ПЕРЕДМОВА. У навчальному посібнику викладений зарубіжний досвід організації та основи методології бухгалтерського обліку

У навчальному посібнику викладений зарубіжний досвід організації та основи методології бухгалтерського обліку. Вперше системно класифіковано спільні та відмінні сторони обліку в різних країнах світу, відображено принципові відмінності у постановці бухгалтерського обліку за кордоном і в Україні.

Посібник є актуальним в сучасних умовах реформування бухгалтерського обліку в Україні на базі міжнародних стандартів обліку.

Тільки системний підхід, наукове дослідження кращих прикладів організації обліку в зарубіжних країнах дозволить у майбутньому практично застосувати їх у нашій державі, забезпечити в ній із врахуванням національних традицій належне функціонування бізнесу та підприємництва.

Посібник буде цікавим для керівників і спеціалістів найрізноманітніших галузей народного господарства, які прагнуть організувати свою виробничу й економічну діяльність на рівні, що відповідає міжнародним стандартам. Особливо корисним він буде для студентів, слухачів відділень післядипломної освіти, магістрів та аспірантів, котрі вивчають дисципліну “Облік у зарубіжних країнах ”.

методологія організація бухгалтерський облік країна

1. Загальні принципи організації бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами

1.1 Світовий економічний розвиток і його вплив на побудову міжнародної системи обліку та звітності

Найхарактернішою закономірністю сучасного світу є величезне зростання зовнішньоекономічних зв’язків країн із різним ступенем розвитку. Господарське зближення націй дедалі більше впливає на темпи і характер економічного та соціального розвитку, загальний економічний і політичний стан, тому міжнародні економічні відносини є однією з найважливіших сфер сучасного життя. Становлення та розвиток цих відносин – безпосередній результат поступової інтернаціоналізації виробництва і формування ринку.

Відображення міжнародних економічних відносин передбачає вивчення, узагальнення й аналіз міжнародної системи обліку та звітності, стандартів, рекомендацій і положень міждержавних і професійних організацій. Це пояснюється кількома причинами.

1. Рівень розвитку та характер сучасних продуктивних сил зазнає динамічних змін під впливом змін у науці та техніці, що в свою чергу спричинює необхідність перегляду концепцій управління з метою формування достовірної обліково-аналітичної інформації.

2. У господарських структурах відбувається значний рух продуктивних сил у національних та інтернаціональних масштабах, що змінює погляди стосовно замкнутості облікових систем.

3. Високий рівень інтернаціоналізації виробництва сформував міжнародний поділ праці, який об’єднує відокремлене виробництво окремих країн і поступово виводить його на міжнародний рівень, що вимагає об’єднання принципів формування та представлення облікових даних користувачам у різних країнах.

4. На основі міжнародного поділу праці розширюється сфера обміну в формі міжнародної торгівлі та вкладення капіталів в економіку інших країн, що потребує дотримання певних облікових стандартів і принципів на міжнародному рівні.

Вищезазначене справляє значний вплив на організацію бухгалтерського обліку, головною метою якого стає інформаційне моделювання процесів управління, а також встановлення цілей діяльності та вибору шляхів їх досягнення.

Таким чином, завдання міжнародної системи обліку та звітності зводяться до відображення господарської діяльності та збереження власності суб’єктів міжнародних економічних відносин. Загалом завдання міжнародної системи обліку та звітності можна представити так (табл. 1):

Завдання міжнародної системи обліку та звітності

Таблиця 1

Джерелами регулювання бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах є:

1. Документи законодавчих органів – “Закон про діяльність компаній ”, “Закон про бухгалтерський облік і звітність ”. У країнах, де на першому місці стоїть податкове законодавство, застосовують “Закон про податки ”. В Швеції для всіх структур, які подають бухгалтерські звіти, діє “Закон про бухгалтерський облік і звітність ”. У США для різних категорій суб’єктів застосовують власні нормативні документи.

2. Документи державних органів. У деяких державах органи, що призначені урядом, мають право формувати норми бухгалтерського обліку та звітності. В Іспанії – це Інститут бухгалтерів та аудиторів. У США конгрес надає власні повноваження щодо регулювання системи бухгалтерського обліку Комісії з цінних паперів і бірж, яку призначає уряд.

3. Документи професійних і приватних організацій. Професійні бухгалтерські організації можуть подавати звіти, що мають статус нормативних документів, наприклад, стандарти фінансової звітності США.

4. Розробки, проведені з власної ініціативи. В 1979 р. американські релігійні організації сформували Євангельський комітет із фінансової звітності з метою встановлення стандартів фінансової звітності. Це сприяло підвищенню довіри суспільства до ділових операцій релігійних організацій.

