Довідкові дані та нормативи

1. Ефективний фонд часу роботи устаткування при однозмінній роботі – 1920 станко-годин за рік, при двозмінній – 3840 станко-годин за рік.

2. Чисельність допоміжних робітників – 35% від основних, у тому числі зайнятих обслуговуванням та ремонтом устаткування 60% від загальної кількості допоміжних робітників.

3. Оплата праці основних та допоміжних робітників – погодинна з преміюванням.

4. Премія основним робітникам – 25%, допоміжним – 15%, керівникам та спеціалістам – 40% від основної заробітної плати.

5. Середня годинна тарифна ставка основних робітників – 6,75 грн., допоміжних – 6,27 грн., спеціалістів – 8,85 грн., керівника – 9,45 грн. за годину.

6. Бюджет часу роботи одного робітника (корисний річний фонд часу роботи одного робітника) – 1850 годин на рік.

7. Додаткова заробітна плата становить 13% від основної зарплати.

8. Відрахування на соціальні заходи – 40% від основної та додаткової заробітної плати.

9. Чисельність управлінського персоналу – 18% від основних та допоміжних робітників.

10. Ціна рухової електроенергії – 24,3 коп. за квт-г, освітлювальної –19,5 коп. за квт-г.

11. Витрати освітлювальної енергії – 1% від витрат рухової (квт-г).

12. Коефіцієнт використання корисної площі – 0,45.

13. Площа під управлінські служби – 15% від виробничої площі.

14. Допоміжна площа – 20% від виробничої.

15. Площа складських приміщень – 12% від виробничої площі.

16. Вартість одного метра квадратного площі будинку дорівнює 1285 грн.

17. Коефіцієнт виконання норм виробітку – 1,2.

18. Тривалість одного переналагодження – 40 хв.

19. Допустимі витрати на переналагодження – 4%.

20. Кількість робочих днів у місяці – 20.

21 Вартість допоміжних матеріалів – 7% від вартості основних.

22. Позавиробничі витрати – 6% від виробничої собівартості.

23. Запланована рентабельність виробів – 18%.

24. Витрати на страхування майна – 5000 грн.

25. Витрати на технологічну оснастку та інструмент – 2,3% від вартості устаткування.

26. Коефіцієнт використання матеріалу – 0,87

27. Ціна тонни (без ПДВ) відходів – 740 грн.

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту

Курсовий проект оформляється у вигляді пояснювальної записки з необхідними кресленнями та схемами. Креслення та схеми виконуються на листах формату 23 (А3) зі штампом відповідно до ДСТУ. Рекомендується розробляти схеми та креслення за допомогою комп‘ютера.

Пояснювальна записка повинна містити такі розділи:

Початкові дані за варіантом №...

Вступ

1. Проектування операційної системи

1.1 Визначення типу операційної системи і розрахунок потрібної кількості устаткування

1.2 Визначення необхідної площі

1.3 Розрахунок кількості робітників

1.4 Проектування оргструктури управління підприємством

2. Організація оперативного управління операційною системою

2.1 Визначення форми організації виробництва та системи оперативного управління.

2.2 Розрахунки календарно – планових нормативів

2.3 Побудова графіку роботи перероблювальної підсистеми

3. Основні техніко-економічні показники операційної системи

3.1 Розрахунки вартісних витрат матеріалів

3.2 Розрахунки фонду оплати праці

3.3 Розрахунки собівартості та ціни виробу

3.4 Розрахунки показників економічної ефективності.

Висновки

Використана література

Проектування операційної системи та визначення її типу починається з вибору типу перероблювальної підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.

Вибір типу перероблювальної підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства.

Розрахунок кількості потрібного устаткування C_розj ведеться за групами на основі трудомісткості программ виготовлення виробів по операціях за формулою:

(1)

де Т_прj – трудомісткість программ випуску виробів на j-й операції;

F_ef – ефективний фонд часу роботи устаткування;

К_внв – коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями – 1.2).

Розрахункова кількість робочих місць округлюється до цілих чисел і визначається прийнята кількість устаткування – С_прj.

Далі розраховуються коефіцієнти завантаження К_завj устаткування по групах за формулою:

(2)

Розрахунки коефіцієнтів завантаження треба проводити по кожному виробу і в цілому по підприємству для одно – і двозмінного режимів роботи. Результати розрахунків доцільно оформити у вигляді таблиць 5 і 6.

На підставі розрахованих коефіцієнтів завантаження устаткування уточнюється тип виробництва. Для масового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 – 90%, для серійного – не нижче 65 – 75%.

Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов’язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставити їх і вибрати той, де загальні витрати найменші.

Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму.

Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного кв. м площі.

Вартість рухової електроенергії розраховується за формулою:

, (3)

де C_en – ціна однієї кВт-години рухової електроенергії, грн.;

1,3 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними

причинами;

F_ef - ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;

W_dv – сумарна встановлена потужність двигунів, кВт.

Таблиця 5