Міжнародного права

ЗМІСТ

1. Пояснювальна записка………………………………………………………...6

2. Зміст навчальної дисципліни за змістовими модулями……………………16

3. Список рекомендованої літератури…………………………………………29

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Боротьба зі злочинністю у фінансовій сфері[1] є відносно новим предметом міжнародно-правової співпраці. Цей факт обумовлений тим, що безпосереднім об’єктом деяких фінансових злочинів є соціальне благо, яке з’явилося лише у другій половині ХХ століття (наприклад, кредитні картки)[2].

Іншою причиною є те, що будь-які заходи міжнародного характеру, в тому числі співробітництво у боротьбі із злочинністю, можуть бути обмеженими таким поняттям (феноменом суспільного життя) як державний суверенітет. Це означає, що міжнародно-правова ініціатива однієї держави (або декількох держав) не повинна зачіпати інтереси іншої держави більше, ніж це дозволяється внутрішнім законодавством. В іншому випадку такі дії можуть бути кваліфіковані як порушення принципу невтручання у внутрішні справи і, як результат, призвести до міжнародно-правового спору.

Ще однією суттєвою проблемою, яка заважає міжнародному обговоренню проблем фінансової злочинності, є її балансування в політичній площині інтересів держав. Так, установлення факту незаконного отримання злочинних прибутків та використання їх для фінансування терористичних організацій державою завжди викликає міжнародний резонанс і часто призводить до міжнародного скандалу. З цих причини велике коло питань, які б могли бути обговорені на міждержавному рівні, розглядалося тривалий час в кулуарах або, в кращому випадку, на двосторонній основі.

Сьогодні ситуація навколо розуміння ступеню небезпеки злочинів у фінансовій сфері значно змінилася. На початку ХХІ ст. світ зіткнувся, як мінімум, з трьома взаємопов’язаними злочинами міжнародного характеру: тероризмом, корупцією, легалізацією прибутків, отриманих злочинним шляхом. Держави упевнені в необхідності зміцнювати міжнародне співробітництво щодо розробки та прийняття ефективних мір по недопущенню фінансування тероризму, щодо боротьби з ним шляхом переслідування та покарання осіб, які його скоїли[3]. Держави готові відмовитися від частки своєї компетенції на користь спільної перемоги над злочинністю, яка загрожує національним банківськім та податковим системам і, зрештою, економічному (фінансовому) співробітництву країн світу. В преамбулі Конвенції ООН проти корупції 2003 р. держави-учасниці наголосили на тому, що «корупція вже не є локальною проблемою, а перетворилася на транснаціональне явище, яке впливає на суспільства й економіки всіх країн, що зумовлює винятково важливе значення міжнародного співробітництва в галузі запобігання корупції та контролю за нею»[4]. Для цього «кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності» (ч. 1 ст.5 Конвенції ООН проти корупції). Значно впливають на розвиток сучасного міжнародно-правового співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю у фінансовій сфері акти регіональних установ: Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом 1990 р., Директива Ради 91/308/ЄЕС від 19 червня 1991 р. щодо запобігання використання фінансової системи з метою відмивання грошей, Міжамериканська конвенція ОАД проти корупції 1996 р., Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму 2005 р. та інші.

В цілому можна зазначити, що поступово формується система міжнародно-правових норм щодо боротьби зі злочинністю у фінансовій сфері, яка знаходиться на перетині двох правопорядків: міжнародного і національного. На сьогоднішній день міжнародно-правова боротьба зі злочинністю у фінансовій сфері не може розглядатися як сегмент міжнародного кримінального права. Відомо, що транснаціональна організована злочинність (до якої і відноситься злочинність у фінансовій сфері) по характеру кримінально-правової заборони має первинну внутрішньодержавну природу[5], але по сенсу злочинної діяльності може розглядатися міжнародною. В той час, як міжнародно-правова злочинність є «міжнародною» по характеру кримінально-правової заборони[6]. Це означає, що в рамках курсу «Міжнародно-правове співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю у фінансовій сфері» студент зосередиться на вивченні тих міжнародно-правових механізмів, які забезпечують співпрацю національних кримінально-правових систем у сфері попередження, виявлення, пошуку та покарання злочинів у фінансовій сфері. Студентам буде запропонована аналітична робота, щодо оцінки рішень міжнародних судів (міжнародних трибуналів, Міжнародного Суду ООН, Міжнародного кримінального суду ООН) та національних судів, завдяки яким прогресивно розвивається сучасне міжнародно-правове співробітництво у боротьбі зі злочинністю у фінансовій сфері. Такий курс допоможе підготувати грамотного фахівця-управлінця, який орієнтується у фінансовому законодавстві зарубіжних країн (країн ЄС, Росії, держав-стратегічних партнерів України) та оперує ґрунтовними знаннями з міжнародного фінансового права.

