Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Створення Українського Біблійного Товариства та четвертий повний переклад Біблії сучасною українською літературною мовою






Здобуття Україною у 1991 році незалежності відкрило нові перспективи як для української мови, літератури і культури в цілому, так і для української перекладацько-видавничої діяльності зокрема. 22 червня 1991 року на Першій Установчій Конференції було утворене Українське Біблійне Товариство (УБТ). Його засновниками виступили Українська Православна Церква Київського Патріархату, Об’єднаний Союз Євангельських Християн-Баптистів України, Всеукраїнський Союз Церков Християн Віри Євангельської П’ятидесятників та Церква Адвентистів Сьомого Дня. В день заснування Товариства до його членів приєдналася Українська Греко-Католицька Церква, пізніше – Римо-Католицька Церква в Україні, Українська Автокефальна Православна Церква і Українська Лютеранська Церква, Союз Вільних Церков Християн Євангельської Віри, Братство Незалежних Церков та Місій Євангельських Християн-Баптистів України. Об’єднання Незалежних Харизматичних Християнських Церков України, а також Інститут Філософії Національної Академії Наук України. Таким чином в Українському Біблійному Товаристві, яке 1995 року стає членом організації Об’єднаних Біблійних Товариств, офіційно представлені одинадцять основних християнських Церков України та Інститут Філософії НАНУ. Цього ж року було прийнято статут, яким закладено концепцію роботи УБТ та визначено основні напрямки діяльності – переклад, друкування та поширення Біблії. Центральним проектом своєї діяльності УБТ обрало Четвертий повний переклад Біблії сучасною українською літературною мовою, роботу над яким було розпочато 8 березня 1992 року [37, с.4-5].

Потребу в новому перекладі відчували представники різних християнських конфесій. Український православний митрополит Степан Скрипник не раз порушував питання про четвертий повний переклад Біблії з урахуванням збагаченої лексики і нових відкриттів у біблеїстиці. Патріарх Мстислав, перебуваючи в Києві 1991 року, просив делегацію своєї Церкви на Першій Установчій Конференції УБТ обов’язково порушити питання про необхідність четвертого повного перекладу Біблії. Відомі протестантські релігійні діячі, організатори й активісти УБТ Яків Духонченко, Микола Мельник, Микола Жукалюк, на своїх зустрічах неодноразово обговорювали проблему нового україномовного перекладу Біблії. Цю ідею активно підтримали і письменник, член Національної Спілки письменників України Борис Тимошенко та провідний науковий співробітник НАНУ професор Дмитро Степовик, який згодом очолив Відділ перекладу Біблії в УБТ. Відомий релігійний діяч УГКЦ, котрий брав активну участь в організації третього повного перекладу Біблії, кардинал Йосип Сліпий також відчував актуальність перекладу Святого Письма сучасною українською мовою. Проживаючи в Римі після 18 років поневірянь по в’язницях і в сибірському засланні, Йосиф Сліпий був не до кінця задоволений якістю існуючих перекладів. І у 1975 році він запропонував своєму учневі молодому священику Рафаїлові Турконяку здійснити новий україномовний біблійний переклад [16, с.78-80].

Рафаїл Турконяк, сучасний перекладач Біблії українською мовою, народився 1949 року в родині українських емігрантів міста Манчестера в Англії. Навчався в англійській загальноосвітній школі, а по суботах вивчав українську мову в українській школі. В одинадцять років вступив на навчання до Української папської малої семінарії в Римі, яку закінчив у 1966 році, одержавши атестат зрілості. Тоді вступив до Університету Пропаґанде Фіде в Римі, де вивчав філософію та богослов’я, а також класичні давньогрецьку, давньоєврейську і латинську та сучасні європейські мови. З 1968 року вчився в Ірландії в Університеті св. Патрикія, потім вступив до Монастиря отців Студитів у Кастелґандолфо біля Риму і продовжив свої студії в Пропаґанде Фіде, які завершив з ученим ступенем докрора богослов’я і літургіки [42]. З 1991 року Рафаїл Турконяк переїхав з Італії на постійне місце проживання до Львова і почав працювати як економ архієпархії УГКЦ, продовжуючи при цьому перекладацьку працю [16, с.84-85].

