Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
До модуля II
Аграрні відносини — особлива, найважливіша система економічних відносин, основу яких складають відносини щодо земельної власності, землеволодіння та землекористування в сільському господарстві. Аграрно-промисловий комплекс (АПК) — сукупність галузей, що здійснюють виробництво, переробку, зберігання, доведення до споживача продукції, виготовлені із сільськогосподарської сировини. Агрегування — поєднання окремих одиниць, або даних в одну одиницю. Наприклад, усі ціни індивідуальних товарів і послуг об'єднують у загальний рівень цін або всі одиниці продукції, виробленої у цьому році, об'єднують у реальний валовий внутрішній продукт Банківська система — сукупність банківських інститутів, що забезпечують регулювання грошового обігу в країні, акумуляцію, розподіл і використання тимчасово вільних коштів з метою ефективного господарювання. Безробіття — ситуація у сфері зайнятості, коли працівники, які погодились б працювати за наявну заробітну плату, не можуть знайти роботу. Основні види Б.: фрикційне, структурне, циклічне. Бюджетний дефіцит — надлишок видатків державного бюджету над надходженнями до нього; фінансується шляхом позик (інший шлях-емісія грошей); рівень дефіцитності бюджету обчислюють як відношення дефіциту до ВВП, виражене у відсотках. Валовий внутрішній продукт (ВВП) — вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать як резидентам країни, так і іноземцям. Валовий національний продукт (ВНП) — вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених з ресурсів, що належать резидентам країни, незалежно від того, де ці ресурси застосовують — у національній економіці, чи за кордоном. Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої. Розрізняють європейське та британське числення валютного курсу. Вартість грошей — купівельна спроможність грошей, тобто кількість товарів і послуг, які можна придбати за грошову одиницю. Гранична схильність (норма) заощадження — частка заощаджень у будь-якій зміні використовуваного доходу домогосподарс- Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс тва; дорівнює зміні заощадження, поділеній на зміну використовуваного доходу. Гранична схильність (норма) споживання — частка видатків на споживання у будь-якій зміні використовуваного доходу; показує, наскільки збільшується споживання, якщо використовуваний дохід зростає на одиницю. Грошовий мультиплікатор — частина надлишкових резервів, яку система комерційних банків може використати для збільшення кількості грошей в обігу; дорівнює одиниці, поділеній на норму обов'язкових резервів. Державне регулювання економіки — система заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру в умовах ринкової економіки, які здійснюються відповідними державними установами задля стабілізації та пристосування економічної системи до змінних умов. Державний борг — загальна сума заборгованості уряду власника державних цінних паперів, що дорівнює сумі його минулих бюджетних дефіцитів мінус бюджетні надлишки. Державний бюджет — баланс доходів і видатків держави за певний проміжок часу (як правило, за рік). Детермінанти сукупного попиту — нецінові фактори, які мають вплив на зміну сукупного попиту. Детермінанти сукупної пропозиції — нецінові фактори, які мають вплив на зміну сукупної пропозиції. Дефлятор ВВП — індекс цін, який використовують для визначення реального ВВП; визначається як відношення вартості кошика товарів і послуг, які виробляють у поточному році, до вартості кошика у базовому році. Диференційна рента II — додатковий дохід, який одержує господарюючий на землі суб'єкт в наслідок інтенсивного ведення господарством. Диференційна рента І — додатковий дохід, пов'язаний з використанням більш вигідних земельних ресурсів, які дають більшу віддачу (більш природна родючість землі і більш зручне місце-розташування земельних ділянок відносно ринків збуту). Доходи населення — грошові надходження або ліквідні матеріальні активи громадян протягом певного періоду. Економічне зростання — збільшення реального обсягу продукції (ВВП) у країні. Економічний цикл — спади та підйоми в економіці, що постійно та періодично повторюються на протязі низки років. Економічні функції держави — сукупність напрямів державного регулювання економіки; сприяння конкуренції та пом'якшення наслідків і слабин ринку; організація виробництва благ громадського вжитку; коригування побічних наслідків (переливів); перерозподіл