Напрями підвищення ефективності майнового страхування в Україні

Попит на страхові послуги залишається дуже низьким, що обумовлюється такими негативними чинниками, зокрема:

- недосконалість дії механізму захисту прав споживачів страхових послуг;

- незначна клієнтська база страховиків;

- зосередження діяльності більшості страховиків компаній щодо здійснення майнового страхування юридичних осіб;

- низький рівень капіталізації значної кількості страхових компаній;

- низький рівень страхової культури населення;

- наявність кептивних страхових компаній.

Значно розвиток страхового ринку України стримують такі негативні явища в сфері економіки:

- низькі теми трансформації та реструктуризації реального сектора економіки;

- значна частка тіньової економіки;

- низький рівень доходів населення;

- збиткова діяльність багатьох підприємств;

- наявність прихованих монопольних утворень. [21]

Головними задачами формування повноцінного страхового ринку в Україні є розробка і реалізація діючої державної політики в сфері страхування, приведення чинного законодавства у відповідність із вимогами ЄС; удосконалення державного страхового нагляду. Для цього необхідно:

- створити фахову комісію для розробки проекту Концепції розвитку страхового ринку в Україні на період до 2011 року, що подать на розгляд парламенту і схвалити в рамках загальної стратегії соціально-економічного розвитку України;

- підготувати проект Програми реформування галузі, у якій передбачити: визначення міри охоплення існуючих ризиків страхуванням і потенційними можливостями розвитку окремих сегментів страхового ринку; заходи для удосконалення його структури; створення Національної страхової гільдії і розробка Кодексу корпоративних правил поводження на страховому ринку; сприяння впровадженню прогресивних форм і методів страхування; наступну лібералізацію страхового бізнесу;

- провести парламентські слухання на тему «Страхування в Україні: стан, проблеми, перспективи»; за результатами слухань переглянути в Законі України «Про страхування» перелік видів обов'язкового страхування; нормувати визначення страхових тарифів у цій сфері;

- прийняти закони України «Про обов'язкові види страхування»; «Про фонд гарантування страхових виплат», «Про єдиний соціальний податок», «Про страхування життя», «Про страхування зовнішньоекономічної діяльності», «Про страхових посередників»;

- розробити пропозиції по вилученню з оподатковування засобів, що спрямовуються на розширення клієнтської бази, а також підвищення фахового рівня страхової діяльності і страхової культури населення;

- здійснити економічне обґрунтування і розробити план заходів щодо впровадження системи гарантій по довгостроковому страхуванню життя; розглянути питання про об'єднання наявних соціальних фондів в один і доцільності приватизації останнього в середньостроковій перспективі;

- розглянути питання про випуск спеціальних інвестиційних інструментів під розміщення довгострокових страхових резервів;

- розробити регламент злиття СК;

- розробити методичні рекомендації по здійсненню страхових і перестрахових операцій за участю страхових посередників;

- переглянути порядок і форми звітності страхових компаній;

- розробити методику оцінки обсягу страхового ринку по показнику нетто-премій;

- удосконалити методику аналізу діяльності СК;

- створити незалежний інститут експертизи договорів страхування і страхових випадків;

- сформувати діючу систему попереднього контролю за фінансовим станом СК;

- переглянути положення по формуванню і розміщенню страхових резервів;

- стимулювати створення в СК служб внутрішнього контролю й аудита; у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення

- розширити об’єм, підвищити якість і прискорити публікацію зведень про стан страхового ринку;

- перейти на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку;

- розробити механізми впровадження електронного документообігу;

- створити на телебаченні регулярну інформаційно програму про страхування;

- із метою зміцнення довіри населення до СК систематично обнародувати інформацію про виплати страхових відшкодувань;

- створити національну базу даних несумлінних клієнтів;

- увести факультативне вивчення учнями загальноосвітніх шкіл основ страхової справи. [18]

