Загальна частина

Загальна частина.

1.1. Характеристика кузовної дільниці ГАЗ-31029. Призначення і які роботи………………………………………………………………………......7

1.2. Технічна характеристика ГАЗ-31029……………………………………......7

1.3. Призначення, будова та принцип дії вузла або агрегату, запропонувати для ремонту……………………………………....………..…..…………........9

2. Технологічна частина.

2.1. Обґрунтувати вихідні і нормативні данні.………………………………..12

2.2. Вибір і корегування нормативів періодичності технічних впливів……...13

2.3. Цикл, метод розрахунок кількості КР і ТО на один ГАЗ-31029 за цикл…….………………………………………………………………………..13

2.3.1. Розрахунок коефіцієнту переходу від цикла до року…. …………...13

2.3.2. Коефіцієнт розрахунку технічної готовності………………………..14

2.3.3. Розрахунок кількості технічних впливів за рік на одиницю ГАЗ-31029. ……………..………………………………………………….14

2.3.4. Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку…………...14

2.3.5. Розрахунковий коефіцієнт використаного парку…………………...14

2.3.6. Розрахунок річного пробігу по парку………………………………..14

2.3.7. Розрахунок добової програми технічних впливів…………………..15

2.4. Визначення річної добової виробничої програми по діагностиці………15

2.5. Корегування трудомісткості технічних впливів…………………………..16

2.6. Розрахунок річного обсягу робіт ТО і ПР…………………………………16

2.7. Розрахунок кількості постів………………………………………………...17

2.8. Схема технологічного процесу на ділянці. ……………………………….17

2.9. Розрахунок річної програми виробничих підрозділів…………………….19

2.10. Розрахунок кількості виробничих робітників……………………………19

2.11. Вибір і розрахунок технологічного обладнання…………………………20

2.12. Розрахунок виробничої площі дільниці………………………………….20

2.13. Обґрунтування прийнятого технологічного планування..………………21

2.14. Розробка технологічної карти……………………………………………..22

Конструкторська частина

3.1. Обґрунтувати розробництво конструкції, пристроїв, стенду…………….23

3.2. Будова і робота пристроїв, стенду. ………………………………………...23

4. Організаційна частина.

4.1. Вибір методу організаційно-технологічного процесу.……………………25

4.2. Режими роботи ділянки…...……...…………………………………………25

4.3. Організація праці і робочих місць на посту...……………………………..25

Література ……………………..…….…………………………………………27

Вступ

Транспорт - одна з найважливіших інфраструктурних галузей матеріального виробництва, яка забезпечує виробничі і невиробничі потреби народного господарства та населення в усіх видах перевезень. На стан 2014 року найбільший автопарк світу має США у якої налічується більше ніж 250 млн автомобілів. На другому місці знаходиться Китай, який налічує 109,2 млн автомобілів, майже в 2,5 менше від США. На третьому місці ж знаходиться Японія – 76,1 млн автомобілів. На четвертому місці знаходиться Німеччина – 45,5 млн автомобілів. Закінчує список 20-ки країн з найбільшим автопарком світу Іран – 11,920 млн автомобілів. Нажаль Україна не входить навіть в цю 20-ку. По даним на 1 січня 2014 року, загальний парк легкових і легких комерційних автомобілей на Україні складає 8.94 млн. штук і середній вік 19 років. По даним на 2013 рік, довжина автомобільних доріг загального використання в Україні становить 170 тисяч кілометрів, в тому числі з твердим покриттям -- 166 тисяч кілометрів. На стан 1 січня 2012 року легковий автомобільний парк складав 5.72 млн транспортних засобів з віком більше 10 років, що складало 67,88% від загального парку автомобілей (8,42 млн. од.). Самий низький вік автопарку був у Києві (14 років), а самим високим – в Кіровоградській області (23 роки). На стан 1 січня 2010 року на Україні налічувало 6,52 млн легкових автомобілей, серед яких: 1) Вік до 3-х років – 1,39 млн (21%); 2) вік 3-5 років – 714 тисяч (12%); 3) 5-10 років – 1,02 млн (15%); 4) більше 10 років – 3,40 млн (52%). В Україні дуже поширені легкові автомобілі автомобілі. Для того щоб рухомий склад постійно був у справному стані, повинна бути постійно технічна готовність на високому рівні. Легкові автомобілі є пасажирським транспортним засобом, призначеним для перевезення пасажирів і малогабаритних вантажів. Вони забезпечують близько 75% всіх перевезень.

