Методичні вказівки. При підготовці до практичного заняття слід мати на увазі, що міжнародний економічний порядок є важливим структурним компонентом сучасної міжнародної

При підготовці до практичного заняття слід мати на увазі, що міжнародний економічний порядок є важливим структурним компонентом сучасної міжнародної економічної системи, наявність якого є запорукою стабільного функціонування і розвитку системи міжнародних економічних відносин. Норми та принципи МЕП, які регулюють питання встановлення та підтримання міжнародного економічного правопорядку та міжнародної економічної безпеки, формують один з його найважливіших інститутів.

Необхідно ретельно проаналізувати історію становлення сучасного міжнародного економічного порядку, починаючи з розпаду колоніальної системи у середині ХХ століття і закінчуючи аналізом сучасних чинників, які впливають на трансформацію міжнародного економічного порядку. При цьому слід спиратися на положення, які містяться у ряді універсальних міжнародних актів, присвячених змісту, принципам та діям щодо встановлення міжнародного економічного порядку.

Як свідчить практика міжнародного економічного співробітництва, абсолютна більшість міжнародних економічних зобов'язань виконується їх суб’єктами належним чином. Така ситуація відповідає міжнародному економічному правопорядку. Усі суб’єкти міжнародних економічних відносин відповідно до нього повинні виконувати вимоги міжнародного права, зокрема МЕП, а також ті конкретні зобов'язання, що випливають із відповідних договорів та інших джерел МЕП. Норми багатьох міжнародно-правових актів спрямовані на правове забезпечення виконання зобов'язань з міжнародних економічних договорів, на попередження можливих суперечностей між суб’єктами міжнародних економічних відносин. Важливі положення з цього питання містяться в Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі 01.08.1975р. Будь-які порушення норм, що діють у цій сфері, невиконання або неналежне виконання державою своїх міжнародних зобов'язань є правопорушенням, яке потребує відповідної реакції на такий факт з боку міжнародної спільноти або іншої сторони (сторін) міжнародного договору.

Саме у цій площині знаходяться проблеми, пов’язані з урегулюванням і вирішенням міжнародних економічних спорів між державами, а також проблеми міжнародно-правової відповідальності держав за міжнародні правопорушення в економічній сфері. Аналіз багатьох міжнародно-правових документів дає можливість зробити висновок, що до засобів, які найчастіше використовуються при врегулюванні таких спорів мирним шляхом, належать дипломатичні переговори, посередництво, створення погоджувальних комісій, розгляд справ у міжнародних судах і міжнародних арбітражах, а також у відповідних міжнародних економічних організаціях.

Серед засобів забезпечення вирішення міжнародних спорів економічного характеру найпоширенішим є здійснення дипломатичних переговорів. Як свідчить практика, ефективність дипломатичних переговорів з приводу міжнародних економічних спорів буває високою лише за умови, якщо вони ведуться на ґрунті взаємної поваги суверенітету сторін, їх рівності, сприяння зміцненню миру. При посередництві у розв'язанні спорів між сторонами бере участь третя держава. У одному випадку ця держава виступає з пропозицією щодо примирення сторін, між якими ведеться спір, сприяє здійсненню дипломатичних переговорів. Цей вид посередництва називається добрими послугами. У іншому випадку третя держава на запрошення сторін, між якими виник спір, виступає як посередник і веде переговори з ними з метою примирення сторін. Цей вид посередництва прийнято називати особистим посередництвом. У ряді випадків для розв'язання спорів створюються погоджувальні комісії на паритетних засадах, тобто з рівною кількістю представників від сторін, між якими виник спір. Ці комісії обстежують і аналізують ситуацію, вивчають причини виникнення спору та пропонують шляхи його припинення. На підставі одержаних матеріалів формулюють свої висновки та пропозиції, що передаються урядам держав, між якими виник спір.

