Висновок. В підсумку моєї курсової роботи наведу основні висновки, по трьом даним видам вбивств, які розглядаються як здійснені при пом'якшувальних обставинах:

В підсумку моєї курсової роботи наведу основні висновки, по трьом даним видам вбивств, які розглядаються як здійснені при пом'якшувальних обставинах:

Умисне вбивство, здійснене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК): афект як особливий емоційний достаток в даній кримінально-правовій нормі є центральною ланкою, що визначає зміст, характер і інші особливості всіх елементів і ознак даного складу злочину. Особливо його вплив виявляється в суб'єктивній стороні злочину, афект визначає характер і природу наміру, мотиву, мети злочинної поведінки. Тому встановлення афектованого стану у момент здійснення вбивства має вирішальне значення у справах даної категорії. Встановити, чи здійснено вбивство в такому стані чи ні — це завдання судово-психологічної експертизи, але не судово-психіатричною (як це нерідко можна спостерігати в судовій практиці). Вбивство в стані афекту здійснюється з афектованим наміром, коли процес розв'язання, вирішення, і вибір поведінки ускладнені особливим емоційним станом винного (афектом), що специфічно впливає на його свідомість і волю. Специфіка афектованого вбивства в тому, що воно в основному здійснюється з непрямим не конкретизованим наміром. Тут мета досягнення смерті потерпілого не переслідується, тому і виключається бажання її настання. Винному в таких випадках байдужий сам результат його дій, в афектному «спаласі» він не думає про те, що від його дій може наступити смерть потерпілого. Лише спричинення фізичної шкоди кривдникові є для винного бажаним результатом, а не досягнення наслідків у вигляді смерті потерпілого. У таких випадках переважає мета дії («афектний розряд»), а не наслідків. Дезорганізуюча дія афекту приводить до того, що суб'єкт в більшості випадків виявляється нездібним передбачати результати своїх дій. Його свідомість фокусується на діях, а про

наслідки він не думає, вони для нього байдужі, що характерний для непрямого наміру.

Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК): Відносно визначення об'єкту законодавцем повинні бути чітко викладені межі періоду новонародженості. Правильніше було б роз'яснити початок поняття «пологи» як часу з моменту початку пологів, вказуючих на те, що дитина - жива людина, що вона вже готова до досягнення життєздатності, і кінець поняття «пологи» - як часу до виділення плаценти (дитячого місця) потім народження дитини. А початком поняття «Відразу ж після пологів», вказати час після виділення плаценти і кінець - протягом доби. Відносно визначення суб'єкта потрібно встановити чи досягла мати - вбивця 16-ти років, чи осудна вона. Відносно визначення об'єктивної сторони, необхідно, щоб умисне спричинення смерті дитини відбулося під час пологів або відразу ж після пологів, в умовах психотравмуючої ситуації або в стані психічного розладу. Відносно визначення суб'єктивної сторони встановити чи винен той хто вчинив даний злочин.

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК). Спричинення смерті що робить замах при захисті від нападу стає злочинним лише внаслідок перевищення меж необхідної оборони, що мало місце, яке і робить спричинення смерті суспільно-небезпечним. Небезпечним, але в значно меншій мірі, ніж "просте" або кваліфіковане вбивство. На це вказує розмір санкцій, передбачених за вказані злочини. Представляється, що розмір санкцій визначається багатьма чинниками, що відносяться до всіх елементів складу злочину, у тому числі і до об'єкту.