Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Шановний студенте!





Ви робите перші практичні кроки в засвоєнні психологічного знання, зокрема, Вам належить виконати низку певних, завдань, передбачених у процесі педагогічних практик. Це непросте завдання, Тому сподівання, виконати його з мінімальними фізичними та інтелектуальними за фатами є нереальними.

Психологія - це наука, яка вимагає глибокого пізнання людини. Ще К.Д. Ушинський у XIX ст. зауважував, що перед тим як когось всебічно навчати, треба спочатку його всебічно пізнати. На жаль, цим правилом часто нехтують, більше того прагнуть визначити якусь перевагу одних навчальних дисциплін над іншими, що взагалі є неетичним і аморальним явищем. Будьте критичні і відповідальні! У навчально-виховному процесі відсутні дрібниці. Важливим є все, навіть, те, що, на перший погляд, не варте уваги. Цього вчить психологія, а також спостережливості, зрештою - відповідальності. Ваш вплив на підростаючу особистість визначається Вашими психологічними знаннями, рівень яких або заявить про Вас як учителя або дискредитує. Тому спираючись на них, зможете самостійно й професійно розв'язувати складні педагогічні ситуації, створювати дітям умови для їх самореалізації та самовдосконалення, сприяти згуртуванню колективу.

Психолого-педагогічна характеристика - відповідальний етап педагогічної практики в школі. Уміння, побачити та проаналізувати позитивні й негативні особливості особистостей, класного колективу, вміння надати оптимальні за змістом психолого-педагогічні рекомендації, передбачають у Вас спроможність продемонструвати певний рівень необхідних знань, набутих у курсах загальної, вікової і педагогічної психології.

Ці методичні рекомендації адресовані вдумливому, наполегливому студенту. Будьте такими і розпочніть з глибокого засвоєння пропонованої Вам інформації, щоб якомога краще виконати поставлені завдання. Причину навчальних невдач вчіться шукати в собі. Не перекладайте їх на інших. Пам'ятайте, що постійні виправдання звучать непереконливо, зрештою, це ознака слабкості, звикання до невдач.

Вчасно і якісно виконуйте завдання. Соромтесь бути безвідповідальними перед викладачами.

Прагніть до успіху, чого ми Вам бажаємо!

Доц, Н.М. Ільїна; Асист. Л.М. Євтушенко.

А




 


Критерії оцінювання: «Відмінно»:

- інформація: про об'єкт дослідження висвітлена якісно;

- досліджувані явища проаналізовані, пояснені, достовірно встановлені їх причини, доцільно наведені приклади (описані ситуації);

- відповіді повні, послідовні (згідно із пропонованими схемами);

- самостійність у вивченні, об'єкта;

- відсутність у тексті фактів, які заперечують один одного;

- доцільно застосована термінологія, розуміння її змісту;

- відповідність діагностичних методів і методик меті дослідження, віковим особливостям дітей;

- змістовність протоколів, додатків;

- аргументованість посилань на додатки;

- висновки та рекомендації сформульовані відповідно до теми (чіткі, доцільні, які мають прикладне значення).

«Добре»:

- інформація про об'єкт дослідження, як правило, висвітлена;

- досліджувані явища проаналізовані, пояснені, правильно встановлені їх причини, доцільно наведені приклади (описані ситуації");

- відповіді повні, послідовні, згідно із пропонованими схемами;

- інформація викладена, але запозичена з інших робіт;

- власні наукові уявлення недостатні (недоказові, фрагментарні);

- відсутність у тексті фактів, які заперечують один одного;

- доцільно застосована термінологія, розуміння її змісту;

- методи дослідження підібрані з допомогою викладача і, як правило, доцільно використані;

- змістовність протоколів, додатків;

- аргументованість посилань на додатки;

- висновки та рекомендації сформульовані відповідно до теми (чіткі, доцільні, які мають прикладне значення).

