Самостійна робота №2

Тема: «Нормальний менструальний цикл. Жіночі статеві гормони. Запліднення. Імплантація»

Актуальність теми: Основною ознакою нормального функціонування репродуктивної системи жінок є нормальний менструальний цикл. Цей біоритм детермінований генетично у здорової жінки, він стабільний протягом генеративного віку за своїми параметрами.

План:
1.Визначення поняття «менструальний цикл»
2.Яєчниковий цикл
3.Матковий цикл
4.Жіночі статеві гормони
5.Запліднення
6.Імплантація

Під менструальним циклом розуміють період часу від першої доби попередньої до першої доби наступної менструації.

Залежно від тривалості періоду розрізняють 21-, 28- та 31- чи 32-добовий менструальний цикли.

Протягом менструального циклу в організмі жінки відбуваються циклічні зміни, зокрема в яєчниках (яєчниковий цикл), матці (матковий цикл) і в цілому організмі. Всі ці зміни підпорядковані менструальній функції, яка органічно пов’язана з дітородною. Менструальна функція спрямована на підготовку яйцеклітини до запліднення, а також створення умов для розвитку заплідненої яйцеклітини в матці протягом усього періоду вагітності (аж до пологів). Тому без менструальної функції неможлива дітородна функція.

Яєчниковий (оваріальний) цикл

Яєчниковий цикл складається з двох фаз: фолікулінової та лютеїнової.

Тривалість фолікулінової фази становить 14 діб. За цей період під впливом фолікуліностимулюючого гормона (ФСГ) передньої частки гіпофіза дозріває примордіальний фолікул. На 14-16-ту добу менструального циклу під впливом гонадотропних гормонів гіпофіза граафів міхурець розривається, тобто відбувається овуляція з виходом у порожнину малої таза зрілої яйцеклітини. Завдяки перистальтичним рухам маткової труби і її фімбріям яйцеклітина заноситься в ампулярну частину, де може бути запліднена сперматозооном. Протягом фолікулінової фази виділяється фолікуліновий (естрогенний) гормон, який зумовлює проліферацію (розмноження) клітин слизової оболонки матки, підвищує тонус і збудливість матки, посилює її чутливість до речовин, що сприяють її скороченню. Під впливом фолікуліну (естрогенів) починають розвиватись і функціонувати молочні залози, посилюється статеве почуття.

Лютеїнова фаза. Під час цієї фази розвивається жовте тіло, яке продукує гормон прогестерон. Під його впливом матка збільшується відповідно до росту плода. Тому прогестерон називають протектором вагітності. Тривалість фази становить 12 діб (при 28-му добовому циклі).

Матковий цикл характеризується циклічними змінами в слизовій оболонці, які відбуваються під впливом гормонів яєчника – естрогенів і прогестерону. Розрізняють відповідно до яєчникового циклу такі фази: проліферації, секреції, десквамації і регенерації.

Фаза проліферації починається з 4-5-ї доби менструації і триває до 14-15-ї доби після неї. Вона відповідає за часом фолікуліновій фазі яєчникового циклу, тобто дозріванню фолікула. Завдяки гормону фолікуліну відбувається проліферація(розростання) слизової оболонки матки. Вона потовщується в 4-5 разів, штопороподібно ростуть залози, які секрету ще не мають.

Фаза секреції настає з моменту овуляції (14-16 доба) і триває до кінця циклу(28 діб). Під впливом прогестерону залози слизової оболонки матки посиленно виробляють секрет. Слизова оболонка товщає, стає соковитою, пухкою. У клітинах строми накопичуються глікоген, фосфор, кальцій, які конче потрібні для розвитку зародка.

Фаза десквамації (відшарування) слизової оболонки настає тоді, коли яйцеклітина не запліднилась і жовте тіло регресує. Функціональний шар слизової оболонки відшаровується, дрібні судини розриваються, що супроводжується крововиділенням із матки через піхву назовні. Цей процес називається менструацією, або місячними (menstruatio, menses). Загальна крововтрата при менструації коливається від 50 до 100 г.

Фаза регенерації, або відновлення слизової матки, розпочинається в період десквамації і закінчується на 5-6-ту добу від початку менструації. За цей час розростається епітелій. За рахунок залишків залоз базального шару і проліферації строми відновлюється функціональний шар слизової оболонки матки. У секреторну фазу в слизовій оболонці матки виробляються простагландини. Ці гормони підвищують скоротливість матки.

Перша менструація з’являється у 12-14 років.

Після короткої фази спокою (1-2 доби) під впливом дозрівання нового фолікула знову починається проліферативна фаза слизової оболонки. Повторюється матковий цикл. І так протягом усього репродуктивного періоду.