Щоб була безперебійна робота, повинні бути добрі умови експлуатації і мати виробничу-технічну базу, технології і справність якої повинні відповідати чисельності і потреби рухомого складу. Головним завдання служби технічної експлуатації підприємств є підтримання автомобілів у стані високої експлуатаційної надійності. Від конструктивних якостей, виробничого виконання і організованості виробничо-технічної бази АТП (яке забезпечу ТО, ремонт і зберігання автомобілів) залежить технічний стан рухомого складу, надійність і працездатність, регулярність і собівартість перевезень. Основу вітчизняного парку легкових автомобілів становлять автомобілі Волзького автомобільного заводу в м. Тольятті (ВАЗ). Це випускалися раніше задньопривідні автомобілі малого класу В«ЖигуліВ» ВАЗ-2101, -2103 і їх модифікації. Сучасні задньопривідні автомобілі В«ЖигуліВ» випускаються з кузовом типу В«седанВ» ВАЗ-2105, -2106 і -2107 з модифікаціями, з кузовом типу "універсал" ВАЗ-2104, вантажопасажирські повнопривідні автомобілі підвищеної прохідності ВАЗ-2121 В«НиваВ» і передньопривідні автомобілі В«СупутникВ» ВАЗ-2108, -2109 і -21099 і т.д. Або ГАЗ (Горьковський автомобільний завод) до якого і відноситься ГАЗ 31029 "Волга".

Загальна частина

1.1. Характеристика кузовної дільниці ГАЗ-31029. Призначення і які роботи

Кузовна дільниця призначена для виконання робіт і поточного ремонту кузова а також для відновлення деталей автомобіля зварюванням і наплавленням.

1.2. Технічна характеристика ГАЗ 31029:

Характеристики:

Кузов
Тип кузова: Седан
Кількість дверей: 4
Кількість місць: 5
Габарити
Довжина: 4885 мм
Ширина: 1800 мм
Висота: 1476 мм
Колісна база: 2800

Колія передня: 1495
Колія задня: 1425
Кліренс: 156 мм
Обсяг багажника мінімальний: 500 л
Споряджена маса автомобіля: 1400 кг
Допустима повна маса: 1800 кг
Двигун

Розташування двигуна: Спереду, подовжньо
Об'єм двигуна: 2445 см3
Тип розташування циліндрів: Рядний
Кількість циліндрів: 4
Хід поршня: 92 мм
Діаметр циліндра: 92
Ступінь стиснення: 8.2
Кількість клапанів на циліндр: 2
Система живлення: Карбюратор
Потужність: 100/4500 л. з/про.хв
Крутний момент: 181/2600 н*м
Тип палива: АІ-92
Газорозподільний механізм:
Трансмісія
Привід: Задній
Кількість передач (МКПП): 5
Кількість передач (АКПП): -
Підвіска
Тип передньої підвіски: Подвійний поперечний важіль
Тип задньої підвіски: Нераз'емна балка мосту
Гальмівна система
Передні гальма: Барабанні
Задні гальма: Барабанні
Рульове управління
Тип рульового управління: -
Підсилювач керма: -
Експлуатаційні показники
Обсяг паливного бака: 55 л
Максимальна швидкість: 150 км/год
Час розгону (0-100 км/ч): 19 c.
Витрата палива (міський цикл), л. на 100 км:: 15
Витрата палива (змішаний цикл), л. на 100 км: 12.9
Витрата палива (заміський цикл), л. на 100 км: 9.3
Колеса
Розмір шин: 205/70 R14

1.3. Призначення, будова та принцип дії ГАЗ 31029, запропонувати для ремонту.

Основні робот, які виконуються на дільниці

Таблиця 2.1.

