Курсова робота. З теорії і методики технологічної освіти

з теорії і методики технологічної освіти

на тему: _____________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Студента (ки) ___________ курсу _______ групи

Напряму підготовки: 6.010103 Технологічна освіта

_______________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник _______________________________________

________________________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ____________________

Кількість балів __________ Оцінка: ECTS _________

Члени комісії: __________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Вінниця – 2014 рік

Додаток В

Зміст

Додаток Д

Вступ

На сучасному етапі національного духовного відродження вагомою стає проблема управління позаурочною діяльністю учнівської молоді. У "Національній доктрині розвитку освіти / Україна ХХІ століття" порушується питання про забезпечення розвитку здібностей, талантів та обдарувань дітей і молоді, задоволення їхніх інтересів, запитів, пріоритетів. Доречно зазначити, що в наш час актуалізуються пошуки змісту і форм позаурочної діяльності школярів. Природно, що все це вимагає кардинальних змін як у завданнях, змісті, так і в формах організації позаурочної роботи.

У вітчизняній педагогіці в усі часи приділялася значна увага організації виховання дітей в позаурочний час. Ці проблеми досліджували К.Ушинський, П.Блонський, Т.Лубенець, А.Макаренко, І.Огієнко, С.Русова, В.Сухомлинський, Я.Чепіга. С.Шацький та ін.

На сучасному етапі розвитку освіти деякі аспекти позаурочного виховання досліджували Л.Бабенко, І.Безкоровайний, Н.Рубанова, М.Рябко, М.Соловей та ін.

У роботі сучасного вчителя важливе місце належить управлінню позанавчальною діяльністю дітей. Оскільки серед основних функцій дозвільної життєдіяльності є розвиток особистості через залучення до різних занять, задоволення потреб у радості і розвагах, спілкування у процесі життєтворчої діяльності, передача життєвого досвіду, відновлення для подальшої продуктивної праці, то адміністрація школи повинна відіграти першочергову роль у задоволенні цих потреб.

Актуальність реформування існуючих раніше форм і методів організації дозвілля дітей та молоді порушує і "Концепція позашкільної освіти та виховання". Це обумовлено тим, що в умовах демократизації суспільства, переходу до ринкових відносин відбуваються значні зміни у суспільній свідомості, тому вагомого значення набуває погляд на особистість з позиції культурно-історичної педагогіки розвитку. Актуалізується необхідність виховання особистості творчого типу, здатної до сприйняття інноваційних процесів у суспільстві, використання нових технологій. Оскільки в сучасних умовах дозвільно-розважальні послуги користуються дедалі більшим попитом, то це вимагає концептуального місця і специфіки організації дозвілля в цілісній системі гармонійного розвитку особистості.

Перехід нашого суспільства до ринкових відносин, нові соціально-економічні умови життя вимагають нових технологій роботи всіх соціальних інститутів, які працюють з дітьми у сфері їх позанавчальної діяльності. Все це зумовлює необхідність оптимізації змістовних способів наповнення вільного часу дітей, підвищення якості роботи закладів, що займаються організацією їх дозвілля.

Для успішного навчання теоретичним і практичним знанням необхідно розвивати певний перелік умінь і навичок, сприяти формуванню в учнів навичок творчої діяльності, технічного та технологічного світогляду, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства.

Основною і первинною формою організації колективної творчої роботи учнів в тій або іншій області науки, техніки, технічної праці є гурток. Неодмінна умова його існування – добровільність. Це відноситься не тільки до факту вступу школярів в гурток, але і до визначення конкретного змісту їх діяльності, вибору теми, об'єднанню в групи і бригади і ін.

При всьому багатоманітному змісту роботи, форм і методів діяльність кожного технічного гуртка сприяє рішенню певних педагогічних задач. Функціонально їх можна розділити на три групи – освітні, виховні і практичні.