«Задовільно»:

- інформація про об'єкт дослідження неповна (висвітлена частково);

- відсутній аналіз і пояснення явищ, які спостерігатись;

- наявна лише констатація фактів, проте з доцільно наведеними прикладами;

- порушена логіка викладу матеріалу (проігнорована або неякісно використана схема викладу);

- власні наукові уявлення недостатні (недоказові, фрагментарні) запозичення фактів логічне, але недоцільне;

- наявність у тексті фактів, які заперечують один одного;

- наукова термінологія не відповідає змісту, відсутнє або слабке розуміння студентом сутності поняття;

- описовий стиль викладу;

- методи дослідження підібрані з допомогою викладача, але або відсутні посилання на них, або вони використані нерезультативно;

- оформлення протоколів не відповідає вимогам, відсутні посилання на них;

- висновки та рекомендації абстрактні, не відповідають змісту проблеми.


«Незадовільно»:

- інформація про об'єкт невисвітлена;

- наявна лише констатація фактів;

- відсутні пояснення та приклади, порушена логіка викладу матеріалу;

- відсутні власні уявлення про сутність проблеми;

- наявність у тексті фактів, які заперечують існування один одного:

- наукова термінологія не відповідає змісту, відсутнє розуміння сутності понять, або їх самих;

- описовий стиль викладу;

- методи дослідження відсутні, або підібрані недоцільно;

- відсутні протоколи дослідженій, або вони оформлені неправильно, або відсутні посилання на них;

- висновки та рекомендації або відсутні, або зовсім не відповідають змісту проблеми.

- відсутність додатків;

• Типовий випадок, коли характеристика не аналізується викладачем через тотожність робіт: тоді оцінка «незадовільно» ставиться всім таким роботам як плагіатам.

Психолого-педагогічна характеристика на особистість учня

Особистість - це ієрархічна структура власних поглядів і ставлень до зовнішнього світу, а також власних вимог до самої себе, оцінок і самооцінок, які відповідають її моральним нормам і переконанням.

Особистість характеризується значною кількістю параметрів, серед яких найбільш важливим є її позиція, тобто система відношень. Найсуттєвішими є ставлення особистості до людей, матеріальних умов життя, своїх обов'язків -трудових, навчальних тощо.

Важливою стороною особистості є її індивідуальність, тобто неповторне поєднання психологічних особливостей (характер, темперамент, особливості перебігу психічних процесів, сукупність переважаючих почуттів і мотивів діяльності, сформовані здібності тощо).

Кожна людина є індивідуальною, але індивідуальність одних виявляється яскраво, колоритно, інших - малопомітно. Як наслідок, завданням студента-практиканта є виявлення в учня його індивідуальних особливостей як особистості.

Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики на особистість учня І. Загальні відомості про сім'ю учня

1. Прізвище, ім'я дитини, вік.

2. Структура сім'ї (повна, неповна).

3. Склад сім'ї, вік батьків, фах, освіта.

(Описати, як вливають (впливали) на розвиток дитини і становлення її характеру, формування особистості структура сім'ї, вік, фах та освіта батьків, якщо є брати й сестри, то зазначте їх вплив).

/


ІІ. Загальний розвиток, обізнаність

1. Інформованість у різних галузях знань (Наведіть» приклад).

2. Джерела отримання інформації:

а) школа; б) сім'я;

в) позашкільні заклади; г) самоосвіта.

3. Новоутворення вікового періоду (наявність, ступінь розвитку).

III. Пізнавальні процеси

1. Особливості пам'яті (хороша, середня, погана. Наведіть приклад, у чому
це виявляється або доведіть емпіричним шляхом).

2. Мислення (який вид мислення є провідним; які форми та операції
мислення актуалізуються під час вирішення різних завдань. Наведіть приклад, у
чому це виявляється або доведіть емпіричним шляхом).

IV. Емоційно-вольова спрямованість

1. Вимогливість, цілеспрямованість, критичність. Схильність до навіювання, страху. (Навести приклад).

2. Емоційність та її вплив на створення позитивного (негативного) фону в групі (Навести приклад).

V. Особистіший розвиток

1. Самооцінка та її вплив на міжособистісні відносини з членами групи, мікрогрупи.

2. Особистість і прояви групового тиску. Конформність (неконформність). референтність (нереферентність).

3. Інтереси, ціннісні орієнтації в системі соціальної спрямованості класу.

4. Соціальні чекання групи від особистості:

а) ступінь прояву до дитини симпатії (антипатії);

б) чи має стійких друзів, чи обмежується ця дружба групою, чи
виходить за її межі;

в) чи користується авторитетом;

г) прояви конфліктності, компромісу (описати 1-2 ситуації).

