Розділ 1. Теоретичні та методологічні аспекти використання оборотних активів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни_______________ «Економіка підприємства»__________________

на тему:___ «Формування оборотних активів підприємства та оцінка

_____________________ ефективності управління ними»______________

студентки_ІІІ_курсу__К-35ф-12__групи

спеціальності___ «Фінанси і кредит»____

__________ Доля Кристіна_____________

(прізвище та ініціали)

Керівник __ к.е.н. доцент Богма О.С._____

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала______________

Кількість балів:_______ Оцінка: ECTS _____

Члени комісії: __________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Запоріжжя – 2014 рік

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ.. 5

1.1 Сутність, структура та призначення оборотних активів підприємства. 5

1.2 Джерела формування оборотних активів підприємства. 8

1.3 Методичні підходи до оцінювання ефективності використання оборотних активів підприємств. 12

РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ». 18

2.1 Загальна характеристика підприємства ВАТ «Запоріжсталь». 18

2.2. Аналіз використання оборотних активів на ВАТ «Запоріжсталь». 28

2.3 Шляхи підвищення ефективності управління оборотними активами. 34

ВИСНОВКИ.. 39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 41

ВСТУП

Система управління активами підприємства є важливим елементом підвищення ефективності діяльності підприємства, оскільки розробка і впровадження раціональних підходів в управлінні активами забезпечують стійкість фінансового стану, кредитоспроможність, інвестиційну привабливість вітчизняних підприємств. Управління активами підприємства є достатньо складним, який включає розробку стратегії розвитку даного підприємства. Проте існують проблеми, які полягають в тому, що немає єдиних рекомендацій чи підходів, які б допомогли підприємствам управляти розвитком активів для підвищення ефективності діяльності, випуску конкурентоспроможної продукції, завоювання нових ринків, впровадження інновацій тощо. Це ї обумовлює актуальність теми.

Поняття формування та ефективного використання активів підприємства досліджували зарубіжні вчені, зокрема, В. Бєлолипецький, В. Биковский, Ю. Брігхем, Е. Кантор, Глен Арнольда, Кяран Уолш, вітчизняні вчені-економісти – А. Акопян, М. Білик, І. Бланк, В. Гриньова, Н. Ковальчук, О. Коновалова, В. Коюда, І. Куцик, С. Кундрат, Г. Матукова, І. Маринич, А. Поддєрьогін, О. Терещенко, З. Філатова, В. Храпкіна, Н. Шифріна, В. Янковська та ін.

Однак, окремі проблеми управління активами підприємств до цих пір залишились невирішеними і потребують подальших розробок.

Метою статті є рекомендацій щодо підвищення ефективності управління оборотними активами підприємства.

Для нормального функціонування підприємства необхідно ефективно управляти його активами. Активи відіграють важливу роль в діяльності підприємства, оскільки за допомогою їх ефективного формування і використання підприємство покращує свою діяльність, підвищує свій економічний потенціал і як наслідок отримує прибуток.

У вітчизняній науковій теорії та практиці виділяють безліч тлумачень терміну активи. На нашу думку, найбільш правильним тлумаченням активів є сукупність матеріальних і нематеріальних цінностей підприємства, які мають грошову оцінку та вартість, формування і використання яких призведе до отримання економічних вигод у майбутньому та характеризується впливом факторів часу, ризику і ліквідності. В вищенаведеному визначенні закріплено матеріально-речова і нематеріальна форма активів, а також їх належність підприємству, здатність приносити дохід в майбутньому.

Управління активами підприємства – це складний процес, який полягає у правильному формуванні і використанні активів за обсягом, складом, структурою з урахуванням дії на них численних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

На нашу думку, підприємству необхідно проводити більш ефективну політику з управління активами та їх структурою, а особливо збільшити рентабельність операційних необоротних активів за рахунок збільшення середньої вартості операційних необоротних активів та збільшити період обороту даних активів. Щодо підвищення ефективності використання оборотних активів підприємства, ми вважаємо, що необхідно скорочувати тривалість операційного циклу за рахунок прискорення оборотності запасів та готової продукції.

Отже, процес управління активами підприємства відіграє важливу роль в діяльності підприємства, оскільки саме від прийняття ефективних управлінських рішень керівництва стосовно активів підприємства залежить подальша діяльність та конкурентоспроможність підприємства.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

1.1 Сутність, структура та призначення оборотних активів підприємства

За характером участі у діяльності підприємства його активи, тобто вся сукупність використаного для здійснення діяльності майна, ділиться на необоротні та оборотні. Відмінність між необоротними і оборотними активами визначається тривалістю циклу використання активів у виробництві продукції. Для необоротних активів характерне збереження речової форми в ході виробничого процесу протягом тривалого часу, зношуються вони повільно і оборот їх явно не спостерігається. До оборотних активів відноситься та частина майна, яка використовується протягом одного виробничого циклу і повністю переносить свою вартість на вартість продукції, що виробляється, змінюючи свою натурально-речову форму.

