а Продукти з м’яса птиці

— назву або номер господарства;

— для дієтичних яєць- групу, категорію та дату знесення (число, місяць);

— для столових та охолоджених яєць— групу і категорію.

Умовні познаки для курячих яєць:

Дієтичні: відбірні — ДВ; вища — «Д0»; перша — «Д1»;

Столові, охолоджені яйця: відбірні — СВ; вища — «С0»; перша — «С1»; друга — «С2»; дрібні — М.

На штампі для індичих яєць зазначають:

— познаки «І1» - для яєць першої категорії або «І2» - для яєць другої категорії;

— дату знесення (число і місяць);

— назву господарства.

Висота цифр, які вказують групи та категорії, має бути не більше ніж 5 мм, а дата сортування - не менше ніж 3 мм. Дозволено наносити на яйце додаткову інформацію (знак для товарів і послуг тощо).

У разі пакування курячих дієтичних та індичих яєць у споживче паковання (коробки для дрібноштучного пакування) дозволено їх не маркувати індивідуально за умови нанесення відповідної інформації на паковання і розміщувати її, передбачивши можливість пошкодження під час відкривання паковання.

Перепелині яйця індивідуально не маркують.

5.7.9.2 Інформація на споживчій тарі (у разі пакування яєць у споживчу тару):

— назва продукту;

— позначення групи та категорії;

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

— знак для товарів і послуг (за наявності);

— дата знесення;

— кількість яєць;

— кінцева дата споживання «Вжити до…» або дата сортування/пакування та строк придатності;

— енергетична цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживна (харчову) цінність;

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, відносна вологість). Наносять попереджувальні написи: «Крихке. Обережно!», «Верх, не кантувати!», «Оберігати від вологи!»;

— позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано продукт;

— інформація щодо сертифікації (за наявності);

— інша інформація, передбачена чинним нормативним документом.

Додатково наносять інформацію щодо особливостей вживання та приготування залежно від виду птиці (страусині, перепелині, індичі).

Дозволено наносити написи рекламно-інформаційного характеру, які не суперечать вимогам чинного законодавства».

5.7.9.3 Інформація на транспортній тарі (в разі пакування яєць безпосередньо у транспортну тару) — відповідно до 5.7.9.2.

5.7.10 На продукти яєчні у споживчій тарі (меланж, жовток, білок) треба наносити таку
інформацію

— назву продукту;

— спосіб оброблення (пастеризований, підкислений, охолоджений, заморожений, сухий), якщо проведено відповідне оброблення продукту;

— назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну) виробника, пакувальника, експортера, імпортера, адресу потужностей виробництва;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— номінальну масу нетто (кг, г);

— склад продукту (меланж, жовток, білок);

— енергетичну цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживну (харчову) цінність;

— консерванти, харчові ароматизатори та інші добавки (в разі їх застосування);

— дату виготовлення і дату пакування;

— строк придатності або закінчення терміну придатності до споживання;

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, відносну вологість, освітленість);

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код (за наявності);

— інформацію щодо сертифікації (за наявності).

5.8 Риба та інші водні ресурси та продукти їх перероблення

5.8.1 Вимоги щодо змісту марковання продукту (окрім консервів, пресервів, ікри лососевих і осетрових риб у герметично закупорених банках)

— назва продукту (товарна та біологічна, біологічну назву зазначають для риби та інших водних ресурсів – за необхідності);

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна), номер телефону виробника, пакувальника експортера, імпортера;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— прилеглість до району промислу дозволено зазначати у назві продукту (наприклад, «Оселедець тихоокеанський», «Навага далекосхідна»);

— розмір риби, яка поділяється за довжиною чи масою;

— вид розбирання (без голови, патрана, філе, пласт, шматочки тощо);

— вид оброблення (охолоджена, солона, в'ялена, копчена, заморожена);

— ступінь посолу (малосолона, слабосолона, середньосолона, сильносолона);

— сорт (за наявності сортів);

— маса нетто (кг, г);

— енергетична цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживна (харчова) цінність;

— позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— дата виробництва або дата виробництва та дата пакування, для швидкопсувких продуктів — число, місяць і годину закінчення технологічного процесу;

— склад продукту (у разі необхідності);

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетра­диційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— спосіб приготування (у разі необхідності);

— умови зберігання для конкретного виду продукту (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

— строк придатності;

— номер партії;

— штриховий код (за наявності);

— інформація щодо сертифікації (за наявності);

— номер майстра, переділу для ікри осетрових риб.

У разі застосування вакуумної упаковки наносять напис: «Упаковано під вакуумом».

5.9 Консерви та пресерви з риби та інших водних живих ресурсів

5.9.1 Вимоги до змісту марковання продукту

— назва продукту;

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна), номер телефону виробника, експортера, імпортера;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— сорт (за наявності);

— номінальна маса нетто (кг, г), а також співвідношення основних компонентів %;

— склад продукту;

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— енергетична цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживна (харчова) цінність;

— дата виготовлення;

— строк придатності.

Для консервів, поруч із цим текстом наносять напис: «Дата виготовлення зазначена на кришці в першому ряду», а для літографованих банок із зазначенням на кришці лише дати виготовлення наносять напис «Дата виготовлення зазначена на кришці»;

— маса риби без тузлука для пресервів у крупному фасуванні, що продають на розважування;

— номер партії (для консервів номер партії відповідає даті і номеру зміни, вказаним на кришці банки);

— умови зберігання для конкретного виду продукту (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

— спосіб вживання та особливості приготування (за необхідності);

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетра­диційного складу, джерела ГМО (в разі їх застосування);

— штриховий код;

— інформація щодо сертифікації (за наявності).

