Зміст виробничої практики

Виробнича практика з фаху ОКР «бакалавр» напряму «Менеджмент» є одним із важливих етапів наскрізної практичної підготовки студентів вищого навчального закладу. Кваліфікація на рівні базової освіти може бути забезпечена тільки за умови належної практичної підготовки випускника-бакалавра, запорукою цього є виробнича практика з менеджменту.

Виробнича практика з менеджменту проводиться після закінчення теоретичного навчання в останньому навчальному семестрі 3 та 4 курсів загальною тривалістю не менше чотирьох тижнів. Упродовж цього часу студенти займаються вирішенням завдань, пов'язаних із організацією виробничої, планово-економічної та фінансово-облікової діяльності, виконують завдання, пов'язані із комерційно-маркетинговою діяльністю підприємства та управлінням.

Відповідно до варіативної частини ОКХ студенти мають набути вміння, пов'язані з реалізацією загальних функцій управління шляхом здійснення переважно адміністраторських та операторських і частково евристичних процедур праці, прийняттям оперативних рішень у межах своєї компетенції; функціональною та інформаційною підготовкою проектів рішень; оперативним управлінням первинними підрозділами лінійними (основна діяльність) або функціональними (підготовча та допоміжна діяльність); або самостійними організаціями, які переважно не мають апарату управління; керівництвом підлеглими, компетенція яких не вища за технічних службовців чи молодших спеціалістів.

Основні напрями професійної діяльності, у яких відбувається практична підготовка бакалаврів - інформаційно-аналітична, організаційно-управлінська та адміністративно-господарська, суміжно-економічна, маркетингова, обліково-контрольна.

Виробнича практика передбачає ознайомлення зі станом організації роботи підприємства – об’єкта практики, здійснення аналізу основних показників його господарсько-фінансової діяльності за останній рік та розробку обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення окремих аспектів його діяльності на майбутнє.

На І етапі проходження виробничої практики студент має ознайомитись зі специфікою господарсько-фінансової діяльності підприємства – об’єкта практики, його організаційною структурою, станом управління підприємством загалом.

Результатом такої роботи має стати віддзеркалення у звіті про проходження виробничої практики наступних питань:

· характеристика статусу підприємства (термін створення, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, ступінь самостійності, місія підприємства, права та обов’язки підприємства, сфера діяльності, дотримання вимог щодо державної реєстрації та діяльності підприємства, переважні види бізнес-операцій, інші види діяльності тощо);

· характер регулювання та контролю за діяльністю підприємства з боку держави (виконавчих органів, міністерств, відомств), стан дотримання державних вимог;

· характер управління діяльністю підприємства з боку власників (права власників, органи управління і контролю: вищий орган управління підприємством, орган нагляду та контролю за діяльністю підприємства, періодичність їх зборів, характер питань, що розглядаються);

· характер організації управління діяльністю підприємства (організаційна структура управління підприємством, характеристика окремих структурних підрозділів, їх функціонального призначення, прав, обов’язків, повноважень, характер регламентації діяльності окремих працівників підприємства (контракти, посадові інструкції тощо);

· характеристика інструктивних, нормативних і методичних матеріалів, які використовуються на підприємстві, їх якість та повнота.

ІІ етап проходження виробничої практики – оцінка якості управління та досягнутих результатів за окремими функціональними напрямами діяльності підприємства – об’єкта практики.

Результати такої роботи у звіті про проходження виробничої практики бакалаврів узагальнюють за наступною структурою:

· Організація планово-економічної діяльності на підприємстві. Аналіз основних функцій, що покладені на планово-економічну службу, її взаємозв’язок з іншими структурними підрозділами в процесі виконання функціональних завдань.

· Аналіз методичного забезпечення аналітичної та планової роботи. Методи, що використовуються в процесі аналізу економічних показників і обґрунтування їх планових значень. Рівень програмного забезпечення виконання зазначених робіт.

· Система аналізу та планування показників господарської діяльності, що застосовується на підприємстві, характеристика ефективності їх функціонування. Аналіз ступеня використання комп’ютерної техніки, спеціалізованого програмного забезпечення.

· Аналіз результатів господарської діяльності підприємства на основі форм річної фінансової та статистичної звітності. Оцінка обсягів і динаміка найважливіших показників: обсяги і структура виробництва продукції (товарів, робіт, послуг); обсяг та склад основних засобів, обсяги і швидкість обороту товарно-матеріальних запасів, обсяги виручки від реалізації валового прибутку, джерела їх формування, обсяги та склад операційних витрат, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування та його складові, обсяги чистого прибутку та напрями його використання.

ІІІ етап проходження виробничої практики – організація роботи з персоналом підприємства:

· Кількісний та якісний склад кадрової служби. Аналіз нормативних документів, що регламентують роботу кадрової служби (положення про кадрову службу та посадові інструкції працівників кадрової служби).

· Аналіз штатного розкладу працівників підприємства та структури персоналу (за категоріями, за рівнем освіти, за статтю, за віком).

· Оцінка кадрової політики, яка провадиться на підприємстві, підвищення кваліфікації працівників, реалізація заходів щодо зміцнення згуртованості трудового колективу та формування сприятливого соціально-психологічного клімату, складання планів розвитку ділової кар’єри.

· Аналіз руху персоналу (прийняття, переведення, звільнення) та виявлення основних факторів, які впливають на плинність кадрів.

· Аналіз ступеня використання комп’ютерної техніки, спеціалізованого програмного забезпечення у діяльності працівників кадрової служби.

ІV етап проходження виробничої практики – Аналіз організації маркетингової та логістичної діяльності на підприємстві:

· Функції й завдання, що виконують фахівці відповідних служб. Аналіз нормативних документів, які регламентують їх діяльність (положення про відповідні служби, посадові інструкції спеціалістів), кількісний та якісний склад фахівців.

· Аналіз джерел інформації та програмних продуктів, що використовуються певними спеціалістами для здійснення закупівельної, маркетингової діяльності, моніторингу ринку.

· Основні постачальники ресурсів та споживачі продукції (робіт, товарів, послуг) підприємства. Процес їх пошуку, оцінки і вибору. Порядок та умови укладання угод. Оцінка якості роботи з формування матеріальних (товарних) ресурсів (частота закупівлі, розміри разової закупівлі, обстеження наявності товарів у торгівельній залі).

· Фактори, що впливають на зміну попиту на матеріальні (товарні) ресурси в окремі періоди (місяць, тиждень, день), організація їх моніторингу та реагування.

· Комунікаційні заходи маркетингу (реклама, стимулювання збуту, використання цінових знижок), зв’язки з громадськістю. Аналіз бюджету маркетингу.

· Аналіз обґрунтованості планів маркетингу для забезпечення досягнення цілей підприємства. Періодичність розробки та узгодженість планів закупівлі, продажу, маркетингу.

V етап проходження виробничої практики – оцінка стану організації зовнішньоекономічної діяльності за головними напрямами:

· Аналіз експорту (імпорту) товарів та послуг на підприємстві.

· Основні конкуренти підприємства на світовому ринку. Аналіз основних економічних показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства з урахуванням конвертованості національної валюти.

VІ етап проходження виробничої практики – характеристика основних елементів облікової системи підприємства з позиції створення базису для здійснення фінансового аналізу за такими напрямами, як:

а) організаційний (характеристика документообороту за періодичністю та за характером взаємозв’язку з іншими структурними підрозділами);

б) технічний (характеристика програмного забезпечення, переваги та недоліки його використання).

в) методологічний (глибина аналітичного обліку, оцінка собівартості реалізованої продукції (товарів), оцінка активів, методика нарахування амортизації):

· Оцінка діяльності фінансової служби або іншої ланки, на яку покладено виконання її функцій: кількісний і якісний склад фахівців, перелік основних функцій та рівень їх реалізації. Оцінка якості вихідних продуктів роботи даної служби (аналітичні, планові, контрольні форми).

· Організація грошового обороту. Форми розрахунків, що використовуються. Оцінка стану платіжної та касової дисципліни.

· Аналіз обсягів та повноти формування статутного фонду.

· Аналіз організації роботи щодо моніторингу взаєморозрахунків з кредиторами, наявність заборгованості по розрахунках.

· Аналіз обсягів повноти та своєчасності сплати податкових та інших обов’язкових платежів.

· Оцінка фінансово-майнового стану підприємства. Аналіз показників платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності, прибутковості.

VІІ етап проходження виробничої практики – стратегічне управління підприємством.

· Для проведення комплексного аналізу діяльності підприємства необхідно провести SWOT-аналіз середовища підприємства.

· На основі профілю позиціювання студенту слід розробити матрицю SWOT та визначити парні комбінації на полях матриці.

· На основі системного аналізу з урахуванням потенціалу підприємства та факторів зовнішнього середовища потрібно сформулювати місію організації, яка б включала наступні моменти:

а) проголошення цінностей та переконань;

б) продукти, які підприємство виробляє, або потреби, які воно збирається задовольнити;

в) ринок, на яких підприємство себе позиціонує та засоби виходу на нього;

г) ключові технології, що будуть використовуватись;

д) стратегічні принципи розвитку.

VІІІ етап проходження виробничої практики – оцінка стану інноваційної діяльності підприємства. Студенту необхідно охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення інноваційної діяльності. Дослідити інноваційну діяльність підприємства, оцінити ступінь його інноваційної активності. Для цього необхідно визначити чи було впроваджено в діяльність підприємства останнім часом нові технології, нові товари, організаційні зміни, чи відповідають вони ринковим тенденціям та змінам середовища. Проаналізувати процес генерації раціоналізаторських та новаторських пропозицій окремими працівниками; стан розробки технічних завдань консультанту.

· Проаналізувати структурні елементи нововведень у діяльності підприємства за завітний період згідно з існуючою класифікацією.

· Охарактеризувати кінцевий результат діяльності підприємства (випуск продукції або надання послуг) на відповідність «інноваційна продукція» або «інноваційний продукт» відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність».

· Оцінити ефективність інноваційних проектів, які реалізувались на підприємстві.

· Оцінити доцільність та можливість розробки інноваційної стратегії діяльності підприємства.

· Оцінити доцільність здійснення реального інвестування на підприємстві (для підприємств ЗЕД).

· Проаналізувати необхідність доцільності проведення фінансового інвестування.

· Оцінити ефективність інвестиційних проектів, що здійснюються на підприємстві.

· Розробити пропозиції щодо перспективи розвитку інноваційної та напрямів інвестиційної діяльності підприємства.

ІХ етап проходження виробничої практики – розробка конкретних та обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення окремого напряму (напрямів) роботи підприємства або впровадження нововведення (інновації).

Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих функціональних напрямів діяльності підприємства (планово-економічна, управління персоналом, маркетингово-комерційна, фінансово-облікова діяльність тощо), так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових продуктів, диверсифікація, зміна спеціалізаціяї діяльності, здійснення реального чи фінансового інвестування, вихід на зовнішні ринки і т.д.)

Розробка пропозицій має ґрунтуватись на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного й закордонного досвіду кращих підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.

У звіті розробки пропозицій викладаються за такою структурою:

· загальна характеристика суті пропозиції (нововведення, що пропонується здійснити);

· обґрунтування доцільності застосування пропозиції (нововведення) та очікувані результати від її реалізації, в тому числі розрахунок економічного ефекту (за можливості);

· стан готовності підприємства до впровадження пропозиції (нововведення);

· план організаційно-економічних заходів, необхідних для впровадження даної пропозиції.