Методичні вказівки. До виконання курсової роботи з дисципліни

до виконання курсової роботи з дисципліни

"Бухгалтерський облік"

студентами денної та заочної форми навчання

галузь знань 0305 “Економіка і підприємництво”

напрям підготовки 6.030509 “Облік і аудит"

Миколаїв - 2014

Зміст

Вступ……………………………………..………………………..………...…3

1. Основні вимоги до виконання курсової роботи………………………...4

2. Правила оформлення і захисту курсової роботи…...…………………..4

3. Тематика курсових робіт………………………………………….……..12

4. Орієнтовані приклади розробки окремих тем курсу дисципліни……13

Вступ

Становлення ринкових відносин змінює роль і функції спеціалістів, значно підвищує їх відповідальність та обґрунтування та прийняття управлінських рішень по забезпеченню ефективної роботи.

Бухгалтерський облік виступає важливою складовою економічної науки, що забезпечує отримання необхідної інформації про господарюючий суб’єкт. Дисципліна формує систему знань студентів щодо методології та організації бухгалтерського обліку, використання облікової інформації для складання звітності, економічного аналізу, аудиту і контролю, прийняття управлінських рішень.

У процесі навчання бакалаври напрямку 6.030509 «Облік та аудит» опановують теоретичні основи і початкові практичні навики. Метою курсової роботи є закріплення, поглиблення й узагальнення набутих знань та здійснення контролю за самостійною і індивідуальною роботою студентів.

Методичні вказівки призначені для студентів денного та заочного відділення і покликані своєчасно ознайомити їх, особливо тих, хто навчається на заочному відділенні, з тематикою курсових робіт, та вимогами щодо їх змісту та оформлення.

У даних методичних вказівках висвітлено зміст і методику виконання курсової роботи з бухгалтерського обліку. Визначені завдання щодо змісту структурних частин роботи, опрацюванню вихідних даних, наведені вимоги до оформлення, визначені строки подання на кафедру і порядок захисту курсових робіт.

1.Основні вимоги до виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи з Бухгалтерського обліку підприємств є однією з найбільш ефективних форм самостійної роботи студентів і спрямоване на підвищення якості їх професійної підготовки. Курсова робота виконується у період вивчення дисципліни з використанням конкретних матеріалів підприємств, що займаються господарською та комерційною діяльністю.

План курсової роботи з обраної теми розробляється студентом самостійно і узгоджується з викладачем кафедри не пізніше ніж за місяць до закінчення вивчення дисципліни.

Курсова робота виконується з використанням звітних матеріалів та первинних облікових документів підприємства, взятих не менше ніж за три останніх роки. Використовуються також дані науково-дослідних установ, передових підприємств, інструктивні матеріали та особисті спостереження студента.

Роботу по написанню курсової рекомендується розпочати з підбірки і вивчення спеціальної наукової, періодичної, навчальної та іншої літератури з даної теми. При цьому занотовуються окремі положення, приклади, форми таблиць, схеми, цифровий матеріал, тобто все те, що буде використано у ході роботи над курсовою.

Курсова робота повинна розкривати тему, бути оформленою згідно з існуючими вимогами та включати: титульний аркуш (додаток А), зміст, в якому вказуються всі розділи і підрозділи, що є в роботі з посиланням на сторінки і ілюстрації; посилання на використані джерела і цитати; список використаних джерел, оформлений у відповідності з встановленими вимогами; додатки.

2. Правила оформлення і захист курсової роботи

Загальний обсяг курсової роботи, включаючи список використаних джерел, повинен складати 20-25 сторінок друкованого тексту. Додатки до роботи у кількість сторінок не входять. Курсова шрифту Times New Roman №14 через 1,5 інтервали. Лист курсової роботи повинен мати поля: з лівого боку - 30мм, з правого - 10мм, зверху та знизу 20мм. Будь які скорочення в роботі не допускаються, крім загальноприйнятих; кг, ц, т, км, га, грн., тис. грн., люд. - год. тощо, якщо до курсової роботи не доданий перелік умовних скорочень.

Оформлення курсової роботи починають з титульного листа, далі послідовно йдуть: лист умовних скорочень (якщо такі є), зміст, текст курсової роботи, який поділяють на розділи та підрозділи, список викори­станих джерел та додатки.

У Змісті позначаються назви розділів, підрозділів, номери сторінок, на яких починаються розділи та підрозділи. Назви розділів і підрозділів у тексті і змісті мають бути тотожними. Вступ, розділи, висновки, спи­сок використаних джерел, які розміщуються у вказаній послідовності, починаються кожний з нової сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Титульний лист включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи, але на ньому номер сторінки не ставиться. Зміст і по­дальші сторінки курсової роботи нумерують, проставляючи номер сто­рінки у правому верхньому куті без крапки в кінці. Приблизний Зміст курсової роботи наведений у Додатку Б.

