Підстави проведення слідчих дій

У теорії кримінального процесу підстави проведення процесуальних дій, у тому числі слідчих (розшукових) (як гласних, так і негласних) та прийняття процесуальних рішень прийнято поділяти на три групи: матеріально-правові, процесуальні та фактичні [2].

Матеріально-правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій є тяжкість злочину, з розслідування якого здійснюється кримінальне провадження.

Отже, зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 Кримінально-Процесуального Кодексу) та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 Кримінально-Процесуального Кодексу) можуть бути проведені при розслідуванні злочинів будь-якої тяжкості.

Усі інші негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальних провадженнях щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій при розслідуванні кримінальних проступків не допускається (ст. 300 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Процесуальною підставою здійснення негласних слідчих (розшукових) дій є відповідне рішення, прийняте суб’єктом кримінального провадження в межах його компетенції.

Так, зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 Кримінально-Процесуального Кодексу) та спостереження за річчю або місцем (ст. 269 Кримінально-Процесуального Кодексу) проводиться на підставі постанови слідчого або прокурора.

Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 Кримінально-Процесуального Кодексу) здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування або постанови прокурора.

Контроль за вчиненням злочину (ст. 271 Кримінально-Процесуального Кодексу) проводиться виключно на підставі постанови прокурора (ч. 4 ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Усі інші негласні слідчі (розшукові) дії проводяться на підставі ухвали слідчого судді.

Слід зазначити, що установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 Кримінально-Процесуального Кодексу) та спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 Кримінально-Процесуального Кодексу) у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами I, II, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК, можуть бути розпочаті до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді (ч. 1 ст. 250 Кримінально-Процесуального Кодексу) [5].

Усі інші негласні слідчі (розшукові) дії, які проводяться за ухвалою слідчого судді, не можуть бути розпочаті без постановлення такого рішення.

Фактичними підставами проведення негласних слідчих (розшукових) дій є відомості про реальну можливість отримати в результаті їх здійснення доказів, які мають значення для кримінального провадження. Згідно з ч. 2 ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу усі без винятку негласні слідчі (розшукові) дії проводяться лише у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові, яка крім підстав, передбачених ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу, повинна містити:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України;

3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;

4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;

5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;

6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;

7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

Якщо негласна слідча (розшукова) дія здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, слідчий або прокурор складають клопотання про дозвіл на її проведення [6].

Це клопотання повинно відповідати вимогам, зазначеним у ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу, та матеріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу у клопотанні повинно бути зазначено:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) короткий виклад обставин злочину, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;

3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України;

4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;

6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;

7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб;

8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

У клопотанні слідчого, прокурора, а в подальшому - в ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію, крім випадків, коли установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу та спостереження за особою, річчю або місцем розпочате до постановлення ухвали слідчого судді.

Клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії потребує погодження його прокурором.

Розгляд та погодження прокурором клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється невідкладно з моменту надходження. Прокурором вивчаються матеріали кримінального провадження, які є підставою для прийняття рішення про погодження клопотання. Відмова в погодженні клопотання приймається у формі постанови і не виключає повторного звернення слідчого після отримання додаткових доказів або усунення недоліків, вказаних прокурором у рішенні.

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, або клопотання прокурора про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії направляється для прийняття рішення до слідчого судді, яким згідно зі ст. 247 Кримінально-Процесуального Кодексу виступає голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Слідчий суддя зобов’язаний розглянути це клопотання протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання (ч. 1 ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) вчинено злочин відповідної тяжкості;

2) під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених Кримінально-Процесуального Кодексу, а також містити відомості про:

1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;

2) злочин, у зв’язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;

3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

4) вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

5) строк дії ухвали (ч. 4 ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу [6].

Ухвала слідчого судді щодо відмови в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не оскаржується.

У постанові слідчого, прокурора про прийняття рішення щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у клопотанні до слідчого судді про дозвіл на проведення такої слідчої дії, а також в ухвалі слідчого судді зазначається строк її проведення. Цей строк визначається залежно від виду конкретної дії, необхідності отримання відомостей одноразово чи протягом певного часу, у межах, визначених статтями 246, 249 Кримінально-Процесуального Кодексу.

Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії, яка здійснюється не на підставі ухвали слідчого судді, може бути продовжений:

- прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;

- керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;

- начальником головного, самостійного управління МВС, Центрального управління СБУ, головного управління, управління МВС, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу СБУ в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;

- Міністром внутрішніх справ України, Головою СБУ, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, до вісімнадцяти місяців.

У випадках, коли негласна слідча (розшукова) дія проводиться на підставі ухвали слідчого судді, то строк дії такої ухвали не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст. 249 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановления ухвали згідно з вимогами ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу. При цьому слідчий, прокурор повинні надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової) дії.

Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 Кримінально-Процесуального Кодексу. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.

Прокурор зобов’язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність (ч. 5 ст. 249 Кримінально-Процесуального Кодексу).