№	Найменування	Позначення	Значення	Обґрунтування
	Автомобіль	–	ГАЗ 31029	За завданням.
	Облікова кількість автомобілів.			За завданням.
	Кількість автомобілів з пробігом до КР, одиниць.			За завданням.
	Кількість автомобіля з пробігом після КР.			За завданням.
	Середньодобовий пробіг автомобіля, км.			За завданням.
	Кількість змін роботи автомобіля на лінії.	С		За завданням.
	Середньо-технічна швидкість автомобіля.			За завданням.
	Кількість днів роботи авто за рік.			За завданням.
	Категорія умов експлуатації.	КУЕ		За завданням.
	Природно-кліматичний район.	–	Помірний	За завданням.
	Нормативний пробіг до КР, км.		400 000	(3) Додаток 9
	Нормативна періодичність ТО-1, км.			(3) Додаток 10
	Нормативна періодичність ТО-2, км.			(3) Додаток 10
	Нормативна трудомісткість ЩО люд*год.		0,50	(3) Додаток 10
	Нормативна трудомісткість ТО-1, люд*год.		2,9	(3) Додаток 10
	Нормативна трудомісткість ТО-2, люд*год.		11,7	(3) Додаток 10
	Нормативна трудомісткість Д-1, люд*год.			(3) Додаток 11
Продовження таблиці 2.1
	Нормативна трудомісткість Д-2, люд*год.			(3) Додаток 11
	Нормативна трудоміскість ПР, люд*год/1000.		3,2	(3) Додаток 10
	Нормативний простій автомобіля на ТО-2 і ПР, днів/1000.		0,22	(3) Додаток 9
	Нормативний простій автомобіля в КР, днів.		–	(3) Додаток 11

2.2. Значення коефіцієнту корегування нормативів:

= * * * 2.3.

= 400000*0,8*0,85*1,0 = 272000 (км);

= 272000 (км);

= * * 2.4.

= 20000*0,8*1,0 = 16000 (км);

= 16000 (км);

= * * 2.5.

= 5000*0,8*1,0 = 4000 (км);

= 4000 (км).

, , , скорегованість періодичності технічних впливів. – коефіцієнт який враховує категорію умов експлуатації. – коефіцієнт який враховує модифікацію рухомого складу і огранізацію його роботи. – коефіцієнт який враховує кліматичні умови. Для помірного клімату України =1.

2.3. Цикловий метод розрахунку кількості КР і ТО на один автомобіль за цикл. Визначається відношенням циклу пробігу до даного впливу. Цикловий пробіг приймається рівень пробігу автомобіля до КР, тобто . В розрахунках приймається, що при пробігу рівному чергове останнє ТО-2 не виконується і автомобіль поступає в капітальний ремонт. До ТО-2 входить і обслуговує ТО-1, що виконується одночасно з ТО-2, тому ТО-1 за цикл не містить ТО-2.

Періодичність прибирально-мийних робіт L_ПМР вибирається залежно від типу рухомого складу і умов його роботи.

L_ПМР = L_СД 3.1.

L_ПМР = 350 (км).

Періодичність сезонного обслуговування (L_СО) автомобіля – 2 рази на рік.

Розрахунки виконуємо за формулами:

N_КР = ; 3.2.

N_ТО-2 = – N_КР; 3.3.

N_ТО-1 = – N_КР – N_ТО-2; 3.4.

N_ЩО = C; 3.5.

N_ПМР = С, де 3.6.

N_КР, N_ТО-2, N_ТО-1, N_ЩО, N_ПМР – кількість відповідно КР, ТО-2, ТО-1, ЩО, прибирально-мийних робіт; С – кількість змін роботи рухомого складу.

Тоді:

N_КР = = 1;

N_ТО-2 = – 1 =12,6;

N_ТО-1 = – 1 – 11,75 = 53,4;

N_ЩО = * 2 = 1088000;

N_ПМР = * 2 = 1554;

2.3.1 Розрахунок коефіцієнту переходу від цикла до року

Коефіцієнт переходу від цикла до року j_Р визначається за формулою:

J_Р = , де 3.2.1.

Д_РР – кількість днів експлуатації автомобіля за рік;

Д_РЦ – кількість днів експлуатації автомобіля за цикл;

Д_РЦ = ; 3.2.2.

Д_РЦ = = 777 (днів);

j_Р = = 0,3925

2.3.2 Розрахунок коефіцієнту технічної готовності

Коефіцієнт технічної готовності визначаємо за формулою:

α_Т = , де 3.2.3.

Д_ПР – сумарна кількість днів простою автомобіля в ТО-2, ПР і КР за цикл

Д_ПР = + Д_КР + N_КР, де 3.2.4.

Д_Н – норматив простою в ТО-2 і ПР, дн./1000 км

Д_КР – кількість днів простою в КР

Д_ПР = 166 (днів);

α_Т = = 0,6475.

2.3.3 Розрахунок кількості технічних впливів за рік на один автомобіль

Для розрахунку користуємося формулами:

N^Р_КР = N_КР j_Р; 3.3.3.

N^Р_ТО-2 = N_ТО-2 j_Р; 3.3.4.

N^Р_ТО-1 = N_ТО-1 j_Р; 3.3.5.

