Мовні кліше, як і всі мовні одиниці, що відтворюються, необхідно розглядати всередині фразеологічної системи мови

Кліше (стереотип) — готовий мовний зворот, що вживається як стандарт у певних умовах та контекстах або — звичний зворот, регулярно повторюваний у пев­них умовах і контекстах для тотожного позначення адекват­них ситуацій, сто-сунків між людьми тощо. Хоча термін кліше цілком адаптований у сучасній тер-міносистемі практичної сти­лістики, його часто ототожнюють, плутають, вжи-вають на його заміну термін мовний штамп.

Мовні штампи — це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вислови, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний і стилістико-смисловий ефект.

На відміну від мовного штампа — часто вживаного виразу із бляклим лексичним значенням, стертою лексичною експресивністю, — кліше становить конст­руктивну одиницю, що зберегла семантичну виразність.

Позитивні властивості кліше — відповідність психологіч­ним стереотипам; легка відтворюваність готових мовних фор­мул, тобто цілковита готовність до ви-користання; економія зу­силь для комунікаторів, а отже, і полегшення комунікації.

Хоч мовні кліше рідко породжують штамп, але наявність таких конструкцій не на своєму місці або багаторазове їх повторення призводить до появи штампів: «Це людина, яка брала участь в боях проти німецько-фашистських загарбників. Він брав участь у визволенні Орла, Вітебська, Мінська, Вільнюса, Києва...». Втра-та нормативності особливо помічається там, де повинна переважати індивідуаль-на манера письма. У такому разі без потреби вжиті канцелярські вислови типу за рахунок; у зв’язку з; згідно з; у результаті; у силу; з метою та інші, іменники від-дієслівного походження типу забезпечення виконання завдання негативно впли-вають на сприймання.

Головною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економне висловити думку. Тому й спостерігається нанизування кількох абстрактних слів, розташованих поряд: питання підвищення; забезпечення виконання; здійснення завдання, виконання зо-бов’язання. У таких випадках найкраще один з іменників (перший) замінити ін-фінітивом: забезпечити виконання; виконати зобов’язання. Слово питання слід випускати. Іноді в основу таких словосполучень уводяться слова робота, бороть-ба, експеримент, дослідження та інші, за якими йде не властивий загальнонарод-ній мові прийменник по. Повторюючись у багатьох словосполученнях, він також штампує мову: робота по впровадженню…, боротьба по винищенню..., експери-мент по застосуванню..., дослідження по ліквідації..., які треба замінювати сло-восполукою з прийменником з або зовсім змінювати (впроваджувати, винищува-ти, експеримент із застосування, дослідження з ліквідації).

Одні й ті самі слова-означення, що додаються часто до іменників у мовних кліше, також бувають штампами: мати велике значення; відігравати важливу роль; приділяти значну увагу; склалися певні стосунки; викликають значний інтерес; у даний час та ін. Особливо невиразні означення певний і даний, які по-трібно замінювати конкретними прикметниками та займенниками — невеликий, незначний, цей.

Не сприяють чіткому висловленню думки слова або цілі вислови, що су-перечать логічному зв’язку: більша половина (треба більша частина); у березні місяці; живопліт з кущів; озима пшениця, посіяна восени тощо. Штампами вва-жаються й логічні прокладки, якщо вони часто повторюються і не несуть ніякої інформації, наприклад: треба сказати; слід зазначити; потрібно відзначити; гадаємо та ін.

Штампи трапляються в мовленні на всіх рівнях — фонетичному, лексично-му, фразеологічному, словотворчому, морфологічному, і синтаксичному, тому їх виявлення і боротьбу з ними потрібно розглядати в кожному конкретному випад-ку.

Штампи — явище нетипове, чуже для ділового стилю. Якщо штампи й по-трапляють в усне ділове мовлення, то це чужорідні там вкраплення. А те, що ти-пове для ділового стилю,— стандартизовані словосполучення — не мають в осно-ві своїй образності й служать зовсім іншим цілям.

Штампи — це утерті від частого невмотивованого вживан­ня вирази, які втра-тили свою інформативність. Штампи най­частіше трапляються в діловому мовлен-ні, у газетних статтях: дати путівку в життя, біле золото (про бавовну), чорне зо-лото (про вугілля), люди в білих халатах (про лікарів), мати велике значення, віді-гравати важливу роль, являти значний інтерес, приділяти значну увагу, необхідно відзначити.

Штампи виникають і тоді, коли звороти офіційно-діло­вого мовлення вжи-вають у побутовій розмові, у художніх, публіцистичних творах, у наукових пра-цях: у зв’язку з від­сутністю коштів, за наявності відповідних умов, у даний час, поставити на лінійку готовності, вводити в дію, проведена певна робота.