доходів; здійснення макроекономічної політики. Експорт — товари та послуги, вироблені у країні та продані покупцям інших країн. Екстенсивне економічне зростання — зростання, що базується на кількісному збільшенні трудових і матеріальних ресурсів, які залучаються у виробництво. Закон Оукена — зворотна залежність між рівнем безробіття і реальним ВВП, яка показує, що зниження безробіття на 1 % збільшує реальний ВВП приблизно на 2 %. Закон сукупного попиту — обернена залежність між зміною загального індексу ціни, обсягом ВВП та сукупним попитом. Закон сукупної пропозиції — пряма залежність між зміною загального індексу цін і обсягом ВВП та сукупної пропозиції. Заощадження — використовуваний дохід, не витрачений на споживчі блага; дорівнює використовуваному доходу мінус особисті видатки на споживання. Земельна рента — доход від використання землі, який не пов'язаний безпосередньо з виробничою діяльністю власника землі; частина прибутку від використання землі господарюючими суб'єктами, яку отримуває власник землі. Імпорт — видатки окремих осіб чи фірм на товари і послуги, вироблені в інших країнах. Інтенсивне економічне зростання — зростання національної економіки, яке грунтується на якісному вдосконаленні та ефективному використанні факторів виробництва на основі науково-технічного прогресу. Інфляція — усталене зростання загального рівня цін, яке супроводжується зниженням купівельної спроможності грошей. Інфляція витрат — інфляція, що походить зі зменшення сукупної пропозиції (з вищих цін на сировину або вищих ставок заробітної плати), зниження продуктивності праці й супроводжується зменшенням реального обсягу виробництва та зайнятості; часто цю інфляцію називають інфляцією пропозиції. Інфляція попиту — інфляція, що походить з надлишкового сукупного попиту: «надто багато грошей полює на надто малу кількість товарів». Кейнсіанський відрізок графіка сукупної пропозиції — характеризує економіку неповної зайнятості зі спадом виробництва, але постійним загальним рівнем цін. Класичний відрізок графіка сукупної пропозиції — характеризує економіку повної зайнятості, бумом виробництва, зростанням загального рівня цін. Коефіцієнт Джині — показник рівномірності розподілу доходів населення; чим ближчий цей показник до 1, тим вища нерівність у розподілі доходів. Кредит — позика у грошовій або товарній формі, що надається кредитором позичальникові на умовах повернення з виплатою відсотка за користуванням позикою. Крива Лафера — крива, яка показує залежність між податковими ставками і податковими надходженнями уряду, на якій є така податкова ставка (між 0 і 100 %), за якої податкові надходження максимальні. Крива Лоренца — крива, що показує ступінь нерівномірності розподілу доходу в економіці. Чим більше крива Лоренца відхилена від лінії 45 градусів, тим більша нерівність у розподілі доходу в країні. Крива Філіпса — графічназалежність між динамікою безробіття і зростанням цін; обернена залежність між інфляцією та безробіттям. Макроекоиоміка — наука про національну економіку як єдине ціле; вивчає загальний рівень виробництва, зайнятості, цін, доходу та інші сукупні економічні змінні. Міжнародна міграція капіталу — переміщення капіталу у вигляді коштів для вкладення в цінні папери держав або підприємств у зарубіжних країнах, а також довгострокових кредитів. Міжнародна міграція робочої сили — процес переміщення трудових ресурсів із однієї країни в іншу з метою працевлаштування на вигідніших умовах, ніж у країні походження Міжнародний поділ праці — спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними. Його головні чинники-, відмінності між країнами у розміщенні природних багатств та якості трудових ресурсів, історичні традиції виробництва та ін. Міжнародні економічні відносини — комплекс виробничих, Монетарна політика — один із видів макроекономічної політики. Суть монетарної політики полягає у контролюванні центральним банком країни пропозиції грошей, процентних ставок, ринків капіталу. її основні інструменти — операції на відкритому ринку, зміна облікової ставки та норми резервування. Інша назва — грошово-кредитна політика. Мультиплікатор — відношення зміни рівноважного ВВП Д° зміни у будь-якому компоненті сукупних видатків; коефіцієнт, на який треба помножити зміну в кожному компоненті сукупних видатків, щоб знайти підсумкову зміну рівноважного ВВП. Національний дохід — сума факторних доходів; різниця між чистим національним продуктом (ЧНП) і непрямими податками. Наявний