Програма з дисципліни «Міжнародно-правове співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю у фінансовій сфері» є оригінальною навчально-методичною розробкою, розрахованою на студентів магістерської програми «Порівняльне та міжнародне фінансове право» НУДПСУ, розташування якої в навчальній програмі залежить від послідовності викладання навчальних матеріалів з дисциплін: «Теорія і практика міжнародного права», «Порівняльне фінансове право», «Актуальні проблеми сучасного фінансового права» (Див. табл. 1).

Таблиця №1: Міжпредметні зв’язки дисципліни «Міжнародно-правове співробітництво державу боротьбі зі злочинністю у фінансовій сфері»

Навчальний матеріал з дисципліни викладений в 2 змістових модулях, формування яких відбувалося виходячи з принципу логічної завершеності проблематики.

Виходячи з навчального плану підготовки фахівців магістерської програми «Управління правовою роботою в митних органах» спеціальності 8.03040101 «Право» галузь знань 0304 «Право» на вивчення дисципліни «Міжнародно-правове співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю у фінансовій сфері» відводиться 81 години навчального часу, з яких, на лекційні заняття відведено 12 годин, на семінарські заняття – 12 годин, для індивідуально-консультативної роботи – 8 годин, а для самостійної – 49 годин. З метою перевірки та корекції знань студентів наприкінці курсу буде проведена підсумкова модульна контрольна робота.

Вимоги до знань та вмінь студентів

Формування цілісного уявлення про рівень опанування студентом матеріалами курсу відбувається на підставі того, наскільки він

опанував (знання):

– сутністю основних понять та концепцій з дисципліни, в т.ч. міжнародно-правовою термінологією, понятійним апаратом юриспруденції, загальнонауковою і правничою методологією;

– основними положеннями міжнародно-правових актів, резолюцій міжнародних організацій, рішень міжнародних судів, які вивчаються в рамках дисципліни;

вміє визначити (вміння):

– характер протиріч, які виникають у міжнародних відносинах та стратегію розв’язання цих протиріч міжнародно-правовими засобами;

– пропозиції щодо формування міждержавної політики у боротьбі зі злочинністю у фінансовій сфері;

– точно, лаконічно, юридично коректно висловлювати свою наукову позицію відносно існування концепцій, які розглядаються в рамках курсу;

набув навички (навички):

– самостійної роботи (аналіз, синтез) з історичними джерелами, конвенційним матеріалом, прецедентною практикою, національним законодавством та доктриною з проблематики;

– правильного застосування норм міжнародного права в правозастосовній практиці.

Методи і форми викладання дисципліни

Проектування освітніх траєкторій з дисципліни «Міжнародно-правове співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю у фінансовій сфері» пов’язано з: 1) аналізом проблем підбору та використання того чи іншого методу проведення лекційного або семінарського заняття; 2) етикою використання активізуючих методів викладання дисципліни; 3) проектуванням індивідуальних освітніх модулів. Виходячи з цього, з метою досягнення найкращого науково-практичного ефекту у навчанні студентів магістерської програми «Порівняльне та міжнародне фінансове право» пропонується вибудувати методику викладання дисципліни в такій послідовності:

1-й етап: Опанування науковою термінологією, положеннями міжнародно-правових документів, а також основними доктринальними підходами у вигляді лекційно-семінарського заняття;

2-й етап: Розвиток творчого професійного мислення в рамках семінарських занять (термінологічний диктант, робота з текстами міжнародно-правових актів та наукових статей; прес-конференція; інтерв’ю; міні-есе);

Термінологічний диктант – виконання якого пов'язане зі встановленням змісту того чи іншого поняття в міжнародному праві або в правознавстві як такому.

Робота з текстами міжнародно-правових актів та наукових статей. Студенти отримують роздатковий матеріал, викладач формулює конкретні завдання по роздатковому матеріалу, студенти на першому етапі самостійно, пізніше в малій групі, а далі під керівництвом викладача намагаються знайти відповідь та необхідну аргументацію, виходячи з тексту.

Прес-конференція – різновид ділової гри, яки імітує конкретні умови та динаміку формування навичок професійної діяльності. Команда з 4-5 студентів відповідає на запитання контрагентів, при цьому студенти демонструють свої знання основної та додаткової літератури, своє вміння абстрагуватися від позиції викладача та інших студентів, уміння синтезувати та критично викладати свою позицію з наукових та практичних питань курсу.

