Розділ ІІ. Мандрівництво в Україні як прообраз туризму

Утвердження суверенності України супроводжується своєрідним "історичним ренесансом". Ми спостерігаємо спалах неабиякого інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, непересічних досягнень минулого. Це зрозуміло, адже знання історичних і культурних надбань наших предків потрібне не тільки для відродження державності та піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій минувшини у практиці сьогодення. Одна з таких стародавніх традицій - мандрівництво.

Україна з давніх-давен, немов магніт, притягувала до себе іноземних гостей, її релігійні святині та культурні пам'ятки впродовж століть користувалися славою, особливо в християнському світі.

Однак історія туризму в Україні вивчена недостатньо. Предметом спеціального наукового дослідження вона стала нещодавно. За часів існування СРСР окремі відомості про туристську діяльність в Україні містилися у дослідженнях загальносоюзного значення. Вітчизняне "ту-ризмознавство" почало формуватися після 1991 р. За останні десять років з'явилось уже чимало наукових публікацій з цієї проблематики, в яких дослідники прагнуть з'ясувати, коли в Україні з'явилося таке суспільне явище, як туризм, висвітлити актуальні проблеми історії розвитку туризму на українських теренах у різні часи. Водночас інтерес до історії туризму в Україні зумовлений не лише потребами історичної науки чи вимогами історичної пам'яті народу. її знання потрібне викладачам, студентам вищих навчальних закладів, усім фахівцям туристської справи, яка останнім часом дедалі виразніше виступає як важливий сектор суспільного виробництва, культурна інституція, "індустрія гостинності".

Закон України "Про туризм" (1995 р.) визначає туристську галузь як одну з пріоритетних галузей національної економіки і культури.

Навчальний посібник "Історія туризму в Україні", підготовлений викладачами Київського університету туризму, економіки і права, - це перша спроба систематизувати величезний фактичний матеріал від таких форм "пратуризму", як мандри та подорожі, прочанство, до його перетворення на впливовий феномен XX століття.

Методологічно виправданим є те, що історія туризму в Україні досліджується і викладається в контексті загального процесу становлення та еволюції світового туризму, що охоплює всі історичні епохи - від рабовласницького суспільства до сучасної цивілізації. Тому логічно, що в усіх розділах посібника автори, висвітлюючи історію розвитку туризму на українських землях, прагнуть подати її в панорамі основних етапів поступу туризму на нашій планеті.

У розділі посібника "Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX -XIX ст.)" наведено фрагменти описів подорожей по Україні іноземних мандрівників, починаючи з давньогрецького історика Геродота (V ст. до н. є.) до французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана (XVII ст.). їхні дослідження містять неоціненні відомості про географічні, історичні, етнографічні, економічні особливості нашої країни в різні історичні епохи.

Велике пізнавально-виховне значення для майбутніх фахівців туристської галузі має історія мандрів та подорожей всесвітньо відомих українських учених-мандрівників. Найяскравішим представником українського мандрівництва є Василь Григорович-Барський, якій провів у мандрах майже чверть свого життя. Віддаючи данину культурам країн і народів, з якими він знайомився, вчений залишався палким патріотом України і був твердо переконаний, що "нема кращої землі, ніж Руська". [8. c. 107]

Розвиток туризму в XIX ст. автори справедливо пов'язують з національно-культурним відродженням, яке завдячує, зокрема, таким відомим діячам української культури, як Яків Головацький, Іван Вагилевич, Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький.

Значне місце в посібнику відведено окресленню історії розвитку туризму в радянський період, зокрема діяльності трьох організаційних структур, що визначали розвиток як внутрішнього, так і міжнародного туризму в колишньому Радянському Союзі, - ВАТ "Інтурист", БММТ "Супутник" ЦК ВЛКСМ, Центральної ради по туризму та екскурсіях профспілок.

У розділах, присвячених сучасному стану вітчизняного туризму, акцентується увага на найважливіших подіях у туристському житті нашого суспільства, що істотно вплинули на перебіг подій у цій сфері. Чимало змістовної й корисної пізнавальної інформації містять документальні матеріали, які наведено як додатки до основних розділів посібника.

Структура книжки дає можливість широкому загалу читачів ознайомитись і з історією розвитку в Україні сфери гостинності, зокрема готельної справи.

Навчальний посібник "Історія туризму в Україні" написаний відповідно до програми курсу "Історія розвитку світового туризму". При його підготовці автори використали праці вітчизняних і російських учених, власні дослідження. Поява подібного видання - давно очікувана подія в житті українського суспільства. Посібник не залишиться поза увагою як фахівців туристської галузі, так і широкого загалу, всіх, кому не байдужі історія і перспективи розвитку туризму в нашій незалежній, демократичній державі.

Навчальний посібник "Історія туризму в Україні" - це лише перший крок на шляху до створення фундаментального узагальнюючого видання з історії вітчизняного туризму, і тому слід побажати авторському колективу подальших творчих успіхів у розробці важливого фрагмента української історії.[16. c 45]