Заголовки структурних частин курсової роботи ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ - дру­куються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного ви­ступу, який виставляється табуляцією при комп'ютерному наборі тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Розділи нумеруються арабськими цифрами без знака №. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", потім з новою рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Но­мер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу ставиться крапка, наприклад: 2.1.(перший підрозділ другого розділу), потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Наступний підрозділ починається після закінчення попереднього без переходу до нової сторінки з відступом од­ного вільного рядку. Між заголовками розділу чи підрозділу та текстом залишають вільний рядок.

Такі структурні частини курсової роботи як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ не мають порядкового номера. Сторінки, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином, не нумерують лише їх заголовок.

Текст курсової роботи може ілюструватись рисунками, схемами тощо. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та поставле­ної мети. Вони виконуються на стандартних листах формату А4. Ілю­страції позначають словом Рис. і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 2.4. (четвертий рисунок дру­гого розділу).

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілю­страції. При необхідності доповнюють пояснювальними даними (текст, що розміщується під рисунком). Приклад оформлення рисунку наведено у Додатку Г.

Для того, щоб інформація подавалася компактно, у зручній для по­рівняння та аналізу форми, використовують таблиці, яки нумерують по­слідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу, в правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщу­ють напис ''Таблиця" із зазначенням її номера, який повинен складатися з номера розділу і порядкового номеру таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: Таблиця 3.1 (перша таблиця третього розділу), якщо в розділі лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують симетрично до тексту. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаго­ловки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Назва таблиці, заголовки рядків та граф мають бути чіткими, лаконічними, без вкорочень. Якщо назви граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, їх доцільне об'єднати спільним заголовком. У верхніх або бічних заго­ловках вказують одиниці вимірювання з використанням загальноприйня­тих скорочень (т, грн. тощо); іноді для них виділяється окрема графа. Спільну для всіх одиницю вимірювання вказують у круглих дужках над таблицею справа. Рядки та графи таблиць доцільно нумерувати.

Значення показників у клітинах таблиці за можливістю слід округлювати у межах одного і того ж рядка чи графи обов'язково з однаковим ступенем точності. Якщо цифри надто малі, їх записують 0,0 або 0,00. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складаються з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі —лапками. (Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів, які повто­рюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому не будь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту роботи, або з поворо­том за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків мож­на переносити на іншу сторінку. При переносі таблиці вказують у право­му куті «Продовження табл._», вказують номер таблиці (наприклад, Про­довження табл. 3.1.). З нової строки вказують нумерацію граф таблиці, далі - продовження таблиці. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки, повторюючи в кожній частині заголовки рядків. Приклад офор­млення таблиці наведено у Додатку Д.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові та поясню­вальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо є одна примітка, її не нумерують, а після слова "Примітка" ставлять крапку, якщо приміток на одному листі декілька, то після слова "Примітки" став­лять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1.

2.

Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер формули скла­дається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку.

Номер формули пишуть арабськими цифрами біля правого поля сто­рінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.5) (п'ята формула першого розділу). Номер формули - дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в фор­мулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння і формули треба відділяти від тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків дорівнює(=), плюс (+), мінус (-), множення (х), ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула сходить до речення, як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ним и розділові знаки ставлять відповідно правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за однією і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

У разі використання формули у наступному розділі, повинно бути
посилання на номер формули без її повторення. Наприклад: "за форму­лою 3.1 робимо розрахунок..." і далі проводиться розрахунок з викори­станням конкретних даних. Приклад оформлення формул наведено у До­датку Е.

На усі таблиці, ілюстрації та додатки повинні бути посилання у ро­боті, де вказуються їх номери, наприклад: "табл. 2.1".

При виконанні курсової роботи необхідно робити посилання на джерела, матеріали з яких використовувалися в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомо­стей про документ, який згадується в курсовій роботі, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилання дається в квадратних дужках після використання цитати. У дужках вказується порядковий номер джерела у списку ви­користаних джерел та через кому ставиться номер сторінки, наприклад: [5, с.78], для нормативне - законодавчих актів: [5] Список використаних джерел розміщується після висновків.

Джерела розміщуються в списку в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Для кожного джерела вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, видавництво, рік видання та загальну кількість сторінок. Для статей, що публікуються в періодичних виданнях, зазначають прізвища, ініціали авторів, назву статті, назву журналу або газети, рік видання, но­мер журналу чи газети, сторінки, на яких надруковано статтю. Приклад оформлення Списку використаних джерел наведено у Додатку Ж.