5. Організаторські можливості дитини:

а) ступінь прояву рис виконавця та керівника.

б) тактовність.

6. Ступінь самоконтролю дитини. Рівень її моральної вихованості в системі
соціальної спрямованості класу (запропоновані пункти проілюструвати
прикладами або довести емпіричним шляхом).

Висновки, рекомендації.

У висновках Ви стисло викладаєте основні особливості дитячої особистості, з'ясовані в результаті спостережень і дослідження, в цілому. Рекомендації мають бути конкретними, придатними для застосування вчителем на практиці з метою корекції з'ясованих Вами поведінкових відхилень, недоліків характеру дитини тощо.

Примітки:

1. Ви повинні обов'язково провести 2-3 методики з будь-яких запропонованих розділів майбутньої характеристики.


2. Звертаємо Вашу увагу, що з цього приводу у студентів виникає багато запитань, тому вибір таких методик має бути доцільним, інформативним, щоб краще розкрити особливості дитячої особистості. Наприклад, запитують про методику, яка допомагає з'ясувати короткочасну пам'ять: наскільки цей вид пам'яті важливий у навчальній діяльності, зокрема у засвоєнні певного матеріалу? - мабуть, доцільніше з'ясувати механічну або смислову пам'ять, механічне або смислове запам'ятовування.

Психолого-педагогічна характеристика на колектив

Педагог у своїй діяльності безпосередньо має справу з дитячим колективом. Одним із головних завдань учителя є виховання дружного, згуртованого колективу.

Тривалий час система виховання радянської педагогіки будувалася на основі тезису, згідно з яким, повноцінний розвиток особистості можливий тільки в колективі і через колектив. Проте чи завжди колектив позитивно впливає на особистість? Чи завжди учню комфортно й затишно.в класному колективі? На ці та інші запитання педагог має вміти знайти кваліфіковану відповідь, діагностуючи міжособистісні відносини в класі.

Для вивчення учнівського класу доцільно використовувати такі методи й методики: спостереження, бесіду, анкетування, ЦОЄ (ціннісно-орієнтаційна єдність) тощо.

На основі зібраного емпіричного матеріалу студент-практикант має з'ясувати:

1) соціально-психологічні особливості учнівського колективу, рівень його розвитку, ціннісно-орієнтаційну єдність;

2) стан міжособистісних відносин;

3) роль формальних і неформальних лідерів у системі міжособистісних відносин;

4) місце у класі непопулярних учнів та причини цього явища;

5) роль класовода або класного керівника у формуванні дитячого
колективу.

Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики на класний

колектив

1. Структура класу. Кількість учнів, стать, соціальний стан батьків. Скільки учнів позбавлено одного з батьків унаслідок смерті або розлучення (відзначити, як особливості виховання в сім'ї позначилися на характері учня, його поведінці і як вони впливають на позицію в класі).

2. Характеристика класу як колективу. Взаємодопомога та вимогливість у житті класу. Згуртованість класу в боротьбі за глибокі знання і високу дисциплінованість. Традиції колективу. Настрій, що переважає (мажорний, мінорний, спокійно-діловий). Роль учнів у житті класу (активісти, лідери, зірки, зневажені).


3. Загальні інтереси класу. Дружба та товаришування в класі. Взаємини між хлопчиками та дівчатками. Наявність угрупувань та мотиви їх утворення. Відмінники та їх взаємовідносини з класом. Ставлення до дезорганізаторів та їх вплив на клас загалом і на певну особистість, зокрема (якщо таке явище існує).

4. Загальна характеристика навчальної діяльності. Характеристика
успішності з окремих предметів. Улюблені уроки класу (чому?). Поведінка класу
під час різних уроків. Переважаючі мотиви навчання (інтерес до знань,
прагнення проявити себе, прагнення вивести клас в число кращих по школі,
підготовка до вибору професії, прагнення виконати свій обов'язок тощо).
Негативні соціально-психологічні явища в класному колективі (списування,
підказки, дезінформація, заздрість, замовчування негативних вчинків тощо).
Ставлення учнів до цих явищ.

5. Дисципліна в класі. Дисципліна на уроках та перервах. Хто найчастіше
порушує дисципліну'? Які заходи виховання дисциплінованості вживають
учителі?