Міні-есе – форма самостійної творчої роботи студента, яка передбачає обґрунтовану точку зору автора, виходячи з проведених досліджень доктринального або нормативного матеріалу. Студент представляє свою позицію, підтверджує її прикладами з практики, підкріплює пропозиціями, які базуються на якісній (об’єктивній) інформації, юридичному аналізі джерел права.

3-й етап: Оформлення власних науково-практичних розробок в рамках колективного наукового проекту (самостійна робота);

Колективний науковий проект (самостійна робота) – спеціальна форма наукової роботи, яка має на меті систематизацію, закріплення, розширення теоретичних та практичних знань з конкретної тематики, набування навичок використання цих знань при розв’язанні конкретних практичних завдань. Студентам (групи по 4-5 осіб) пропонується сформулювати наукову проблему з дисципліни, дослідити цю проблему та презентувати її в рамках семінарського заняття.

4-й етап: Професійне використання знань в умовах, наближених до реальних у вигляді аналітичної довідки (індивідуальна робота під керівництвом викладача).

Аналітична довідка (індивідуальна робота під керівництвом викладача) – коротке викладення змісту матеріалу, пояснення незнайомих або нових термінів, пропозиції щодо впровадження прогресивного досвіду, який є виписаним в матеріалі, обґрунтування особистої точки зору відносно проблемних місць.

Форми і засоби поточного та підсумкового контролю

При виборі системи контролю й методики оцінювання, викладач орієнтується на отримані в ході занять теоретичні знання студента (опанування основними дефініціями і концепціями курсу), практичні уміння і навички (готовність до самостійного аналізу документального та доктринального матеріалу з правознавства), а також спроможність застосувати ці компоненти на практиці (якість підготовленої під час індивідуальних занять наукової продукції). З цієї причини, оцінка знань та вмінь студента базується на сумі отриманих балів (Див. табл. 2):

1) під час семінарських занять (зокрема контрольних робіт всіх типів);

2) за результатами індивідуальної роботи з викладачем;

3) за результатами самостійної роботи;

4) за результатами підсумкової модульної контрольної роботи.

На загальну оцінку можуть також вплинути: результати наукової роботи студента (виступи на конференціях, публікація наукових статей); виконання додаткових завдань (участь в олімпіаді з предмету, переклад наукової статті з предмету з іноземної мови на українську, написання есе, реферування наукових статей з предмету, написання есе по матеріалах курсу).

Сума отриманих балів на семінарському занятті розраховується таким чином:

- вільне володіння і користування основними термінами, концепціями, положеннями (1 бал);

- критичний аналіз матеріалів прослуханої лекції (2 бали);

- ґрунтований аналіз джерел права та наукової літератури (2 бали).

Контроль під час семінарського заняття може бути реалізованим у формі: тестування, участі в обговореннях, виступі з науковим повідомленням, написання есе, презентаційного плаката та ін. Сума отриманих балів в ході одного семінарського заняття не може перевищувати 5.

Самостійна робота (колективний науковий проект) оцінюється за такими критеріями:

- ідеї та пропозиції (1 бал);

- лідерство та організація групи (1 бал);

- збір матеріалів (2 бали);

- аналіз / синтез матеріалів (3 бали);

- підготовка презентації (1 бал);

- презентація матеріалу (2 бали).

Загальна кількістьотриманих балів за результатами роботи над проектом не може перевищувати 10 балів.

Індивідуально-консультативна робота (аналітична довідка) студента оцінюється по схемі:

- рівень ознайомлення студента з матеріалами, які були рекомендовані викладачем (різноманіття джерел права або доктринальних матеріалів, в т.ч. іншомовні ресурси) – від 1 до 5 балів;

- якість наукової продукції підготовленої за результатами проведеного дослідження (логіка, послідовність доказів, самостійність, ініціатива у оформленні власної думки) – від 1 до 5 балів.

Сума балів, отриманих в ході індивідуально-консультативних занять, не може перевищувати 10.

Фінальна оцінка знань, вмінь та навичок студента формується виходячи з суми балів, які студент отримав в рамках поточного контролю (від 1 до 50) та за результатами підсумкової модульної контрольної роботи – ПМКР (від 1 до 50).

Оцінювання студента визначається виходячи з Положення про КМСОНП в Національному університеті ДПС України (Див. табл. 3).

Таблиця 2: Розрахунок фінальної оцінки знань, умінь і навичок студентів

Розподіл балів за кредитно-модульною системою

Таблиця 3: РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