Наприкінці роботи розміщуються Додатки. Додатки не входять у текстову частину курсової роботи, подаються після списку використа­них літературних джерел. Перед додатками розміщується сторінка з позначенням ДОДАТКИ. Перелік додатків обговорюються з науковим керівником. Додатки розмішуються у порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований угорі з великої літери симетрич­но відносно текст}' сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першою великою друкується слово "Додаток..." і велика літера, що позначає додаток. Додаток слід позначати послідовно великими літе­рами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підроз­діли, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру), крапку та но­мер розділу, наприклад: А.2 - другий розділ додатку А. Ілюстрації, таб­лиці і формули, які розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: "формула (А.2)" - друга формула Додатка А.

Не пізніше, ніж за два тижні до захисту студент подає курсову робо­ту науковому керівнику на рецензію. У рецензії науковий керівник надає стислу характеристику роботи, оцінює теоретичний рівень, глибину про­ведених досліджень, доцільність та обґрунтованість запропонованих ре­комендацій відповідність оформлення роботи вимогам Методичних вка­зівок.

Досвід рецензування показує, що в курсових роботах можуть мати місце наступні недоліки:

—відхід від теми (тема курсової роботи передбачає розкриття одних питань, а фактично розкриваються інші);

— безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих

положень; логічні помилки, невміння виокремити головне; - невдале поєднання теорії з фактичним матеріалом; - переписування матеріалу друкованих видань, - недотримання методичних рекомендацій щодо оформлення роботи.

У разі негативної оцінки курсова робота разом з рецензією повертається студенту, який повинен доопрацювати її з урахуванням заува­жень і лише після цього доопрацьований матеріал разом з рецензією по­дати науковому керівнику для повторної перевірки. Якщо попередня оцінка позитивна, студент допускається до захисту курсової роботи.

Курсову роботу студент захищає у присутності навчальної групи. Тези доповіді студент готує заздалегідь. Доповідь повинна бути змістов­ною і тривати 5-7 хвилин. У доповіді необхідно: назвати тему курсової роботи, показати її актуальність; - сформулювати основну мету і завдання дослідження; - доповісти про результа­ти роботи, зроблені висновки та внесені пропозиції.

Після доповіді студент відповідає на питання присутніх на захисті. Під час захисту оцінюються: якість виконаної студентом курсової робо­ти, рівень знань і набутих навичок щодо висвітленої теми, вміння аналі­зувати практичну діяльність підприємства, логічно і аргументовано вик­ладати думки, відповідати на питання, обґрунтовувати власну точку зору.

Результати захисту курсової роботи оцінюються за чотирьохбальною системою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") та проставляються в заліковій відомості навчальної групи і заліковій книжці студента. У разі незадовільної оцінки курсову роботу необхідно доопра­цювати або виконати нову за іншою темою.

3. Тематика курсових робіт

1. Історія розвитку бухгалтерського обліку

2. Облікова політика підприємства

3. Гармонізація та стандартизація бухгалтерського обліку і звітності в Україні

4. Бухгалтерський облік як інформаційна система

5. Предмет і метод бухгалтерського обліку

6. Бухгалтерський баланс, його зміст і побудова

7. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова

8. Інформаційна база бухгалтерського обліку

9. Базові принципи бухгалтерського обліку

10. Методичні прийоми (методи) бухгалтерського обліку

11. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку в Україні

12. Синтетичні й аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок

13. Принципи класифікації бухгалтерських рахунків

14. Вартісна оцінка і калькулювання в системі бухгалтерського обліку

15. Процес ведення бухгалтерського обліку

16. Облікове відображення кругообігу господарських засобів

17. Облік процесу придбання засобів виробництва

18. Облік процесу виробництва та формування собівартості готової продукції

19. Облік процесу реалізації

20. Техніка і форми бухгалтерського обліку

21. Бухгалтерська звітність підприємства

4. Орієнтовані приклади розробки окремих тем курсу дисципліни

Тема: Бухгалтерський баланс, його зміст і побудова

Зміст

Вступ

Розділ1.Законодавчо-нормативні та теоретичні основи складання бухгалтерського балансу.

