Мовленнєва симптоматика моторної алалії. Рівні розвитку мовлення при моторній алалії

. Моторна алалія. Моторна алалія Ї результат органічного порушення центрального характеру. Таке нездорове неврологічне тло в сполученні із грубим відставанням у мовному розвитку приводить до зниження мовної активності, виникненню мовного негативізму (небажання говорити), поступовому відставанню в психічному й інтелектуальному розвитку.

У таких дітей недостатні навички самостійного побутового само обслуго-вування: вони погано одягаються, не вміють защібати ґудзики, шнурувати черевики, зав’язувати бант і т.д. Порушена й загальна моторика: діти ніяково рухаються, частіше звичайного спотикаються й падають, не можуть пострибати на одній нозі, пройти по колоді, ритмічно рухатися під музику й т.п. Відстає розвиток моторики артикуляційного апарата. Дитина утрудняє відтворення певних артикуляційних ру-хів (підняти язик верх і удержати в такому положенні, облизати верхню губу, похлопати язиком й т.д.), а також перемикання.

Для дітей з алалією характерно недостатній розвиток психічних функцій, як увага й пам’ять. У них підвищена стомлюваність і низька працездатність.

Характерною ознакою моторної алалії є перевага розладів експресивного мов-лення (вираження, висловлення), різке зниження можливостей самостійних зв’язних висловлень. У дітей відзначаються утруднення в оволодінні активним словниковим запасом, граматичним порядком мови, звуковимовлення і тридцятимільйонною структурою слова.

Мова дітей-алаліків для неспеціаліста при короткочасному спілкуванні зде-більшого незрозуміла. Аморфні утворення типу «тя бах»; «дека мо» (чашка впала; дівчинка миє) можуть бути тямущі тільки в безпосередній ситуації, при підкріпленні мови відповідними жестами й мімікою.

Моторна алалія ділиться на три рівні:

1-й рівень. Дитина не може виразити дії, події, бажання не пов'язані з на-очної щохвилинної ситуацією й у такий спосіб виявляється поза мовним спілкуванням.

2-й рівень мовного розвитку дає дитині можливість виразити свої окремі спостереження, судження в більше доступній для навколишній формі. Наприклад: «Сік. Ипята. Сябака бизит гоки. Матики таюта изя, сянька, канька» Ї Сніг. Хлопці. Собака біжить із гірки. Хлопчики качаються на лижах, санках, ковзанах.

3-й рівень містить у собі більше розгорнуті висловлення. Однак при їхньому аналізі чітко виділяються помилки в лексико-грама-тичному й фонетичному оформленні. Наприклад: «Быя в бабути Ані. Моя тота Нада, вона ботея, деевне, зивот. Катоски сеяи, кятные ягоди.»? Була в бабусі Ані. Моя тітка Надя, вона боліла в селі. Живіт. Картоплі сіяли. Червоні ягоди.

При моторній алалії розуміння зверненої до дитини мови відносно збережено. Діти адекватно реагують на словесні звертання дорослих, виконують прості про-хання й доручення.

Для дітей-алаліків є важкими завдання, що передбачають розуміння:

§ форм однини й множини дієслів і іменників («Покажи, про кого говорять пливе й про кого Ї пливуть»; «Дай мені гриб, а собі візьми гриби»);

§ форм дієслів чоловічого й жіночого роду минулого часу («Покажи, де Сашко пофарбував літак, і де Сашко пофарбувала літак»);

§ окремих лексичних значень («Покажи, хто йде по вулиці й хто переходить вулицю»);

§ просторового розташування предметів («Поклади ручку на книжку, поклади ручку в книжку»);

§ установлення причинно-наслідкових зв’язків.

Помилки у виконанні подібних завдань пояснюються тим, що діти переважно орієнтуються на лексичне значення слів, що становлять інструкцію, і не враховують граматичних і морфологічних елементів (закінчень, приводів, приставок та ін.), що уточнюють зміст.