Треба звернути увагу на те, що на забезпечення ефективного вирішення міжнародних економічних спорів спрямована діяльність Міжнародного суду ООН та деяких інших міжнародних судів, а також міжнародних арбітражних (третейських) судів. Слід проаналізувати основні положення міжнародно-правових актів, що стосуються вирішення міжнародних спорів: Гаазької конвенції про мирне розв'язання міжнародних зіткнень 1907 р., Загального акту про мирне розв'язання міжнародних спорів 1928 р., Статуту ООН, Манільської декларації про мирне вирішення міжнародних спорів 1982 р., статутів регіональних міжнародних організацій, Зразкових правил арбітражного процесу 1958 р., арбітражних договорів та інших угод між окремими країнами.

Практичні завдання

Завдання 1

Визначте та охарактеризуйте чинники, які вплинули на становлення нового міжнародного економічного порядку у 70-х роках ХХ століття, а також впливають на його розвиток у сучасний період.

Завдання 2

1. Навести класифікацію міжнародних спорів, що виникають у міжнародній економічній системі у залежності від різних критеріїв (об’єкту спора, суб’єктів, порядку вирішення тощо).

2. Визначте спільні та відмінні риси у процедурі вирішення міжнародних економічних спорів у міжнародних судах і міжнародних арбітражних судах.

3. Визначте органи та стадії вирішення міжнародних економічних спорів у системі Світової організації торгівлі.

Завдання 3

Відповідно до ст. 5 Угоди між Урядом України і Урядом США про сприяння капіталовкладенням, підписаної 06.05.1992 р., було передбачено створення арбітражного суду, до складу якого має входити один арбітр від кожної держави за призначенням відповідних урядів. Ці два арбітри за взаємною згодою визначають голову арбітражного суду, який повинен бути громадянином третьої держави і призначення якого має бути прийняте обома урядами. Чи є правильним, на Вашу думку, такий порядок формування арбітражу?

Нормативні документи і навчальна література:

1. Декларация об установлении нового международного экономического порядка, принятая резолюцией Генеральной Ассамблеи ООН № 3201 (S-VI) от 01.05.1974 г. // Резолюции, принятые Генеральной Ассамблеей на шестой специальной сессии, 9 апреля – 2 мая 1974 г. – ООН. Нью-Йорк, 1974.

2. Программа действий по установлению нового международного экономического порядка, принятая резолюцией Генеральной Ассамблеи ООН № 3202 (S-VI) от 01.05.1974 г. // Резолюции, принятые Генеральной Ассамблеей на шестой специальной сессии, 9 апреля – 2 мая 1974 г. – ООН. Нью-Йорк, 1974.

3. Хартия экономических прав и обязанностей государств от 12.12.1974 г. // Резолюции, принятые Генеральной Ассамблеей на двадцать девятой сессии, 17 сентября – 18 декабря 1974 г. ООН.

4. Манильская декларация о мирном разрешении международных споров 15.11.1982 г. // Действующее международное право. Т. 1. – М.: Московский независимый институт международного права, 1996.

5. Статут Международного Суда ООН // Сб. док. – М.: Наука, 1981.

6. Соглашение о статусе Экономического Суда Содружества Независимых Государств от 06.07.1992 г. // сайт Верховної Ради України – http://zakon.rada.gov.ua

7. Регламент Экономического Суда Содружества Независимых Государств от 05.07.1994 г. // сайт Верховної Ради України – http://zakon.rada.gov.ua

8. Образцовые правила арбитражного процесса, принятые резолюцией Генеральной Ассамблеи ООН в 1958 г.

9. Конвенция по примирению и арбитражу в рамках СБСЕ от 15.12.1992 г. (дата набрання чинності для України 12.02.1996 р.) // Офіційний вісник України. – 2003. – № 37. – Ст. 2017.

10. Понимание о правилах и процедурах относительно урегулирования споров, утвержденное в составе Марракешского пакета документов 1994 г. // Внешнеэкономический бюллетень. – № 5. – 1997.

11. Чубарєв В.Л. Міжнародне економічне право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 368 с.