Вплив професіоналів бухгалтерської справи на формування бухгалтерського обліку в різних країнах неоднаковий. У Великобританії,

Нідерландах, США, Філіппінах ці спеціалісти безпосередньо беруть участь у формуванні облікової системи, наприклад, встановлюють правила стандартної бухгалтерської практики.

У Франції професіонали також впливають на становлення стандартів, але їх роль обмежена консультуванням уряду. В Швейцарії професійні бухгалтерські організації дають рекомендації, які необов’язкові для користувачів, але впливають на їх роботу.

У Німеччині бухгалтерські організації здебільшого займаються проблемами відповідності практики чинному законодавству, ніж розробкою нових бухгалтерських процедур. На Тайвані організації професійних бухгалтерів утворені ще в 1945 р., хоча стали впливовими лише у 80-і роки ХХ ст. У Бразилії, Японії, Кореї вплив таких організацій незначний.

На основі проведеного аналізу можна визначити основі стратегічні лінії регулювання: лібералізм, легалізм, асоціативізм, корпоративізм.

США неможливо підігнати під критерій будь-якого типу. В цій країні корпоративним правом займаються окремі штати, які видають ліцензії на право діяльності сертифікованим аудиторам. Поряд з цим федеральні органи через Комісію з цінних паперів і бірж подають норми діяльності окремим акціонерним компаніям. З цього приводу цікавим є приклад США та Великобританії. У Великобританії державний вплив проявляється неформально, через таємні канали. А в США він проявляється через Комісію з цінних паперів і бірж; тут є також елементи легалізму й асоціативізм, причому другий підпорядкований першому в зв’язку з тим, що Рада зі стандартів фінансового обліку залежить від підтримки Комісії з цінних паперів і бірж. Німеччина є типовим прихильником легалізму, який передбачає застосування державних принципів регулювання.

У Великобританії професія бухгалтера не залежить від держави, тому британський підхід у цьому питанні можна розглядати як лінію асоціативізм, де застосовуються принципи суспільного життя, що є другорядними і над ними переважають ринкові сили.

У Швеції безпосереднє залучення держави до бухгалтерського регулювання можна трактувати як приклад корпоративізму, який з’являється тоді, коли держава включає групи зі спільними інтересами в свою систему регулювання. При цьому держава визнає свою залежність від подібних асоціацій і намагається використовувати їх як інструмент у легалізації своєї політики. Принцип лібералізму використовують лише тоді, коли регулювання здійснюється виключно під дією ринкових сил.

1.2 Фактори, що визначають національні особливості бухгалтерських систем

Щоби зрозуміти, як у кожній країні розвивається система бухгалтерського обліку та звітності, доцільно визначити фактори, що впливають на особливості створення і функціонування таких систем. Це:

1. Провідні теорії і професійні організації.

2. Економічні наслідки від прийняття тієї чи іншої системи.

3. Загальна економічна ситуація в країні.

4. Податкова політика.

5. Національні особливості.

6. Користувачі та їх мета.

7. Юридична сфера.

8. Джерела фінансування.

9. Мова.

10. Інші країни.

11. Загальна атмосфера в країні (напружена чи спокійна).

Провідні теорії та професійні організації. В деяких країнах відомий спеціаліст із теорії бухгалтерського обліку та звітності може сильно вплинути на загальну систему. Так, у Нідерландах Теодор Лімперг став засновником підходу “економіка для бізнесу ”, який лежить в основі бухгалтерського обліку в цій країні, послідовно витіснивши систему, що базується на вартості. Цей підхід найбільше поширився серед великих компаній країни, переконливим прикладом чого є Philips. У Фінляндії Марті Саарі розробив свій підхід до бухгалтерського обліку та звітності, зробивши акцент на потоки грошових коштів.

У багатьох країнах професія бухгалтера престижна і спеціалісти з цієї галузі користуються великим авторитетом. Про це свідчить успіх діяльності Інституту дипломованих бухгалтерів Англії та Уельсу. Метою цього закладу є надання допомоги у встановленні правильних підходів до економічних наук.

Різні зацікавлені особи і насамперед керівництво компаній чинять опір законодавчим органам країни з метою прийняття останніми найсприятливіших стандартів. У США Рада зі стандартів фінансового обліку виділяє кошти на дослідження цієї проблеми, а у Великобританії дискусії на цю тему розгортаються рідше.

Економічні наслідки від прийняття тієї чи іншої системи. В 1977 р. фірма

Uddeholm AB – основний шведський виробник продукції зі сталі та дерева встановила, що її витрати за попередній рік зменшили вартість активів до такої величини, що могло би загрожувати їй банкрутством, коли б надійшла вимога негайно виплатити прострочені позики. Тоді уряд продовжив термін дії кредитної лінії для цієї фірми, а парламент за його поданням прийняв закон, який дозволив врахувати поданий кредит як частину своїх активів. Після цього фірма нормалізувала свою фінансову ситуацію; в 1983 р. цей закон було скасовано.

Загальна економічна ситуація в країні. Деякі особливості в розвитку економіки країни впливають на систему її обліку. Наприклад, високий рівень інфляції може призвести до створення інфляційної бухгалтерської системи, що фактично відбулось у деяких країнах Латинської Америки.

Є ще один цікавий приклад Іспанії. В цій країні загальний план ведення бухгалтерії має спеціальне обмеження, яке дає змогу компаніям, що виробляють електроенергію, отримувати відстрочку. Інші сектори економіки подібної пільги не мають. Такий підхід зумовлено тим, що в середині 70-х рр. ХХ ст. кілька іспанських електроенергетичних компаній взяли позику в доларах

США, валютний курс відносно пезети відразу різко зріс, тому було би нелогічно вимагати обліку та повернення протягом року значних сум.

Податкова політика. В деяких країнах закон вимагає, щоби бухгалтерська звітність була підготовлена відповідно до податкового законодавства. Німеччина, яка є лідером такого підходу, застосовує принцип обов’язковості. В інших країнах (Норвегія) закон дає змогу вибирати між різними системами бухгалтерського обліку та звітності. При цьому отримання податкових пільг залежить від вибраного методу обліку.

Національні особливості. Кожна країна вважає, що її система найкраща, а відповідно і стандарти. Незважаючи на тісні зв’язки США і Канади, остання виступає за необхідність мати власний підхід до побудови бухгалтерського обліку та звітності.

Користувачі та їх мета. Щодо Великобританії, то її звіти розраховані на інвесторів, кредиторів, працівників, ділових партнерів та уряд, але обмежені для акціонерів і кредиторів порівняно з іспанською системою, де передбачено складання спеціального звіту окремо для акціонерів і кредиторів та окремо для уряду і конкурентів.

Юридична сфера. Американський досвід свідчить, що в суспільстві з високим рівнем правової свідомості бухгалтери й аудитори намагаються мати чіткіші, однозначно витлумачені правила бухгалтерського обліку та звітності. А Італію можна навести як приклад країни з гнучкою системою нормативів бухгалтерського обліку.

Джерела фінансування. Якщо фінансування компанії здійснюється через фондові біржі, тобто через продаж акцій усім бажаючим, можна очікувати, що якість публікацій її бухгалтерської звітності буде вищою, ніж компаній, де фінансування надходить за приватними угодами. Так, у Швеції прийшли до висновку, що компанії, чиї акції котируються на світових фондових ринках, детальніше показують свої результати діяльності, ніж ті, які проходять лише у Стокгольмі. Різні джерела фінансування можуть визначати різний ступінь деталізації опублікованої інформації. Так, в Ізраїлі значна доля промислових підприємств повністю або частково належить державі. Для таких компаній вимоги про надання звітності суворіші, ніж для інших компаній.

Мова. Виникають проблеми з перекладами на різні мови, а звідси й помилки, зумовлені національними особливостями та культурою.

Інші країни. Одна держава може дозволити чи не дозволити, щоб інша країна впливала на її систему бухгалтерського обліку та звітності. Наприклад, у Франції “планова ” система бухгалтерського обліку була запроваджена німцями в період окупації під час Другої світової війни. Але потім французький уряд переконався в її доцільності і не відмовився від неї, вважаючи корисною.

Загальна атмосфера в країні (напружена чи спокійна). Зміни в галузі бухгалтерського обліку можуть бути викликані певними непорозуміннями. Наприклад, у Великобританії закон про діяльність компаній 1856 р. не вимагав від компаній проведення аудиту. Законодавство виходило з того, що ринкові сили спроможні вимагати надання інформації для акціонерів і кредиторів, якщо вона їм знадобиться. Але коли в 1878 р. збанкрутував банк Глазго, виявилося, що опубліковані бухгалтерські звіти сфальсифіковані. Цей крах призвів до банкрутства 4/5 акціонерів банку. Відповіддю уряду було прийняття в 1879 р. нормативних вимог про проведення банківського аудиту.

США займають домінуючі позиції в сфері економіки, в т. ч.

бухгалтерського обліку, з таких причин:

– економічна значимість американських компаній;

– вплив на ділове життя міжнародних компаній, де провідне місце займають бізнесмени цієї країни;

– найвища технічна якість, яку забезпечують американські промислові стандарти;

– високий науковий рівень американських публікацій із проблем бухгалтерського обліку та звітності;

– великий професійний потенціал американських спеціалістів з бухгалтерського обліку.