N^Р_ЩО = N_ЩО j_Р; 3.3.6.

N^Р_ПМР = N_ПМР j_Р, де 3.3.7.

N^Р_КР, N^Р_ТО-2, N^Р_ТО-1, N^Р_ЩО, N^Р_ПМР – відповідно річна кількість КР, ТО-2, ТО-1, ЩО, ПМР на один автомобіль

N^Р_КР = 1 * 0,3925=0,3925;

N^Р_ТО-2 = 12,6 * 0,3925 = 4,9;

N^Р_ТО-1 = 53,4 *0,3925 = 15,5;

N^Р_ЩО = 1088000 * 0,3925 = 427040;

N^Р_ПМР = 1554 *0,3925 = 610.

2.3.4 Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку

Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку виконуємо за слідуючими формулами:

ƩN^Р_КР = N^Р_КР А_О; 3.4.5.

ƩN^Р_ТО-2 = N^Р_ТО-2 А_О; 3.4.6.

ƩN^Р_ТО-1 = N^Р_ТО-1 А_О; 3.4.7.

ƩN^Р_ЩО = N^Р_ЩО А_О; 3.4.8.

ƩN^Р_ПМР = N^Р_ПМР А_О, де 3.4.9.

ƩN^Р_КР, ƩN^Р_ТО-2, ƩN^Р_ТО-1, ƩN^Р_ЩО, ƩN^Р_ПМР – відповідно річна кількість КР, ТО-2, ТО-1, ЩО, ПМР по парку

А_О – облікова кількість автомобілів

Тоді одержуємо слідуючі значення:

ƩN^Р_КР = 0,3925 * 380 = 149;

ƩN^Р_ТО-2 = 4,9 * 380 = 1862;

ƩN^Р_ТО-1 = 15,5 * 380 = 5890;

ƩN^Р_ЩО = 427040* 380 = 162275200

ƩN^Р_ПМР = 610 * 380 = 231800.

2.3.5 Розрахунок коефіцієнта використання парку

Розрахунок коефіцієнта використання парку виконуємо за формулою:

α_вик = , де 3.5.1.

Д_РР – кількість днів експлуатації автомобіля за рік

α_вик = = 0,54106.

2.3.6 Розрахунок різного пробігу по парку

Даний розрахунок виконуємо за формулою:

L_Р = А_О L_СД Д_РР α_вик; 3.6.1.

L_Р = 380 * 350 * 305 * 0,54106 = 21948098 (км).

2.3.7 Розрахунок добової програми технічних впливів

Для розрахунку добової програми технічних впливів користуємося слідуючими формулами:

N^Д_ТО-2 = ; 3.7.1.

N^Д_ТО-1 = ; 3.7.2.

N^Д_ЩО = ; 3.7.3.

N^Д_ПМР = , де 3.7.4.

Д_РР – кількість робочих днів даного підрозділу за рік

Тоді отримаємо:

N^Д_ТО-2 = = 6,1;

N^Д_ТО-1 = = 19,3;

N^Д_ЩО = = 532049;

N^Д_ПМР = = 760.

2.4 Визначення річної і добової програми з діагностики

Так як загальна діагностика Д-1 виконується перед кожним ТО-1, після ТО-2 і при ПР, ТО річна програма складає:

ƩN^Р_Д-1 = ƩN^Р_ТО-1 + ƩN^Р_ТО-2 + 0.1ƩN^Р_ТО-1; 4.1.

ƩN^Р_Д-1 = 5890 + 1862 + 0,1*5890=8341;

Кількість автомобілів, які діагностуються при ПР дорівнює 10% від річної програми ТО-1.

ƩN^Р_ПР = 0.1Ʃ N^Р_ТО-1; 4.2.

ƩN^Р_ПР = 0.1 * 5890 = 589.

Поелементна діагностика Д-2 проводиться з періодичністю ТО-2. Кількість автомобілів, що діагностуються при Д-2 приймається рівною 20% від річної програми ТО-2

ƩN^Р_Д-2 = 0.2Ʃ N^Р_ТО-2; 4.3.

ƩN^Р_Д-2 = 0,2 * 1862 = 372.

Добова програма діагностики визначається за формулами:

N^Д_Д-1 = ; 4.4.

N^Д_Д-2 = ; 4.5.

Тоді одержуємо:

N^Д_Д-1 = = 27,3;

N^Д_Д-2 = = 1,21.