6. Робота студента-практиканта в класі з метою підвищення суспільної активності учнів, прищеплення їм рис колективізму.

7. Висновки. Стисло викладаються з'ясовані позитивні й негативні сторони, притаманні досліджуваному класу. З висновків мають логічно випливати конкретні психолого-педагогічні рекомендації щодо поліпшення 'роботи з учнівськім класом учителям, батькам, учнівським організаціям.

Провести не менше двох методик дослідження.

Увага! Соціометричне дослідження, тести проводяться студентами, в яких психологія є фаховою дисципліною (спеціальність: практична психологія).

Рекомендований список першоджерел для виконання психолого-педагогічних

характеристик:

1. Основи психологии: Практикум. / Ред.-сост. Л.Д. Столяренко. Изд. 2-е, доп. и переработ. - Ростов н/Д: «Феникс», 2001.

2.Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики: Навчальний посібник для студентів вищих навч. закладів. / За заг. ред. М.С. Корольчука. - К.: Ельга, Ніка-центр, 2005.

З.Пашукова Г.І., Допіра А.І., Д'яконов Г.В. Практикум із загальної психології. / За ред. Г.І. Пашукової. - К.: «Знання», КОО, 2000.

4.Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учебное пособие: В 2 кн. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: «ВЛАДОС», 2000. - Система работы психолога с детьми разного возраста. - Кн. 1.

5.Немов Р.С. Психология: Учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 3-е изд. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики.

6. Практикум по возрастной психологии: Учебное пособие / Под ред. Л.А. Головей, Е.Ф. Рыбалко. -СПб.: Речь, 2002.


Зразки характеристик, оцінених на «позитивно»

Характеристика на колектив

Виконана студенткою 5 курсу фізнко-технічного факультету

Кравченко Оленою

(збережений авторський стиль)

Педагогічну практику я проходила у 10 класі, навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи І-Ш ступенів дошкільного навчального закладу № 2 м. Краснограда. У класі навчається 22 учні, з них 9 хлопців і 13 дівчат. Вік дітей майже однаковий- 15 років (є кілька учнів віком 16 та 14 років).

Характеризуючи соціальний стан батьків учнів, я з'ясувала, що у більшості дітей класу батьки є робітниками різних сфер (майже 70%), у 15% учнів батьки підприємці, у 5% працюють учителями, у 10% - безробітні. Учні приблизно однаково забезпечені, тому особливого розшарування через матеріальні статки в класі не помітно, за деякими винятками, про які йдеться далі.

Двоє учнів є повними сиротами Катрич Аліна і Славко (брат і сестра). Батько їх помер, а матір позбавили батьківських прав, тому виховуються бабусею й дідусем. Учні дисципліновані, добре навчаються, однак відчужені від класу.

У класі виділяються кілька мікрогруп. Існує поділ між хлопцями та дівчатами. Поспілкувавшись з учнями, я з'ясувала причини цього: хлопці цікавляться комп'ютерами, футболом тощо, а дівчат більше цікавить косметика, пліткуваиня, модний одяг тощо (тобто, інтереси). Також створенню мікрогруп сприяють стосунки дітей, які до переходу в цей клас навчалися разом в інших класах, тому вони здебільшого «тримаються» разом. Загалом, мікрогрупи мирно співіснують, оскільки їх об'єднує навчальна діяльність, тому часто виникає потреба взаємодопомоги.

Для визначення рівня ціннісно-орієнтаційної єдності класу проведені такі методики: «Скільки голів, стільки умів» та «Що важливіше?» (Див. Додатки В, С). За результатами методики «Скільки голів, стільки умів» я розрахувала показник ціннісно-орієнтаційної єдності класу і з'ясувала, що він складає 70 %. Це свідчіть про незгуртованість класу, що підтверджується наявними мікрогрупами. Результати методики «Що важливіше?» показали, що найбільш цінними для учнів є такі якості: колективізм (12), чесність (7), товариськість (7), як показники ставлення до товаришів, а також відповідальність (10) й упевненість у собі (8), які, відповідно, характеризують навчально-організаційні уміння та ставлення, до себе. Це засвідчує те, що учні пов'язують успіх своєї діяльності. з колективним стилем поведінки і діяльності, з навчально-організаційними уміннями та ставленням до себе. Однак вони вибрали ці якості, але в житті класу не дуже їх виявляють. Мабуть, вони хотіли, щоб такі якості були властиві для класу в перспективі.

