Порівняльні витрати при різних режимах роботи операційної системи

Загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб. Виробнича площа розраховується, виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використанні корисної площі.

На основі розрахунків кількості устаткування та площі залежно від типу перероблювальної підсистеми вибирається один з основних видів планувальних рішень: поопераційна функціональна, лінійна потокова або фіксована позиційна схема планування. При проектуванні лінійно-потокової схеми треба урахувати можливість організації одно- або багатопредметної потокової лінії.

На підставі цих рішень та розрахунків розробляється планування виробничих приміщень (лист 1). Планування виконується у масштабі на листі формату 23 (А3) з застосуванням умовних графічних позначень устаткування. При розміщенні устаткування треба додержуватися основних принципів організації виробничого процесу: прямоточності, безперервності, пропорційності, системності та ін.

Розрахунок кількості робітників ведеться за категоріями. Чисельність основних робочих розраховується на підставі даних про загальну трудомісткість річної виробничої програми та корисного фонду робочого часу одного робітника за формулою:

, (4)

де ΣТ_прj - сумарна річна трудомісткість программ

виготовлення виробів, н-год.;

F_pol - корисний річний фонд часу роботи одного робітника, год.;

К_внв – коефіцієнт виконання норм виробітку.

Чисельність допоміжних робочих та управлінців спочатку встановлюється розбільшено, а потім вони розподіляються за спеціальностями на підставі знань про види діяльності і функції управління на підприємстві. За результатами розрахунків створюється організаційна структура управління підприємством (Лист2). Із оргструктури визначається кількість спеціалістів і керівників. Треба детально описати функції кожного керівника і спеціаліста, виходячи з вимог організації управління на малому підприємстві.

Далі проектується схема взаємозв’язку елементів перероблювальної, забезпечувальної та плануючої підсистем операційної системи підприємства (лист 3). По кожній з підсистем треба показати, які використовуються методи організації або управління, засоби і предмети праці, кадри.

Проектування організації оперативного управління ведеться на підставі вибраного планувального рішення перероблювальної підсистеми та визначення форми організації виробництва (потокової, предметно – замкнутої, технологічної). Треба визначити вид та конкретну систему оперативного планування, що буде застосовуватись на підприємстві, та коротко описати її.

Для вибраної системи оперативного планування треба розрахувати календарно – планові нормативи. При потоковій формі організації виробництва визначаються такт роботи лінії, кількість на ній робочих місць, будується стандарт-план роботи лінії та графік руху міжопераційних запасів. При предметно-замкнутій формі організації треба розрахувати величини партій виробів, періодичність їх запуску-випуску, закріпити їх за устаткуванням, побудувати на місяць стандарт-план роботи перероблювальної підсистеми, розрахувати сукупну тривалість виробничого циклу та цикли виготовлення партій окремих виробів. Графік роботи перероблювальної підсистеми оформлюється окремим листом (лист 4). Такі графіки можуть бути подані у вигляді або графіків чотирьох однопредметних перервно-потокових ліній, або графіка роботи багатопредметної змінно-потокової лінії з графіком її роботи при виготовленні одного з виробів, або стандарт-плану роботи предметно-замкнутої дільниці.

Розрахунки основних техніко – економічних показників операційної системи ведуться на річну програму і включають розробку кошторису витрат на виробництво та визначення оптової ціни кожного виробу.

Кошторис витрат на виробництво розробляється за статями та елементами витрат (табл. 13). Для його складання треба розрахувати вартість основних матеріалів та повернених відходів на річну программу випуску, річний фонд заробітної плати за всіма категоріями робітників, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальногосподарчі витрати.

Розрахунки витрат на основні матеріали у натуральному та вартісному виразі ведуться у табл.8. Вартість повернених відходів розраховується на підставі даних про норму витрат, коефіцієнт використання матеріалу та ціни відходів (табл.9). Вартість допоміжних матеріалів встановлюється розбільшено.

Таблица 8