Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Тема 15
Особливості кваліфікації та оформлення матеріалів окремих «поліцейських» адміністративних правопорушень (статті 185 та 185-7 КУпАП) Стаття 185передбачає адміністративну відповідальністьза злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Відповідальність за злісну законному розпорядженню або вимозі поліцейського є проявом правового захисту поліції з боку держави, яка надала поліції особливі повноваження для забезпечення громадського порядку та громадської безпеки. Об'єктивна сторона правопорушення складається з двох частин: · полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків; · а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Для кваліфікації правопорушення важливо встановити спосіб вчинення правопорушення (злісної непокори). Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського проявляється в тому, що особа вперто не бажає виконувати розпорядження або дотримуватись вимоги поліцейського, які пред’являються особі на підставі повноважень, визначених законодавством України, Законом України «Про Національну поліцію» зокрема. При цьому, вперте небажання правопорушника може знаходити прояв у нецензурній лайці в бік правоохоронця, цинічних висловах та жестах, спробі уникнути місця події, хватанні поліцейського за формений одяг, грубій відмові проїхати в підрозділ поліції для встановлення обставин. Під виконанням обов'язків по охороні громадського порядку слід розуміти: несення постової чи патрульної служби, підтримання порядку під час демонстрацій, мітингів, інших масових заходів, при ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха, дії по припиненню або запобіганню порушень громадського порядку, затриманню порушника тощо.Вимоги поліцейських є законними тільки у тому випадку, якщо вони обґрунтовуються законодавчою правовою нормою. Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; припиняє насильство в сім ’ї; здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, режиму радіаційної безпеки. На підставі визначених Законом повноважень поліцейський має право вимагати в особи як припинення протиправних дій, так і пред’явлення особою документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи; пересування особи; зупинки транспортних засобів, залишення місця і обмеження доступу на визначену територію, дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб. Повноваження членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону визначено у Законі України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2000 р. № 1835-Ш. Для інформації! Відповідно до закону, громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин. Види громадських формувань з охорони громадського порядку (ГФ з ОГП: зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо.У сфері охорони громадського порядку ГФзОГП надають допомогу органам внутрішніх справ у:· забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам; · інформування органів та підрозділів внутрішніх справ про вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації злочинних угруповань; · у виявленні і розкритті органами внутрішніх справ злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань, шляхом сприяння;· участі в забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх; Для виконання завдань, визначених у цьому Законі, ГФзОГП та їх члени мають право: 1) брати участь у забезпеченні охорони громадського порядку і державного кордону разом з працівниками міліції, військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, а в сільській місцевості - самостійно шляхом виконання конкретних доручень керівника відповідного органу внутрішніх справ чи підрозділу Державної прикордонної служби України; 2) вживати спільно з працівниками міліції заходів до припинення адміністративних правопорушень і злочинів. 3) під контролем органів внутрішніх справ приймати участь в:- спільному з працівниками органів внутрішніх справ, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;- проведенні разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;- заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.
Права військовослужбовців у сфері підтримання громадського порядку визначено у Законі України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» від 24.03.1999 p. № 55O-XIV.
Склад правопорушення є формальним, тобто воно вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам визначених у диспозиції статті осіб. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Суб'єктом правопорушення може бути особа, яка досягла 16 років. Важливо! При кваліфікації правопорушення за статтею 185 КУпАП слід також мати на увазі, що адміністративна відповідальність за названою статтею настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи. У разі заподіяння тілесних ушкоджень будь-якої степені тяжкості, умисного нанесення ударів, побоїв, дії правопорушника кваліфікуються як кримінальні правопорушення.Погроза застосування насильства під час вчинення опору, що полягає у висловлюваннях або діях про наміри винної особи застосувати насильство до працівника міліції, у зв'язку з виконанням ним інших службових обов'язків також передбачає відповідальність за нормами Кримінального кодексу.Тому слід чітко відмежовувати поняття активної поведінки при опорі від такої ж поведінки при злісній непокорі!!! При опорі, така протидія обов’язково поєднується із вчиненням дій, які безпосередньо спрямовані на фізичний контакт з особою, що виконує покладені на неї обов’язки, на застосування до неї фізичної сили, але не на вчинення насильства. Злісну непокору утворюють дії, які не пов’язані саме з фізичним впливом на потерпілого. Як зазначається у постанові Пленуму Верховного Суду «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів » від 26.06.1992 № 8, злісною непокорою слід вважати: · відмову від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв’язку з їх участю в охороні громадського порядку · або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Практика притягнення осіб до адміністративної відповідальностіза ст. 185 КУпАП свідчить про достатню кількість недоліків, допущених поліцейськими при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, на які належним чином реагують суди. У разі вчинення особою дій, які відповідно до статті 185 КУпАП кваліфікуються як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, в обов’язковому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення, який з іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення розглядається судом. При розгляді справи про правопорушення, передбачене статтею 185, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду, судді зобов'язані перевіряти правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення, наявність пояснень особи, яка притягається до відповідальності, та свідків правопорушення, даних, що характеризують цю особу, зокрема, чи притягалась вона раніше до адміністративної відповідальності протягом року. У разі відсутності зазначених даних матеріал підлягає поверненню органу внутрішніх справ для належного оформлення.Також, відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення вказівки на нормативний документ, який дозволяє поліцейському давати законні розпорядження (акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі) та висувати законодавчо обґрунтовані вимоги, є підставою для закриття провадження по справі, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП. Важливим для кваліфікації правопорушення за ст. 185, є вимоги та розпорядження правопорушнику, які поліцейський пред’являє в процесі виконання ним службових обов’язків по охороні громадського порядку. Про це мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред’явлене відповідне посвідчення. Другий же склад правопорушення, це «вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку». І саме до цих осіб відноситься «у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку», оскільки забезпечення виконання вимог цих осіб пов'язується тільки якщо вони виконують певну делеговану функцію – охорону громадського порядку. Під виконанням обов'язків по охороні громадського порядку Верховний Суд України розуміє: несення постової чи патрульної служби, підтримання порядку під час демонстрацій, мітингів, інших масових заходів, при ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха, дії по припиненню або запобіганню порушень громадського порядку, затриманню порушника тощо. Слід відмітити також, що злісна непокора зазвичай є наслідком вчинення особою іншого правопорушення або застосування поліцейських заходів. У першому випадку, протидія поліцейському є реакцією на вимогу припинити протиправні дії, у другому – протидія на застосування превентивних поліцейських заходів (під час перевірки документів особи; поверхневої перевірки і огляду; зупинення транспортного засобу; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; вимоги залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; поліцейського піклування). В той же час, активна протидія вимогам поліцейського створює підстави для застосування ним заходів примусу.Поліцейському, що документує адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, слід враховувати, що: · поліцейський захід має застосовуватись виключно для виконання повноважень поліції; · бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним; · ґрунтуватись виключно на положеннях Закону України «Про Національну поліцію» (див. Розділ V «Поліцейські заходи»); · про застосування будь-якого спеціального заходу доповідається керівнику поліцейського підрозділу письмовим рапортом. Стаття 262 КУпАП передбачає за вчинення злісної непокори застосування адміністративного затримання до особи правопорушника як запобіжного заходу. У такому випадку складається протокол про адміністративне затримання особи. Увага! Порядок складання протоколу про адміністративне затримання із відмітками про здійснення огляду особи детально роз’яснений в темі 9. Рапорт про застосування превентивних та примусових заходів буде одним із основних доказів законності дій поліцейського при розгляді судом справи за ст.185 КУпАП, а також скарги правопорушника, який здійснював злісну непокору. В рапорті про застосування поліцейських засобів зазначаються відомості про: · обставини застосування; · підстави застосування; · результати поверхневої перевірки, огляду особи; · наявність та ідентифікаційні ознаки предмету, який використовувався в якості знаряддя для протидії поліцейському; · стан правопорушника: ознаки вживання алкоголю, наркотиків чи психотропних засобів; агресивність, психічний стан з ознаками афекту та ін.); · поведінка правопорушення: рухи, висловлювання і т.п.; · дії поліцейського щодо припинення конфлікту та протиправної поведінки правопорушення (неодноразові вимоги, прохання, пропозиції); · факт оголошення прав особи, що притягується до відповідальності (див. ст. 268 КУпАП); · наслідки застосування поліцейських заходів (заподіяння будь-якої шкоди правопорушнику, пошкодження одягу); · скарги, які правопорушник висловлював під час застосування поліцейського заходу. Date: 2015-12-13; view: 660; Нарушение авторских прав |