До роботи над перекладом Біблії Рафаїл Турконяк приступив 1975 року у відповідь на згадане вище доручення патріарха Йосипа Сліпого, який бажав здійснення перекладу Біблії українською мовою, на відміну від попередніх перекладів, не з давньоєврейської, а із старослов’янської мови. Джерелом перекладу спочатку було обрано Єлизаветівську Біблію, а згодом – Острозьку Біблію [42].

Найскладнішим, за словами доктора Рафаїла, було знайти оригінальні грецькі та латинські тексти, якими користувалися острозькі вчені при перекладі Біблії. Оригінальні тексти при перекладі з опосередкованого були важливими, тому що без них було би неможливо вірно передати текст і думку перекладачів. Справа відшукування оригіналів ускладнювалася тим фактом, що, на відміну від інших тогочасних перекладів, які перекладалися з одного джерела, у виготовленні Острозької Біблії було вжито багато різних грецьких, старослов’янських, латинських та інших вихідних текстів. Зрештою, пошук оригіналів забрав понад двадцять років [42].

1988 року Рафаїл отримав факсимільне видання Острозької Біблії, видане в Канаді, а після приїзду в Україну зміг користуватися й оригінальним Острозьким виданням Святого Письма 1581 року, яке зберігається у Львівському державному архіві. Щоб набирати на комп’ютері текст старослов’янською мовою, Рафаїл власноручно створив старослов’янський шрифт, який повторював накреслення літер Острозької Біблії. Наступні два роки знадобилося перекладачеві, щоб перенести в комп’ютер свої записи та переклад Нового Завіту [25].

1993 року доктора Рафаїла Турконяка, як досвідченого вченого-біблеїста, до співпраці в якості перекладача запрошує Українське Біблійне Товариство [37, с.7]. На цей час Рафаїл уже завершив перекладати текст Нового Завіту. Джерелом перекладу слугував загальноприйнятий Штутгардський грець­кий критичний текст Еберхарда Нестела і Курта Алланда 26-го видання, виготовлений цими науковцями, співпрацівниками Німецького Біблійного Товариства, на основі зіставлень існуючих древніх рукописів та стародруків [36, с.7-8].

Того ж 1993 року УБТ організовує редакційну групу для опрацювання первинного перекладу Р. Турконяка. До її складу ввійшов професор стилістики Інституту журналістики Національного університету ім.. Тараса Шевченка, доктор філологічних наук Олександр Пономарів. Літературну редакцію Нового Завіту здійснювала старший редактор видавництва «Світ» у Львові Тетяна Головіна. Очолив групу перекладу Біблії віце-президент УБТ, професор Київської Духовної Академії, доктор богословських наук Дмитро Степовик. Порівняльну експертизу грецьких текстів проводила завідувачка кафедри класичної філології Інституту філології Національного університету ім.. Тараса Шевченка, доцент Леся Звонська-Денисюк. Остаточну редакцію українського тексту разом з перекладачем здійснював лінгвіст Богдан Качмар. Консультування перекладача та редакторів здійснювали працівники Об’єднаних Біблійних Товариств, зокрема, Девид Кларк, Міллер Міллой, Террі Хартберг, Джон Дін та інші. Вони ж дбали про спонсорську підтримку цього проекту [16, с.86-87].

Редакційне опрацювання Нового Завіту продовжувалося протягом семи років. У 2000 році Новий Завіт 50-тисячним накладом був опублікований [24, с.4].

Після завершення перекладу Нового Завіту доктор Рафаїл, у співпраці з УБТ, розпочав працю над перекладом грецького тексту Старого Завіту. За джерело був узятий критичний текст, опрацьований в Німеччині, у Гетингензькому університеті на основі трьох найдавніших рукописів: Ватиканського, Синайського і Александрійського. Тексти ще не виготовлених в Гетингензі старозавітних книг взято з Септуагінти, виданої Альфредом Ральфсом в Гетингензі 1935 року. Концептуальна база проекту передбачала переклад не літературний, а дослівний. Основним принципом перекладача було якомога точніше передати оригінальний церковнослов’янський текст Острозької Біблії. Відтак, переклад всіх книг Старого та Нового Завітів з грецького оригіналу завершено в 1997 році. Після перегляду першоперекладу редакторами-мовознавцями і повторного звірення з оригіналами, його передано до друку [36, с.6-8].