2.5 Розрахунок скорегованої трудомісткості технічних впливів

Нормативи трудомісткості технічних впливів автомобілів, що працюють в конкретних умовах не враховують умови категорії експлуатації, модифікацію рухомого складу і т. і., а тому необхідне їх корегування.

Трудомісткість ПМР при використанні механізованих мийних установок повинна бути зменшена за рахунок виключення загальної трудомісткості мийних робіт пов’язаних з використанням ручної праці, а тому необхідно ввести коефіцієнт корегування, що враховує використання засобів механізації К_М.

К_М = , де 5.1.

М – доля ПМР, що використовується механізованим способом, %.

Сприймається в залежності від організації ПМР від 25 до 75%

К_М = = 0,25;

Для прибирально-мийних робіт скорегована трудомісткість буде рівною:

t_ПМР = t^Н_ЩО K₂ K₅ K_м; 5.2.

Для ТО-1:

t_ТО-1 = t^Н_ТО-1 K₂ K₅; 5.3.

Для ТО-2:

t_ТО-2 = t^Н_ТО-2 K₂ K₅; 5.4.

Для сезонного обслуговування СО:

t_СО = 0,5 * ; 5.5.

Для поточного ремонту ПР:

t_ПР = t^Н_ПР K₁ K₂ K₃ K₄ K₅, де 5.6.

t^Н_ПМР, t^Н_ТО-1, t^Н_ТО-2, t^Н_СО, t^Н_ПР – нормативи трудомісткості технічних впливів відповідно ПРМ, ТО-1, ТО-2, СО, ПР;

K₁, K₂, K₃, K₄, K₅ – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов експлуатації, модифікацію рухомого складу, кліматичний регіон, пробіг з початку експлуатації, кількість автомобілів на дільниці;

t_ПМР = 0,50 * 1,15 * 0,25 = 0,143;

t_ТО-1 = 2,9 * 1,15 * 1,0 = 3.3;

t_ТО-2 = 11,7 * 1,15 * 1,0 = 13,5;

t_СО = 0,5 * 20 = 10.

t_ПР = 3,2 * 1,2 * 1,15 * 1,0 = 4,4.

2.6 Розрахунок різного обсягу робіт ТО і ПР

Розрахунок різного обсягу робіт по видам технічних впливів виконуємо за слідуючими формулами:

T_ПМР = ƩN^Р_ПМР t_ПМР; 6.1.

T_ПМР = 231800 * 0,143 =33058 люд*год;

T_ТО-1 = ƩN^Р_ТО-1 t_ТО-1; 6.2.

T_ТО-1 = 5890 * 2,9 = 17081 люд*год;

T_ТО-2 = ƩN^Р_ТО-2 t_ТО-2; 6.3.

T_ТО-2 = 1862 * 11,7 = 21785 люд*год;

T_ПР = _ПР; 6.4.

T_ПР = * 10 = 219480 люд*год.

Крім основних робіт ТО і ПР рухомого складу на дільниці виконуються допоміжні роботи, що складаються із робіт по самообслуговуванню підприємства (ПР будинків і споруд, ремонт технологічного обладнання, інженерних мереж, інвентаря і т.п.) та робіт загальновиробничого характеру (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запчастинами, прибирання приміщень і т.і.)

Т_доп = ƩТ_АТП b, де 6.5.

ƩТ_АТП – сумарна річна трудомісткість робіт ТО і ПР на дільниці, люд*год;

ƩТ_{АТП =} + + + ; 6.2.

ƩТ_АТП = 17081 + 2185+ 219480 + 33058 = 271804 люд*год;

b – коефіцієнт допоміжних робіт;

Т_доп = 0,25 * 271804 = 67951 люд*год;

Загальний обсяг робіт, що виконуються на дільниці

Т_заг = ƩТ_АТП + Т_доп 6.3.

Т_заг = 271804 +67951 =339755 люд*год;

2.7 Розрахунок кількості постів

Розрахунок виконується за формулою:

Х_П = , де 7.1.

Т_Р – річний обсяг по даному технічному впливу, люд.год;

К_Н – коефіцієнт нерівності завантаження постів;

Д_РР – кількість робочих днів на рік;

С_П – кількість змін роботи поста на добу;

Т_ЗМ – тривалість робочої зміни, год;

Р_СР – кількість робітників, одночасно працюючих на посту;

К_вик – коефіцієнт використання робочого часу (для найкращих умов організації К_вик = 0.85 – 0.90, для середніх – 0.80 – 0.85, для гірших – 0.75 – 0.80);

Х_П = = = 2 (поста);

2.8 Схема технологічного процесу на універсальній кузовній дільниці.