Вони можуть являти собою також нагромадження зай­вих слів: проведення роботи по впорядкуванню території (замість: впорядкування території), робота по впроваджених нових методів, роботи по ремонту, працюють над здійсненням завдання поліпшення роботи транспорту, питання забезпечення виконання плану, питання проведення боротьби із злочинністю.

Для офіційно-ділових паперів, на думку багатьох вчених, розрізнення кліше та штампу неважливе, їх можна розглядати як синоніми. Вважають, що кліше більш відповідне для позна­чення мовних засобів, що не мають експресивного за-барвлен­ня, образного навантаження, і саме їх доцільно використовувати в офіцій-но-діловому мовленні. Проте для офіцій­но-ділових паперів властива все ж таки усталеність висловлю­вання, що відповідає контекстуальним, логічно-стилістич-ним правилам, тому йдеться про використання штампів, а не клі­ше. Негативне ставлення до штампів більшості мовознавців та редакторів пов’язане насамперед з їхнім засиллям в інших функціональних стилях, однак воно втрачає сенс у текстах ділових паперів. Штампи формуються поступово, створюючи певний набір, влас-тивий тому чи іншому функціональному стилю. Розвиток і закріплення в мовлен-ні штампів створює ґрунт для сталості висловлювання. Найпоширеніші і найвідо-міші штампи саме офіційно-ділові, канцелярські, їхнє вжи­вання небажане поза цим стилем, на відміну від кліше. Тобто для штампу рідним мовним середовищем є офіційно-діловий стиль.

На думку М. Кірсанової та Ю. Аксенова, у межах певних типів документів саме завдяки вжитим штампам стає можли­вим узгодження, відповідність змісту і форми. Це досягається незмінним точним значенням і навіть сталим розташуван-ням у композиції документа. Можна твердити, що штамп — це економний лін-гвістігчний засіб досягнення точності та інфор­мативності документа, з одного бо-ку, а з другого — надання йо­му уніфікованості та стандартизованості.

Частина штампів і справді набула ознак стандартизованих одиниць, що сто-сується не лише власне штампів, а й їхніх скла­дових, виражених певними грама-тичними категоріями, особою, числом, наприклад: комісія підтверджує...; мініс-терство ре­комендує...; згідно з попередньою домовленістю...; доводимо до Ва-шого відома, що...; у зв’язку з..., відповідно до регламенту...; беручи до уваги...; взяти за основу...; затвердити пропозицію.

С. В. Кушнерук слушно зауважує, що ці лексико-фразеологічні одиниці, за-кріпивши за собою певне місце в усталених сло­восполученнях, створюють «мало-проникні надфразеологізми, що відтворюються не тільки в словосполученні, а й у синтаксичних конструкціях, що набувають рис неподільних чи цілих».

Під мовними кліше розуміються мовні одиниці, яким властиві постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних словосполучень: уста-новити контроль; визвольний рух; патріотичне виховання; посилення боротьби із зловживаннями; мирне співіснування; дух часу; матеріальне благополуччя, ринко-ва економіка. Для визначення зріз — для сучасної української мови встановлю-ється сучасний синхронний зріз. Поява кліше зв’язана з частотністю й повторюва-ністю ситуацій. За цих умов навколо стрижневого слова утворюється відносно по-стійний набір контекстуальних елементів у мовленні, що набувають звичності в називанні і звучанні. Такі сполуки слів перетворюються у стандартні.

Сюди зараховуються вільні синтаксичні словосполучення, які характеризу-ються тимчасовістю існування як готових формул мови: входити в коло інтересів, гуманний акт, екстремальна ситуація, користуватися великим попитом, перехід-ний період, плинність кадрів, боротьба із злочинністю, соціальна програма, за-хист національних меншин, ринкові відносини, мораторій на смертну кару та ін.

До мовних кліше належать конструкції, побудовані за відповідними моделя-ми словосполучень, зрідка речень, які функціонують переважно в інформаційних жанрах засобів масової інформації й часто відтворюються у мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію і економлять мовлення. Це в основному сталі словосполучення, які на сучасному синхронному зрізі актуалі-зуються. Такі мовні звороти внаслідок крайньої необхідності та їх важливості для комунікації починають вживатися у функції готових формул. Напр.: сфера обслу-говування; підтримувати дипломатичні відносини; всенародне обговорення; рин-кові реформи; факти —неспростовна річ; одержувати інформацію.

Також штампи дають змогу зробити текст трафаретним, а от­же, відтворюва-ним за певним зразком і таким чином з еконо­мити час, спростити обробку та сприйняття, а також штампи затуманюють зміст висловлювання, роблять мову важкою для сприйняття, нечіткою, тому їх слід уникати.

ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

За походженням (етимологією) фразеологізми поділяються на:

а) сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо): сам не гам і другому не дам, світ зав’язати, рука руку миє, як горохом об стіну, про вовка помолвка, обоє рябоє, кирпу гнути, стати на ноги, ні з рота мови, ні з носа вітру. Сюди належать прислів’я і приказки;

б) професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: чорним по білому, лити воду на млин, стригти під один гребінь, закласти фундамент, відігравати роль, зводити до спільного знаменника, зні­мати стружку, на космічній швидкості, да-ти гарантію, підкласти міну, гірка пілюля, вимушена посадка, спіймати на гачок;

в) переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: стави-ти крапку над і, дивитися крізь пальці, розумній голові досить сказати одне слово (польське), contra spem spero, отпіа теа тесит роrtо;

г) вислови античної культури: гордіїв вузол, прокрустове ложе, піррова перемо-га, Діоген у бочці, авгієві стайні, між Сциллою і Харибдою, Кастильське джере-ло, не можна двічі увійти в ту саму річку;

г) біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина; лікарю, вилі-куй себе самого; козел відпущення; притча во язицех; пісня пісень; берегти як зіницю ока; повертати на круги своя; співати Лазаря;

д) вислови відомих людей (афоризми, цитати): Хіба ревуть воли як ясла повні? (П. Мирний), Людина – це звучить гордо (М. Горький).

СФЕРА ВЖИВАННЯ

Стійке сполучення слів, грамагично організованих за моделлю словосполу-чення або речення, називається фразеологічною одиницею або фразеологізмом

За сферою вживання (із стилістичного погляду) виділяються книжні фра-зеологізми, які використовуються переважно в писемній формі наукового, офі-ційно-ділового, публіцистичного і художнього стилів: болючі проблеми, заходи адміністративного впливу, зійти з орбіти, коефіцієнт корисної дії, питома вага та ін. Крім того, виді­ляються розмовно-побутові, які переважають в усному мов-ленні і художній літературі: вродися та вдайся, казці кінець – ділу вінець, як тіло без душі; іти світ за очі; аби день до вечора; скільки вовка не годуй, той все у ліс дивиться. Ще розрізняють народно-поетичні фразеологізми: хай наші вороги пла-чуть; не так склатось, як гадалось; будь здорова, як вода, а багата, як земля.

Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компо­нентів, ці-лісністю значення і автоматичним відтворенням у мовленні. Наприклад: біла во-рона; море по коліна (ідіоми – виражають єдине поняття): білий як крейда (як спіна) (порівняння); вік живи, вік учись (прислів’я повчального змісту); у страху очі великі (приказки, які часто мають образний характер); лиш боротись – зна-чить жить!; і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (крилаті вислови); хто шукає, той знайде (афоризм); на городі бузини, а в Києві дядько (каламбур – гумо-ристичне використання багатозначних слів або схожості різних слів); закручувати гайки; дати зелену вулицю (професійні вислови); багато що казати, та мало слу-хати: як задумав, так і зробив; вічна пам’ять (народнопоетичні включення); пи-тома вага; зійти з орбити; поставити на лінійку готовності; міжнародний клі-мат, поставити наголос, тримати за руку на пульсі (вислови термінологічного харак­теру).

Основна особливість фразеологізму полягає у тому, що незалежно від кіль-кості слів у його складі, він виражає одне поняття і вживається у мові як готова одиниця, наприклад: впасти духом – «зневіритися».

У реченні фразеологізм виступає як 1 член речення: Спало на думку (голов-ний член безособового речення) – чи не повернути мені в привітне тепло бать-ківської хати.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

3. Розподіліть фразеологізми за стилями мовлення, в яких вони можуть

вживатися.

На адресу, вивести на орбіту, закладати основу, очна ставка, сфера визна-чення, лакмусовий папір, провести паралель, стати на фініш, від’ємний знак, згід-но із зако­ном, бути в нокауті, перевести мову, сіли за стіл перего­ворів, стояти ран-гом вище, мати рацію, дати реванш, по­бити рекорд, зняти з порядку денного, дій-сний спосіб, рівнобедрений трикутник, прийняти рішення, взяти до уваги, ого-лосити догану, єнотовидний собака, ланцюго­ва реакція, вийти на фінішну пряму, передати естафету, абсолютний нуль, вийти в тираж, хід конем, гра за пра­вилами.

4. Випишіть нормативні варіанти стійких словосполучень, часто вживаних у

професійному мовленні.

Брати участь, розділяти думки, складати іспити, ко­ристуватися авторитетом, продовжити контракт, дотри­муватися правил, договірні обов’язки, об’єм виробни-ц­тва, підводити підсумки, взяти до уваги, мати за мету, рахувати за необхідне, вступити в переговори, приймати участь, поділяти думки, здавати іспити, мати авторитет, подовжити контракт, дотримувати правил, договірні зо­бов’язання, об-сяг виробництва, підбивати підсумки, прийняти до уваги, мати на меті, вважати за необхідне, розпочати переговори.