Примітка. Вміст вітамінів зазначають для продуктів з вмістом вітамінів В-і і В₂ більшим, ніж 0,1 мг і РР — більшим, ніж 2,0 мг у 100 г продукту.

5.9.2 Інформація на дні і кришці

5.9.2.1 На дні або на кришці нелітографованих бляшаних і алюмінієвих банок з рибними консервами наносять знаки умовних познак у три ряди на площі, обмеженій першим бомбажним кільцем (або кільцем жорсткості).

Перший ряд:

— дата виготовлення продукту (число, місяць, рік):

— число — дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

— місяць — дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

— рік — дві останні цифри.

Другий ряд:

— асортиментний знак — від одного до трьох знаків (цифри або літери, окрім літери «Р»);

— номер підприємства-виробника — від одного до трьох знаків (цифри і літери). Третій ряд:

— номер зміни — одна цифра;

— індекс рибної промисловості — літера «Р».

Під час позначення асортиментного знака і номера підприємства-виробника одним або двома зна­ками перед ними залишають пропуск відповідно у два або один знак.

Для виробників, підприємства яких забезпечені імпортним обладнанням, дозволено наносити умовні познаки в три і два ряди.

Інформація в три ряди:

Перший ряд:

— число — дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

— місяць — літерою, окрім літери «З»; рік — однією останньою цифрою року.

Другий ряд:

— номер зміни — одна цифра; асортиментний знак — три цифри. Третій ряд:

— індекс рибної промисловості — літера «Р»; номер заводу — три знака. Інформація в два ряди:

Перший ряд:

— індекс рибної промисловості — літера «Р» (на літографованих банках не наносять), дата виго­товлення — число, місяць, рік.

Другий ряд:

— номер зміни — одна цифра (для виробників з однозмінним режимом праці не наносять); асор­тиментний знак — від одного до трьох знаків (цифри або літери, окрім літери «Р»); номер підприємства-виробника — до трьох знаків (цифри і літери).

5.9.2.2 На банках з ікрою осетрових риб умовні познаки наносять у два ряди: Перший ряд:

— дата виготовлення продукту (декада, місяць, рік);

— декада — одна цифра — 1, 2, 3;

— місяць — дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

— рік — одна остання цифра.

Другий ряд:

— номер майстра — одна або дві цифри.

На банки із зернистою ікрою наносять умовні познаки кольору ікри: для білужачої та калужачої світло-сіра – 000, сіра – 00, темно-сіра – 0: для осетрової та шипової світло-сіра, сіра та жовтувата – А, темно-сіра, коричнева Б. Для севрюжачої ікри позначок про колір не роблять

5.9.2.3 На банках з лососевою зернистою ікрою умовні познаки наносять у три ряди. Перший ряд:

— дата виготовлення (число, місяць, рік):

— число — дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

— місяць — дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

— рік — дві останні цифри.

Другий ряд — асортиментний знак «Ікра». Третій ряд:

— номер заводу — до трьох знаків;

— номер зміни — одна цифра;

— індекс рибної промисловості — літера «Р» (на літографованих банках не наносять).

Примітка. Ікру зернисту осетрових риб фасують у банки, зовнішні сторони і кришки яких повинні бути літографовані. Внутрішні сторони банки і кришки повинні бути покриті лаком або емаллю, або їхньою сумішшю, дозволеними Центральним органом вико­навчої влади з питань охорони здоров'я України для контакту з харчовими продуктами.

5.9.2.4 Інформація на коробках і пачках з наборами і окремими банками, а також на бандерольках, які прикріплюються на банки, повинна містити дані відповідно до 5.9.1.

5.9.2.5 На кришку або корпус поліетиленової банки наносять інформацію відповідно до 5.9.1, 5.9.2.1, 5.9.2.2, 5.9.2.3.

На дні банки повинен бути зазначений товарний знак заводу-виробника (за наявності).

5.9.2.6 На поліетиленові кришки наносять умовні познаки відповідно до 5.9.2.1, 5.9.2.2, 5.9.2.3.Напис на полівінілхлоридних і поліпропіленових банках повинен відповідати 5.9.1, маркування алюмінієвих літографованих кришок повинно відповідати 5.9.2.1, 5.9.2.2, 5.9.2.3.

5.9.2.7 Етикетки на скляних банках з продуктом повинні містити інформацію, що відповідає 5.9.1. На етикетку також необхідно наносити: номер зміни, число, місяць і рік виготовлення продукту.

Маркувальні знаки можуть бути нанесені на кришці і на склі. У разі однозмінної роботи не наносять номер зміни.

На денце конічних і фігурних скляних банок наклеюють етикетки із зазначенням зміни і дати виго­товлення, решту реквізитів наносять на літографовану кришку.

Марковання на кришку скляних банок з ікрою осетрових риб наносять згідно з 5.9.1.

Дату виготовлення (місяць, рік) наносять в один ряд:

місяць — дві цифри (до цифри 9 включно спереду проставляють нуль);

рік — останньою цифрою року.

На кришці металевої банки після номера підприємства-виробника зазначають двосимвольний літерний код країни-виробника згідно з ДСТУ ISO 3166-1 для продукції, призначеної для експортування.

