Ключові поняття і терміни. Друга Світова війна, план «Барбаросса», план «Ост», бліцкриг, Велика Вітчизняна війна, окупаційний режим

Друга Світова війна, план «Барбаросса», план «Ост», бліцкриг, Велика Вітчизняна війна, окупаційний режим, рейхскомісаріат «Україна», Трансністрія, дистрикт «Галичина», Голокост, колабораціонізм, радянський Рух Опору, націоналістичний Рух Опору, Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р., УПА, «Поліська Січ», Український штаб партизанського руху (УШПР), партизанський рух, «рейкова війна», відбудова, «жданівщина», космополітизм, націоналістичне підпілля, операція «Вісла», голод 1946-1947 рр.; М. Кирпонос, С. Ковпак, О. Федоров, Т. Строкач, М. Ватутін; Т. Бульба-Боровець, С. Бандера, Р. Шухевич, А. Мельник, А. Шептицький, М. Хрущов.

Питання для самостійної роботи:

1. Проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 р. у Львові.

2. Вигнання німецько-фашистських загарбників з території України в 1943 – 1944 рр.

3. Втрати України у Другій світовій війні.

4. Уроки Другої світової війни та її геополітичні наслідки. Питання кордонів України на завершальному етапі війни.

5. Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946-1947 років і Україна.

6. Радянізація Західної України та боротьба проти націоналістичного підпілля.

7. Операція «Вісла».

8. Участь України в міжнародних організаціях після Другої світової війни.

9. Культура України в повоєнний період: основні тенденції розвитку.

10. Посилення тоталітарно-бюрократичних тенденцій у громадсько-політичному житті у перше повоєнне десятиліття.

Методичні вказівки і рекомендації:

Відповідь на перше питання бажано було б розпочати з характеристики військово-політичної ситуації, що склалася на 30 червня 1941 р. Проаналізуйте передумови, легітимність та наслідки проголошення Акту відновлення Української держави у Львові, вплив цієї події на національну самосвідомість українців.

У другому питанні аналіз вигнання німецько-фашистських загарбників з території України в 1943 – 1944 рр. слід розпочати з Курської битви. Студент повинен знати найбільші військові операції, в ході яких відбувалося вигнання німецьких окупантів з території України.

Підсумовуючи втрати України в роки Другої світової війни, зверніть увагу на соціально-демографічні наслідки та матеріальні збитки.

У четвертому питанні слід звернутись до рішень Ялтинської конференції 1945 р. стосовно повоєнного облаштування кордонів у Європі. Зверніть увагу на позицію радянського керівництва щодо територіальних надбань СРСР упродовж 1939-1941 рр. Охарактеризуйте міжнародні угоди, що визначали повоєнні кордони УРСР. З‘ясуйте, яку роль у розмежуванні кордонів у Східній Європі відігравав ідеологічний чинник і прагнення Й. Сталіна та його оточення «експортувати» радянський режим на звільнені від нацистів території. Проаналізуйте уроки Другої світової війни та її геополітичні наслідки.

В процесі роботи над пятим питанням потрібно звернутись до аналізу відбудови народного господарства. Акцентувати увагу но дослідження становища, в якому перебувало селянство після завершення війни. Йдеться про відчуження його від засобів виробництва, символічну оплату праці, податковий тягар у відповідності з прийнятим у 1939 році законом про сільськогосподарський податок. Обов‘язково необхідно з‘ясувати істинні причини голоду1946-1947 років, які райони України він вразив, позицію сталінського керівництва щодо цього лиха, і, зрештою, зробити висновок про наслідки голоду.

Розглядати шосте питання стосовно радянізації Західної України потрібно зі змісту таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 р., що містив положення стосовно українських земель.. Розкрийте суть радянсько-німецького Договору про дружбу і кордон від 28 вересня 1939 р.Доцільно також звернути увагу на заходи радянської влади в західноукраїнських землях, спрямованих на нейтралізацію національно-визвольного руху і, зокрема, ліквідацію УПА, головним засобом якого був терор органів НКВС-НКДБ. І, нарешті, звернути увагу на переговори радянської сторони з командуванням УПА, припинення повстанцями боротьби. Окремо слід охарактеризувати ставлення населення до боротьби ОУН-УПА.

У сьомому питанні характеризуючи радянсько-польські відносини, зверніть увагу на передачу Радянським Союзом Польщі 17 повітів Підляшшя як «дарунок» за вибір соціалістичного шляху. Охарактеризуйте наслідки цього рішення для місцевого населення, головним з яких стало переселення з Польщі українців і з України – поляків, про темпи цього переселення і ставлення до нього українського населення.

У восьмому питанні передусім потрібно ознайомитись з рішенням пленуму ЦК КПРС (січень 1944 р.), де йшлося про розширення прав союзних республік у галузі оборони та зовнішніх зносин, а також рішенням Верховної Ради СРСР про створення республіканських наркоматів оборони і закордонних справ та з‘ясувати справжню мету цих заходів. Крім того необхідно знати про рішення Ялтинської конференції глав держав щодо майбутнього членства України та Білорусії в ООН, про участь делегації України в установчій конференції ООН в Сан-Франциско. Охарактеризуйте діяльність представників УРСР у міжнародних організаціях у повоєнний період.

У дев‘ятому питанні потрібно ознайомитись з процесами відновлення мережі освітніх, наукових та культурних закладів, зруйнованих під час війни, проаналізувати стан освіти на кінець 1940-х років, досягнення української науки, зокрема, у галузі використання атомної енергії у мирних цілях, освоєнні космосу, хімії, фізиці, біології, медицині, гуманітарних науках тощо. Не повинно залишитись поза увагою досягнення діячів літератури, театрального та образотворчого мистецтва, музики.

Студент повинен усвідомити, що відновлення ідеологічного контролю на духовною сферою у повоєнні роки, що отримало назву «жданівщини», відіграло негативну роль у розвитку духовно-культурного життя у республіці. Необхідно проаналізувати постанови ЦК ВКП(б) стосовно літератури і мистецтва, прийняті упродовж 1946-1948 рр. як теоретичне підґрунтя боротьби проти «буржуазного націоналізму» і встановлення тотального контролю у сфері духовного життя. Важливо дослідити посилення тоталітарно-бюрократичних тенденцій у громадсько-політичному житті у перше повоєнне десятиліття.