Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Рельєф прибережної території річки
|
|
У сучасному рельєфі виділяється заплава р. Мокра Сура і вододільне плато, порізані численними дрібними та великими балками. Долина
р. Мокра Сура асиметрична. Ширина заплави змінюється від 100 до 2000 м.
Прилягаючі ландшафти представляють собою мережу стариць, насипів, ярів і балок із сильно та середньозмитими грунтами. Схили крутизною більше 5-10% порізані ярами довжиною до 300 м і глибиною1-5 м. Балки мають довжину до 8 км із значним перепадом висот. Густота ярово-балочної мережі складає 0,75-1,0 км/км2. Це колишні притоки ріки, деякі з них перетворилися на стічні канави.
Заплава р. Мокра Сура на всьому протязі неоднорідна, місцями вузька зі стрімкими й крутими берегами (у місцях виходів корінних порід), найчастіше широка з добре вираженими елементами заплави - прируслової, центральної й притерасової частинами й характерною будовою берегів ріки, а у верхів'ї неширока з пологими берегами.
Рельєф заплави неоднорідний прируслова частина трохи вище центральної частини з добре вираженим мікрорельєфом. Найбільш низька притерасна частина, заболочена й характеризується розвиненим мікрорельєфом.
Ширина русла ріки зараз становить 6-7 м, іноді до 25 м, глибина води 0,6-1,4 м, іноді - до 2,0 м. Русло ріки практично на всьому протязі замулене, майже на 40 % заросло водно-болотяною рослинністю.
1.3. Гідрографічна й гідрологічна характеристика ріки
Ріка Мокра Сура бере свій початок із ставу на північній околиці
с. Соколівка Верхньодніпровського району і впадає в р. Дніпро (Дніпровське водосховище) з правого берега біля с. Дніпрове Дніпропетровського району. Довжина русла ріки 144 км, площа басейну 2830 км 
.
По природно-географічному районуванню басейн р. Мокра Сура знаходиться в зоні Степу, підзоні Північного Степу, Дністровсько-Дніпровської північностепової провінції, області південних відрогів Придніпровської височини.
Басейн ріки розташований на території Верхньодніпровського, Криничанського, Солонянського, Томаківського, Дніпропетровського районів Дніпропетровської області і Запорізького району Запорізької області. 3 північного заходу басейн р. М. Сура граничить з басейном р. Самоткань, з заходу і південного заходу - р. Базавлук, з південного сходу - р. Томакiвка і з півночі і сходу - р. Дніпро.
Розораність басейну складає 62,2 %, урбанізованість - 8 %. Степова рослинність займає в басейні 1,9 %, лучна - 7,6 %, ліси та лісосмуги - 2,5 %, болота - 0,3 %.
В басейні ріки розташовані території міст Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Верхівцеве, селища міського типу Солоне, Новопокровка, Кринички, Щорськ, Новомиколаївка, Таромське і 47 сільських населених пyнктів.
Гідрографічна мережа. Ріка М.Сура має дуже розвинену гідрографічну мережу, яка складається з основного русла ріки довжиною 144 км, 15-ти приток І порядку і 13-ти приток ІІ і ІІІ порядків, що мають довжину русла понад 10 км і відносяться до категорії малих річок, загальною протяжністю 505 км. Таким чином протяжність річкової мережі в басейні складає 649 км, густота річкової мережі - 0,23 км/км .