5.9.2.8 Додаткова інформація на банках з насувними кришками з ікрою осетрових риб:

Дату виготовлення і номер, присвоєний майстру, наносять на кришку або дно банки у два ряди. У верхньому ряду — дату виготовлення продукту — декада, місяць, рік.

Декаду позначають однією цифрою (1, 2, 3), місяць — двома цифрами (до цифри 9 включно спе­реду проставляють нуль), рік — останньою цифрою року.

У нижньому ряду — номер майстра (один або два знака).

5.10 Чай, кава, какао (а також напої з них), прянощі, приправи, харчові добавки

На маркованні треба зазначати

— назву продукту (у назві чаю чорного байхового залежно від розміру і форми чаїнок зазначають: дрібний, середньолистовий, крупнолистовий або гранульований — СТС);

— назву аромату, якщо під час виготовлення цих продуктів застосовують ароматизатори (напри­клад: чай чорний байховий з ароматом лимона);

— назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну), номер телефону виробника, пакувальни­ка, експортера, імпортера, назва місця походження;

— місце вирощування (географічний регіон країни) та період збирання чайного листя (для нефасованого чаю);

— номінальну масу нетто, г;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— склад продукту;

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетра­диційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— спосіб приготування або рекомендації щодо вживання (за необхідності). Для харчових добавок і ароматизаторів — інструкцію щодо зберігання і вживання;

— сорт (для чаю з урахуванням екстрактивності: букет, вищий, перший, другий, третій);

— протипоказання щодо застосування за наявності окремих видів захворювань для біологічно активних добавок до їжі, харчових добавок та інгредієнтів продуктів нетрадиційного складу. Для про­дуктів лікувально-профілактичного призначення, з тонізувальними властивостями треба наносити по­передження щодо вживання продукту та зазначати особливості або рекомендації щодо вживання. Цю інформацію обов'язково треба погодити з Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здо­ров'я України;

— дату пакування (число, місяць, рік);

— умови зберігання (температурний режим, відносну вологість повітря, освітленість);

— строк придатності;

— номер партії;

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код;

— інформацію щодо сертифікації (за наявності).

Для кави і кавових напоїв додатково наносять таку інформацію:

— кава натуральна смажена (у зернах або мелена);

— кава натуральна розчинна (із зазначенням її типу);

— декофеїнізована (наприклад, «без кофеїну», «декофеїнізована»);

— склад, харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— кавовий напій нерозчинний/розчинний.

— місце вирощування (географічний регіон країни) та період збирання кавових зерен (для нефасованї кави);

5.10.1 На запаковані пакетики для разового використання, які є окремим споживчим пакованням, наносять таку інформацію:

— назву виробника;

— знак для товарів і послуг виробника;

— назву продукту;

— номінальну масу нетто, г;

— спосіб приготування або рекомендації щодо вживання;

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано продукт.

— строк придатності;

— номер партії;

— інформацію щодо сертифікації (за наявності);

— штриховий код.

У разі застосування вакуумного паковання наносять напис: «Упаковано під вакуумом». Для продуктів цього розділу транспортне марковання повинно обов'язково містити маніпуляцій-ний знак: «Оберігати від вологи».

Примітка. Енергетичну цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал) та поживну (харчову) цінність зазначають для напоїв з ви­користовуванням харчових добавок (цукор, цукрозамінники).

5.11 Харчові концентрати, дріжджі

На маркованні треба зазначати:

— назву продукту;

— назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну), номер телефону виробника, пакувальни­ка, експортера, імпортера;

— знак для товарів і послуг виробника;

— номінальну масу нетто, г. Для рідких продуктів зазначають об'єм, дм³ та масу нетто, г;

— склад продукту;

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетра­диційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— дату виготовлення (число, місяць, рік);

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— способи і умови приготування готових страв. За наявності, застереження щодо вживання хар­чового продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо);

— умови зберігання (температурний режим, відносну вологість повітря);

— енергетичну цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживну (харчову) цінність;

— строк придатності;

— номер партії;

— штриховий код;

— інформацію щодо сертифікації (за наявності).

У разі коли продукт розфасовано у вакуумне паковання, наносять напис: «Упаковано під вакуу­мом».

Дозволено нанесення написів рекламно-інформаційного характеру, які не суперечать вимогам чин­ного законодавства.

5.12 Продукти пивоварної та безалкогольної промисловостей

5.12.1 Пиво та солодові напої

Пляшки з пивом маркують наклеюванням на кожну пляшку етикетки, виготовленої згідно з чинними нормативними документами, із зазначенням такої інформації, як:

— загальна назва продукту;

— назва та адреса і номер телефону підприємства-виробника чи бази розлива (у випадку розливу пива на базі);

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— назва типу пива (світле, напівтемне, темне);

— місткість, дм³ або л.;

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути індентифіковано

продукт;

— склад харчового продукту в порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та аро­матизаторів, що залишаються у готовому пиві;

— енергетична цінність або калорійність, кДж/100 г (100 см³) або ккал/100 г (100 см³);

— поживна (харчова) цінність, (вуглеводи), г/100 г (100 см³);

— кінцева дата споживання «Вжити до» або дата виробництва (число, місяць, рік) та строк при­датності;

— масова частка сухих речовин у початковому суслі, %;

— алкоголь, не менше, % об.; або спирт, не менше, % об.; або об'ємна частка спирту, не менше, %.

