Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Розділ І. Основні етапи розвитку подорожей і туризму
|
|
Усезростаюча значущість туризму характерна для XX - початку XXI ст. Його роль зводиться не лише до впливу на економіку, а - чи не найголовніше - до усвідомлення необхідності розвитку зв'язків між народами різних країн світу та для взаємопізнання їхньої історії, культури, традицій. Туризм став послом дружби у міжнародних відносинах. Сучасні туристичні потоки формуються під впливом чинників, що сягають історією давніх епох. Це пояснюється намаганням людини пізнати навколишній світ, встановити зі сусідніми народами торговельно-економічні, культурні й інші зв'язки. Перші ознаки туризму спостерігаються у глибокій давнині й тісно пов'язані з подорожуванням як головним засобом пізнання довкілля. Упродовж багатьох віків населення було статичним. Воно здебільшого характеризувалося прив'язаністю до землі, сільського господарства. Минали століття, зростали потреби в нових для проживання територіях. Для їх пошуку цілі племена вирушали в світові мандри, зустрічаючи маловідомі народи, котрі відрізнялися мовою, культурою, традиціями. Дехто з мандрівників описували ці особливості, а матеріали потім використовували для посилення зв'язків між народами. З-поміж середньовічних мандрівників, які описували культуру і побут, наприклад, народів Сходу, вирізнявся відомий мореплавець, венеціанський купець XIII ст. Марко Поло. Зібрані ним матеріали слугували основою для складання географічних карт. Кінець XV-друга половина ХУП ст. - епоха Великих географічних відкриттів, що посприяло подальшому розвитку торгівлі й мореплавства. Централізовані монархії Європи споряджали експедиції для завоювання нових заморських територій. Усе це ознаменувало зростання рухливості населення світу. Отже, мандрівники упродовж багатьох століть вирушали в дорогу не задля отримання задоволення, а щоби досягти якоїсь мети. Подорожі задля задоволення стали лише тоді популярними, коли з'явились регулярні пасажирські перевезення, організоване харчування та засоби розміщення, дія подорожуючих (XVII ст.), коли зникли елементи явного ризику і повсякденних перешкод, які віками були головною перешкодою на шляху подорожуючих. Після Першої промислової революції (наприкінці Х*УШ ст.), подорожі стали популярнішими, але переважно серед заможних верств населення. Однак зауважимо, що переміщення людей відбувалися постійно. Вони були пов'язані з війнами й іншими політичними подіями, з паломництвом до святих місць, пошуком роботи, навчанням. Однак обсяги цих подорожей були незначними. Чотири основні стадії в історії розвитку туризму
1. Від найдавніших часів до кінця XVIII - початку XIX ст. Це стадія започаткування розвитку світового туризму.
2. Початок XIX ст. до кінця Першої світової війни - період становлення організованого туризму.
3. Від 1918 р. до кінця Другої світової війни - етап індустріалізації туризму.
З 1945 р. до наших днів. Пов'язана з масовим розвитком туризму та процесом глобалізації.[3. c. 177]
| 1.1 Подорожі в Стародавньому світі |
| Процес пізнання людиною навколишнього світу пов'язаний з подорожами. Стародавні народи, що вступили в епоху рабовласницького суспільства, намагалися вже систематизувати наявні географічні знання. Потреба у встановленні торговельних зв'язків і для відкриття нових земель змушувала людей відправлятися в далекі подорожі. Так, єгипетські папіруси свідчать, що стародавніми єгиптянами здійснювалися далекі подорожі. Фараони посилали експедиції вгору по Нілу, до берегів Червоного моря. За 2000 років до нашої ери єгиптянин Сінух зробив велику подорож на схід. Морські експедиції споряджала і цариця Хатшепсут. Ця подорож по Червоному морю склало 2000 км. Кораблі завжди поміщали в похоронні камери фараона. Так, в піраміді фараона Хеопса був виявлений корабель довгою 43,4 м. Пізніше через брак деревини стали робити лише моделі суден. Мореплавання налагоджувало контакти між країнами. З подорожей привозилося золото, слонова кістка, вироби з каменю та фаянсу і т.