Оваріо-менструальний цикл регулюється центральними вегетативно-нервовими механізмами, які здійснюються за рахунок гіпоталамо-гіпофізарної системи.

Жіночі статеві гормони (44-45)

Гормони яєчника синтезуються в фолікулі і жовтому тілі. Фолікулярний гормон, продукований фолікулом, і близькі до нього за будовою та дією речовини називаються естрогенами.

Виділено в чистому виді і добре вивчено такі естрогени: естрадіол, естрол та естріол. Ці естрогени близькі за хімічною будовою, але фізіологічна активність їх неоднакова. Найбільшу активність має естрадіол – первинний гормон, що утворюється в фолікулі яєчника. Естрон виявлено в яєчнику і корі надниркових залоз. Він має високу фізіологічну активність (майже таку як естрадіол). Естріол мало проявляє свою активність протягом менструального циклу, але набуває великого значення під час вагітності.

Естрогени утворюються також у наднирникових залозах і в плаценті

Естрогенні гормони справляють на організм складний вплив. Вони сприяють розвиткові вторинних статевих ознак, а також матки та інших статевих органів у період статевого дозрівання

Естрогени спричинюють гіперемію статевих органів, посилюють обмін речовин і проліферацію клітинних елементів. Тому під впливом естрогенів відбуваються такі процеси: а) гіперплазія м’язових елементів матки у період статевого дозрівання; б)проліферація функціонального шару слизової оболонки матки в першу фазу менструального циклу; в) проліферація вивідних проток молочних залоз; г) розмноження клітин епітеліального покриву слизової оболонки піхви.

Під впливом естрогенів у матці посилюється синтез скоротливого м’язового білка, збільшується кількість фосфорних сполук і глікогену, які є джерелом енергії, настають зрушення в обміні електролітів. Названі зміни сприяють підвищенню тонусу, збудливості і скоротливості матки.

Естрогени зумовлюють спонтанне скорочення матки (і маткових труб) і підвищують чутливість м’язового шару до речовин, які збуджують моторну функцію матки (наприклад, до пітуїтрину)

Надлишок естрогенів пригнічує виділення фолікулостимулюючого гормона гіпофіза, спричинює затримку менструацій і надмірну гіперплазію слизової оболонки з кістозним розширенням залоз.

Гормон жовтого тіла – прогестерон – утворюється в жовтому тілі яєчника. Секреція його збільшується з розвитком жовтого тіла і досягає найбільшого рівня в період його функціонального розвитку.

Перед менструацією виділення прогестерону зменшується. Прогестерон утворюється також у корі надниркових залоз.

Під час вагітності прогестерон утворюється в плаценті. Синтез прогестерону в плаценті посилюється з 4-го місяця вагітності, коли знижується внутрішньо секреторна активність жовтого тіла в яєчнику. Таким чином, згасаюча функція регресую чого жовтого тіла під час вагітності поступово змінюється за рахунок діяльності плаценти. Продукція прогестерону в плаценті поступово наростає, досягаючи найвищого рівня в останні місяці вагітності. Перед пологами виділення прогестерону зменшується.

Прогестерон спричинює зміни в організмі, які сприяють виникненню розвиткові вагітності. Під його впливом у слизовій оболонці матки відбуваються складні процеси, внаслідок яких настає фаза секреції (програвідальний стан слизової оболонки матки). Такі секреторні перетворення потрібні для імплантації і розвитку плодового яйця.

Прогестерон знижує збудливість і чутливість матки до деяких речовин, які стимулюють скоротливість її м’язів. Це сприяє збереженню і розвиткові вагітності. Прогестерон спричинює фізіологічне розслаблення (релаксацію) маткових м’язів, що сприяє гіпертрофії і гіперплазії м’язових волокон вагітної матки.

Гормон жовтого тіла стимулює розвиток паренхіми (аценозної частини) молочних залоз і готує їх до секреторної діяльності.

Прогестерон гальмує продукцію лютеїнізуючого гормона гіпофіза і затримує розвиток фолікулів у яєчнику. Фолікули розвиваються після регресу жовтого тіла.

Синтез естрогенів і прогестерону в яєчнику відбувається під впливом гонадотропних гормонів гіпофіза: фолікулостимулюючого і лютеотропного.

Запліднення. Імплантація(67-68) (70-71)

Заплідненням називають процес з’єднання (злиття) зрілої чоловічої (сперматозоона) і жіночої (гамети) статевих клітин, внаслідок якого утворюється одна клітина (зигота, яйце), що стає початком нового організму.