Як вже зазначалося, відчуженими від класу є Катричі В'ячеслав і Аліна, що підтвердило опитування (Див. Додаток А). Більшість часу вони проводять разом, інші учні їх здебільшого ігнорують, а деякі надто «круті» можуть, навіть,


насміхатися. Це зумовлено тим, що діти вдягнені скромно, не мають дорогих речей (мобільних телефонів, комп'ютерів). Юнацький максималізм стає тут на заваді нормальному спілкуванню, співчутливому, гуманному ставленню до цих учнів, які поки що не можуть мати таких речей. До того ж, діти, які зверхньо ставляться бо брата й сестри, самі не заробили жодної копійки, тому в них немає підстав так поводитися. Можу відзначити, що вчителі особливої теплоти до Катричів також не виявляють.

Формальний лідер групи Пащенко Катерина - староста класу. Вона гарно навчається,' Добре вихована, відповідально ставиться до своїх обов'язків, завжди прагне до порядку як у навчанні, так і в класі. Поспілкувавшись із нею, з'ясувала, що дівчина різносторонньо розвинена, крім навчання цікавиться танцями, Добре співає, бере участь у художній самодіяльності, вивчає іноземну мову. Проте опитування показало, що вона не є лідером з жодного пункту (Див. Додаток А). Отже, хоч учні й добре ставляться до неї, «ніби» товаришують, але другом її не вважають, а тому перевагу віддали неформальному лідеру Автушко Володимиру (Див. Додаток А). Він навчається задовільно, але займається спортом, має багато друзів (в основному, старших за віком), любить шумні компанії, знаходитись у центрі уваги, має шкідливі звички (палить, іноді вживає міцні напої, лається). Більшість хлопців намагаються його наслідувати, поводитися як він, прагнуть дружити з ним, бути у добрих стосунках. Багато дівчат також не байдужі до нього, хоча Володимир зовсім не той, на кого слід рівнятися. На зауваження вчителів майже не звертає уваги, однак прислухається до класного керівника. На мою думку, причиною такої поведінки є те, що батьки недостатньо уважні, до нього. Вони бізнесмени, весь час займаються своїми справами. Володимиру дозволяють робити все, що забажається і завжди «прикривають» його, навіть, коли знають, що він неправий. Тому поведінка учня вирізняється зухвалістю, зверхнім ставлення до оточення. Безкарність, мабуть, і притягує хлопців: усім хочеться бути «крутими». Отже, Володимир негативно впливає на чоловічу половину класу, особливо на Гарбузенка Андрія, який беззаперечно підкоряється йому. І все ж, на мою думку, така поведінка Володимира є лише маскою дитини, позбавленої достатньої батьківської уваги, тепла, спілкування, а все компенсується грошима.

Особливими традиціями клас не вирізняється. Вітають іменників з днем народження, звичним вважається похід класом щоп'ятниці на шкільну дискотеку.

Загалом,- клас активний. Учні майже завжди займають високі місця на змаганнях, у виховних заходах. Наприклад, троє дівчат входять до шкільної команди з волейболу і на відбіркових міських змаганнях зайняли друге місце. Хлопці зайняли перше місце у шкільних змаганнях з футболу. Солоділіна Аліна виграла конкурс «Міс осінь». Підготовка учнів до різноманітних заходів трохи зближує їх; але сказати, що вони можуть організувати щось самі, я не можу. У підготовці до свят, заходів потребують присутності вчителя, наставника, який допомагав, коригував і контролював би їх роботу. За його відсутності вони не можуть організуватися, через що виникають конфлікти (це я спостерігала при підготовці до «Осіннього балу»). Тож можна впевнено сказати, що клас здатний


згуртуватися для виконання спільної справи, проте потребує постійної підтримки класного керівника. Олена Іванівна - це жінка середнього віку, досвідчений фахівець, організатор. Багато уваги приділяє всім учням, але не все від неї залежить. Зусилля її немарні, хоча свої вимоги слід більше аргументувати, а не моралізувати.

Під час проходження практики, я намагалася, особливо на перервах, спілкуватися з у чнями н а різні теми. Думаю що зуміла знайти з ними спільну мову. Мабуть, саме тому діти спілкувалися зі мною, зверталися з проблемами, за порадами. Насамперед, багато уваги приділяла Катричам В'ячеславу і Аліні, заохочувала їх брати участь у наших спільних справах, а також проводила окремі бесіди з дітьми щодо їх ставлення до Славка й Аліни. Я помітила, що пізніше деякі дівчата, навіть, почали товаришувати з Аліною. Не вдалося мені залагодити дрібні внутрішні конфлікти, котрі досить часто виникали у дітей, проте я вважаю, що без конфліктів у колективі не обійтися.

Підсумовуючи сказане, можу зазначити, що клас недостатньо згуртований:

- наявні мікрогрупи; офіційний лідер не користується популярністю в учнів;

- неформальним лідером класу є учень, який не може бути добрим
прикладом для наслідування;

- типовим є зневажливе ставлення до дітей-сиріт.

Рекомендації:

1. Класному керівнику приділяти більше уваги зневаженим дітям, підняти їх рейтинг у класі. Наприклад, залучати їх до участі у різноманітних заходах, хоча б у класних (а не «забувати» про них).

2. Провести диспут на тему: «Чи залежить людяність від кількості грошей?».

 

3. Знайти час і можливість переконати батьків Володимира, що гроші псують молоду людину, в якої ще остаточно не сформувалися життєві цінності.

4. Учителям поважати особистість кожної дитини, незалежно від їх матеріальних статків.

5. Запровадити традицію волонтерства.

Характеристика на особистість

Виконана студенткою 5 курсу філологічного факультету

Петрук Мариною

1. Загаль ні відомості про сі м' ю учня.

Мовчан Олександр, учень 8-Б класу, народився 8 серпня 1995, вік - 13

років. Виховується в повній родині, має обох батьків працездатного віку. Батько

- Павло Олександрович, працює продавцем у магазині «Радіотовари», мати -

Світлана Георгіївна, домогосподарка. Має молодшого брата, що навчається в 5-

му класі цієї ж школи.

Під час бесіди з класним керівником (див. додаток 1), з'ясувала, що мати-творча особистість, малює, вишиває, виготовляє вироби з бісеру, залучає сина до свого хобі, що позитивно впливає на його творчий розвиток.


Із розмови з Сашком, я з'ясувала, що в сім'ї є невелика бібліотека, якою він часто користується. У родині є традиція: вечорами, коли всі збираються, мама читає художні твори. Нещодавно почала читати Майн Рида «Вершник без голови». Це сприяє формуванню стійкого інтересу учня до читання, пізнання, що підтвердили мої спостереження: він часто читає книжки, не передбачені шкільною програмою, на перервах у класі.

Отже, можна сказати, що атмосфера в родині сприятлива для оптимального особистішого розвитку підлітка.

2. Загальний роз виток, обі з наність.

Спостереження показали, що учень має високий рівень обізнаності та уявлення про суспільні явища (обговорював на перерві з однокласниками економічну ситуацію в країні, жваво критикував телепередачі, зокрема, дослідження ТСН «Поки батьки не бачать» - про втручання батьків в особисте життя дітей). Під час уроків бере активну участь в обговоренні програмних питань (наприклад, на уроці з англійської мови про захист навколишнього середовища), є компетентним, ерудованим учнем. Має високий рівень навчальних досягнень, цікавиться фізикою, астрономією, робочими спеціальностями, тому можна говорити про його всебічний розвиток та достатню інформативність з багатьох галузей знань.

Інформацію отримує переважно шляхом самоосвіти: (має комп'ютер, підключений до мережі Інтернет), як вже зазначалося, любить читати книжки, переглядає пізнавальні телепередачі. Не останнє місце займає спілкування з однолітками (див. додаток №6, №3).

Учень ретельно виконує довірені йому доручення, може тривалий час виконувати однотипні завдання, аби лише досягнути успіху, здатний до адаптації в нових умовах (див. додаток №3, №4, №2).

У поведінці виявляються ознаки «кризи 13-ти років», а саме, прагнення самостійно приймати рішення, іноді цинізм та егоїзм, високий ступінь недовіри до оточуючих (див. додаток №3).

