Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Виникла можливість об’єднання українських земель у межах національної держави збройною силою!У листопаді 1648 р. – козацькі полки разом із загонами місцевих повстанців звільнили увесь західноукраїнський регіон. Почалася підготовка до штурму польських укріплень, проте 14 листопада 1648 р. Хмельницький повернув своє військо назад в Україну. Причиною цього повернення М. Грушевський вважає те, що і в цей час гетьман та козацька старшина ще не ставили перед собою мети створення власної козацької держави як наступниці Київської Русі. Саме тому козаки вітали вибори нового польського короля Яна Казимира і виявили готовність до нових переговорів з королівськими комісарами, хоча шлях до столиці Польщі фактично на той час був відкритий. 21 листопада 1648 р. Він уклав перемир’я з новообраним польським королем Яном Казимиром, погодившись відвести українське військо від західних рубежів і в ході подальших переговорів вирішити українську проблему. Що ж змусило гетьмана піти на такий крок? Треба мати на увазі, що на цьому етапі визвольної боротьби Б. Хмельницький ще не думав про відокремлення України від Польщі. Його метою була автономія для козацького регіону у межах Речі Посполитої. Великі надії у досягненні цієї мети Б. Хмельницький покладав на нового короля Яна Казимира, який обіцяв бути „руським королем” і задовольнити козацькі вимоги. До перемир’я гетьмана могло також спонукати зменшення внаслідок великих людських і матеріальних втрат боєздатності українського війська, виснаження населення України. Але виведення при цьому українських полків із західноукраїнських територій було значною поступкою Б. Хмельницького полякам і викликало незадоволення частини козацької старшини. Згодом і плани Хмельницького радикально змінилися, та можливості для їх реалізації політичним шляхом були незначними. Еволюція поглядів Б.Хмельницького: від автономії до створення суверенної держави Проте перелом у настроях гетьмана відбувся уже в грудні 1648 р., коли його з військом урочисто зустрічали в Києві як визволителя України. У грудні 1648 р. Б.Хмельницький на чолі переможного війська урочисто в’їхав до Києва. Усе місто разом з київським митрополитом Сильвестром Косовим вітало гетьмана як „українського Мойсея”, визволителя від „лядської неволі”, Богом даним поводирем. Єрусалимський патріарх Паїсій, що прибув до Києва, називав Хмельницького князем Русі. Гетьмана вітали також посли Туреччини, Молдавії, Валахії, Семигороддя. Авторитетна думка Спілкування у Києві з вищими представниками православного духовенства вплинуло на Коли польські посли прибули в лютому 1649 р. Для переговорів з Б. Хмельницьким у Переяслав, гетьман заявив їм, що хоче визволити „народ весь руський” з-під влади Речі Посполитої і встановити з Польщею кордон, який існував у часи Київської Русі. Під час переговорів з королівським посольством у Переяславі гетьман вперше висунув ідею створення Української суверенної держави: • він обґрунтував право українців на власну державу в етнічних межах їх проживання; • проголосив незалежність утвореної в ході визвольної боротьби Української держави; • сформулював положення про соборність Української держави і представив її як спадкоємицю Київської Русі. Польський уряд не сприйняв ідею української державності і сподівався ціною окремих поступок поставити Україну в свою залежність. Єдине, про що домовилися обидві сторони на переговорах, так це про перемир’я і встановлення демаркаційної лінії між українськими і польськими військами по р. Горинь. Після цього навесні 1649 р. Були поновлені військові дії.
|