Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо слідчих, що здійснюють досудове розслідування

ЗАКОН УКРАЇНИ

_________________________________________________________

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести такі зміни до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 9-10, № 11-12, № 13, ст. 88):

1. Доповнити Кодекс наступними статтями 91-1, 245-1, 286-1 286-2, 291-1 такого змісту:

,,Стаття 91-1. Подання слідчого, прокурора в кримінальному провадженні

1. Слідчий, прокурор, установивши в ході досудового розслідування причини і умови, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію, установу, підприємству незалежно від форм власності або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов.

2. Не пізніше місячного строку за поданням має бути вжито необхідних заходів і про результати поінформовано особу, яка надіслала подання.

3. У разі залишення подання без розгляду слідчий, прокурор зобов’язаний ужити заходів, передбачених статтями 254 – 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 245-1. Призначення додаткової або повторної експертизи

У випадках, передбачених частинами 10, 11 статті 101 цього Кодексу, за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду може бути проведено додаткову або повторну експертизу, яка проводиться в порядку, передбаченому статтями 101, 242 – 245 цього Кодексу.

Стаття 286-1. Порядок звільнення від покарання внаслідок амністії

1. Суд вправі звільнити засудженого від відбування покарання внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

2. Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

3. Установивши під час судового провадження наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд за доведеності вини особи постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

4. Якщо в ході судового провадження поряд з обставиною, передбаченою частиною третьою цієї статті, у діянні особи буде виявлено ознаки адміністративного правопорушення, суд або суддя зобов'язані направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративне правопорушення.

Стаття 286-2. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності

1. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, вносять клопотання про направлення кримінального провадження до суду для вирішення питання про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

2. Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строків давності у випадках, коли провадження надійшло до суду з обвинувальним актом.

3. Якщо в ході досудового розслідування протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 Кримінального кодексу України, не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальне провадження до суду для вирішення питання про його закриття на підставі, передбаченій частиною другою цієї статті.

4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі, згідно з частиною четвертою статті 49 Кримінального кодексу України, не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

Стаття 291-1. Обов’язковість виконання вказівок суду про усунення недоліків при поверненні обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру

1. Вказівки суду про усунення недоліків, викладені в ухвалі суду про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру є обов’язковими для слідчого, прокурора.

2. Прокурору забороняється звертатися до суду з обвинувальним актом у випадку, якщо недоліки, викладені в ухвалі суду про повернення обвинувального акта, не були ним усунені”.

2. Статтю 3 доповнити новими пунктами 7-1 і 27 такого змісту:

,,7-1) загальнодоступний документ – матеріальний об’єкт, спеціально створений з метою збереження інформації, який не містить іншої інформації, крім тієї, що не відноситься до відомостей досудового розслідування (даних, що були отримані поза досудовим розслідуванням), або такої, доступ до якої не може бути обмеженим;

27) уповноважена службова особа – службова особа органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, уповноважена керівником відповідного органу на здійснення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого”.

3. У частині другій статті 36:

в абзаці першому слова „у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням” виключити;

пункт 2 перед словами „мати повний доступ” доповнити словами „за письмовою вимогою”;

у пункті 4 слова „або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом” замінити словами „виключно з метою захисту законних прав та інтересів підозрюваного, обвинуваченого та потерпілого”;

пункти 5, 10 і 11 виключити;

у пункті 13 слова „самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання” виключити;

пункт 16 викласти в такій редакції:

,,16) погоджувати запит органу досудового розслідування про передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням та запитом про міжнародну правову допомогу в порядку, установленому цим Кодексом”;

у пункті 17 слова „повноту і законність проведення процесуальних дій, а також” виключити.

4. Частина друга статті 39:

у пункті 2 слова „за ініціативою прокурора або з власної ініціативи” виключити;

у пункті 3 слова „які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора” виключити;

пункт 4 після слів „у випадку їх допущення слідчим” доповнити словами „у тому числі скасовувати незаконні рішення слідчого, про що повідомляти прокурора”;

пункт 5 після слова „погоджувати” доповнити словами „повідомлення про підозру”;

доповнити новим пунктом 7 у такій редакції:

,,7) витребувати з метою перевірки матеріали кримінального провадження та передавати їх до іншого органу досудового розслідування, над яким він здійснює процесуальний контроль, про що повідомляти прокурора”;

пункт 7 відповідно вважати пунктом 8.

5. У статті 40:

у частині другій:

пункт 1 викласти в такій редакції:

,,1) самостійно розпочинати досудове розслідування або направляти матеріали кримінального провадження через керівника органу досудового розслідування іншому слідчому відповідно до підслідності, визначеній цим Кодексом, про що повідомляти прокурора”;

у пункті 3 слова „відповідним оперативним підрозділам” замінити словами „а також тимчасовий доступ до речей і документів відповідним оперативним підрозділам та іншим уповноваженим службовим особам”;

у пункті 5 слова „за погодженням із прокурором” виключити;

у пункті 6 слово „прокурором” замінити словами „керівником органу досудового розслідування”;

частину 4 виключити;

частину 5 вважати частиною четвертою, після слова,,слідчий” доповнити словами „оперативний працівник, інша уповноважена службова особа, яка в порядку, передбаченому частиною другою статті 41 цього Кодексу, користується повноваженнями слідчого, здійснюючи свої повноваження”.

6. У статті 41:

назву статті та частину 1 після слова „підрозділи” доповнити словами „та інші уповноважені службові особи”;

перше речення частини 2 після слів „оперативного підрозділу” доповнити словами „інша уповноважена службова особа”, після слів „повноваженнями слідчого” доповнити словами „і втручання в його процесуальну діяльність осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється”;

друге речення частини 2 викласти в такій редакції „Співробітники оперативних підрозділів, інші уповноважені службові особи мають право здійснювати процесуальні дії в кримінальному провадженні в межах доручення слідчого, у тому числі звертатися з клопотанням до слідчого судді чи прокурора”;

частину 3 після слів „оперативним підрозділом” доповнити словами „та іншими уповноваженими службовими особами”.

7. Частину 1 статті 42 викласти в такій редакції:

,,1. Підозрюваним є особа, щодо якої в установленому цим Кодексом порядку складено повідомлення про підозру, або особа, яку затримано за підозрою в учиненні кримінального правопорушення.”

8. Частину 2 статті 132 викласти в такій редакції:

,,2. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою різних органів досудового розслідування – до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, визначений керівником органу досудового розслідування вищого рівня”.

9. У статті 159:

частину 2 доповнити реченнями такого змісту „У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей, виявленням, запобіганням, припиненням та розслідуванням тяжкого або особливо тяжкого злочину, тимчасовий доступ до визначеної в пунктах 7, 8 частини першої статті 162 цього Кодексу інформації, яка міститься в речах і документах, може бути проведений до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення такого доступу звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 163 цього Кодексу без виклику особи, у володінні якої знаходиться інформація, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для тимчасового доступу без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про тимчасовий доступ до інформації, яка міститься в речах і документах, або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання, установлені внаслідок такого доступу докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу”;

доповнити частиною 3 такого змісту:

„3. Тимчасовий доступ до зазначеної в пунктах 7, 8 статті 162 цього Кодексу інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, на підставі ухвали слідчого судді, а в невідкладних випадках, визначених у частині другій цієї статті, узгодженої з прокурором постанови слідчого або прокурора може здійснюватися через уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки з використанням технічних засобів, установлених операторами телекомунікацій на своїх телекомунікаційних мережах згідно з вимогами Закону України „Про телекомунікації”.

10.Стаття 163:

частину 2 після слів „речей чи документів” доповнити словами „а також у невідкладних випадках, визначених у частині другій статті 159 цього Кодексу”;

доповнити частинами 8 і 9 такого змісту:

,,8. У кримінальному провадженні з розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину слідчий суддя в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів, інформації, яка міститься в них, може дати розпорядження про надання можливості доступу до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо з урахуванням просторової (території) або/та часової (період часу) ознаки.

9. В ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів одночасно може зазначатися вимога про тимчасовий доступ до інформації, зазначеної в пунктах 7 та 8 частини 1 статті 162 цього Кодексу”.

11. Частину 2 статті 165 доповнити реченням такого змісту: „При тимчасовому доступі до зазначеної в пунктах 7, 8 статті 162 цього Кодексу інформації, який здійснюється уповноваженими підрозділами органів внутрішніх справ та органів безпеки з використанням технічних засобів, установлених операторами телекомунікацій на своїх телекомунікаційних мережах, оригінал ухвали слідчого судді не надається, а її копія передається технічними засобами передачі даних”.

12. Частину 3 статті 174 після слова „прокурор” доповнити словом „слідчий”.

13. Частину 4 статті 176 викласти в такій редакції:

„4. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання та особистої поруки застосовуються під час досудового розслідування слідчим, а під час судового провадження - судом. Усі інші запобіжні заходи, передбачені цим Кодексом, застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора”.

14. У частині 2 статті 177:

перше речення після слів „достатні підстави” доповнити словами „слідчому, прокурору”;

друге речення після слів „не мають права” доповнити словами „застосовувати та”.

15. Частину 1 статті 178 після слів „цього Кодексу” доповнити словами „слідчий, прокурор”.

16. Частину 1 статті 179 після слів „покладені на нього” доповнити словом „слідчим”.

17. У статті 194:

у частині 1 слова „розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу” замінити словами „вирішення питання про застосування запобіжного заходу слідчий, прокурор”;

частину 3 викласти в такій редакції:

„3. Слідчий, слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим, слідчим суддею, судом, у разі наявності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, але за відсутності обставин, передбачених пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті”;

частина 5:

слова „якщо під час розгляду” замінити словами „у разі вирішення слідчим, прокурором питання про обрання запобіжних заходів, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 176 цього Кодексу, або якщо під час розгляду слідчим суддею, судом”;

після слів „частиною першою цієї статті” доповнити словами „слідчий, прокурор”;

після слів „за кожною вимогою” доповнити словами „до органу досудового розслідування”;

у другому реченні частини 6 слова „за клопотанням прокурора” замінити словами „слідчим, за погодженням з прокурором, слідчим суддею, судом за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором або прокурора”;

третє речення частини шостої після слів „відповідні обов’язки” доповнити словами „постанова або”.

18. У статті 208:

у пункті 1 частини першої слово „злочину” замінити словами „кримінального правопорушення”;

пункт 2 частини 1 викласти в такій редакції:

„2) якщо після вчинення кримінального правопорушення очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення”;

у першому реченні частини п’ятої слово „злочину” замінити словами „кримінального правопорушення, уповноваженою службовою особою, яка здійснила таке затримання”.

19. У частині 1 статті 212 слова „у підрозділі органу досудового розслідування” замінити словами „в органах, де функціонують підрозділи досудового розслідування”.

20. У статті 214:

Частину 3 викласти у такій редакції:

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;