— умови зберігання;

— знак відповідності (за наявності);

— напис «Пастеризоване» — для пастеризованого пива;

— напис «Безалкогольне» — для безалкогольного пива;

— номер партії.

Дозволено наносити кінцеву дату споживання або дату виробництва і строк придатності на пляшці або на кришці пляшки.

Дозволено частину інформації наносити на контретикетку або кольєретку при оформленні ними пляшок.

Дозволено наносити на контретикетку назви декількох виробників із кодуванням кожного відпові­дними позначками (крапкою, літерою, трикутником, тощо). Такі позначки наносять проти адреси підприємства-виробника.

У разі вмісту у готовому пиві діоксиду сірки більше ніж 10 мг/дм³ під час маркування треба за­значати використовування солей калію чи натрію метабісульфітів.

Дозволено, під час виробництва пива згідно з ліцензією, на пляшку наносити лише кольєретку (за вимогами ліцензіатів).

Дозволено, у разі використовування:

— різних видів хмелю та хмелепродуктів — хмелю ароматичного спресованого, хмелю гіркого спре­сованого, гранульованого хмелю, меленого брикетованого хмелю, хмельових екстрактів (спиртових та СО₂-екстрактів) та ізоекстрактів і тетрагідроекстрактів позначати їх одним словом «хміль»;

— різних видів солоду — солод ячмінний: світлий, темний, карамельний, палений, пшеничний і солодові екстракти та позначати їх одним словом «солод»;

— води питної і води підготовленої позначати їх одним словом «вода».

Дозволено не зазначати діоксид вуглецю, тому що він є невід'ємною складовою пива, який утво­рюється під час технологічного процесу.

Дозволено на етикетці одночасно наносити відмітки для визначення фактичної місткості.

Продукцію маркують штриховими кодами здійснюють згідно з чинними нормативними документами.

Металеві банки маркують нанесенням на них фарбою інформації відповідно до 15.12.1.

Металеві бочки (кеги) маркують із зазначенням місткості (дм³) та інвентаризаційного номера бочки. На кожну бочку наносять ярлик з інформацією відповідно до 5.12.1.

5.12.2 Безалкогольні напої, а також концентрати напоїв (з бікарбонатом натрію або без нього) і сиропи маркують такою інформацією:

— назва напою, його група, тип. Не дозволено використовувати в назві продукту назви натураль­них фруктів, плодів і ягід, за умови вмісту у складі напоїв менше ніж 10 % (за об'ємом) натурального соку або сиропу;

— ступінь насичення діоксидом вуглецю (сильногазований, середньогазований, слабогазований, негазований);

— у назві ароматизованого напою треба зазначати «зі смаком» або «з ароматом» фруктів, плодів чи рослин, смак чи аромат якого притаманний напою, якщо рецептурою передбачено використання ароматизаторів, емульсій, концентратів, сировинних компонентів, які надають напою смаку чи аромату;

— назва та повна адреса (юридична адреса, країна) і номер телефону виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

— дозволено наносити назви декількох виробників із зазначенням підприємства-виробника певною позначкою: крапкою, літерою, трикутником, перфорацією тощо;

— товарний знак, логотип (за наявності);

— місткість, (дм3 або л). Для порошкоподібних концентратів зазначають масу нетто, г; дозволено на етикетці одночасно наносити відмітки для визначення фактичної місткості;

— склад продукту із зазначенням переліку сировини. У разі використання натуральних соків і/або м'якоті зазначають їх вид і масову частку у відсотках; назву основних інгредієнтів, які впливають на смак і аромат (перелік основних інгредієнтів визначає виробник);

— наявність консервантів (за умови застосування);

— харчові добавки, ароматизатори, барвники, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти про­дуктів нетрадиційного складу, джерело ГМО (у разі їх застосування);

— енергетична цінність або калорійність (кДж і (або) ккал) на 100 г або на 100 см³;

— поживна (харчова) цінність на 100 г або на 100 см³;

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— кінцева дата споживання «Вжити до» або дата виробництва (число, місяць, рік) та строк при­датності

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, освітлення) та відносну вологість повітря (для порош­коподібних концентратів напоїв);

— штриховий код;

— інформація щодо сертифікації (за наявності).

Металеві банки маркують нанесенням на них інформації відповідно до 5.12.2. Металеві бочки (кеги) для безалкогольних напоїв маркують із зазначенням місткості (дм³) та інвен­таризаційного номера. На кожну бочку наклеюють ярлик з інформацією відповідно до 5.12.2.

5.12.2.1 Додатково можуть бути нанесені такі написи:

— назва організації-розробника напоїв;

— коротка характеристика основи напоїв;

— напис «Пити охолодженим», «З вмістом вітамінів» та інші написи інформаційного і рекламного характеру.

Для концентратів і напоїв спеціального, лікувально-профілактичного призначення, з тонізуваль-ними властивостями треба наносити попередження щодо вживання напою та зазначати особливості або рекомендації щодо вживання, які мають бути погоджені з Центральним органом виконавчої влади з пи­тань охорони здоров'я України.

У маркованні функціональних напоїв в яких вміст кофеїну перевищує 150 мг/дм³, треба зазнача­ти: «Підвищений вміст кофеїну». У складі продукту, безпосередньо після назви «кофеїн» треба зазна­чати вміст кофеїну в мг на 1 дм³ напою.