Будь яка кузовна дільниця як мінімум повина включати в себе миття, бокс розбирання складання, ділянка кузовного ремонту, ділянка підготовки до фарбування. Спочатку авто потрапляє на мийку, де ретельно відмивається від піску, бруду, солі і т. д.

Після мийки, бокс розбирання, за тим, якщо автомобіль потрапляє в кузовний ділянку. По закінченні кузовного ремонту в подготовочий бокс, звідки, у свою чергу, направляється в фарбувально-сушильну камеру. І далі знову бокс розбирання-збирання та мийка.

Основні ремонтні ділянки.

Ділянка розбирання-збирання.

В боксі розбирання-збирання проводиться розбирання потребують ремонту елементів автомобіля цілком, в залежності від обсягів ремонту.

Для забезпечення швидкого, а головне якісного, розбирання і подальшого складання ділянка повинна бути оснащена всім необхідним інструментом: набір хрестоподібних і плоских викруток різної довжини, набори ріжкових, накидних і торцевих ключів включають в себе різноманітні перехідники, подовжувачі і тріскачки. А так же набір шестигранних ключів і "зірочок".

Для забезпечення зручності - важливого чинника в роботі, необхідна переносна лампа на довгому дроті.

На даній ділянці ремонту, як правило, справляється один автослюсар, але для швидкого виконання робіт потрібен напарник.

Бокс кузовного ремонту.

Спочатку оцінюється величина пошкоджень кузова автомобіля або його частин. У разі серйозних пошкоджень автомобіль заганяють на робота, де кузов жорстко закріплюється в спеціально передбачених кріпленнях і починається робота з відновлення початкових геометричних розмірів кузова, а потім замінюють пошкоджені елементи, які не підлягають відновленню. Якщо ж кузов автомобіля не деформувався, відразу приступають до рихтуванні відновлюваних елементів і заміні невідновних.

Для виконання всіх видів кузовного ремонту, даний ремонтний ділянку повинен бути оснащений "роботом", що представляє з себе металеву раму, на яку жорстко кріпитися ремонтований кузов, і, з допомогою гідравліки, витягується в потрібному напрямку. Так само необхідний зварювальний напівавтомат, відрізний інструмент, дриль, кліщі-затискачі, рулетка. Знадобиться набір гайкових і торцевих ключів для того, що б при необхідності послабити підвіску автомобіля.

При наявності всього необхідного інвентарю, на даній ділянці потрібно один «кузовщик» на один автомобіль.

Бокс підготовки до фарбування.

У подготовочому боксі виробляється обробка і підготовка замінених та відновлених елементів кузова до фарбування.

Замінені елементи, як правило, покриті консервуючою грунтом на заводі виробнику. У такому випадку робота починається з видалення консервант або нанесення на нього адгезійної ризики, для подальшого нанесення на поверхню вирівнюючих шпаклівок і порозаполняющих грунтів.

Робота на даному етапі ремонту є найбільш відповідальної і кропіткої, т. к. працівнику необхідно знати і суворо дотримуватися технологію підготовки. Матеріали повинні наноситися в певній послідовності і оброблятися відповідним абразивом. Внаслідок порушення будь-яких пунктів технології підготовки, зовнішній вигляд і якість лакофарбового покриття після фарбування, можуть бути зіпсовані. Що призведе до перефарбовуванню і втрати часу і матеріалів.

Для досягнення якості робіт і скорочення витраченого часу ця ділянка має бути забезпечений всіма видами матеріалів і необхідними інструментами і обладнанням. В роботі необхідні: шліфувальна машинка з передбаченої заміною абразивного матеріалу, інфрачервоний випромінювач для прискореної сушки матеріалів, пнемо пістолети для нанесення ґрунту і рідкої шпаклівки, всі види грунтів і шпаклівок, абразивні матеріали зі всілякими розмірами абразиву, малярний скотч стрічка) і маскувальна плівка. Крім того, кожен маляр-подготовщик повинен мати свій набір шпателів, малярський ніж, спеціальні бруски та рубанки зі змінним абразивом.

Подготовщик - працівник універсальний, він може виконувати великий обсяг роботи поодинці (від рихтування до полірування), тому на один автомобіль, що ремонтується достатньо одного подготовщика.

2.9 Розрахунок річної програми виробничого підрозділу

Виробнича програма дільниці – це обсяг робіт з ТО і ремонту ДТЗ, який виконується за певний період (добу, рік, цикл).

