Типи живлення

До імплантації зародка в стінку матки його живлення відбувається за раху­нок запасних речовин у цитоплазмі яйцеклітини.

Гістотрофний -ембріон живиться секре­тами слизової оболонки матки і

речовинами жовточного мішка.

Гемотрофний спосіб живлення (трансплацентарний)- після утворення плаценти головну роль відіграє головну роль.

Пла­центарна мембрана має неоднакову проникність для різних речовин. З крові матері в кров плода надходять глюкоза, амінокислоти, дипептиди. Плацента проникна для більшості білків, ліпідів, полісахаридів. Мате­ринською кров'ю речовини переносяться в плаценту, де гідролізуються ферментами, а після мономери всмоктуються в кров плода. Крім того, пла­цента може синтезувати білки і глікоген, які також використовує ембріон.

Амінотрофне живлення - починається з 4—5-го місяця гестації діяльність органів травлення плода. Амніотична рідина надходить до травно­го тракту плода, де поживні речовини частково перетравлюються і про­дукти всмоктуються в кров плода. Цьому процесу сприяють смоктальні, дихальні, а пізніше і ковтальні рухи плода. Добовий об'єм амніотичної рідини, яка поглинається плодом, досягає в останні місяці вагітності 1 л.

Автолітичне живлення - деяка частина харчових речовин амніотичної рідини перетравлюється власними ферментами рідини.

З посиленням харчування і отриманням різних продуктів у дітей поси­люється секреторна і моторна діяльність травної системи. Єдиним типом травлення стає власне травлення під впливом ферментів у порожнині травного тракту.

Травні залози формуються в різні терміни ембріогенезу. Ферментатив­на активність тонкої кишки формується раніше, ніж в інших частинах кишкового тракту. У тонкій кишці відбувається гідроліз харчових речовин за типом пристінкового і внутрішньоклітинного травлення. Секреція фер­ментів клітинами шлунка та підшлункової залози у плода низька.

У плода ще немає періодичної моторної діяльності травного тракту. Моторний апарат має низьку збудливість, може відповідати місцевими скороченнями на сильні подразники.

Уже в перші тижні вагітності у плода закладається ендокринний апа­рат травного тракту. По-перше, збільшується кількість ендокринних клітин під час внутрішньоутробного розвитку. По-друге, у клітинах збільшується кількість пептидів (гастрину, секретину, мотиліну, ентеро-глюкагону, соматостатину, нейротензину). Під час внутрішньоутробного розвитку закладаються периферійні та центральні нервові механізми регу­ляції діяльності травного тракту. На 2-му році життя удосконалюється гістологічна будова слизової оболонки тонкої кишки. У дитини віком 7 років вона не відрізняється від такої у дорослих.