дохід — кількість грошей, яка може бути використана на особисте споживання і заощадження. Номінальний ВВП — валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних цінах. Номінальний дохід — кількість грошей, яку отримала певна особа або група осіб упродовж певного періоду. Політика -«дешевих»- грошей — політика збільшення пропозиції грошей, яку проводить центральний банк з метою збільшення інвестицій і отже ВВП, а відтак зменшення безробіття. Політика -«дорогих»- грошей — політика скорочення або обмеження зростання пропозиції грошей у країні, яку проводить центральний банк з метою уповільнення зростання реального ВВП, зниження рівня інфляції та підвищення курсу валюти в країні. Попит на гроші для угод — кількість грошей, якою люди хочуть володіти для використання як засобу обміну; перебуває в прямій залежності від змін номінального ВВП. Попит на гроші з боку активів — кількість грошей, якою люди хочуть володіти як засобом нагромадження вартості й яка змінюється обернено пропорційно до змін процентної ставки. Пропозиція на грошовому ринку — кількість грошей, що знаходиться за межами банківської системи. Реальний ВВП — валовий внутрішній продукт, скоригований на зміну рівня цін; валовий внутрішній продукт, що поділений на дефлятор ВВП. Реальний дохід — кількість товарів і послуг які окрема особа або група осіб можуть купити за свій номінальний дохід; номінальний дохід, скоригований на рівень цін. Рівновага на грошовому ринку — встановлюється в результаті взаємодії попиту та пропозиції під впливом відсоткової ставки й динаміки цін на облігації. Розподіл — фаза суспільного відтворення в узькому розумінні відображає базисно-надбудовні відносини, пов'язані з розподілом і перерозподілом ВВП, національного доходу між класами, соціальними групами, окремими людьми. Світове господарство — об'єднання господарств різних країн в єдину світову систему на основі міжнародного поділу праці Система національних рахунків — система національного рахівництва, яка використовується як система обліку і статистики в масштабах держави, відображає зокрема рух потоків доходів між домогосподарствами і бізнесом. Споживання — сукупність товарів і послуг, які куплені споживачами. Структура АПК — включає чотири сфери. Перша — галузі, що виробляють засоби виробництва для сільського господарства; друга безпосередньо сільськогосподарське виробництво; третя — галузі, що здійснюють переробку, зберігання, транспортування сільгосппродукції, доведення її до споживача; четверта — виробнича і соціальна інфраструктура АПК. Сукупна пропозиція (AS) — сумарна пропозиція товарів і послуг у межах національної економіки. Сукупний попит (AD) — сумарний попит на товари і послуги в межах національної економіки. Суспільні блага (товари) — блага (товари), які доступні всім суб'єктам країни, розглядається як ефект безквітковості, коли людина, використовуючи благо, одержує його без оплати. Теорія порівняльних переваг — країна має порівняльну переагу у виробництві деякого продукту, якщо вона виробляє цей продукт з нижчою альтернативною вартістю, ніж потенційний торговельний партнер торговельних, фінансових, науково-технічних, валютно-кредитних і інших зв'язків між країнами світового господарства. Фаза бізнес-циклу — криза (реальний ВВП зменшується), депресія (застій економіки), оживлення (реальний ВВП збільшується), підйом (реальний ВВП зростає великими темпами). Фінанси — система економічних відносин, пов'язаних з формуванням і використанням фондів коштів на засадах розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу. Фінансова система — сукупність фінансових ланок, які забезпечують державі виконання її економічних і політичних функцій. Фіскальна політика — один із основних видів макроекономіч-ної політики, яка має справу з державним бюджетом — податками й урядовими видатками. Державні видатки і податки змінюють, щоб досягти повної зайнятості чи знизити рівень інфляції. Інша назва — бюджетно-податкова політика. Фондовий ринок — ринок, на якому продаються і купуються цінні папери. Організаційна форма — фондова біржа. Хвилі Кондратьева — циклічні коливання економічної кон'юнктури, які охоплюють тривалі періоди (50-60 років). Цикли мають «підвищувальну» й «знижувальну» стадії. Чистий економічний добробут — добробут населення на даний момент, корегує розмір ВВП, включає лише ті компоненти, які безпосередньо сприяють економічному процвітанню людини. Date: 2015-12-13; view: 409; Нарушение авторских прав |