В маркуванні напоїв, до складу яких входить штучний підсолоджувач «аспартам» (окремо або в суміші), треба зазначати: «Містить джерело фенілаланіну. Продукт не рекомендовано хворим на фе-нілкетонурію та дітям до семи років».

Заборонено використовувати назви загальних класів біологічно активних сполук замість назви кон­кретної сполуки (у разі додавання таких сполук за технологічної необхідності). Наприклад, «вітамін В₂» замість назви «рибофлавін» у разі використання як барвника.

У маркованні енергетичних напоїв треба зазначати: «Рекомендовано вживати в період підвищених розумових та фізичних навантажень. Не рекомендовано вживати дітям віком до 7 років, вагітним жінкам та матерям, які годують груддю, особам із захворюваннями серцево-судинної системи та чутливим до окремих компонентів напою».

Дозволено наносити інформацію про організацію-розробника рецептур, а також іншу інформацію, в тому числі рекламну, що характеризує продукт, виробника і замовника та яка не суперечить чинно­му законодавству України.

5.13 Води мінеральні фасовані та води питні фасовані

5.13.1 Води мінеральні фасовані

Маркують такою інформацією, як:

— назва води, власна назва, її хімічний клас, підклас, група;

— місцезнаходження та номер водопункту (свердловина, джерело);

— глибина свердловини, м;

— назва, повна адреса (юридична адреса, країна) та номер телефону виробника, пакувальника, експортера, імпортера, адреса потужностей (об'єкта) виробництва;

— місткість, дм³ або л.;

— походження (мінеральна природна, мінеральна розведена);

— мінералізація, г/ дм³;

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

^{продукт;} ₃

— хімічний склад води, в мг/дм³ (для лікувально-столових та лікувальних вод). У разі наявності у столовій воді фтору від 1,2 мг/дм³ до 1,5 мг/дм³, а у лікувально-столовій, лікувальній воді — понад 1,5 мг/дм³, на етикетку наносять позначення: «Містить фтор»; за наявності в мінеральних водах заліза від 5,0 мг/дм³ до 10,0 мг/дм³ — «Містить залізо»; за наявності в мінеральних водах йоду від 1,0 мг/дм³ до 5,0 мг/дм³ — «Містить йод»; за наявності в мінеральних водах метакремнієвої кислоти від 35,0 мг/дм3 до 50,0 мг/дм3 — «Містить метакремнієву кислоту», після проведення експериментальних досліджень для столових вод на етикетку наносять позначення: «Стимулює травлення»; «Може чинити жовчогінний вплив» тощо»;

— стан води за ступенем насичення діоксидом вуглецю (негазована, слабогазована, сильногазована), за походженням діоксиду вуглецю (природно насичена СО2, штучно насичена СО2);

— застосування води (мінеральна природна столова, мінеральна природна лікувально-столова, мінеральна природна лікувальна, мінеральна розведена столова, мінеральна розведена лікувально-столова, мінеральна розведена лікувальна);

— медичні показання щодо застосування із зазначенням: для лікувально-столових вод – «Застосовують як лікувальні за призначенням лікаря і як столові напої у разі несистематичного вживання протягом не більше ніж 30 днів з інтервалом 3 – 6 міс»; для ліквальних вод – «Використовують виключно з метою лікування за призначенням лікаря відповідно до медичних показань»;

— основні протипоказання (для лікувально-столових, лікувальних вод)

— дата розливання (число, місяць, рік);

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, освітлення);

— штриховий код;

— кінцева дата споживання «Вжити до..(число, місяць, рік)» або дату фасування (число, місяць, рік) та строк придатності до споживання (число, місяць, рік);

— інформація щодо сертифікації (за наявності);

— інша інформація, передбачена чинними нормативними документами.

5.13.2 Вода питна фасована (бутильована) ароматизована

Маркують такою інформацією, як:

— назва фасованої води;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— мінералізація (сухий залишок, г/дм³);

— стан фасованої води за ступенем насичення діоксидом вуглецю (газована, негазована, слабо-газована, середньогазована, сильногазована);

— назва, повна адреса (юридична адреса, країна) та номер телефону виробника, пакувальника, експортера, імпортера, адреса потужностей (об'єкта) виробництва;

— позначення походження фасованої води: джерельна, із свердловини, із системи гоподарсько-го-питного водопостачання;

— місткість, дм³ або л.;

— склад ароматизованої води із зазначенням використаних ароматичних композицій;

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, освітленість);

— дата фасування (число, місяць, рік);

— строк придатності (місяців, діб);

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— інформація щодо сертифікації (за наявності);

— інша інформація, передбачена чинними нормативними документами.

Дозволено наносити написи інформаційного та рекламного характеру, які не суперечать вимогам чинного законодавства.

5.13.3 Штучно мінералізовані води

Маркують такою інформацією, як:

— назва продукту;

— ступінь насичення діоксидом вуглецю (негазована, сильногазована, слабогазована);

— назва, повна адреса (юридична адреса, країна) та номер телефону виробника, пакувальника, експортера, імпортера, адреса потужностей (об'єкта) виробництва;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— напис: «штучно мінералізована»;

— мінералізація, г/дм³ (зазначення основних довнесених компонентів);

— хімічний склад води;

— кінцева дата споживання «Вжити до..(число, місяць, рік)» або дата фасування (число, місяць, рік) та строк придатності (число, місяць, рік);

— дата розливу (число, місяць, рік);

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

— місткість, дм³;

— позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— інформація щодо сертифікації (за наявності);

— інша інформація, передбачена чинними нормативними документами. Дозволено наносити написи інформаційного та рекламного характеру.

5.13.4 Води фасовані питні

Маркують такою інформацією, як:

— назва фасованої води;

— знак для товарів і послуг (за наявності);

— характеристики якості:

1) загальна мінералізація або сухий залишок, г/дм3 (л).

2) загальна жорсткість, моль/м3;

3) вміст фтору, мг/дм3. У разі штучного фторування зазначати: “штучно фторована питна вода”;

4) вміст йоду (природний/ штучний), мг/дм3 (л), за наявності у воді йоду понад 50 мкг/дм3 (л);

5) стан фасованої води за ступенем насиченості діоксидом вуглецю (негазована, слабогазована, сильногазована).

— назва, повна адреса (юридична адреса, країна) та номер телефону виробника, пакувальника, експортера, імпортера, адреса потужностей (об’єкта) виробництва;

— познака походження фасованої води: джерельна, із свердловини, із системи гоподарського-питного водопостачання;

— місткість (об‘єм води в одиниці споживчої тари), дм3 (або л);

— номер партії виробництва;

— умови зберігання (температурний режим, освітленість);

— дата фасування (число, місяць, рік);

— строк придатності (місяців, діб) або кінцева дата споживання «Вжити до…»;

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано продукт;

— інформація щодо сертифікації (за наявності).

— інша інформація, передбачена чинними нормативними документами.

Текст марковання фасованої питної води підлягає обов’язковому погодженню з Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я України.

Дозволено наносити написи інформаційного та рекламного характеру, які не суперечать вимогам чинного законодавства та погоджені з Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

5.14 Цукор

Маркують такою інформацією, як:

— назва продукту (цукор білий кристалічний, цукор білий пресований, цукрова пудра);

— назва організації, в систему якої входить підприємство-виробник;

— товарний знак підприємства-виробника (за наявності);

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна), номер телефону виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

— маса нетто (кг, г);

— енергетична цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживна (харчова) цінність;

— рік виготовлення, дата пакування (фасування);

— номер партії (номер партії відповідає даті фасування);

— умови зберігання (відносна вологість повітря);

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано продукт;

— штриховий код;

— інформація щодо сертифікації (за наявності).

5.14.1 На пакетиках цукру білого кристалічного, цукру білого пресованого, цукрової пудри масою нетто від 5 г до 20 г зазначають таку інформацію, як:

— назва і знак для товарів і послуг виробника;

— назва продукту;

— номінальна маса нетто, г;

— дата пакування (фасування);

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано продукт.

На кожне паковання наносять маніпуляційний знак: «Берегти від вологи».

5.15 Сіль кухонна

Паковання маркують такою інформацію, як:

— назва продукту, включаючи інформацію щодо способу одержання, виду, крупності, ґатунку, а для солі з добавками — вид і масова частка добавки;

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— дата виготовлення;

— термін зберігання або термін придатності до споживання;

— номер партії;

— умови зберігання;

— номінальна маса нетто (кг, г);

— вміст протизлежувальних, стабілізувальних та інших добавок (за умови їх застосовування);

— позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код;

— інформація щодо сертифікації (за наявності).

5.15.1 На пакетиках солі масою від 1 г до 10 г зазначають:

— назву продукту;

— назву і знак для товарів і послуг виробника;

— масу нетто, г;

— дату виготовлення;

— позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано продукт.

На кожну упаковку наносять маніпуляційний знак: «Берегти від вологи», а в разі пакування в пол­імерні матеріали — знак: «Берегти від нагрівання».

Таку саму інформацію наносять на мішки або ярлики, прикріплені до мішків.

Для солі з добавками додатково зазначають:

— інформацію щодо рекомендованої добової дози вживання, г;

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, продукти нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— інформацію щодо особливостей вживання та використання (у разі необхідності).

5.16 Продукти бджільництва

5.16.1 Мед маркують такою інформацією

— назва продукту;

— справжність з урахуванням природи походження (натуральний або штучний);

— вид натурального меду із зазначенням рослин-медоносів;

— рік збирання натурального меду або дата виготовлення штучного меду;

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна), номер телефону виробника, пакувальника, експортера, імпортера. Назва місцезнаходження пасіки;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— номінальна маса нетто (кг, г);

— склад продукту для натурального меду з добавками (квітковий пилок, маточне молочко, про­поліс, горіхи тощо) і для штучного меду;

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, продукти нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— діастазне число;

— енергетична цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживна (харчова) цінність;

— дата пакування (місяць, рік);

— строк придатності (місяць, рік);

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітлення);

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код;

— добова норма вживання та попередження, що продукт може викликати алергію;

— інформація щодо сертифікації (за наявності).

5.16.2 Пилок квітковий (обніжжя), маточне молочко і прополіс

— назва продукту;

— ботанічне походження для квіткового пилку;

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна), номер телефону виробника пакувальни­ка, експортера, імпортера, назва місця походження;

— товарний знак (за наявності);

— номінальна маса брутто, нетто, г;

— строк придатності (місяць, рік);

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код;

— інформація щодо сертифікації (за наявності).