Розвиток українського страхового ринку об'єктивно супроводжуватиметься хворобами росту, які на різних етапах були характерні для провідних страхових ринків зарубіжних країн. Це в першу чергу недостатній фінансовий потенціал українських страховиків, низька технологічність здійснення страхових операцій, відсутність нормального конкурентного середовища як фактора постійного підвищення якості страхових послуг. Виходячи з досвіду роботи в галузі страхування Європейської Організації Економічного Співробітництва і Розвитку в практиці вітчизняного страхування можна використати ряд основоположних правил формування і регулювання страхових ринків і, зокрема:

- для забезпечення захисту споживача, захисту економіки в цілому, повинні бути встановлені відповідні в розумних межах регулюючі положення;

- страховики повинні допускатися на ринок, відповідаючи суворим ліцензійним критеріям;

- страхування є виключним видом діяльності страхового товариства;

- держава не повинна перешкоджати виходу на національний ринок іноземних страховиків;

- держава повинна установити чіткі межі правового поля для укладення страхових контрактів;

- держава повинна мати спеціальні законоположення по податкових пільгах, звільненнях, відрахуваннях в страховій області, зокрема, в пенсійному страхуванні, близькому до страхування життя;

- кожна держава повинна мати незалежний спеціалізований орган в справі нагляду за страховою діяльністю (в Україні Укрстрахнагляд);

- відомство страхового нагляду повинно здійснювати нагляд «апріорі», допускаючи страхову компанію на ринок, а в процесі її діяльності здійснювати контроль за укладанням і виконанням договорів страхування на місцях;

- страхові компанії, здійснюючи страхову діяльність, повинні мати достатній запас платоспроможності і працювати на адекватних тарифах;

- страхові продукти, які допускаються на ринок, також повинні попередньо погоджуватися. [20]

Якість страхового продукту визначається не тільки його вартістю, а й тими громадянськими відносинами, які в нього закладені:

- держава повинна законодавчо визначити процедуру передачі зобов'язань страхового товариства, яке має труднощі, здоровому, більш платоспроможному товариству;

- держава повинна встановлювати правила бухгалтерського обліку страхової діяльності у відповідності із загальноприйнятими страховими традиціями;

- держава повинна забезпечити сприятливий клімат для інвестицій страхових компаній;

- держава не повинна перешкоджати доступу нерезидентів на ринок перестрахування;

- страхові посередники, які працюють на ринку, повинні бути зареєстровані і відповідним вимогам (за рівнем кваліфікації, рівнем капіталу і т.д.);

- обов'язкове страхування повинно здійснюватися в тих областях, і в першу чергу в спеціальній сфері, де страхові ризики мають масовий характер, а страхові фонди, адекватні відповідним відносинам страхування формуються достатньо великою кількістю страхувальників;

- на ринку страхування і перестрахування повинно бути чесне конкурентне середовище;

- держава повинна заохочувати діяльність страховиків у сфері пенсійного страхування і страхування здоров'я. Страхові компанії повинні стати конкурентним недержавним пенсійним фондом, існуючи з ними паралельно;

- держава повинна всебічно розширяти міжнародне співробітництво в області обміну інформацією про діяльність страхових компаній;

- держава повинна сприяти заснуванню саморегульованих організацій на страховому ринку (наприклад, саморегульовані організації актуаріїв, страхових посередників).

Таблиця 4.1.

Пропозиції щодо вдосконалення майнового страхування в Україні

*Систематизовано на основі монографії В. Базилевича «Страховий ринок» [2]

Прикладом інтегрованості українського страхового ринку у світовий може бути досвід роботи Національної акціонерної страхової компанії (HACK «Оранта»), яка розширює географію своєї діяльності і зміцнює зв'язки з великими страховими фірмами-партнерами з Великобританії, Франції, Німеччини, Швейцарії, Польщі, Росії, Молдови та інших держав. У процесі переходу до ринкових відносин HACK «Оранта» враховує досвід європейських країн по страхуванню і визначила для себе чіткі стратегічні цілі:

- розвиток та розширення всіх видів страхування завдяки впровадженню європейських та світових технологій;

- реалізація страхових продуктів у прямій залежності від потреб ринку;

- максимальний обсяг охоплення ринку, повне обслуговування потреб клієнтів, лідерство у питаннях зниження собівартості страхових премій;

- побудова розгалуженої мережі індивідуального обслуговування, пошук та розробка нових видів страхування;

- зміцнення та вдосконалення організаційно-територіальної мережі;

- зміцнення матеріально-технічної бази, всеохоплююча комп’ютеризація, створення локальної мережі зв'язку.

Стратегічна мета HACK «Оранта» на перспективу полягає в тому, щоб бути гідним партнером в світовому страховому бізнесі. Практично страховий ринок в Україні сформований і структурований як за наявністю страхових компаній і товариств за відповідним статутом і організаційними формами, так і за видами діяльності, що чітко визначили ринкові ніші і ринкові сегменти за цією ознакою. [23]

Причини, чому величезний потенціал споживчого попиту дотепер не використаний страховиками, на думку маркетологів, полягають в наступному: по-перше, низька страхова культура суспільства, недовір'я населення до фінансових інститутів, зокрема до страхових компаній, а по-друге, погана дистрибуція. У страховій галузі спостерігається дефіцит страхових агентів, який, на думку експертів, досягає 100 тисяч. Звичайно, щоб розвивати дистрибуцію, необхідно створювати комплексну систему навчання страхових представників, що, загалом, всі крупні страхові компанії вже роблять. У страховій галузі дефіцит кадрів призводить до того, що команди переходять з однієї компанії в конкуруючі, цілі відділи і філіали міняють вивіски.

Проте головна перешкода для реального і значущого зростання страхування майна фізичних осіб - це низький рівень доходів населення. На це посилаються майже всі експерти. Розвитку українського страхування, зокрема майнового, до рівня, наприклад, країн Західної Європи, перешкоджають проблеми макроекономічного характеру і перш за все низький рівень життя населення. В даний час в Україні є застрахованими не більше 10% відсотків ризиків, тоді як в Західній Європі, США і Японії цей показник складає не менше 95%.

Ще однією важливою умовою успішного розвитку майнового страхового ринку є формування комунікацій із споживачем шляхом його страхової освіти через ЗМІ, а також вдосконалення страхових продуктів.

На думку маркетологів, розвиток ринку в цілому багато в чому буде залежати від розвитку роздрібного страхування. Компанії, які вже зараз почали вибудовувати агентську мережу, володіють безперечною конкурентною перевагою. Основні функції, які виконує грамотний страховий агент, — це реклама страховика, інформування і консультування страхувальника.

На сьогодні назріла необхідність планомірного розвитку страхового ринку і перетворення його в цивілізований. Для цього, на мій погляд, в першу чергу його необхідно регламентувати. З цією метою держава повинна оперативно вирішити питання із законодавчою базою, оподаткуванням, забезпеченням захисту інтересів страхувальника, і, найголовніше, забезпечити вигідність страхування для громадян.

Дуже важливим, на мою думку, є вдумливий підхід до фінансових можливостей діяльності страхових компаній, особливо в питаннях збереження їх платоспроможності. Прийняті зміни порядку формування страхових резервів, на жаль, не дозволяє їх накопичувати, що істотно підриває платоспроможність страхових організацій. По цьому практично єдиною можливістю збереження платоспроможності страхових організацій є нарощування власних засобів, що не завжди відповідає інтересам засновників, оскільки часто можливо тільки в збиток останнім.

Економічні інтереси страховиків та страхувальників найбільш повно реалізуються на страховому ринку, який являє собою складну, багатофакторну, динамічну, відповідним чином структуровану систему економічних відносин, що виникають між суб’єктами ринку з приводу забезпечення потреби у страховому захисті.

Страхова галузь України, як і вся її економіка, зазнає нині величезних змін. У найкоротші строки потрібно подолати шлях від централізованої планової економіки до господарства. що функціонує на ринкових засадах. Державна політика, спрямована на приватизацію, проведення антиінфляційних заходів, упорядкування оподаткування як страхувальників, так і страховиків, відсоткових ставок, валютних курсів, фінансового контролю, забезпечує серйозні передумови для активізації страхової діяльності. Стратегія кожної конкретної компанії полягає в тому, щоб максимально скористатися цими можливостями. Разом з тим мають бути своєчасно враховані й чинники, що ускладнюють роботу страховиків.