Виробнича програма в трудових показниках являє собою річний обсяг (трудомісткість) робіт ТО і ПР в людино-годинах, визначається на основі річної виробничої програми в кількісних показниках і скорегованої трудомісткості одиниці обслуговування.

Річна програма виробничої діяльності визначається виходячи із річного обсягу робіт ПР і долі дільничих робіт на даному виробничому підрозділі зі формулою:

Т^Р_Д = , де 9.1.

Т^Р_ПР – річний обсяг робіт ПР, люд.год;

В – доля дільничних робіт, що виконуються на даному підрозділі, %;

Т^Р_Д = = 1097 люд.год.

2.10 Розрахунок кількості виробничих робітників

Виробничі робітники – це ті робітники, які безпосередньо виконують роботи технічного обслуговування і ремонту автомобілів.

Розрізняють явочну чисельність виробничих робітників Р_Я, потрібну для виконання добової виробничої програми і штатну чисельність Р_Ш потрібну для виконання річної виробничої програми.

Явочна і штатна численність виконавців залежить від обсягу робіт на даній дільниці (зоні, посту і фонду робочого часу) і визначається за формулами:

Р_Я = ; 10.1.

Р_Ш = , де 10.2.

Ф_рм – річний фонд часу виробничих робітників, люд.год;

Ф_вр – річний ефективний фонд часу робітника з урахуванням трудових витрат спричинених хворобою, виконанням державних обов’язків, відпусткою тощо, год;

Р_Я = = 0,347 = 1 чол.

Р_Ш = = 0,446 = 1 чол.

2.11 Підбір і розрахунок технологічного обладнання

Обладнання для виконання робіт ТО і ПР приймається у відповідності з технологічною необхідністю, виходячи з умов забезпечення технологічних процесів ТО і ПР у даному виробничому підрозділі. Підібране технологічне обладнання занесено до таблиці.

Відомість технологічного обладнання кузовної дільниці.

Таблиця 2.11

2.12 Розрахунок виробничої площі дільниці

Площа дільниці визначається сумарною площею виробничого обладнання і щільністю його розташування:

F_Д = ƩF_обл. K_Щ, де 12.1.

K_Щ – коефіцієнт щільності розташування обладнання;

Якщо передбачений з’їзд автомобіля на дільницю, то її площа визначається за формулою:

F_Д = (ƩF_обл. + F_а Х_АМ) K_Щ, де 12.2.

F_а – площа одного автомобіля, м²;

Х_АМ – кількість автомобільних місць на відповідній дільниці;

В нашому випадку:

F_Д = (+ 18,7 * 1) * 13,5 = 306

2.13 Обґрунтування прийнятого технологічного планування

Вибір оптимального об’ємно-планувального рішення має велике значення при проектуванні. Планування виробничих зон і дільниць ТО і ПР проводиться у відповідності з санітарно-технологічними вимогами, які визначені ОНТП-01-91 та іншими нормативними документами. План виробничого приміщення – це зображення розміру будівлі, розміщеного уявною горизонтальною площею, що проходить на певному рівні.

Об’ємно-планувальні рішення будівельних приміщень повинні відповідати нормам будівельних вимог. Однією з таких вимог є індустріалізація виробництва, яке передбачає монтаж будівель зі збірних уніфікованих залізобетонних конструкцій. Це забезпечується конструктивною схемою будівель на основі використання уніфікованих сіток колон, які служать опорами будівель. Універсальний пост діагностики розміщується в окремому приміщені виробничого корпусу. Цей пост має висоту колон 5 метрів. Забудова виробничого корпусу, як і приміщення поста має такі параметри:

1) сітка колон 6000мм*9000мм;

2) переріз колони з прямокутного профілю з розмірами 500*500 мм;

3) товщина стін 250 мм;

4) ширина воріт 3000 мм;

5) висота воріт 3500 мм;

1) ширина вікон 1000 мм.

Після визначення площі дільниці, розмірів конструкції будівельних елементів проводимо внутрішнє планування виробничого поста з розташуванням виробничого обладнання.

Для розташування технологічного обладнання треба спиратися на їх зручне використання, щоб робочий процес відбувався максимально раціонально та забезпечував технологічну послідовність, також від розташування цього обладнання залежить і якість виконаної роботи, ця якість повинна задовольняти норми. Щоб спланувати виробничі місця на посту, треба використовувати санітарно-технологічні норми до виробничих приміщень підприємств автомобільного транспорту. Планування універсального поста діагностики зображено в графічній частині на першому аркуші.