12. Шумилов В.М. Международное экономическое право: учебник для магистров / В.М. Шумилов. – 5-е изд., перераб. и доп. – М: Изд-во Юрайт, 2011. – 612 с.

13. Вельяминов Г.М. Международное экономическое право и процесс: Академический курс. – М.: Изд-во «Волтерс Клувер», 2004. – 496с.

14. Кузьмин Э.Л. Международное экономическое право: Учебное пособие / Отв. ред. К.А. Бекяшев. – М.: ТК Велби, Проспект, 2007. – 200 с.

15. Карро Д., Жюйар П. Международное экономическое право. – М.: Международные отношения, 2002. – 608 с.

16. Міжнародне економічне право: Підручник / В. Опришко, А. Коста, К. Квінтано та ін.; За наук. ред. В. Опришка. – К.: КНЕУ, 2006. – 496 с.

17. Михеев С.А. Международное экономическое право: Учебник. – Х.: Одиссей, 2006. – 320 с.

Контрольні питання

1. Як повинні вчиняти держави відповідно до норм міжнародного економічного права, якщо у рамках першочергово обраних засобів урегулювання спору вони не змогли дійти згоди?

2. Які існують види міжнародних арбітражів як засобів вирішення міжнародних економічних спорів?

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ № 1 (1 година)

Питання для підготовки до модульного контролю

1. Поняття міжнародних економічних відносин, їх значення та місце у міжнародній економічній системі.

2. Поняття і предмет міжнародного економічного права (МЕП).

3. Загальна характеристика концепцій МЕП.

4. МЕП у системі права, його співвідношення з міжнародним публічним, міжнародним приватним та національним правом.

5. Методи правового регулювання міжнародних економічних відносин.

6. Особливості системи МЕП.

7. Поняття та зміст міжнародного економічного правопорядку.

8. Поняття та система джерел (форм) МЕП.

9. Поняття та значення міжнародних економічних договорів.

10. Види міжнародних економічних договорів.

11. Міжнародно-правове регулювання порядку укладання міжнародних економічних договорів.

12. Міжнародно-правові звичаї та рішення (акти) міжнародних організацій як форми МЕП.

13. Спеціальні (нетипові) форми МЕП.

14. Поняття, система та роль принципів МЕП.

15. Характеристика загальних принципів МЕП.

16. Характеристика спеціальних принципів МЕП.

17. Держави як суб’єкти МЕП, їх правовий статус.

18. Міжнародні організації як суб’єкти МЕП, їх правовий статус.

19. Класифікація міжнародних економічних організацій.

20. Україна як суб’єкт міжнародного економічного права.

21. Параорганізації та їх роль у міжнародній економічній системі.

22. Транснаціональні корпорації (ТНК) та їх роль у міжнародній економічній системі.

23. Проблеми міжнародно-правового регулювання діяльності ТНК.

24. Поняття та види міжнародних економічних спорів, загальна характеристика способів їх врегулювання.

25. Міжнародні суди та міжнародні арбітражі як органи з вирішення міжнародних економічних спорів.

26. Вирішення міжнародних економічних спорів у міжнародних організаціях.

27. Поняття та підстави міжнародно-правової відповідальності у МЕП.

28. Реалізація відповідальності та види санкцій у МЕП.

29. Поняття та правові засади міждержавної економічної інтеграції.

30. Організаційно-правові форми міждержавних інтеграційних об’єднань економічного характеру.

31. Участь України у процесах міждержавної економічної інтеграції.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Практичне заняття 5. Міжнародне торговельне право (2 години)

План:

1. Поняття та предмет міжнародного торговельного права як підгалузі міжнародного економічного права.

2. Міжнародні торговельні договори (угоди) як основні форми міжнародного торговельного права та їх види.

3. Принципи міжнародної торгівлі/міжнародного торговельного права.

4. Світова організація торгівлі (СОТ): історія виникнення, правовий статус, організаційна структура та основні функції.

5. Митно-тарифні та нетарифні засоби регулювання міжнародної торгівлі.