3. Пізнавальні процеси.

Вивчаючи особливості пам'яті учня, я використала методику для визначення обсягу короткочасної пам'яті (див. додаток №7). З'ясувалося, що він (обсяг) недостатній: хлопець запам'ятав незначну кількість запропонованих слів та майже не запам'ятав чисел, що пояснюється індивідуальними особливостями пам'яті. Довготривала пам'ять - хороша, Сашко відтворює навчальний матеріал легко і в достатньому обсязі (70-80% матеріалу).

Переважаючим видом є словесно-логічне мислення (див. додаток №5), що характерне для підліткового віку. Може легко аналізувати навчальний матеріал, використовуючи при цьому логічні судження, вільно оперує визначеннями, теоретичними поняттями тощо. Таким чином, розвиток довготривалої пам'яті й мислення знаходяться на належному рівні, що сприяє успіхам у навчальній діяльності.

4. Емоц і йно-во льова спрямов аність.

Проведені дослідження та власні спостереження показали, що хлопчик не товариський, емоційно стабільний, оскільки має флегматичний тип


темпераменту. При цьому достатньо самовпевнений, рішучий, вимогливий і критичний до себе та оточуючих, прискіпливий до підбору друзів, вимагає відданості, відкритості, щирості (див. додаток №3, №2).

Завдяки флегматичному типу темпераменту, рідко буває джерелом конфліктів, а в разі їх виникнення, намагається заспокоїти конфліктуючих.

5. Особистісни й р озвиток.

За результатами дослідження (див. додаток №3), хлопчик має завищену самооцінку, високо оцінює власні інтелектуальні можливості, цінність власної особистості для оточуючих, але це не заважає йому бути хорошим товаришем і користуватися авторитетом в однолітків.

Сашко не піддається негативному впливу стереотипів підліткового віку, має власну точку зору. Па відміну від деяких своїх однокласників, він не палить, читає книжки, що зараз є рідкісним явищем через захоплення учнів Інтернетом. Аналізуючи особливості взаємовідносин у класі, констатую, що Сашка поважають саме за його індивідуальність, начитаність, неконфліктність.

Суперечливими виявилися результати при оцінці організаторських
здібностей хлопчика (див. додаток №3, №4). З одного боку, він має стійкий
характер, високий емоційно-вольовий рівень розвитку, достатньо амбітний,
користується повагою в однолітків, тому є всі задатки лідера, керівника, але,
зважаючи на інертність, він цього не прагне, через що показник організаторських
здібностей є низьким (див. додаток №4).

Таким чином, Сашко для свого віку достатньо ерудований, що сприяє
успішному опануванню навчальних дисциплін. Через флегматичний тип
темпераменту стриманий, неконфліктний, некомунікабельний,, має недостатні
організаторські здібності.

Виходячи з цього, батькам і вчителям рекомендую продовжувати підтримувати прагнення та захоплення хлопчика й надалі, залучати його до участі у різноманітних заходах, принаймні, у класних. Для розвитку комунікабельності, організаторських здібностей заохочувати до організаторської роботи. Наприклад, пропонувати колективні завдання, призначаючи хлопчика на перші ролі (бути відповідальним за організацію свят, різноманітних заходів та справ). Для активізації, на уроках частіше використовувати завдання змагального характеру; поліпшення короткочасної пам'яті - мнемічні прийоми (складання плану, систематизація, групування, повторення тощо), тренінгові вправи, заучування віршів.


Зразки характеристик, оцінених на «незадовільно»

(збережені авторські варіанти викладу інформації)

Характеристика на учня

1. Загальні відомості про особистість.
Гринь Ярослав, 15 років.
Хлопець навчається у 9-му класі.
Сім'я повна.

Батько.Гринь Ігор Миколайович має середню освіту.

На даний момент працює на заробітках в місті Києві по євроремонтам.

Мати: Гринь Марія Іванівна мас вищу освіту.

На даний момент не працює. Для сім'ї Ярослава досить характерна освіченість. Вдома наявна бібліотека, в основний склад якої входить вітчизняна та зарубіжна художня література, а також посібники з педагогіки та психології.

