Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Системи автоматизованого картографування





ГІС-пакети ArcGIS Desktop (ESRI), Mapinfo, GIS Office (Intergraph), AutoCAD (Autodesk) і багато інших містять різні функціональні модулі, котрі дозволяють виконувати увесь цикл робіт зі створення картографічного зображення або електронного атласу, починаю­чи зі збору інформації з різних джерел і закінчуючи поліграфіч­ним макетом. У багатьох випадках ці функціональні модулі поєднуються в спеціалізовані робочі місця для картографа-дизайнера. Залежно від предметної області використання підсумкових карт і технологій їхнього виготовлення, функціональний склад такого робочого місця може суттєво змінюватися.

Основу системи автоматизованого картографування склада­ютьбанки даних цифрової картографічної й атрибутивної ін­формації. Тематичнийбанк даних, створений для обслуговуван­ня певноїпредметної області (наприклад, створення топографі­чних карт, архітектурних планів, кадастрових карт, геологічних, гідрологічних, автодорожніх, туристичних карт) містить певний фіксований перелік об'єктів. Кожному об'єкту заздалегідь при­своюється певний тип умовного знака і параметри їхнього відо­браження в різних типах карт. При відкритті певного картографічного шару одночасно відбувається і його оформлення в сис­темі умовних знаків. Також при постійному картографуванні певної території у певному масштабі створюються спеціальні шаблони (templates), в яких зазначаються межі області відобра­ження карти, масштаб карти, відображається стандартна леген­да карти й елементи оформлення карти - рамка, заголовок, масштабна лінійка, стрілка „північ-південь”, текстові виноски, ло­готипи та ін. Для отримання повноцінної карти у цьому випа­дку, достатньо вибрати потрібний шаблон, далі відбувається завантаження необхідних тематичних шарів та їхнє оформлення.

Бібліотеки картографічних символів, ліній, заливок полігонів, палітр для відображення поверхонь, елементів допоміжного оформ­лення карт, картографічних легенд, таблиць, картодіаграм і звичайних діаграм є важливим ресурсом, який забезпечує можливос­ті картографа-дизайнера щодо створення різних типів карт. У багатьох випадках до складу функціональних засобів ГІС-пакетів входять засоби створення і редагування точкових символів, штрихувань, текстур, типів ліній і т. ін., котрі дозволяють створюва­ти бібліотеки картографічних символів для широкого кола карт та інших геозображень.

Для подання атрибутивних даних у табличній формі до скла­ду багатьох програмних продуктів ГІС входять спеціальні про­грамні засоби - генератори табличних звітів. Найбільш пошире­ний генератор табличних звітів Crystal Reports фірми Seagate Software, що входить до складу ГІС-пакетів ArcGIS і Mapinfo Professional. На основі картографічних банків даних, ці програмні продукти створюють багатосторінкові табличні звіти з картографічною і діловою графікою.

При необхідності отримання поліграфічних відбитків карт або інших геозображень, створюваних з використанням різних ГІС-пакетів, до складу систем автоматизованого картографування вхо­дять спеціальні програмні модулі, призначені для контролю пра­вильної передачі кольору і прискорення виведення на пристрої друку великоформатних карт. Програмні модулі – денситометри - дозволяють коректно переходити від колірного подання екрана (модель RGB) до колірного подання пристроїв друку (модель CMYK). Прискорення виведення на широкоформатні струминні плотери забезпечують програмні модулі - растеризатори, що пе­ретворюють поле зображення векторних карт у масиви растро­вих пікселів, які складаються із сотень мільйонів елементів.

Останнім часом усе більшого поширення набувають анімовані зображення на основі серій послідовно відображуваних еле­ктронних карт. Таким методом візуалізуються процеси поши­рення хмарного покриву, забруднень у повітряному або водному середовищі, поширення води або сейсмічних хвиль у геологічно­му середовищі. Як уже зазначалося в попередніх розділах, така візуалізація може виконуватися як зі стаціонарної точки огляду, так і в режимі вільного або керованого „польоту”.

4.3.4. Методи створення електронних карт

Цифрування карт – відносно недорогий спосіб отримання цифрових даних, до того ж не потребуючий, порівняно з іншими методами, великих витрат часу. Основним методом створення електронних карт є математико-картографічне моделювання змісту, навантаження та умовних знаків з використанням візуальної оцінки отриманого зображення.

Зазвичай, паперові топографічні карти є майже на всю територію країни, і за допомогою їх цифрування можна отримати майже всю необхідну інформацію. Разом з тим, треба пам’ятати, що дані про висоту рельєфу, отримані шляхом цифрування ізогіпс, менш надійні, на відміну від даних точкової геодезичної зйомки.


Оцифровані ізогіпси можна відтворити в ГІС, але для їх практичного використання необхідно виконати цілий ряд процедур по перетворенню даних в формат нерегулярної тріангуляційної мережі (TIN) або цифрової моделі рельєфу (ЦМР).

Для цифрування карт використовується пристрій, котрий називається дигітайзером. В останній час, роль цих пристроїв помітно знизилась, через тотальне використання сканерів і постійно зростаючу кількість готових цифрових даних, котрі постачаються державними і комерційними організаціями.

Дигітайзер представляє собою подобу стільниці або кульману, до якого приєднаний курсор. Курсор дигітайзера, це пристрій, схожий на комп’ютерну мишу у комплекті з кнопками і лінзою з перехрестям. Цифрування відбуваються після закріплення паперової карти і обведенням вздовж ліній карти за допомогою курсору з перехрестям на лінзі.

Дигітайзери розрізняються по розміру і розрізнюваності, котра зазвичай складає 0, 025 мм. Вони повинні відповідати певним технічним вимогам до стабільності роботи, точності і повторюваності результатів цифрування і припустимій величині перекручувань.

Інший спосіб перетворення паперових карт в цифровий формат полягає у використанні сканера з наступною векторизацією отриманих даних. Цей спосіб часто називають растровим, або швидким цифруванням. За допомогою цього методу можна виконати цифрування великої кількості карт за відносно короткий проміжок часу, причому вартість такої роботи буде порівняна з вартістю цифрування традиційними методами. Після сканування карти потрібно виконати ще певну роботу, пов’язану з розподілом даних на тематичні шари, виділенням лінійних об’єктів, реконструкцією відсутніх сегментів і т. ін. Спочатку растрове зображення, отримане після сканування, перетворюють у векторне. Це необхідно для визначення топології шарів, а значить і таких понять як близькість, зв’язність та вкладеність, а також для того, щоб пов’язати просторові об’єктів з їх атрибутами.

Як і дигітайзери, сканери повинні відповідати певним технічним вимогам до розрізнюваності, точності, розмірів полів сканування, вихідному формату файлів і функціональним можливостям програмного забезпечення.

Підводячи підсумок сказаному, можна стверджувати, що технологія створення електронних карт залежить від їх вигляду; вимог, що пред'являються до їх точності, змісту і умовних знаків; вихідних картографічних даних; знімків; структур вхідних та вихідних інформаційних масивів.

 







Date: 2016-01-20; view: 578; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию