Гідрологічна характеристика та грунти Миколаївського району

Внутрішні води району представлені річкою Дністер та її притоками: Щирок, Зубра, Верещиця, Летнянка. Нежухівка, Бредниця, Колодниця, Іловець. Річки, які протікають через територію району, належать до басейну Чорного моря. Долини рік переважно заболочені, їх осушують меліоративними системами.

Усі річки живляться за рахунок атмосферних опадів і підземних вод, що виходять на поверхню у вигляді джерел.

Замерзають річки вкінці грудня, льодохід починається на початку березня. Бувають весняні, літньо-осінні паводки, які повторюються декілька разів у рік після випадання великої кількості опадів. Під льодом ріки бувають 2-3 місяці. Товщина льоду - 12-55 см. Річкові долини мають широкі заплави та озеро видні розширення.

Ставки мають різну площу - від 1,0 до 5,4 га.

Підземні води в районі та їх запаси тісно пов'язані з геологічною будовою, літологічним складом порід, фізико-географічними особливостям.

Підземні води приурочені до відкладів четвертинного, третинного мезозойського й палеозойського періодів. Водоносні горизонти палеозою та мезозою залягають на великій глибині, мають переважно підвищену мінералізацію. Води четвертинних відкладів поширені в обмеженій кількості. Водоносним шаром є алювій терас річкових долин. Високе залягання ґрунтових вод часто сприяє заболоченню. Глибина залягання ґрунтових вод коливається в межах 0,5-2м.

Живлення верхньотортонського водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, а також за рахунок водоносного горизонту нижньотортонських відкладів.

Водоносний горизонт нижньотортонських відкладів приурочений до вапняків, пісковиків і пісків. Це води переважно гідрокарбонатного-кальцієвого типу.

Грунти. Ґрунтовий покрив є різноманітним, що зумовлено умовами рельєфу, зволоженням і мозаїчністю материнських порід. Ґрунтоутворюючими породами є мергелі, вапняки, суглинки, пісковики, піски. На території району поширені такі основні типи грунтів: дерново-підзолисті, дерново-глеєві, сірі опідзолені й опідзолені чорноземи, торфоболотні, лучні, лучно-болотні та торфовища.

Дерново-підзолисті, піщані, глинисто-піщані складають основний фонд орних земель. Ці грунти поширені на понижених рівнинних ділянках з неглибоким заляганням ґрунтових вод. Вони характеризуються низькою природною родючістю, мають мало гумусу, кислі, орний шар невеликий. Грунти цього типу використовуються під посіви сільськогосподарських культур та під сінокоси.

Дерново-глеєві грунти займають територію терас Дністра і Зубри. Вони сформувались на алювіальних-делювіальних суглинисто-піщаних відкладах. Глибина оглеєння коливається від 30 до 100 см.

Сірі опідзолені грунти в основному використовуються під кормові угіддя. Поширені вони в заплаві річки Нежухівки. Кормові угіддя на даних грунтах у дощові періоди настільки перезволожуються, що вимокає вся рослинність.

Світло-сірі, сірі та темно-сірі опідзолені грунти, які займають значну площу району, поширені на підвищених елементах рельєфу. Вони легко піддаються змиву. Ці грунти потребують мінеральних та органічних добрив, а також вапнування.

Чорноземи опідзолені поширені на півдні району, мають стійку структуру.

Лучні, лучно-болотні, торфово-болотні та торфовища поширені на понижених елементах рельєфу в умовах підвищення рівня грунтових вод.

Низинні торфовища розвинулись в умовах надмірного зволоження під пологом болотної рослинності. По мірі розвитку торфовищ їх верхній шар поступово мінералізується, торфовища у верхньому шарі добре гумусовані.