Таблиця 1.2 - Гідрографічна характеристика р. Мокра Сура
| N п/п | Найменування рік | Чия притока | Притока ліва чи права | Відстань від гирла | Довжина русла, км | Площа басейну, км2 | Середньозва-жений уклон, % | Середня висота басейну, м |
| 1. | Суха Сура (Сурка) | М.Сура | пр. | 7,5 | 17,7 | 4,23 | ||
| 2. | б. Зустрічна | л. | 16,8 | 9,8 | ||||
| 3. | б. Краснопольська | л. | 19,2 | 14,3 | 6,09 | |||
| 4. | Суха Сура | л. | 50,0 | 45,5 | 1,41 | |||
| 4.1 | б. Долинська-ушки | С.Сура | л. | 26,7 | 19,5 | 2,93 | ||
| 4.1 | б. Гола | Долинська | л. | 5,4 | 14,3 | 5,93 | ||
| 4.2 | б. Розсоловата | С.Сура | л. | 29,0 | 16,7 | 4,52 | ||
| 5. | Солона | М.Сура | пр. | 57,3 | 17,5 | 3,93 | ||
| 5.1 | б. Нанькова | Солона | л. | 6,2 | 11,8 | 6,21 | ||
| 6. | Тритузна | М.Сура | пр. | 58,1 | 38,8 | 1,64 | ||
| 6.1 | Суха Сура | 'Гритузна | пр. | 6,6 | 21,0 | 2,93 | ||
| 6.2 | б. Тритузна | Тритузна | пр. | 27,2 | 11,2 | |||
| 7. | Комишувата Сура | М.Сура | пр. | 69,8 | 62,3 | 0,71 | ||
| 7.1 | б. Новопетриківська* | Комиш. Сура | л. | 4,5 | 10,0 | |||
| 7.2 | б. Ряба | -«- | пр. | 34,7 | 15,0 | 5,93 | ||
| 7.3 | Любимівка | -«- | л. | 38,0 | 22,5 | 2,72 | ||
| 7.4 | б. Божедарівка | -«- | л. | 52,2 | 12,9 | |||
| 7.5 | б. Сурська | -«- | л. | 55,0 | 12,3 | |||
| б. Котелка | М.Сура | пр. | 76,0 | 12,5 | 5,93 | |||
| Грушівка | -«- | пр. | 89,6 | 38,0 | 1,92 | |||
| 10. | б. Дібровська* | -«- | пр. | 98,7 | 12,5 | 6,67 | ||
| 11. | б. Одарівська* | -«- | пр. | 110,8 | 10,1 | 5,64 | ||
| 12. | б. Любомирівська * | -«- | пр. | 116,1 | 15,0 | 3,24 | ||
| 12.1 | б. Червоноукраїн- сь ка* | Любомирів- ська | пр. | 1,9 | 9,9 | 5,25 | ||
| 13. | б. Кислицvка | -«- | л. | 123,0 | 11,9 | 4,12 | ||
| 14. | б. Семенівська* | М.Сура | пр. | 124,7 | 12,0 | 4,30 | ||
| 15. | б. Суха Сура | -«- | пр. | 130,6 | 9,9 | 3,49 | ||
| Всього притоки: | 504,9 | |||||||
| Мокра Сура | Дніпро | пр. | 144,3 | 0,25 |
Зарегульованість басейну р. Мокра Сура штучними водоймами значна. Тут розташовано 70 ставків загальним об'ємом 12,6 млн. м 
і площею водного дзеркала 550 га. Тут є також 5 озер площею дзеркала 5 га. Основне використання ставків – рибальство, водопій свійських тварин, рекреація.
Долини р. Мокра Сура та її приток мають трапецієподібну здебільшого симетричну форму. Лише на деяких ділянках спостерігається асиметричність, схили правих берегів більш круті 3-15°, ліві схили пологі - 1-8°. Ширина долин від 1 до 4 км, глибина ерозійного врізу становить
30-50 м. Схили долин вкриті здебільшого степовою рослинністю. В ярах і балках по правому схилу долини р. М.Сура збереглися байрачні ліси чорнокленово-ясенево-берестового складу.
Русло р. Мокра Сура має загальну довжину 144 км. Звивистість русла у верхів'ї незначна, коефіцієнт звивистості дорівнює 1,03. Нижче звивистість зростає і в середній течії досяга коефіцієнту 1,8, в середньому по всій довжині - 1,43.
Падіння ріки - 99,3 м, середньозважений уклон русла - 0,25 %. В нижній течії на 8,0 км ріка підтоплена Дніпровським водосховищем, уклон відсутній. Вище водпоста Кринички уклон збільшується до 1,06 %. Найбільший уклон спостерігається в верхній течії вище впадіння б. Суха Сура - 3,29 %.
У верхів'ї русло ріки невеличке, нагадує струмок шириною 11,5 м, глибиною 0,1-0,2 м, місцями заросле водно-болотяною рослинністю. Нижче течія зникає, інфільтрується в підземні горизонти, які дренуються річками Дніпро і Самоткань. До с. Барвінок русло сухе більшу частину року і тільки в періоди проходження повені, зимових дощових паводків по ньому тече вода. Літні зливові паводки дуже рідко наповнюють русло.
Біля с. Барвінок в руслі починають з'являтися невеличкі калюжі, слаба течія, відновлюється вологолюбна рослинність, очерет, рогіз. Після впадіння б. Кислицька на 123 км русло р. Мокра Сура розчищене, спрямлене, винесене спочатку під лівий, потім під правий берег заплави. Русла балок-притоків верхньої ділянки р. Мокра Сура обводнені, а в пониззях переважно сухі, водостік спостерігається лише в період весняної повені та короткочасних дощових паводків.
Водний режим. Живлення р. Мокра Сура і її приток у витоках переважно снігове і дощове, джерельне живлення підтримує слабкий водотік в періоди літньо-осінньо-зимової межені, має значення також зарегулювання стоку в ставках. В середній ділянці верхньої частини басейну джерельне живлення відсутнє, тут спостерігається відтік підземних вод з долини Мокрої Сури в ріки Дніпро і Самоткань.
Для водного режиму характерна весняна повінь і літньо-осінньо-зимова межень, яка переривається короткими зливовими паводками.
Рівневий режим. Для рівневого режиму характерна весняна повінь з стрімким підйомом води і літньо-осінньо-зимова межень, а також короткочасні підйоми води від зливових паводків. Пік підйому води від весняної повені приходиться в середньому на 11 березня, середня тривалість повені 39 діб.
Річковий стік Мокрої Сури достатньо нерівномірний як у багаторічному плані, так і по сезонам року. Показники річкового стоку по місяцям та в характерні роки по даним спостережень по водпосту Кринички за
1951-2002 рр., приведені в таблиці 1.3.
Максимальна середньорічна витрата води спостерігалась у 1979 р. і склала 1,01 м /с, найменша - в 1962 р. - 0,022 м /с. Середньо багаторічна витрата за весь період спостережень 1951-2002 рр. складає 0,33 м /с, модуль стоку Мо=0,81 л/с/км , середній річний шар стоку h=25,6 мм. Коефіцієнт варіації річного стоку Сv=0,80, коефіцієнт асиметрії - Cs=1,5 Сv =20.
До вводу в експлуатацію рибогосподарських ставків весняна повінь давала більше 75 % річного стоку, влітку і взимку спостерігалось пересихання, припинення водотоку. Середня багаторічна витрата становила 0,22 м /с, модуль стоку Мо=0,54 л/с/км , середній річний шар стоку
Таблиця 1.3 - Показники річкового стоку р. М.Сура
| Найменування показників | Місяці | За | ||||||||||||
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік | ||
| За період спостережень 1951-02 рр. | ||||||||||||||
| Середня витрата, | м3/с | 0,26 | 0,55 | 1,12 | 0,40 | 0,15 | 0,16 | 0,18 | 0,19 | 0,25 | 0,24 | 0,19 | 0,17 | 0,33 |
| Об'єм стоку, | млн. м3 | 0,70 | 1,33 | 3,00 | 1,04 | 0,40 | 0,41 | 0,48 | 0,51 | 0,65 | 0,64 | 0,49 | 0,46 | 10,1 |
| Розподіл, | % | 6,888 | 13,2 | 29,7 | 10,3 | 4,0 | 4,1 | 4,8 | 5,0 | 6,4 | 6,4 | 4,9 | 4,5 | |
| За період спостережень 1951-77 рр. | ||||||||||||||
| Середня витрата, | м3/с | 0,19 | 0,73 | 1,30 | 0,14 | 0,03 | 0,03 | 0,07 | 0,03 | 0,02 | 0,03 | 0,02 | 0,08 | 0,22 |
