Основні задачі. 1. У 39 річної пацієнтки папілярний рак правої частки щитовидної залози Т1N0M0

1. У 39 річної пацієнтки папілярний рак правої частки щитовидної залози Т₁N₀M₀. Яка найбільш оптимальна радикальна операція в цьому разі?

1) *Тиреоїдектомія;

2) Клиноподібна резекція;

3) Проста резекція;

4) Крайова резекція;

5) Висічення пухлини.

2. У 42 річної пацієнтки рак щитовидної залози зі зміною рівня кальцитоніну. Яка найбільш ймовірна гістлогічна форма раку в даному випадки?

1) *Медулярний;

2) Змішаний;

3) Фолікулярний;

4) Плоскоклітинний;

5) Базальноклітинний.

Додаткова задача
Хвора 60 років, скаржиться на осиплість голосу, збільшення щитоподібної залози, утруднення ковтання. Під час огляду щитовидна залоза горбиста, щільно спаяна з оточуючими тканинами. У лівій надключичній зоні визначається одиничний щільно-еластичний лімфатичний вузол до 1 см в діаметрі.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Назначте додаткове обстеження

В. Ваша тактика лікування на першому етапі

Рак тіла матки (МКХ – О – С 54)

Епідеміологія:

· захворюваність складає 27 випадків на 100 тис. жіночого населення;

· займає перше місце серед злоякісних пухлин жіночих статевих органів;

· смертність складає 8,1 на 100 тис. населення;

· частіше зустрічається серед африканок, рідше серед європейських і азіатських жінок;

· зустрічається переважно до 50 років.

Етіологія та фактори ризику:

· вірус папіломи людини;

· порушення імунної системи;

· порушення гормонального балансу;

· генетична теорія;

· гіперплазія.

Доброякісні та передракові захворювання:

· поліп ендометрію;

· атипова гіперплазія ендометрію (аденоматоз);

· гіперплазія ендометрія.

Гістологічні форми:

· плоскоклітинна;

· аденокарцинома;

· недиференційована;

· світлоклітинна;

· серозно-папілярна;

· ендометріоїдна.

Клінічна класифікація - ТNМ

Т - первинна пухлина:

Т_х - недостатньо даних для оцінки первинної пухлини;

Т₀ - первинна пухлина не визначається;

Т_is - преінвазивна карцинома;

Т₁ - пухлина обмежена тілом матки;

Т_1a - пухлина обмежена ендометрієм;

Т_1b - пухлина уражає не більше половини товщини міометрія;

Т_1с -пухлина уражає більше половини товщини міометрія;

Т_1b2 -клінічно видиме ураження розміром понад 4см у найбільшому вимірі;

Т₂ - пухлина поширена на шийку матки, але не за межі матки;4

Т_2a - захоплює лише ендоцервікальні залози;

Т_2b - цервікальна стромальна інвазія;

Т₃ - локальне і/або регіонарне поширення, як описано нижче для категорій Т_{3а, b}, N₁;

Т_3a - пухлина проростає серозний шар і/або в придатки (пряме поширення або метастаз) і/або ракові клітини в асцитичній рідині чи перитонеальних змивах;

Т_3b - поширення на піхву (пряме поширення або метастаз);

Т₄ - пухлина проростає в слизовий шар сечового міхура і/або товстої кишки.

N - регіонарні лімфатичні вузли:

N_х - недостатньо даних для оцінки стану регіональних лімфатич­них вузлів;

N₀ - немає ознак ураження регіональних лімфатичних вузлів метастазами;

N₁ - наявність метастазів у регіональних лімфовузлах.

М - віддалені метастази:

М_х - недостатньо даних для оцінки віддалених метастазів;

М₀ - віддалені метастази не визначаються;

М₁ - наявні віддалені метастази.

Ступінь диференціювання:

G_х - недостатньо даних для оцінки ступеня диференціювання;

G ₁ - високодиференційована пухлина;

G₂ - помірнодиференційована пухлина;

G₃ - низькодиференційована пухлина;

G ₄ - недиференційована пухлина.

Групування за стадіями

Клініка:

· кровотеча;

· кров'янисті виділення;

· уплави;

· асцит.

Діагностика:

· огляд у дзеркалах;

· піхвове-ректальне дослідження;

· ультразвукове дослідження;

· гістерографія та гістероскопія;

· цитологічне дослідження ас­пірата порожнини матки;

· вишкрібання порожнини матки та цервікального каналу.

Лікування:

· Операція:

- екстирпація матки з придатками за методом Бохмана;