2.14 Операційна карта. Операційну карту складають для більш раціональної організації робіт з ТО і ремонту автомобілів, їх агрегатів, систем і вузлів. Вони використовуються як стадії планування і організації технологічного процесу, так і на робочих місцях.

З допомогою технологічної карти можна визначити обсяг робіт по технічним впливам, також з допомогою карти можна розподілити ТО або ремонт рівномірно між декількома робітниками.

Цю карту роблять на кожне робоче місце з робітником, а також роблять карту на окремі операції. В операційну карту записують послідовність виконання тієї чи іншої операції, місце виконання, також туди входить обладнання і інструменти, які повинні приймати участь в певній операції, затрачення часу на кожну операцію, при яких мовах повинна проводитись операція.

3. Конструкторська частина

3.1 Обґрунтувати розробництво конструкції, пристроїв, стенду.

4.Організаційна частина

4.1. Вибір методу організаційно-технологічного процесу.

4.2. Режими роботи дільниці.

Розподіл робітників за змінами.

Режим роботи технічної служби багато в чому визначає якість і своєчасне виконання технічних впливів, дій.

Режимами роботи характеризується числом робочих днів за рік,тривалістю роботи (число робочих змін,тривалістю і часом початку і закінчення зміни),розподілом виробничої програми по часу її виконання і вибирається із найбільш повного задоволення потреб населення в обслуговуванні та ремонті автомобілів.

Режими роботи кузовної дільниці слідуючі:

- Кількість робочих днів за рік -305;

- Кількість робочих змін -2;

- Тривалість робочої зміни,год.-8;

- Початок першої зміни -8:00,закінчення -16:00;

- Початок другої зміни -16:00,закінчення -24:00;

4.3.Організація праці і робочих місць на ділянці.

Робоче місце - це закріплена за окремим працівником просторова зона, оснащена засобами праці, необхідними для виконання певної роботи.

Робочий пост – це частина виробничої полощі,яка призначена для розміщення автомобіля і має одне або декілька робочих місць для проведення технічного обслуговування і ремонту.

Ефективність процесів ТО і ПР на даній ділянці планується підняти заи рахунок запровадження наукової організації праці (НОП).

Планується створення сприятливих умов праці,організація та обслуговування робочих місць.

Освітлення та колірне забарвлення виробничих приміщень,устаткування і робочих місць приведенні до існуючих нормативів

Раціонально організовані робочі місця відповідають антропологічним і фізіологічним особливостям людини і задовольняють усі естетичні вимоги.

Усі предметі праці і інструмент розміщенні у межах зони досяжності протягнутих рук.

Інструменті і запасні частини розміщенні у зоні роботи на столах,візках,стелажах,верстатках,в ящиках щоб зручно було використовувати необхідний інструмент або деталь витрачаючи при цьому щонайменше рухів і часу.

Показником вдалої організації робочих місць є утримання їх у чистоті.

Передбачено прибирання робочих постів після кожної зміни,а під час обідньої перерви –проміжне прибирання.

Література:

1.Кудрявцева Ю.В.. «Автомобили «Волга»ГАЗ-31029.Руководство по техническому обслуживанию и ремонту».Издательство «За рулем»,1997-184.

2. Андрусенко С. І. «Технічне проектування автотранспортних підприємств: навчальний посібник», С. І. Андрусенко, В. О. Білецький, П. І. Бортницький; за ред. Проф. С. І. Андрусенка. К: Каравела 2009 – 368.

3. «Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту». – К: Мінтранс. Україна, 1998 – 16с — (нормативний документ Мінтрансу України).

4. «Дипломне проектування виробничих підрозділів підприємств автомобільного транспорту», Ю. Ю. Кукурудзяк, О. В. Рудь, Л. В. Кукурудзяк. – Вінниця: 2010 – 338.

5. «Диагностическое обеспечение технического обслуживания и ремонта автомобилей», А. М. Харазов. М: «Высшая школа», 1990 – 207.

6. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта: ОНТП-01-9І. - М.: Гипроавтотранс, 1991. - 184 с. - (Нормативные директивные правовые документы).

7. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспор­тних засобів автомобільного транспорту. - К.: Мінтранс України, 1998. - 16 с. - (Нормативний документ Мінтрансу України).

Date: 2016-01-20; view: 818; Нарушение авторских прав