д. [15. c. 98] Морські подорожі були складовою частиною життя Стародавнього Китаю. Китайці непогано знали географію своєї країни і суміжних земель. У Китаї існувало особливе бюро po виробництву картографічних зйомок. Вони добре знали властивості магнітної стрілки. Китайцям також приписують також винахід керма. Великий китайський філософ Конфуцій більше 13 років провів як мандрівний учитель. Географічна культура Китаю перебувала на високій для того часу щаблі розвитку. Окрім торгових і прогулянкових суден в Стародавньому Китаї існували й грізні військові кораблі. Будівництво Великої Китайської Стіни доводить прекрасні знання китайців в галузі фізичної географії. Стіна проходила чітко по межі, яка відділяла степові райони від землеробських. Розвиваючи картографію з давніх часів, китайці виконували карти на шовку. У Стародавньому Китаї були навіть тривимірні карти. Саме тут з'явилися іграшки, що стали прообразом сучасних повітряних куль. Це були порожнисті яєчні шкарлупки, куди нагнітали тепле повітря. Думається, що подорожі на повітряних кулях своїм народженням зобов'язане Стародавньому Китаю. Зародження релігійного туризму відбувалося в Стародавній Індії. Саме тут засновник буддизму Будда протягом 45 років подорожував по північній Індії. Після смерті Будди тіло було піддано кремації і прах розділений між послідовниками. Ці останки стали першими реліквіями, до яких стікалися численні паломники. Одними з кращих мореплавців стародавності були фінікійці (держава Фінікія було розташоване в Східному Середземномор'ї і мало численні торгово- економічні зв'язки з іншими державами). Фінікійці будували великі міцні кораблі, які довгий час лідирували в акваторії Середземного моря за своїми морехідним якостям. Сухопутні торгові шляхи всередині країни забезпечувалися будівлями для відпочинку караванів, частини цих караван- сараїв була укріплена. Саме стараннями фінікійців був відкритий Гібралтарську протоку. Вони здійснили плавання навколо Африки. Фінікійці дали перші назви Азії і Європі (асу схід, Ереб -закат). [6. c. 180] Морські подорожі в Древній Греції відбувалися з незапам'ятних часів, що знайшло своє відображення в міфах. Одним з перших учених мандрівників був Геродот, який об'їхав Грецію, Південну Італію, Малу Азію, Вавілонію, Єгипет, Персію, побував на більшості островів Середземного моря, а також у Криму. Свої численні подорожі по різних землях Геродот описав у 9 книгах, кожна з яких називалася по імені однієї з муз. У своїй знаменитій праці «Історія», за який удостоївся почесного титулу «Батька історії», він описав не лише історію багатьох народів Старого Світу, але також зберіг для нащадків безцінні етнографічні приклади. Геродот описав обряд побратимства у скіфів, при якому Братан підмішували в чашу з вином свою кров і випивали. Таким чином, невтомний мандрівник Геродот недарма здобув собі славу першого грецького туриста. У період розквіту міст -держав Греції виникають свого роду центри туризму. Так, греки з'їжджалися в Олімпію з усією Еллади в якості глядачів або учасників Олімпійських ігор, тобто це був спортивний туризм. Для поїздки за кордон житель Афін і Спарти повинні були мати своєрідні закордонного паспорта - соррагіс. [9. c. 656] До особливого виду подорожей треба віднести Велику грецьку колонізацію. У Стародавній Греції зародилася курортологія, лікувальний туризм. Греки дуже цінували теплі цілющі води. Було відомо чимало джерел, де зводили прекрасно обладнані для лікування і відпочинку купальні у гірських джерел. Паломництво було також дуже поширено в Стародавній Греції. Особливо часто відвідували знаменитий храм Аполлона в Дельфах. Говорячи про подорожі епохи Еллінізму, слід згадати східний похід Олександра Македонського, що тривав майже 10 років. Завдяки цьому походу, греки познайомилися з невідомими до цього народами, їх культурою, побутом, традиціями. Цим був покладений початок музеєзнавства. За гроші, прислані Олександром Македонським, його вчитель Арістотель заснував природничонауковий музей. Про індустрії туризму в широкому сенсі цього слова можна говорити починаючи з епохи Стародавнього Риму. Подорожі здійснювалися завдяки наявності прекрасних доріг. Римські дороги будувалися за всіма правилами інженерного мистецтва. Для подолання водних перешкод зводилися мости і віадуки. Існували спеціальні карти доріг з позначенням станцій, де можна було зупинитися на нічліг. Характерною рисою кожної станції була таверна. У Стародавньому Римі існували і путівники, в яких вказувався не тільки маршрут, але і описувалися пам'ятки, що зустрічаються в дорозі. Індустрія туризму Стародавнього Риму поставляла на ринок такі речі, як спеціальні маски, щоб захистити шкіру обличчя від вітру і сонця; книги маленького формату для читання в дорозі і т.д. Римляни ще більше, ніж греки цінували лікувальні мінеральні джерела. Найфешенебельнішим курортом стали байський джерела. У цій воді містилися сірка, натрій, селітра та ін Великою популярністю у римлян користувалися природні парові сірчані лазні, які влаштовували прямо в печерах. Околиці цих курортів були дуже мальовничі. Тут стали зводити свої резиденції римські багатії. Римляни будували готелі та заїжджі двори. Римський готель був цілий комплекс і включала житлові приміщення для мандрівників, стайні, колодязя, лавки з провізією. [4. c. 208] |
Date: 2015-12-12; view: 565; Нарушение авторских прав