1.1 Законодавчо-нормативні основи та загальні положення

1.2 Баланс, як елемент методу бухгалтерського обліку, мета складання

Розділ 2. Бухгалтерський баланс та балансове узагальнення

2.1 Суть і побудова бухгалтерського балансу

2.2 Актив і пасив балансу: структура та основні розділи

2.3 Зміни в балансі внаслідок здійснення господарських операцій

Розділ 3. Порядок читання та аналізу балансу (в загальних рисах)

3.1 Бухгалтерський баланс, як джерело економічної інформації про стан господарської діяльності підприємства

3.2 Характеристика активів підприємства

3.3 Оцінка ліквідності та фінансової стійкості (залежності) підприємства

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Тема: Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова

Зміст

Вступ

Розділ 1. Концептуальна основа рахунків бухгалтерського обліку

1.1 Законодавчо-нормативні основи та загальні положення

1.2 Система рахунків, як елемент бухгалтерського обліку стану і змін засобів та їх джерел

Розділ 2. Бухгалтерські рахунки і подвійний запис

2.1 Рахунки бухгалтерського обліку їх призначення і будова

2.2 Метод подвійного запису, його суть і значення

2.3 Синтетичні і аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок

2.4 Взаємозв’язок рахунків з об’єктами обліку та балансом

Розділ 3. Перспективи та шляхи удосконалення системи ведення рахунків

3.1 Переваги та недоліки ведення рахунків на паперових та електронних носіях інформації

3.2 Автоматизація процесу організації поточного обліку на рахунках

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Тема: Бухгалтерський облік як інформаційна система

Зміст

Вступ

Розділ1. Бухгалтерський облік як мова бізнесу та інформаційна система.

1.1 Форми та види бізнесу.

1.2 Користувачі облікової інформації.

Розділ2. Бухгалтерський облік як інформаційна система.

2.1 Поняття та суть бухгалтерського обліку.

2.2 Функції та завдання бухгалтерського обліку.

2.3 Суб’єкти бухгалтерського обліку.

2.4 Бухгалтерський облік та бухгалтерія: взаємозв’язок понять.

Розділ3. Перспективи розвитку бухгалтерського обліку.

3.1 Бухгалтерський облік у системі наук.

3.2 Взаємозв’язок бухгалтерського обліку як науки і практичної діяльності.

3.3 Перспективи розвитку бухгалтерського обліку.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Тема: Гармонізація та стандартизація бухгалтерського обліку і звітності в Україні

Зміст

Вступ

Розділ1. Концептуальні засади гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку.

1.1 Інтезаційні процеси економіки на світовому ринку.

1.2 Стандарти бухгалтерського обліку.

Розділ2. Національні та міжнародні аспекти бухгалтерського обліку.

2.1 Моделі бухгалтерського обліку.

2.2 Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

2.3 Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

2.4 Порівняльний аналіз П(с)БО та МСБО.

Розділ3. Регулювання бухгалтерського обліку і звітності.

3.1 Методологічні та організаційні проблеми. Застосування стандартів національних рахунків.

3.2 Перспективи гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і звітності.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Тема: Інформаційна база бухгалтерського обліку

Зміст

Вступ

Розділ1. Теоретичні основи організації інформаційної бази бухгалтерського обліку.

1.1 Нормативні та регулюючі документи формування інформаційної бази.

1.2 Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку.

Розділ2. Сучасний стан організації інформації бази бухгалтерського обліку.

2.1 Документація господарських операцій – основа первинної інформації.

2.2 Вимоги до змісту й оформлення документів.

2.3 Класифікація документів.

2.4 Організація документообігу.

Розділ3. Аргументація місця інформаційної бази серед елементів методу бухгалтерського обліку.

3.1 Господарські явища або процеси, що виступають об’єктами обліку.

3.2 Розвиток інформаційної бази в умовах комп’ютеризації

обліково-аналітичних робіт.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Додаток А

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

Факультет економіки

Кафедра обліку та економічного аналізу

Курсова робота

на тему:

________________________________________________

Спеціальність 6.030509 «Облік і аудит»

Виконав:

(Прізвище, ім’я, по-батькові

студента, група)

Перевірив:

(Прізвище, ім’я, по-батькові викладача,

науковий ступінь, вчене звання)

Миколаїв – 20__р.

Додаток Б

Зразок оформлення таблиці

Таблиця 2.1

Динаміка собівартості фактично випущеної продукції

Додаток В

Зразок оформлення рисунка

Рис. 1.3 Функції бухгалтерського обліку

Рекомендована література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999р. №966 – ХІV, зі змінами і доповненнями.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку. – К.: КНТ; 2005.-120с.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердження наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. №291.

4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів.13-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП. «Рута», 2003.-444с.

5. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник / За ред. М.В. Кужельного. - 6-те вид. – К.: Д.С.К., 2003. – 266с.

6. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – 3-те вид., перероб. і доп. – К: Знання, 2008. – 535с.

7. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практики: 3-те видання. Навч. пос. – К. – Центр учбової літератури, 2008. – 608с.

8. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: Збірник ситуаційних задач; завдань для самостійної роботи студентів: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 243с.

9. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 471с.

10. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К.: Алзота, 2007. – 954с.

11. Періодичні видання: «Бухгалтерський облік і аудит», «Баланс», «Все про бухгалтерський облік», «Банківська справа», «Фінанси України», «Статистика України», «Економіка України».