5.17 Хлібобулочні вироби

5.17.1 Хлібобулочні вироби фасовані і упаковані поштучно маркують такою інформацією

— назва продукту;

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— склад продукту;

— маса нетто (г, кг), та допустимі відхили, %;

— енергетична цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживна (харчова) цінність (білки, жири, вуглеводи в г на 100 г продукту);

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів не­традиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— дата виготовлення;

— строк придатності або «Вжити до…»;

— номер партії (бригади, зміни);

— умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

— позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код (за наявності);

— інформація щодо сертифікації (за наявності).

Примітка. На неупаковані хлібобулочні вироби інформацію треба подавати в інформаційному листку у торговельному залі.

5.17.2 Додаткові вимоги до марковання

5.17.2.1 Хлібобулочні вироби для хворих на цукровий діабет:

— вміст (розрахунковий) у грамах на 100 г продукту цукрозамінника, вуглеводів;

— добова норма споживання ксиліту, сорбіту та інших цукрозамінників — не більше, ніж 30 г;

— напис: «Вживати згідно з дієтою, призначеною лікарем»;

— напис: «Для хворих на цукровий діабет».

5.17.2.2 Хлібобулочні вироби для дієтичного харчування:

— Рекомендовано для вживання всім віковим групам населення в межах добової норми споживання (100 – 200) г на добу;

— призначення, умови і обмеження щодо вживання.

— вміст внесених вітамінів (для вітамінізованих продуктів), клітковини, харчових волокон та інших компонентів для спеціальних продуктів з урахуванням їхнього призначення.

Примітка. Для вітамінізованих продуктів наносять напис «ВІТАМІНІЗОВАНЕ» (великими літерами);

Етикетки та інформація для хлібобулочних виробів для хворих на цукровий діабет та виробів для дієтичного харчування повинні буди узгоджені з Центральним органом виконавчої влади з питань охо­рони здоров'я України.

5.18 Кондитерські вироби і жувальна гумка

5.18.1 Загальні вимоги до марковання

Кондитерські вироби і жувальну гумку маркують такою інформацією, як:

— назва та власна назва продукту;

— знак для товарів і послуг виробника;

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) та номер телефону виробника, пакуваль­ника, експортера, імпортера;

— маса нетто (кг, г);

— дата виготовлення (число, місяць, рік), а для тортів і тістечок зі строком зберігання не більше ніж 3 доби — година і дата виготовлення; вироби зі строками придатності понад три місяці треба мар­кувати з урахуванням 4.5.9;

— кінцевий термін придатності до споживання або строк придатності «Вжити до…»;

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

— склад продукту. Для кондитерських наборів, складених з різних видів і назв виробів, зазнача­ють повний перелік інгредієнтів, що були використані для виготовлення виробів, з яких складений набір (без зазначення складу кожного конкретного найменування виробу);

— харчові добавки, барвники, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти про­дуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— енергетична цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал) на 100 г продукту та поживна (харчова) цінність (білки, жири, вуглеводи) на 100 г продукту. Для кондитерських наборів, складених з різних видів і назв виробів, зазначають середньозважену харчову цінність виробів, з яких складено набір (без за­значення харчової цінності кожного конкретного найменування виробу);

— позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код (за наявності);

— інформація щодо сертифікації (за наявності).

Дозволено додатково наносити написи рекламно-інформаційного характеру на упаковках або на листках-вкладишах.

Допустимо надавати зазначену у цьому підпункті інформацію не на лицьовому боці для сувенірних паковань з кондитерськими виробами та для паковань в індивідуальній упаковці або поштучні, запакованих у прозору плівку або прозору плівку (крізь яку видно виріб) з частковим художнім оформленням. Викладення такої інформації має відповідати вимогам розділу 4

5.18.2 Додаткові вимоги до марковання

5.18.2.1 Кондитерські вироби для хворих на цукровий діабет додатково маркують такою інформа­цією, як:

— вміст (розрахунковий) у грамах на 100 г продукту цукрозамінника, загального цукру (у перера­хунку на сахарозу);

— рекомендації щодо споживання (наприклад, добова норма споживання ксиліту, сорбіту та інших цукрозамінників — не більше, ніж 30 г);

— напис: «Для хворих на цукровий діабет».

5.18.2.2 Кондитерські вироби для дієтичного або лікувально-профілактичного харчування додат­ково маркують такою інформацією, як:

— добова доза (кількість продукту для одночасного вживання);

— призначення і умови, обмеження щодо вживання.

Етикетки та інформація для кондитерських виробів для хворих на цукровий діабет та виробів для дієтичного харчування повинні буди узгоджені з Центральним органом виконавчої влади з питань охо­рони здоров'я України.

5.19 Крохмаль і крохмалепродукти

Маркують такою інформацією, як:

— назва, вид, сорт продукту;

— назва організації, в систему якої входить підприємство-виробник;

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— дата виготовлення і дата пакування;

— маса нетто (кг, г);

— енергетична цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживна (харчова) цінність;

— номер партії;

— умови зберігання (відносна вологість, температурний режим, освітлення);

— строк придатності;

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код;

— інформація щодо сертифікації (за наявності).

На кожне паковання наносять маніпуляційний знак: «Берегти від вологи».