| Об'єм стоку, | млн. м3 | 0,51 | 1,77 | 3,48 | 0,36 | 0,08 | 0,09 | 0,19 | 0,08 | 0,04 | 0,07 | 0,05 | 0,21 | 6,9 |
| Розподіл, | % | 7,3 | 25,5 | 50,2 | 5,2 | 1,2 | 1,3 | 2,7 | 1,1 | 0,6 | 1,0 | 0,7 | 3,1 | |
| За період спостережень 1978-2002 рр. | ||||||||||||||
| Середня витрата, | м3/с | 0,31 | 0,41 | 0,97 | 0,64 | 0,27 | 0,28 | 0,27 | 0,35 | 0,48 | 0,44 | 0,35 | 0,26 | 0,42 |
| Об'єм стоку, | млн. м3 | 0,83 | 0,99 | 2,60 | 1,66 | 0,72 | 0,73 | 0,72 | 0,94 | 1,24 | 1,18 | 0,91 | 0,70 | 13,2 |
| Розподіл, | % | 6,3 | 7,5 | 19,7 | 12,6 | 5,5 | 5,5 | 5,5 | 7,1 | 9,4 | 8,9 | 6,9 | 5,3 | |
| За багатоводний 1979 р. | ||||||||||||||
| Середня витрата, | м3/с | 2,63 | 2,97 | 2,28 | 2,61 | 0,53 | 0,09 | 0,12 | 0,11 | 0,21 | 0,17 | 0,26 | 0,34 | 1,01 |
| Об'єм стоку, | млн. м3 | 7,04 | 7,19 | 6,11 | 6,77 | 1,42 | 0,23 | 0,32 | 0,29 | 0,54 | 0,46 | 0,67 | 0,911 | 31,9 |
| Розподіл, | % | 22,0 | 22,5 | 19,1 | 21,2 | 4,4 | 0,7 | 1,0 | 0,9 | 1,7 | 1,4 | 2,1 | 2,9 |
h=16,9 мм. Найменші місячні витрати ріки спостерігалися у вересні і складали в середньому 0,017 м /с, найбільші витрати спостерігались у березні, в середньому 1,30 м /с. Після будівництва ставків починаючи з
1978 р. середня витрата зросла до 0,42 м /с, модуль стоку складає тепер
Мo=1,03 л/с/км , річний шар стоку h=32,4 мм. Зменшилась доля весняних повінь до 30 %. Найменші витрати спостерігаються у грудні - 0,26 м /с.
Об'єм річкового стоку р. Мокра Сура в середньому за багаторічний період складає 10,1 млн. м /рік, найбільший - 31,9 млн. м /рік спостерігався в 1979 р., найменший у 1962 р. склав всього 0,7 млн. м /рік (коли більшу частину року, у січні і з травня по грудень, стоку не було зовсім).
Весняна повінь спостерігається кожен рік. Середня дата початку повені - 27 лютого. Максимальна витрата води спостерігається у середньому
11 березня, кінець повені - 7 квітня. Середня тривалість повені складає
39 діб, найбільша тривала 61 добу (1974 р.), найменша - 13 діб (1951 р.). Середній обсяг стоку повені складає 5,8 млн. м , найбільший - 22,6 млн. м спостерігався у 1970 р.
Середня із найбільших витрат води весняних повінь складає 13,4 м /с, найбільша спостерігалась 09.03.1986 р. - 78,5 м /с. За останні 20-30 років спостерігається тенденція зменшення інтенсивності максимальних витрат весняних повеней на річках регіону у 1,5 рази у порівнянні з попереднім періодом, що пов`язано з загальним потеплінням, особливо в зимові місяці, і зменшенням накопичення снігу.
Дощові паводки спостерігаються після тривалих дощових опадів. Середня витрата дощових паводків складає 3,0 м /с, найбільша спостерігалась 27 січня 1979 р. - 71,1 м /с. Середній об'єм стоку паводків складає 0,9 млн. м , найбільший - 12,4 млн. м (1979 р.).
Льодові явища на річках спостерігаються у вигляді шуги, льодоставу і льодоходу. Льодостав на р. Мокра Сура у середньому встановлюється
7 грудня, закінчення льодових явищ - 20 березня, льодохід як правило не спостерігається. Середня тривалість льодоставу 99 діб, найбільша - 151 доба (1953-54 рр.), найменша - 54 доби. Середня найбільша товщина льоду складає 33 см, найбільша зафіксована - 75 см (1976 р.).
Date: 2016-02-19; view: 510; Нарушение авторских прав