Під час статевих зносин у піхву випорскується 3-5мл сперми, в якій міститься 200-500млн сперматозоонів. Сперма потрапляє головним чином у заднє склепіння піхви, куди обернена піхвова частина шийки матки. Зовнішній отвір каналу шийки матки стикається зі спермою, скупченою в задньому склепінні, що сприяє проникненню сперматозоонів в матку.

При статевому збудженні м’язи матки скорочуються зовнішній зів шийки матки трохи відкривається, слизова пробка виступає з шийки матки і обволікається спермою, що потрапила в заднє склепіння. Після статевих зносин слизова пробка зі сперматозоонами втягується в шийку матки. Але головною умовою проникнення сперматозоонів у матку є здатність їх самостійно рухатись. Вони переміщуються з піхви, що має кисле середовище, в шийку матки. Під його впливом частина сперматозоонів гине або втрачає життєздатність, а частина проникає в просвіт матки і маткових труб. Лужне середовище в шийці і тілі матки – найсприятливіше для життєдіяльності сперматозоонів. У ньому Сперматозоони зберігають здатність рухатись протягом кількох діб (3-4 доби). Проте здатність до запліднення після проникнення в матку і маткові труби сперматозоони зберігають не довше 2 діб. Сперматозоони, які проникли через маткові труби у черевну порожнину, гинуть протягом 1 доби.

Сперматозоони, які самостійно рухаються, через 0,5-1год досягають порожнини матки, а ще через 1,5-2год потрапляють у маткові труби, де вони стикаються з яйцеклітиною. Запліднення звичайно відбувається в ампулярній частині маткової труби.

До яйцеклітини, що потрапила в ампулярній кінець труби, рухається багато мільйонів сперматозоонів. На поверхні яйцеклітини утворюється так званий приймальний горбик. Проникненню сперматозоонів у протоплазму яйцеклітини перешкоджають клітини променистого вінця і прозора оболонка. Сперматозоони, що вкривають поверхню яйцеклітини, виділяють ферменти (гіалуронідазу, муциназу), які збільшують проникність променистого вінця і прозорої оболонки та сприяють проникненню в яйцеклітину кількох сперматозоонів.

Із кількох сперматозоонів, що проникли в яйцеклітину, тільки один бере участь у заплідненні. Ядро цього сперматозоони рухається назустріч ядру яйцеклітини і зливається з ним. Злиття статевих клітин є не просто додаванням, а взаємною асиміляцією ядерного матеріалу статевих клітин, у наслідок якої утворюється єдине ядро зиготи. При цьому батьківська спадковість, передана через головку сперматозоони, об’єднується із материнською. Зигота що має подвійну спадковість, набуває властивості активно розмножуватись і диференціюватись. У ній різко підвищується обмін речовин, завдяки чому вона починає швидко розвиватись. Усі сперматозоони, що не потрапили в яйцеклітину, гинуть, розпадаються і всмоктуються слизовою оболонкою маткових труб.

З моменту запліднення починається власне вагітність

Імплантація зародка в матці. Зародок проникає в матку на 7-8-му добу після запліднення і в цей же час починає заглиблюватись у слизову оболонку матки, тобто відбувається його імплантація (нівація). Ще в матковій трубі яйце, яке ділиться, звільняється від клітин променистого вінця і прозорої оболонки (zona pellucida), внаслідок чого поверхневий шар морули оголюється.

Трофобласт виділяє гістолітичні ферменти, які розчиняють тканини слизової оболонки матки (звичайно на передній або задній стінці на рівні маткових труб), трофобласт розплавляє покривний епітелій, залози, клітини стоми і судини слизової оболонки матки і поступово заглиблюється в функціональний шар слизової оболонки. Імплантація відбувається швидко: протягом 24год бластоциста заглиблюється в слизову оболонку більш ніж наполовину, а за 40год-повністю. Коли яйце цілком заглиблюється в слизову оболонку, отвір над ним заростає. Процес імплантації завершується. Повністю закривається дефект в епітелії і сполучній тканині потягом 4-5 діб. У мірі заглиблення бластоцити в слизову оболонку в навколишніх тканинах посилюється васкулярізація, збільшуються сполучнотканинні клітини, і в них накопичується глікоген.

Слизова оболонка на момент імплантації яйця перебуває у стадії секреції. Вона містить усі речовини,потрібні для живлення зародка.

Коли слизова оболонка розплавляється трофобластом, навколо яйця спостерігається тканинний розпад.

Опрацюйте матеріали підручника ( П.Г. Жученко, В.У. Тарасюк «Акушерство»,с. 44-45; 51-58; 66-78

С. Хміль «Акушерство»,с. 85-97;) та дайте відповіді на запитання: