Загальне поняття про облік і його роль в системі управління підприємством

Для нормального функціонування будь-якої ринкової економіки необхідно, щоб учасники, ухвалюючи рішення мали правдиву і об'єктивну інформацію про майно, фінансовий стан, результати роботи (прибутки, доходи або збитки), про особливості їх отримання на своєму підприємстві і на будь-якому іншому. Таку інформацію може дати тільки система бухгалтерського обліку.

Господарський облік як самостійна область формувався протягом тисячоліть (близько 8–9 тис. років). Він виник одночасно з письменністю і став фундаментальною потребою господарської діяльності. Традиція ведення бухгалтерського обліку виходить з часів прийняття християнства і пов'язана з культурою Стародавньої Візантії.

Вперше бухгалтерський облік як окрему складову господарського обліку визначив італійський чернець і математик Лука Пачолі в своєму трактаті «Про рахунки і записи» (1494 р.), в якому він обґрунтував поняття бухгалтерських рахунків і принцип подвійного запису.

Розвиток ринкових відносин сприяв формуванню бухгалтерського обліку як засобу управління діяльністю торгових компаній і банків. Власників вже не влаштовував примітивний облік в прибутково-видаткових книгах, поширений протягом тривалого часу. Для управління торговими компаніями і банками необхідний був спеціальний і безперервний облік, який давав би необхідну інформацію і забезпечував би постійний контроль за наявністю і рухом вкладеного капіталу і визначення взаємин з партнерами.

У 17–18 століттях промислова революція в Англії дала новий поштовх розвитку обліку. З того часу почався збір даних про витрати на виготовлення одиниці продукції. Управлінські функції обліку в процесі його розвитку заглиблювалися і вдосконалювалися. Він став об'єктивною необхідністю для узагальнення інформації про бізнес. На початку 20 століття лідерство у сфері обліку перейшло від Англії до США.

Сфера застосування господарського обліку – підприємства, організації, установи виробничої, комерційної, кредитно-банківської і інших видів діяльності, а через узагальнення даних господарського обліку і звітності – різні галузі, економіка окремих країн і світова економіка в цілому.

У 1990 році облік отримав статус професії, ставши самостійним видом діяльності, який вимагає ліцензування, обов'язкового мінімуму кваліфікації і освіти.

У епоху величезних політичних, економічних і технічних змін, що відбуваються в світі, роль бухгалтерського обліку непомірно зростає.

Останнім часом великий розвиток отримала міжнародна співпраця щодо вдосконалення принципів бухгалтерського обліку.

Так, в 1973 р. був створений міжнародний Комітет бухгалтерських стандартів, яким розроблено близько 40 МСБО, які включають більшість питань, що відносяться до фінансової звітності підприємств. Вони зіграли велику роль у вдосконаленні узгодженості фінансової звітності і стали обов'язковими для компаній, цінні папери яких росповсюджуються через міжнародну фондову біржу. У 1977 р. була створена Міжнародна Федерація бухгалтерів, куди увійшли професійні бухгалтерські організації більш ніж з 60 країн світу. Федерація покликана сприяти досягненню згоди з бухгалтерського обліку на міжнародному рівні.

Управлінські функції господарського обліку в процесі його розвитку весь час поглиблювалися і удосконалювалися. Господарський облік став засобом розумового узагальнення сучасного способу виробництва, перетворився на об’єктивну необхідність. Мета такого обліку – здобути та систематизувати інформацію, потрібну для управління діяльністю господарства будь-якого масштабу та рівня. Недаремно господарський облік називають мовою бізнесу. Він відображає реальні процеси виробництва, обігу, розподілу і споживання, характеризує фінансовий стан підприємств, є основою для планування діяльності підприємства, прогнозування подальшого розвитку і виявлення резервів зростання ефективності виробництва.

Господарський облік як вся сукупність інформації про бізнес включає: оперативний, статистичний і бухгалтерський.

Оперативний облік ведеться безпосередньо на місцях здійснення господарських операцій (реєстрація виходу працівників на роботу, щоденні витрати сировини, матеріалів, щоденний випуск продукції, виконання договорів постачання і таке інше) з метою аналізу і контролю за ними в період їх здійснення. Дані оперативного обліку необхідні для спостереження за розвитком господарських процесів, їх оперативного планування, аналізу і управління. Цей вид обліку не має своєї методології і юридичної доказовості своїх даних.

Статистичний облік використовується при вивченні кількісних і якісних характеристик масових соціально-економічних явищ і процесів, закономірностей їх розвитку в конкретних умовах місця і часу (перепис населення, використання робочого часу, середня зарплата працівників і тому подібне). Частково статистична інформація використовується і в середині підприємства, але в основному – органами державного управління, громадськими організаціями і бізнесом на регіональному, народногосподарському і транснаціональному рівні.

Провідне місце в системі господарського обліку займає бухгалтерський облік, який складає основу інформаційного забезпечення управління підприємством.

Бухгалтерський облік – це система загальної, безперервної і взаємозв'язаної реєстрації і узагальнення підприємницьких і фінансових операцій підприємства в документах, книгах і записах з подальшим аналізом, перевіркою і складанням звітності про результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік передбачає збір даних про господарські процеси підприємства, аналіз, оцінку, документування, реєстрацію, узагальнення інформації про господарсько-фінансову діяльність підприємства шляхом складання фінансової звітності і передачу її користувачам для ухвалення рішення.

На відміну від інших видів господарського обліку, бухгалтерський облік: 1) базується на документуванні всіх господарських процесів і віддзеркаленні їх в системі бухгалтерських рахунків методом подвійного запису, тому має юридичну довідність своїх даних. Його регламентують міжнародні і національні нормативні і законодавчі акти;

2) охоплює всю систему підприємництва в цілому – майно, джерела, доходи, витрати, їх зміна в результаті господарювання, узагальнюючи інформацію в єдиному грошовому вимірнику. Завдяки цьому отримують узагальнені показники (собівартість продукції, об'єм реалізації, фінансові результати і т.д.), які використовують надалі для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;

3) дає не вибіркову, а суцільну і якнайповнішу інформацію в порівнянні з іншими видами обліку, тому використовується підприємцями для ухвалення рішень.

У бухгалтерському обліку для кількісного відображення господарських операцій використовують три види вимірників: натуральні, трудові і вартісні.

Натуральні вимірники використовують для отримання даних про кількість однорідних об'єктів обліку в кг, га, і т.д. при обліку матеріальних цінностей, готової продукції, товарів, основних засобів.

Трудові вимірники використовують для обліку кількості відпрацьованого часу і обліку витрат праці на виготовлення продукції.

Вартісні вимірники необхідні для узагальнення всіх господарських операцій підприємства, що виражені різними натуральними вимірниками, з метою складання фінансової (бухгалтерською) звітності.

Бухгалтерський облік використовується у всіх сферах підприємницької діяльності – виробничої, комерційної, банківської, страхової, у всіх галузях і підгалузях господарювання – промисловості, сільському господарстві, будівництві і т.д.

У кожній сфері (виді) діяльності, у кожній галузі господарювання бухгалтерський облік має специфічні особливості, проте початкові положення бухгалтерського обліку єдині, загальні для всіх видів діяльності у всіх галузях господарювання.