Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Вимірювальні перетворювачі струму та напруги2.1.1 Електромеханічні: магнітоелектричні та електромагнітні перетворювачі.
2.1.1 Електромеханічні: магнітоелектричні та електромагнітні перетворювачі Струми і напруги потрібно вимірювати у дуже широкому діапазоні. Вимірювальні прилади не здатні перекрити цей діапазон. Для розширення діапазону вимірювання застосовують вимірювальні перетворювачі. Вимірювальний прилад, що має у своєму складі вимірювальний перетворювач, перекриває динамічний діапазон у десятки, сотні і навіть тисячі разів більший, ніж вимірювальний прилад без вимірювального перетворювача. Вимірювальні перетворювачі струму і напруги класифіковано за такою схемою:
Електромеханічні вимірювальні перетворювачі В електромеханічних перетворювачах вимірювана величина (найчастіше напруга чи струм) перетворюється в кутове переміщення рухомої частини приладу. Електромеханічні перетворювачі поділяються за принципом дії на такі групи: магнітоелектричні; електромагнітні; електродинамічні (і феродинамічні); електростатичні; індукційні. Перетворювачі магнітоелектричної системи застосовують для вимірювання постійних струмів і напруг (амперметри та вольтметри), опорів (омметри), заряду (гальванометри і кулонметри). Магнітоелектричні перетворювачі розрізняють за таким принципом: із зовнішнім магнітом (рис. 2.1.1.1, а) і магнітом всередині рамки (рис. 2.1.1.1, б). Основними частинами магнітоелектричного приладу є: нерухомий постійний магніт 1 для створення в зазорі однорідного магнітного поля; котушка 2, що може обертатися навколо осі; спіральні пружини З, призначені для створення моменту протидії та для забезпечення електричного контакту між рухомою котушкою та нерухомою вимірювальною схемою; стрілка 4, яка жорстко зв'язана з рухомою котушкою, та шкала з нанесеними поділками і цифрами.
Принцип дії приладів магнітоелектричної системи ґрунтується на взаємодії магнітного поля постійного магніту зі струмами у провідниках обмотки рухомої котушки. Згідно із законом Ампера на кожен провідник обмотки довжиною l зі струмом І, що знаходиться в магнітному полі з індукцією В, діє сила, яка визначається за формулою F=B·I·l·sinα де α — кут між напрямом струму І та індукції В. Прилади магнітоелектричної системи сконструйовані так, що магнітне поле спрямоване радіально до осі обертання, і тому а=90°. Кожен виток рухомої котушки складається з двох провідників з протилежним, напрямом струму, тобто на кожен виток діє пара сил однакового значення з протилежними напрямами, які створюють обертальний момент відносно осі: Ме=FD, де D — відстань між протилежними сторонами рамки. Обертальний момент, що діє на котушку, — це сумарний момент усіх її витків:
де с — конструктивна стала, N — кількість витків, Мв — момент одного витка. Таким чином, момент, що діє на рухому котушку, прямо пропорційний струму в провідниках котушки.
Спіральні пружини створюють момент протидії, що прямо пропорційний куту повороту рамки: Mпр=k·α Стрілка зупиняється тоді, коли моменти врівноважуються, тобто M=Mпр с·I=k·α Кут відхилення стрілки ά прямо пропорційний вимірюваному струму:
Шкалу проградуйовано у значеннях вимірюваної величини і тому результат вимірювання визначають за показами стрілки. Вимірювальні прилади магнітоелектричної системи мають лінійну шкалу, високу чутливість, Рисо споживають енергії, стійкі до дії зовнішніх магнітних полів. До недоліків цих приладів належить Риса здатність до перевантажень, а також те, що приладами цієї системи можна виконувати вимірювання тільки у колах постійного струму. Магнітоелектричні прилади з перетворювачем. Як уже зазначалося, магнітоелектричні прилади мають високу точність, чутливість і незначне споживання енергії, але вони непридатні для безпосереднього використання у колах змінного струму. Для усунення цього недоліку їх використовують разом з додатковими вимірювальними перетворювачами змінного струму в постійний. На практиці здебільшого використовуються випрямні та термоелектричні перетворювачі. Випрямні прилади складаються з випрямного вимірювального перетворювача змінного струму в постійний і магнітоелектричного приладу. Випрямні перетворювачі можуть бути однопівперіодні та двопівперіодні. Принцип дії випрямних перетворювачів ґрунтується на односторонній провідності напівпровідникового діода, завдяки чому змінний струм перетворюється в пульсуючий струм однієї полярності. Недоліком випрямних приладів є нелінійність вольт-амперної характеристики діодів, нестабільність цієї характеристики у часі та залежність її від температури і частоти. На основі магнітоелектричного приладу з випрямними перетворювачами донедавна випускалися Рисогабаритні багатофункціональні електромеханічні прилади (тестери), які широко застосовувалися на практиці. Значна кількість таких приладів знаходиться в експлуатації і дотепер. Останнім часом такі прилади витісняються аналогічними за функціями, але більш точними і з більшими функціональними можливостями, цифровими тестерами кишенькового формату. Прилади електромагнітної системи застосовуються для вимірювання постійних і змінних струмів і напруг, а також для вимірювання частоти і кута зсуву фаз у колах змінного струму.
Електромагнітний прилад складається: з котушки 1 із щілиноподібним отвором; феромагнітного осердя 2, несиметрично закріпленого на осі; стрілки 3, прикріпленої до осі; спіральної пружини 4, яка створює момент протидії.
Дія електромагнітного приладу ґрунтується на взаємодії магнітного поля котушки з рухомим феромагнітним осердям. Внаслідок цієї взаємодії осердя втягується в котушку і рухома вісь повертається на деякий кут під дією обертального моменту, який пропорційний квадрату струму: М=кмІ2. Момент протидії пружини прямо пропорційний куту повороту осі, на якій закріплена стрілка і осердя Мпр=kпрα. Стрілка зупиняється, коли моменти врівноважуються: М=Мпр. Тоді кут повороту, на який відхилилася стрілка, α= км/ kпр · І2 прапорційний квадрату струму, і тому шкала електромагнітних приладів нерівномірна. У амперметрів електромагнітної системи котушка виготовляється з невеликою кількістю витків проводу, що має великий поперечний переріз (для зменшення опору котушки). У вольтметрів, навпаки, котушка виготовляється з тонкого проводу 0,08...0,1 мм і має велику кількість витків (2000...10000). До переваг електромагнітних приладів належать їхня простота, дешевизна, надійність, здатність витримувати короткочасні навантаження, а також придатність для вимірювання в колах змінного й постійного струму. Недоліками приладів електромагнітної системи є порівняно низька точність, нерівномірність шкали, досить велика споживана потужність, залежність показів від частоти та впливу зовнішніх магнітних полів. Зміст
|