Серед публікацій останніх років досить мало таких, які б були повністю присвячені дослідженню сутності понять «оборотні активи», «оборотні кошти» та «оборотний капітал», а поняття в переважній більшості публікацій розглядаються у контексті управління та контролю.

Проаналізувавши поняття «оборотні активи» в різних літературних джерелах, можна виділити чотири підходи економістів до трактування сутності даного поняття:

- це сукупність оборотних фондів та фондів обігу;

- це оборотні засоби підприємств, що відображаються в активі їх бухгалтерського балансу;

- це активи, що використовують в одному операційному циклі, обороті, або будуть перетворені на гроші протягом одного року;

- це гроші, запаси, борги третіх осіб, короткострокові фінансові вкладення.

Серед вчених найбільше прихильників першого та другого підходу.

Згідно п.4 П(С) БО «Баланс» оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом дванадцяти місяців з дати балансу [1].

Склад оборотних коштів підприємства згідно з П(С)БО 2 «Баланс» подано на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Склад оборотних коштів підприємства.

Отже, виробничі запаси – це комплексна група, що включає сировину, основні матеріали, куповані напівфабрикати, паливо, тару, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети.

Векселі одержані – це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість покупців або замовників за продані товари чи надані послуги, заборгованість фінансових і податкових органів перед підприємством, сума нарахованих дивідендів, процентів чи роялті, що підлягають надходженню, тощо.

Поточні фінансові інвестиції – це фінансові інвестиції на строк, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент (окрім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Грошові кошти та їх еквіваленти – це кошти у касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.

Інші оборотні активи – це оборотні активи, які не можуть бути включені до наведених вище оборотних активів.

Оборотні активи підприємства у вартісній оцінці отримали на практиці назву оборотних засобів.

Оборотні засоби підприємства – це сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні виробничі фонди і фонди обігу з метою забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції [2].

Як вже зазначалось, оборотні кошти авансуються в оборотні фонди та фонди обігу, поєднання яких є економічною сутністю оборотних коштів, покликаних забезпечити безперервність усього процесу відтворення, в ході якого фонди обов’язково проходять усі стадії від виробництва до споживання.

Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва. Вони матеріалізуються в предметах праці (сировині, матеріалах, паливі та ін.) та частково в засобах праці у вигляді малоцінних швидкозношуваних предметах та втілюються у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виробництва, також вони представлені витратами майбутніх періодів, які необхідні для встановлення нового обладнання, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв та агрегатів та ін.

Інший елемент оборотних коштів – фонди обігу. Вони не приймають безпосередньої участі в процесі виробництва, їх призначення полягає в забезпеченні ресурсами процесу обігу, в обслуговуванні кругообігу засобів підприємства та досягненні єдності виробництва та обігу. Фонди обігу знаходять своє відображення в готовій продукції та грошових коштах.

Але під фондом в обліковому значенні необхідно розуміти такі категорії пасиву, яким в активі протиставляються засоби найрізноманітнішого призначення, закріплені за підприємством. До оборотних виробничих фондів належать виробничі запаси, незавершене виробництво, МШП, брак у виробництві, напівфабрикати, тварини на вирощуванні та відгодівлі, витрати майбутніх періодів, а до фондів обігу – готова продукція на складі, товари, грошові кошти, дебіторська заборгованість [3]. Тобто оборотні кошти є фінансовою категорією, опосередковуючою ланкою між оборотним капіталом та оборотними фондами, фондами обігу, а в обліку – оборотними активами.

Практичне значення мають виявлення та оцінювання структури оборотних засобів підприємства. Функціонально-технологічна структура оборотних засобів характеризує відсоткове співвідношення часток оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Елементна структура оборотних засобів – це частка вартості окремих елементів оборотних засобів із їх загальної вартості на певну дату, виражена у відсотках. Знання і аналіз структури оборотних засобів на підприємстві мають дуже велике значення, тому що вона певною мірою характеризує фінансовий стан на той або інший момент роботи підприємства.

Підсумовуючи різні підходи зазначимо, що оборотні активи, являють собою сукупність грошових коштів, вкладених у оборотні фонди та фонди обігу. Оборотні активи постійно обертаються у підприємницькій діяльності, використовуються протягом одного операційного циклу і повністю переносить свою вартість на вартість новостворюваної продукції.