З 2003 по 2005 рік доктор Рафаїл на власні кошти, але за підтримки одного із львівських банків, видавав Острозьку Біблію зі своїм українським перекладом окремими невеликими томами (до 150 сторінок кожен). У 2005 році Острозьку Біблію з оригінальним старослов’янським та паралельним українським текстом видано в одному томі. 2006 року до 425-літнього ювілею Острозької Біблії опубліковано окремо її повний текст в українському перекладі [36, с.9].

За свою працю над перекладом Острозької Біблії сучасною українською мовою декан теологічного факультету Національного університету Острозька академія доктор Рафаїл Турконяк згідно з указом Президента України Віктора Ющенка №181/2007 був нагороджений Національною премією ім.. Тараса Шевченка [23, с.5].

Наступним етапом перекладацької діяльності доктора Рафаїла у співпраці з УБТ є переклад Старого Завіту сучасною українською мовою з єврейського оригіналу, з якого перекладали усі попередні українські перекладачі Біблії: П. Куліш, І. Огієнко та І. Хоменко [37, с.7].

Слід також відзначити, що 2004 року вийшов переклад Біблії Па­тріарха Філарета (доцента Михайла Денисенка), Глави Української Православної Церкви Київського Патрі­архату. Але назначене українське видання Біблії було зроблене не з оригінальних мов, а з російського синодального тексту [36, с.8-9]. Метою перекладу було осучаснити і максимально наблизити українську Біблію до вживання у літургійних текстах. Свою біблійно-перекладацьку працю доцент Михайло Денисюк розпочав ще в кінці 60-х років ХХ ст.. за сприяння першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста. Але через певні політичні зміни, наступ на шестидесятників, поглиблення переслідування українства справа до видання цього перекладу не дійшла. Лише 1988 року до 1000-літнього ювілею хрещення Русі-України Український Екзархат видав україномовний Новий Завіт у перекладі Денисенка. Праця над перекладом Старого Завіту розпочалася у травні 2004 року і була завершена у вересні 2004 року. Перший тираж розійшовся досить швидко. Переклад Патріарха Філарета отримав велику повагу серед усіх християнських конфесій України. Його перевидавали Українська Греко-Католицька та Римсько-Католицька Церкви, а також Українське Біблійне Товариство. Загальний тираж цього перекладу Біблії на 2009 рік становить понад 100 тисяч примірників [44].

Переклади Турконяка і Денисенка, на відміну від попередніх трьох Кулішевого, Огієнкового та Хоменкового діаспорних перекладів, були зроблені і опубліковані на Батьківщині народу, мовою якого вони перекладені.

Турконяків четвертий повний переклад Святого Письма українською мовою можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії. Вперше українці отримали україномовний Старий Завіт, перекладений не з єврейської мови, а з грецького тексту сімдесятьох – Септуагінти. Також, це перший випадок україномовного біблійного перекладу, в якому подані всі 76 книг слов’янського канону і додержано порядок книг таким, яким він був у першому його виданні – в Острозькій Біблії.

Тим не менше, актуальною залишається потреба видання Турконякового четвертого повного перекладу Біблії сучасною українською мовою, у якому текст Старого Завіту буде узятий із давньоєврейського оригіналу. Цей переклад задовольнить потреби прихильників тексту масоретської традиції і зможе використовуватися паралельно із перекладом олександрійської традиції, що розширить можливості дослідження Біблії. Необхідність такого видання виглядає назрілою з огляду на те, що з часу здійснення подібних перекладів пройшло понад півстоліття. За цей період було зроблено ряд нових відкриттів в області біблієзнавства, а українська мова набула нових вершин свого розвитку.

Ссылка - http://www.studmed.ru/docs/document27608/%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8F-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B2-%D0%B1%D0%B1%D0%BB-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E?page=7

Date: 2016-01-20; view: 296; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию