Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Значення та історичні передумови виникнення вакцинопрофілактики та біопрепаратів





МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗДОРОВ’Я ТВАРИН

Дніпропетровський державний аграрний університет

 

Факультет ветеринарної медицини

 

 

Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб тварин

 

ТКАЧЕНКО О.А., КУЛІШЕНКО О.М., ГЛЕБЕНЮК В.В.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ З ЕПІЗООТОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

БІОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ

(для викладачів та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації)

 

 

Дніпропетровськ – 2013

УДК 591.4:619(075.8)

Методичні рекомендації до лабораторних занять з епізоотології та інфек-ційних хвороб тварин. Біологічні препарати. (для викладачів та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації). – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2013. – 24 с.

 

Автори: докт. вет. наук, професор О.А. Ткаченко; канд. вет. наук, в. о. до-цента О.М. Кулішенко, канд. вет. наук,ст.. викл. Глебенюк В.В.

 

Наведені дані про класифікацію, характеристику, види, способи викорис-тання біологічних препаратів, з метою лікування, профілактики та діагностики інфекційних хвороб тварин.

 

Рецензенти:

доцент кафедри епізоотології та інфекційних хвороб ДДАУ, канд. вет. наук В.В. Зажарський;

● професор кафедри нормальної та патологічної анатомії сільськогос-подарських тварин ДДАУ, докт. вет. наук П.М. Гаврилін.

 

Методичні рекомендації розглянуто та схвалено на засіданні кафедри епізоотології та інфекційних хвороб ДДАУ

 

Протокол № 8 від «10» квітня 2013 р.

 

 

Методичні рекомендації розглянуто і схвалено до друку Науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ

Протокол № 4 від «11» квітня 2013 р.

 

ЗНАЧЕННЯ ТА ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ВАКЦИНОПРОФІЛАКТИКИ ТА БІОПРЕПАРАТІВ

На сьогоднішньому етапі розвитку, епізоотологія дуже тісно пов’язана з біологічною промисловістю, оскільки остання забезпечує її усім необхідним для профілактики, лікування, діагностики та підвищення продуктивності тварин.

З погляду десятиліть, важко переоцінити вклад вчених-піо-нерів вакцинопрофілактики та роль вакцин проти віспи, си-бірки та сказу у долі людства в цілому та приборканні інтенсивності прояву епізоотичного процесу цих небезпечних зооанторопонозів та успішному розвитку промислових типів ведення тваринництва.

ЕДВАРД ДЖЕННЕР 1749-1823
Починаючи з сивої давнини, людство завжди потерпало від інфекційних хвороб, які завдавали значних економічних збитків, а іноді створювали загрозу для існування людини (юстініанова чума, віспа, морові виразки), як виду. Вирватися із середньовічного мороку, який оточував таємницю спалаху, розвитку та згасання інфекційних хвороб, а також встановити причину їх виникнення допоміг розвиток таких наук, як мікробіологія, вірусо-логія, імунологія, епізоотологія та епідеміологія.

З середини XVIII століття (1768) був відомий емпіричний досвід боротьби з віспою – варіоляція. Суть цього методу зводилася до пере-щеплення патологічного матеріалу (вмістимого віспяних ура-жень) на скарифіковану шкіру здорової людини, що приз-водило до перехворювання людини віспою у більш легкій формі та формуванні стійкого імунітету. Такий спосіб уперше використав масово англійський лікар Томас Дімсдейл при дво-рі імператриці Катерини II, а потім із Росії метод поширився Європою.

ЛУЇ ПАСТЕР 1822-1895
Пізніше, інший англійський лікар Едвард Дженнер 14 травня 1796 року, вперше успішно використав – вакцинацію (vacca- від лат. корова) для профілактики віспи людини. На відміну від варіоляції віспяний матеріал брали від хворої на віспу корови і перещеплювали його людині.

ЛЕВ ЦЕНКОВСЬКИЙ 1822-1887
Та пройшло що майже сто років, перш ніж видатний французький вчений Луї Пастер в 1881 році зміг вперше розробити вакцину проти сибірки та у 1885 році вакцину проти сказу у сучасному розумінні цього поняття, як біопре-парат у флаконі, який вводиться в організм за допомогою шприця. Ці два фундаментальні відкриття вивели боротьбу з інфекційними хворобами тварин та людей на новий якісний рівень і значну роль у цьому відіграє біологічна промис-ловість, яка озброює фахівців ветеринарної медицини вакци-нами, гіперімунними сироватками, алергенами, наборами діагностикумів та іншими біопрепаратами.

Значну роль у розвитку та ста-новленні біологічної промисловості царської Росії та Малоросії або Ук-раїни, як її частини, відіграли роботи видатного вченого Харківського вете-ринарного університету професора Ле-ва Ценковського (1884-87 рр.) та його учнів у розробці якісно нових підходів у виробництві вакцини проти сибірки та створенні перших біологічних фаб-рик.

Одна із найперших та найбільших на півдні України біофабрик була ство-рена в 1895 році у місті Катеринослав (сучасний Дніпропетровськ), яка працює з невеликими перервами (1918-1922; 1941-1944) і до цього часу.







Date: 2016-02-19; view: 560; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию