Аналіз варіантів реалізації функцій

Розглядаючи можливі варіанти реалізації функцій, можна зробити висновок, що в подальшому доцільно розглядати лише наступні:

1) - F1а+ F2а + F3a + F4а+ F5а;

2) - F1а+ F2б + F3б + F4б+ F5а;

Розрахуємо показники якості отриманої моделі за формулою (5.2):

(5.2)

Результати розрахунків зведено в таблицю 5.6.

Таблиця 5.6 – Розрахунок показників якості варіантів реалізації основних функцій виробу

5.5 Економічний аналіз варіантів реалізації виробу

Отже для побудови приладу необхідно провести певну кількість замірів, встановити зв’язок між потужністю і часом, розрахувати ефективні параметри і перейти до побудови приладу. Сформулюємо завдання та визначимо ступінь новизни і складність алгоритму, для кожного.

1. Провести заміри експериментальних результатів – Г-3.

2. Провести обробку і аналіз отриманних даних В-3.

3. Створити модель в середовищі Comsol А-1.

Відмінність між двома варіантами полягає у засобах, які використовуються. В першому випадку всі модернізації заезпечуюються зварюальною системою, яка потребує лише налаштування і перепрограмування генератора і інструменту. В другому варіанті ми отримуємо більш надійну і ефективну модель приладу, але це потребує витрат, навичок, часу і сил.

Загальна трудомісткість обчислюється за формулою (5.4):

Т_о=Т_р · К_ск · К_м · К_ст · К_ст.м (5.4)

Розрахуємо загальну трудомісткість для кожного по обом варіантам та зведемо результати в таблицю 5.7

Таблиця 5.7 – Розрахунок загальної трудомісткості завдань

Складемо трудомісткість відповідних завдань, щоб отримати трудомісткість по кожному варіанту:

Т₁ = (2+10+74,5) · 8 = 692 людино-години

Т₂=(3,5+18+132,5) · 8 =1232 людино-години

Зрозуміло, що вищу трудомісткість має 2 варіант.

В процесі моделювання приймає участь 1 програміст, оклад якого прийнято як 12000 гривень.

Годинну заробітню плату визначимо, виходячи із місячних окладів програмістів, враховуючи тривалість умовного місяця 21,1 день при 5-ти робочих днів на тиждень.

Тоді зарплата розробників за варіантами відповідно до формули:

1. С_зп = 71,1·692·1,35 = 66421,62 грн.

2. С_зп = 71,1·1232·1,35 = 118253,92 грн

Клас професійного ризику виробництва – 2. Розмір ЄСВ – 36,77%.

Відрахування на всі види соціального страхування за варіантами:

1. С_зп = 66421,62· 0,3677 = 24423,23 грн.

2. С_зп = 118253,92 · 0,3677 = 43481,97 грн

Потім визначимо витрати на оплату однієї машино-години (С_м).

Оскільки ЕОМ обслуговує один спеціаліст з окладом 12000 грн, з коефіцієнтом зайнятості 0,2 то для однієї машини отримаємо:

С_г= 12000 · 0,2 = 2400 грн

З урахуванням додаткової заробітної плати

С_зп= 2400 · (1 + 0,35)=3240 грн

Відрахування на єдиний соціальний внесок:

С_від=С_зп · 0,3677 = 3240 • 0,3677 = 1191,348 грн

Амортизаційні відрахування обчислимо за формулою (за амортизації 25 % та вартості ЕОМ 10000 грн):

С_а= 1,15 · 0,25 · 10000 = 2875 грн.

Витрати на ремонт та профілактику розрахуємо за формулою:

С_рем= 1,15 · 10000 · 0,05 = 575 грн

Ефективний годинний фонд часу ПК за рік розрахуємо за формулою:

Т_еф = (365 – 104 – 8 – 16) · 8 · 0.9 = 1706,4 годин

Витрати на оплату електроенергії знаходимо за формулою:

С_ел= 1706,4 · 0,156 · 1,3 · 2 = 692,12 грн

Накладні витрати:

С_накл = 19200 · 0,67 =6432 грн

Тоді, річні експлуатаційні витрати:

С_ЕКС = 2400 + 1191,348 + 2875 + 575 + 692,12 + 12864= 20597,47 грн

Собівартість однієї машино-години ЕОМ дорівнюватиме:

С_М-Г = С_екс / Т_еф = 20597,47 /1706,4 = 12,07 грн/год

Оскільки в цьому випадку всі роботи, пов’язані з моделюванням, ведуться на ЕОМ, витрати на оплату машинного часу в залежно від обраного варіанта реалізації пакета, становитимуть:

1. С_м.ч = 12,07 · 692 = 8352,44 грн.

2. С_м.ч = 12,07 · 1232= 14870,24 грн.

Накладні витрати становлять 67 % від заробітної плати:

1. С_накл = 66421,62 · 0,67 =44502, 54 грн.

2. С_накл =118253,92 · 0,67 =79230,13 грн.

Визначимо вартість моделювання за варіантами:

1. С_ПП = 66421,62 + 24423,23 + 8352,44+ 44502,54 = 143699,83 грн.

2. С_ПП = 118253,92 + 43481,97 + 14870,24 + 79230,13 = 255836,26 грн.

5.6 Вибір кращого варіанта реалізації за техніко-економічним рівнем

Коефіцієнт техніко-економічного рівня розраховують за формулою:

1. К_ТЕР1 = 10,6/ 143699,83 = 0,73 · 10^-4;

2. К_ТЕР2 = 9,2 / 255836,26 = 0,35 · 10^-4;

К_ТЕР1= 0,73·10^-4 у 2 рази перевищує критерій ефективності другого варіанту реалізації моделі.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5

У результаті розрахунку критерій ефективності першого варіанту реалізації моделі з коефіцієнтом техніко-економічного рівня К_ТЕР1= 0,73·10^-4 у 2 рази перевищує критерій ефективності другого варіанту реалізації моделі.

Хоч перший варіант реалізації моделі є ефективним і дешевшим у два рази (143699,83 грн), але при його реалізації не будуть виконані всі вимоги до якості і безпечності інструменту.

Другий варіант реалізації моделі у два рази дорожчий за перший (255836,26 грн), але він наділить прилад усім необхідним функціоналом, що в результаті допоможе проводити операції не тільки зручно і якісно, але й безпечно. Такий варіант реалізації дозволить отримувати якісний рубець, що з низькою вірогідністю буде розсмоктуватись з часом і викликати некроз прилягаючих тканин. До того за допомогою такої конфігурації буде забезпечено надійну фіксацію тканини між губками електроду. Якість рубця при цьому буде значно вищою, адже деструкція буде більш локалізованою і глибшою. Зручність застосування такого інструменту також не ставиться під сумнів, адже ручка буде володіти високим коефіцієнтом тертя, що буде запобігати висковзуванню інструменту з рук і зменшувати шанс ураження електричним струмом носія до мінімуму.

Аналізуючи отримані результати можна прийти до висновку, що поступаючись якістю ми будемо вигравати у ціні виготовлення, але воно того не коштує, адже безпечність і якість застосування, а також конкурентоспроможність приладу є важливішою.