2. Дитина' досить здібна у навчальній діяльності. Отримує часті похвали від вчителів. За висновками бесіди з класним керівником Можна сказати що Ярослав раціонально використовує навчання в цілях усвідомлення підготовки до майбутнього самостійного життя і становлення кар'єри. Хлопець добре фізично розвинений та психічно врівноваяжений. Він абсолютно реалістично відноситься до життя і вибудовує адекватну стратегію формування свого майбутнього. Як зазначалось вище Ярослав досить добре поінформований у різних галузях знань. Крім необхідної навчальної літератури він цікавиться науковою літературою. Основними джерелами отримання інформації є школа та самоосвіта. Хлопчик любить займатися спортом, грає у футбол з однолітками та ходить у спортивну секцію.

3. За висновками діалогу з класним керівником можна сказати, що клас Ярослава не є досить дружнім. В ньому наявні мікрогрупові утворення. Дана тенденція спостерігалася при екстероспективному дослідженні протягом міжурочного часу.

При вирішенні загально групової проблеми діти користувалися думкою всього класу, але дружні стосунки наявні лише в мікрогрупах, які містять в собі невелике число осіб, в основному однієї статі. Ярослав також є членом мікрогрупи і дещо нейтрально відноситься до вирішення загально-групових проблем.

Групова мотивація збігається з мотивацією Ярослава (навчальна діяльність, загальношкільна діяльність).

4. За методикою діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі (див. дод.
2) можна сказати, що в хлопця переважають такі типи відношенняен до
оточуючих: у взаємодії з групою в більшості випадків у Ярослава домінує
підкорення. Можна сказати, що він є конформною особистістю.

Проявляються дещо егоїстичні риси, орієнтація на себе. В агресивних рисах превалює впертість, наполегливість та енергійність. За результатами методики Ярослав відчуває незначні труднощі в інтерсональних контактах через


невпевненість і боязливість поганого відношення. Свій негативізм може проявляти у вербальній агресії (див. дод. 1).

5. Хлопець відповідально ставиться до своїх обов'язків і сумлінно їх
виконує. Схильний до співробітництва, компромісний у вирішенні проблем і
намагається бути у згоді З думкою оточуючих, свідомо конформний, підвладний
умовностям.

За методикою діагностики групової згуртованості (див. дод.З) ми виявили суб'єктивну оцінку учім до даного явища. І за її результатом видно, що учень впевнений у відсутності згуртованості, в роз'єднаності та індивідуалізованості членів групи. Це ще раз підтверджує той факт, що в класі наявні мікрогрупові утворення.

6. Самооцінка хлопця є адекватною. За висновками діалогу з класним керівником дитина реально оцінює свої можливості. Рівень домагань дорівнює рівню досяжності.

7. За результатами методики Т. Лірі (див. дод. 2), дитина свідомо відноситься до своєї роді в класі.

8. За результатами бесіди 3 класним керівником можна сказати, що хлопець більше спілкується зі своєю мікрогрупою ніж групого взагалі.

9. Хлопець ніколи не виступав проти офіційного лідера, не є його опонентом.

Мікрогрупи, які згуртувались в класі, мають свою внутрішню позицію яка не зачіпає норм педагогічних вимог чи класу взагалі. Мікрогрупи в даному класі зазвичай об'єднуються за інтересами. Цей умовивід є результатом спостереження за тим, що задана проблема (намалювати плакат) обговорювалась саме у цій мікрогрулі і вона характеризувалася розподілом ролей под. виконанням завдання (див. дод. І), Ярослав був дуже зацікавлений, виконуючи свою поставлену роль,-

10. На становлення дитячої особистості впливає як сім'я, так і школа. В
сімейному колі дитина інтегрує здатність до самоосвіти та зацікавленість
читанням. В класі дитина орієнтується на лідера і на інтереси своєї мікрогрупи,
та класу взагалі. Для Ярослава характерне ототожнення та наслідування своїх
однолітків.

Отже, з усього вище зазначеного можна зробити висновок, що Ярослав досить здібна дитина з елементами творчого пошуку. Для нього характерна дружелюбність, поважає своїх однолітків та бере участь у життєдіяльності всього класу. Він реально ставиться до свого майбутнього і оцінює свої можливості. В групі є конформним із домінуючим підкоренням.

Date: 2015-12-12; view: 407; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию