Тема 7

Видача осіб для кримінального переслідування або виконання вироку

Поняття та критерії класифікації екстрадиції. Договірна та позадоговірна екстрадиція. Обов’язкова (імперативна) та добровільна (диспозитивна) екстрадиція. Первинна та повторна екстрадиція. Реальна та умовна екстрадиція. Кінцева та тимчасова екстрадиція.

Поняття та види видачі обвинуваченого (засудженого). Видача обвинуваченого (засудженого) за місцем вчинення злочину. Видача обвинуваченого (засудженого) у вітчизняну державу. Видача обвинуваченого (засудженого) потерпілій державі. Видача обвинуваченого (засудженого) іншій державі, що володіє повноваженнями на здійснення універсальної юрисдикції.

Правова регламентація інституту видачі осіб. Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13.12.1957 p. та додаткові протоколи до неї від 15.10.1975 p. і від 17.03.1978 p., Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (м. Мінськ, 22.01.1993 p.) і протокол до неї від 29.03.1997 p. Конвенція про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (м. Кишинів, 07.10.2002 р.). Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицією» від 08.10.2004 р. № 16.

Правові та фактичні підстави видачі особи. Клопотання (вимога) про видачу особи як єдиний привід до екстрадиції особи. Умови видачі особи: екстрадиційність злочину та правило ad hoc. Правило подвійної злочинності, правило мінімального строку покарання, правило спеціальності.

Підстави відмови у видачі особи. Обов’язкові (імперативні) та факультативні (диспозитивні) підстави відмови у видачі особи. Принцип невидачі власних громадян. Принцип невидачі осіб, що переслідуються за дискримінаційними ознаками. Право притулку. Неприпустимість видачі на виконання принципу «non bis in idem». Відмова у видачі у зв’язку з амністією. Відмова у видачі на підставі закінчення строків давності. Відмова у видачі осіб, що володіють імунітетом. Судова перешкода для видачі. Підстави можливої відмови у видачі у вітчизняному законодавстві. Відмова у видачі на підставі lех fori, delicti, commissi. Відмова у видачі за принципом захисту. Відмова у видачі за принципом aіt dedere, aut judicare. Відмова у видачі у справах приватного обвинувачення. Підстави відмови у видачі гуманітарного характеру. Відмова у видачі з міркувань негуманності покарання. Відмова у видачі з огляду на довічне або безстрокове позбавлення свободи. Відмова у видачі з міркувань несправедливого правосуддя. Відмова у видачі у зв’язку з віком або станом здоров’я. Відмова у видачі на підставі обмовки ordre public.

Порядок виконання запиту про екстрадицію (екстрадиційний процес). Основні етапи екстрадиційного процесу. Оголошення міжнародного розшуку особи. Вжиття тимчасових заходів при встановленні її місцезнаходження за кордоном. Підготовка запиту про видачу особи. Направлення запиту про видачу особи. Прийняття рішення про видачу особи. Оскарження рішення про видачу особи і судова перевірка його законності й обґрунтованості.

Виконання Запитуваною стороною рішення про видачу. Вжиття тимчасових заходів або затримання (арешту) особи з метою її видачі іноземній державі. Етапування особи до державного кордону та передача-отримання виданої особи на кордоні з її етапуванням до місця провадження в кримінальній справі.

Запобігання порушенню прав людини під час видачі (інтервенція, екстериторіальні викрадення, прихована екстрадиція та зловживання процесом).

Еволюція інституту екстрадиції в Європейському Союзі. Історія правового регулювання екстрадиції у міжнародно-правових актах Європейського Союзу та національному законодавстві країн-учасниць Європейського Союзу. Європейський ордер на арешт. Загальна характеристика Рамкового рішення Ради Європи про європейський ордер на арешт і процедури передачі осіб між державами-членами Європейського Союзу від 13.06.2002 р.