Ці стосунки заздалегідь передбачені нормами права,регламентуються ними,тому є правовими відносинами

Юридична відповідальність наступає внаслідок порушення формально визначених юридичних правил чи основаних на них індивідуальних приписів. При застосуванні інституту юридичної відповідальності повинна бути точно зафіксована порушена правова норма,а міра покарання визначається в рамках встановленої для конкретного випадку санкції.

Юридична відповідальність матеріалізується у специфічному державному впливі(покаранні) та реалізується,як правило,за допомогою застосування заходів державного примусу.

Процес попереднього розслідування та вирішення справ про правопорушення,порядок здійснення призначеної міри покарання також регламентується спеціальними (процесуальними) юридичними нормами.

В юридичній практиці трапляються випадки, коли юридична відповідальність має місце, а заходу державного примусу не існує. Так буває тоді, коли, наприклад, спливає строк давності, коли не виявляється правопорушник чи коли правопорушник виявлений, але суд дотримуючись закону, визнає наявність юридичної відповідальності, поряд з цим звільняє правопорушника від застосування покарання і т.п..

Потрібно мати на увазі, що усесторонні засоби державного примусу взагалі не повязанні з юридичною відповідальністю Так трапляється, коли, наприклад проводиться в примусовому порядку медичний огляд, встановлюється карантин і т.п..

Здійснення ж правопорушень тягне за собою юридичну відповідальність у вигляді застосування заходів державного примусу каральної спрямованості, понесення ними втрат особистого, організаційного чи матеріального характеру. У результаті правопорушень виникають охоронні правовідносини, за яких держава має право вживати карні та відновлюючі заходи до правопорушників. Останні зобов'язані нести визначені втрати та відшкодувати потерпілому понесені ним збитки [20,115]. Факти правопорушення спонукають інститут юридичної відповідальності до активної дії, приводячи в рух відповідну норму відповідальності. А це означає, що безпосередня мета цього інституту у випадку скоєння правопорушення полягає в покаранні правопорушника. Тому і безпосередньою функцією інституту,який розглядається,є функція каральна.

Кінцева мета(ціль) інституту юридичної відповідальності ˗ це ліквідація правопорушень у державі. І вона не може бути досягнутою тільки з остраху,оскільки правовий порядок у державі, який базується на страху перед покаранням,ніколи не може стати стійким,стабільним та надійним. Запорукою істинного правопорядку може бути тільки єдність об’єктивно правомірної поведінки всіх членів суспільства з їх глибокою внутрішньою повагою до права, з потребою людей дотримуватись приписів юридичних норм,що виражають суспільно корисні інтереси.

Соціальне призначення юридичної відповідальності ˗ охорона суспільних відносин ˗ реалізується в її правоохоронній і виховній функціях. Правоохоронна функція юридичної відповідальності, в свою чергу, поділяється на правовідновлюючу і каральну, а виховна ˗ на функції загально превентивну та приватно привентивну.

Держава здійснює своє право щодо застосування заходів юридичної відповідальності у три етапи:

˗ заборона суспільне небезпечних вчинків і передбачення відповідних заходів у санкціях правових норм;

˗ індивідуалізація санкцій щодо конкретних правопорушників;