Технічна самодіяльність, як показав багаторічний досвід, допомагає вирішувати також ряд практичних задач підготовки школярів до трудової діяльності. Вона сприяє оволодінню мовою техніки – ескізами і кресленнями, виробленню умінь і навичок користування різними інструментами, робочими пристосуваннями, контрольно-вимірювальними приладами, апаратами і машинами, тобто всім тим, що служить базою для технічно грамотного будування моделей, приладів, пристроїв, пристосувань і машин. Участь в творчому процесі допомагає школярам бачити і вирішувати технічні задачі в навколишньому житті, формулювати їх, шукати кращі варіанти рішення, спираючись на знання, отримані на уроках і гурткових заняттях

Рішучий поворот школи до корінного поліпшення трудового навчання, виховання і професійної орієнтації вимагає наукового і практичного рішення багатьох проблем комплексного характеру. До їхнього числа відноситься підготовка молоді до трудової діяльності.

Про систему позакласної технічної діяльності дітей та підлітків, що сформувалася в Україні і в інших країнах і є активною складовою суспільно-державної системи виховання, освіти та професійної орієнтації підростаючого покоління говориться в статтях Драчинського А.Г. Альбрехта В.К., Ємельянової П.Г., Зеленцової В.М.

Однією із складових трудового навчання та позаурочної діяльності є проектно-технологічна система. Під проектом розуміється обґрунтована, спланована і усвідомлена діяльність, спрямована на формування в учнів певної системи творчо - інтелектуальних і перетворювальних знань та вмінь. Ця діяльність включає в себе вибір об’єкта проектування, розробку конструкції, технології, виготовлення і оцінку. Проекти учні можуть розробляти індивідуально, у складі груп або колективно цілим класом з розподілом певних частин проекту. Об’єкти проектування мають бути посильними для учнів відповідних вікових груп і суспільно корисними. Після завершення проекту у кожному класі учні здійснюють його публічний захист. Форма захисту учнівських проектів може бути різною: організація шкільної виставки, ярмарки-продажу. У процесі виконання проектів можуть бути застосовані різні види технологій: обробки конструкційних матеріалів, електроніки, інформаційних технологій.Такий широкий спектр вибору технологій, які застосовуються при виконанні проектів створює сприятливі умови для здійснення практичної діяльності учнів відповідно до їх бажань, нахилів, навчально-матеріальної бази, виробничого оточення. Раніше навчання проводилось за такими системами: предметна; операційна; моторно-тренувальна; операційно-комплексна; конструкторсько-технологічна системи і по них розроблено багато посібників, методичної літератури. Зараз навчання відбувається за проектно-технологічною системою [19].

Об’єктом нашого дослідження є рівень знань, умінь та навичок учнів з мистецтва бісероплетіння у процесі позаурочної роботи з трудового навчання.

Предметом дослідження є зміст, форми і методи позаурочної діяльності школярів з трудового навчання під час вивчення бісероплетіння.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити сучасні технології навчання учнів мистецтву бісероплетіння у процесі позаурочної роботи з трудовоготнавчання.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати літературу з проблеми навчання мистецтву бісероплетіння та організації позаурочної роботи з трудового навчання.

2. Визначити роль та значення організації позаурочної роботи.

3. Дослідити формування творчих здібностей учнів у процесі вивчення бісероплетіння.

4. Розглянути форми організації діяльності учнів в процесі оздоблення виробів видами декоративно-вжиткового мистецтва.

5. Охарактеризувати ефективні форми і методи навчання учнів мистецтву бісероплетіння.

6. Виявити проблеми організації роботи гуртків технічної творчості. та перспективи їх вирішення.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що формування знань і вмінь творчої діяльності з мистецтва бісероплетіння буде ефективнішим за умов використання проектно-технологічного методу навчання на уроках технологій та позаурочній діяльності. А також позаурочна робота буде носити більш диференційований характер.

У курсовій роботі використано комплекс методів дослідження: спостереження, аналіз літератури, вивчення досвіду роботи технічних гуртків, бесіди, анкетування, аналіз навчальних програм та продуктів творчої діяльності.