Розвиток звукосприймання та звуковимови

Закріплювати правильну вимову дітьми голосних та приголосних звуків.

Удосконалювати дикцію, розвивати голосовий апарат, мовного слух, фонематичне сприймання, мовне дихання, інтонаційну виразность мови з допомогою ігрових вправ, чистомовок, скоромовок.

Закріплювати розуміння термінів: звук, слово практично, без визначень.

Формувати уміння розрізняти на слух та ізольовано вимовляти перший звук у слові.

Залучати дітей до звукового аналізу односкладових та двоскладових слів.

Націлювати дітей на усвідомлення того, що слова складаються зі звуків, слова звучать по різному, звуки вимовляються у певній послідовності; визначати перший та останній звук у слові; називати слова за відповідним першим звуком.

Розвивати уміння вслухатися у звучання слів, розрізняти їх за звуковим складом, знаходити знайомий звук у слові.

Збагачення словникового запасу.

Збагачувати словник дітей відповідно до тем: «Дитячий садок», «Сім’я», «Родинні стосунки», «Взаємостосунки дітей», «Навколо рідної природи», «Праця дорослих», «Дитина між людей», «Наші найменші друзі», «Наша Україна», «Ігри та іграшки», «Професії», «Побутові предмети», «Меблі», «Одяг. Взуття», «Тварини», «Пори року», «Свята».

продовжувати накопичення слів, що означають назви дій, якостей, властивостей, предметів, речей, явищ. Розуміти й використовувати у мовленні узагальнюючих понять;

стимулювати дітей до вживання епітетів, порівнянь, синонімів та антонімів;

розуміти абстрактні, часових, просторові поняття, слова з переносним значенням;

правильно наголошувати слова: рука-руки –руки;

оволодівати різною силою голосу (проговорювання слова тихо, пошепки, голосніше, голосно), різним темпом мовлення, його інтонаційним багатством (інтонація запитання, здивування, радості, суму);

оволодівати словами, що позначають родинну спорідненість (братик, сестричка, дідусь – тато татка, бабуся – мама мами, онук внучка, їхніми пестливими формами; формами звертання до людей: татусеньку, дідусю, бабусю;

вживати слова – позначення рис характеру, поведінки: ласкавий, добрий, чемний, нечемний, вередливий, охайний;

знати назви своєї країни, кольору державного прапора, національності людей, які живуть в Україні, назву державної мови України;

оволодівати лексикою, на позначення фізичних характеристик свого організму: ознак частин тіла, якісних відмінностей та дій з ними: довге волосся, розчісувати, гарне обличчя тощо. Володіти словами, що позначають стан організму: (хворий, біль, болить, тощо);

оволодівати словами, що позначають психічний стан, переживання, потребу (мені сумно (весело), боязко, у мене гарний настрій тощо); свою поведінку (я допомагаю, я серджуся).