Ключові поняття і терміни. Автономія, Українська Центральна Рада, самостійники, Універсал, УНР, Тимчасовий уряд Росії, Рада народних Комісарів

Автономія, Українська Центральна Рада, самостійники, Універсал, УНР, Тимчасовий уряд Росії, Рада народних Комісарів, Ультиматум РНК, українсько-більшовицька війна, Український Національний Союз, Гетьманат, консервативна ідея, Директорія, анархізм, отаманщина, УСРР, політика «воєнного комунізму», інтервенція, сепаратний мир, Акт Злуки, ЗУНР, Українська Галицька армія, Варшавська угода 1920 р., Ризький мирний договір 1921 р.

Питання для самостійної роботи:

1. Дипломатичне визнання Української Центральної Ради.

2. Соціально-економічні проблеми в діяльності Центральної Ради.

3. Харківський з‘їзд Рад 1917 р. та українсько-більшовицька війна 1917-1918 рр.

4. Більшовицька політика «воєнного комунізму».

5. Злука ЗУНР і УНР: передумови та історичне значення.

6. Українсько-польська війна 1918-1919 рр.

7. Розгром Врангеля.

8. Селянський повстанський рух в Україні.

9. Основні наслідки української національної революції 1917-1920 рр.

Методичні вказівки і рекомендації:

Відповідь на перше питання потрібно розпочати з дипломатичного визнання УЦР. Розглянути підвалини революції та національно-політичні сили в українській революції. Готуючи відповідь на друге питання щодо соціально-економічної політики центральної Ради, радимо розпочати зі знайомства з її офіційними документами, зокрема, Універсалами, де віддзеркалюються ці проблеми. Необхідно звернути увагу на місце цих проблем в діяльності Центральної Ради та увага до їх вирішення. Особливу увагу звернути на земельне питання в Україні та реалізацію його у відповідності з положеннями ІІІ Універсалу Центральної Ради. Варто бути ознайомленим також з податковою політикою уряду УНР. Аналізувати третє питання необхідно розпочати з розгляду політики Радянської Росії щодо України, акцентуючи увагу на її намаганні будь-що реалізувати ідею єдиної і неділимої Росії. Дослідити питання встановлення влади рад в Україні, зокрема харківський з‘їзд Рад 1917 р. та українсько-більшовицьку війну 1917-1918 рр.

Висвітлення четвертого питання щодо зміни економічної політики більшовицької партії на початку 1920-х років вимагає передусім аналізу соціально-економічного і політичного становища в Україні у цей період, а саме – ознак занепаду промисловості та сільського господарства, спричиненого політикою «воєнного комунізму», падіння життєвого рівня населення та характеристики повстанського руху, що поширився на значній території України.

Відповідь на п’яте питання слід розпочати з ознайомленням з процесами, що відбувалися в західноукраїнських землях на завершальному етапі Першої світової війни і утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Після цього проаналізувати стан відносин між ЗУНР Українською державою часів Гетьманату та Українською народною республікою. Після цього ознайомитись з ініціативою провідних діячів ЗУНР щодо об'єднання з Наддніпрянською Україною, з процесом такого об'єднання, зокрема з прелімінарним договором від 1 грудня 1918 року та актом злуки 22 січня 1919 р., що відбувся в Києві, звернувши увагу на засідання Трудового конгресу, який проходив після цього акту та його рішення. Крім цього необхідно орієнтуватись в причинах, котрі перешкоджали практичному втіленню в життя Акту злуки.

В шостому питанні потрібно усвідомити передумови українсько-польської війни, виходячи з політики усіх політичних сил Польщі щодо західноукраїнських земель і, зокрема, політику у відношенні проголошеної ЗУНР. Слід також бути обізнаним з політикою Антанти щодо українсько-польського конфлікту, звернути увагу на зацікавленості Англії та Франції в існуванні сильної Польщі, знати перебіг українсько-польської війни та вміти проаналізувати її наслідки з огляду на рішення Паризької мирної конференції і, зокрема, Верховної Ради Антанти.

Необхідно ознайомитися з передумовами радянсько-польської війни, акцентуючи увагу на умовах Варшавської угоди від 20 квітня 1920 року і, зокрема, Варшавської конференції від 24 квітня. Крім того потрібно простежити хід радянсько-польської війни, ознайомитись з утворенням Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, з відношенням населення західноукраїнських земель до радянської влади. Слід також ознайомитись з політикою Англії та Франції щодо радянсько-польського воєнного конфлікту, вказати на їх ініціативу, спрямовану, з одного боку, на допомогу Польщі, а з іншого – на зупинення наступу радянських військ та пропозиції про встановлення радянсько-польського кордону, так званої «лінії Керзона». Варто звернути увагу на обставини, котрі змусили радянську Росію на початок переговорів з Польщею і підписання Ризького мирного договору та проаналізувати цей договір з точки зору його умов.

Готуючи наступні питання необхідно знати про стосунки УНР з Кримською Крайовою Українською Радою, з командуванням білогвардійської армії, миттєвою реакцією більшовицького уряду Росії на ці стосунки. Необхідно знати про події, що відбувалися у серпні – жовтні 1920 року на півдні України, роль армії Н. Махна в розгромі армії Врангеля та її подальшу долю. Важливо дослідити селянський повстанський рух в Україні.

Підсумком підготовки до заняття є основні наслідки української національної революції 1917-1920 рр., уроки революції.