7. Перекладіть стійкі словосполучення українською мовою.

Ввиду того, что; согласно инструкции; в связи с изложенным; в соответст-вии с графиком; довести к сведению; должен соответствовать; надлежащее испол-нение; направление деятельности; немедленно известить; несвоевременное испол-нение; нести ответственность; окончательное решение; о нижеследующем; под-вести итоги; по согласию; по этому договору; с согласия; является неотъемлемой частью; в порядке вещей; повестка дня; сойти на нет; будьте любезны; нанести удар; потерпеть по ражение; занять первое место; верный проиграш; сбиваться с толку; значительное большинство; брать (одержать) верх; одним махом; указан-ное время; вниз головой; пере­водить дыхание; ехать рысью; как можно быстрее; приобрести известность; задачи механики; сводиться к движению; вокруг неко-торого центра; материальная точка; центр выделен тем...; направлены к центру; центральные силы; пример движения; движение планет вокруг Солнца; изучение движения; под действием сил; механический вращательный момент.

8. Запишіть фразеологізми у три колонки:

1) іменні,

2) дієслівні,
3) прислівникові.

Гра з вогнем, смертельний бій, переймати естафету, хоч греблю гати, об-бігати очима, холодний прийом, втра­чати форму, хоч у воду стрибай, перша ра-кетка, гонки за лідером, метати іскри, держати першість, олімпійський спокій, мов по команді, натискати на всі педалі, як з гори бігти, китайські церемонії, хоч гоп-ки скачи, покласти на обидві лопатки, стиль гри, прохід під кільце, взяти висоту.

9. Поясніть лексичне значення фразеологізмів. Складіть речення з фразе-ологізмами (5 на вибір).

Атмосфера розжарюється, бачити наскрізь, вдарити по руках, взяти курс, питома вага, вертиться в голові, вивести з себе, вимотувати всі жили, відібрати мову, відкрито глянути у вічі, підготувати ґрунт, на ґрунті, давати відсіч, держати фасон, доказати свого. високої думки, загнути ціну, здати собі справу, іти врозріз, не йняти віри, кут зору, лицем в лице, ловити кожне, не мати, добра міна при по-ганій грі, не на такого напав, параграф безсловесний, підбити клинці, до наймен-ших подробиць, можна подумати, від щирого серця, сказати спасибі, перший сорт, на часі, рук не чути, шкандибати на голову, щастя твоє.

 

10. У поданих реченнях виправте помилки слововживання. Правильні варіанти запишіть.

1. Слід відмітити, що в статті йдеться мова про цікаві історичні події.

2. Книжка кинулася мені в очі своєю строкатою обкладинкою.

3. Усі присутні в кінці кінців розсілися.

4. До особистого листка по обліку кадрів прикладається справка з місця

роботи, виписка з протоколу зборів трудового колективу та характеристика.

5. Моє працевлаштування залишається під питанням.

6. Дякую всіх за те, що прийняли участь у сьогоднішньому міроприємстві.

7. У нього були великі види на майбутнє.

8. Страйкарі розбили намети в центрі міста.

9. Директор дав добро на заключення договору про оренду приміщення.

 

 

ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо):	сам не гам і другому не дам, світ зав’язати, рука руку миє, як горохом об стіну, про вовка помолвка, обоє рябоє, кирпу гнути, стати на ноги, ні з рота мови, ні з носа вітру. Сюди належать прислів’я і приказки;
професіоналізми, що набули метафо-ричного вжитку:	чорним по білому, лити воду на млин, стригти під один гребінь, закласти фундамент, відігравати роль, зводити до спільного знаменника, зні­мати стружку, на космічній швидкості, да-ти гарантію, підкласти міну, гірка пілюля, вимушена посадка, спіймати на гачок;
переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу:	ставити крапку над і, дивитися крізь пальці, розумній голові досить сказати одне слово (польське), contra spem spero, отпіа теа тесит роrtо;
вислови античної культури:	гордіїв вузол, прокрустове ложе, піррова перемога, Діоген у бочці, авгієві стайні, між Сциллою і Харибдою, Кастильське джерело, не можна двічі увійти в ту саму річку;
біблійні та євангельські вислови:	не одним хлібом живе людина; лікарю, вилікуй себе самого; козел відпущення; притча во язицех; пісня пісень; берегти як зіницю ока; повертати на круги своя; співати Лазаря;
вислови відомих людей (афоризми, цитати):	Хіба ревуть воли як ясла повні? (П. Мирний), Людина – це звучить гордо (М. Горький).