5.20 Олія та олійножирові продукти (маргарини, маргарини м′які, мінарини, майонези, соуси салатні, жири кулінарні, кондитерські, хлібопекарські та для молочної промисловості тощо)

5.20.1 Маркують такою інформацією, як:

— назва продукту, вид або група, та/або марка;

— масова частка жиру;

— ґатунок (за наявності);

— назва і місцезнаходження (юридична адреса, країна) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

— номінальна кількість: маса нетто (г, кг) та/або об‘єм продукту (дм3 або л); для маргаринової і майонезної продукції – маса нетто;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— склад продукту у порядку переваги складників (дозволено інформацію про жирову основу надавати в такому вигляді: для мар­гаринової продукції — жири рослинні та тваринні і олії в натуральному та стверділому вигляді рафі­новані дезодоровані; для майонезу — олії рафіновані дезодоровані; для олій — перелік всіх олій, що містяться в продукті);

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетра­диційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— енергетична цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживна (харчова) цінність;

— дата виготовлення (число, місяць, рік);

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря, освітленість);

— строк придатності;

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код;

— інформація щодо сертифікації;

— інша інформація, передбачена чинним нормативним документом

— додатково може бути нанесена назва організації-розробника рецептури і (або) технології виробника. Для маргарину і маргаринових продуктів строк придатності зазначають з урахуванням особливо­стей пакувального матеріалу.

Окрім загальної інформації для олій зазначають:

— склад олій (для купажованих — перелік всіх олій у відсотковому співвідношенні);

— вид та/або марка, та/або ґатунок;

— дату розливання (для продукту у споживчій тарі);

— дату наливання (для продукту у бочках, флягах, цистернах, баках, контейнерах).

Для продуктів цього розділу транспортне марковання повинно обов'язково містити маніпуляційні знаки: «Берегти від нагрівання», «Берегти від вологи».

ДОДАТОК А (довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАГАЛЬНИХ НАЗВ ПРОДУКТІВ

1 Пиво — тонізувальний, пінистій напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами без добавляння спирту етилового, насичений діоксидом вуглецю. Пиво виробляють трьох типів: світле, напівтемне, темне

2 Безалкогольні напої рідкі — напої, виготовлені з питної, питної підготовленої води, мінеральної природної столової води, соків, концентрованих соків, зернової сировини та продуктів її перероблен­ня, концентратів, спиртованих соків, продуктів бджільництва, настоїв і екстрактів рослинної сировини, виноматеріалів, цукру, підсолоджувачів, смако-ароматичних добавок (ароматизаторів, ароматичних основ, емульсій тощо), барвників, вітамінів та інших складників, насичені або ненасичені діоксидом вуглецю, з об'ємною часткою спирту не більше ніж 0,5 %, а для напоїв бродіння та напоїв, виготов­лених із використовуванням пряно-ароматичної рослинної сировини, виноматеріалів, спиртованих соків — не більше ніж 1,2 %.

Концентрати безалкогольних напоїв у споживчій тарі — однорідна суміш складників, призначена для готування рідких напоїв

3 Вода мінеральна природна — природна підземна вода водних об'єктів, що характеризується мінералізацією від 0,1 г/дм³ до 15 г/дм³, стабільністю фізико-хімічного складу, вмістом біологічно-ак­тивних компонентів та сполук, відповідно до кондиції встановлених для кожної води і використовується без додаткового оброблення згідно з медичним (бальнеологічним) висновком (ДСТУ 878). Води міне­ральні питні можуть бути: природні столові, природні лікувально-столові, розведені мінеральні, при­родні лікувальні.

Вміст біологічно-активних компонентів та сполук відповідно до кондицій, установлюють для кож­ного об'єкта (родовища), які використовують без додаткового оброблення, яке може вплинути на хімічний склад та мікробіологічні властивості (CODEX STAN 108-1981) [6]

4 Вода штучно мінералізована — вода, яку виготовляють розчиненням солей у воді (водо­провідній, знесоленій, мінеральній). Призначена для використовування як столова, лікувальна, для внутрішнього та зовнішнього застосовування. Готують із солей, розраховуючи сольовий склад, вико­наних відповідно до заданих властивостей води

5 Вода питна — вода, для пиття, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіоло­гічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному за­конодавству

6 М'ясо — туша, півтуша, четвертина або її частина, що являє собою сукупність м'язової, жиро­вої, сполучної тканин з кістками (ДСТУ 3938)

7 Субпродукти — внутрішні органи, голови, ноги, хвости, вим'я, м'ясна обрізь, отримані під час переробляння худоби (ДСТУ 3938)

8 Субпродукти птиці — потрухи (печінка без жовчного міхура, серце з перикардом або без нього, м'язовий шлунок без вмісту і кутикули), шия, голова, ноги по гомілково-стопний і крила по ліктьовий суглоби (ДСТУ 5037)

9 Лівер — серце, легені, трахея, печінка, діафрагма вилучені з туші в їх натуральному з'єднанні

(ДСТУ 3938)

10 Борошно — харчовий продукт, який одержують у результаті переробки зерна злакових та інших зернових культур (ДСТУ 2209)

11 Крупи — харчовий продукт, одержаний під час перероблення круп'яного зерна, в якому скон­центровані корисні поживні речовини, що добре засвоюються. Крупи виготовляють: не подрібнені, по­дрібнені (для гречаних круп — проділ), подрібнені шліфовані, подрібнені поліровані (ДСТУ 2629)

12 Продукти для дитячого харчування — це продукти призначені, насамперед, для використо­вування під час звичайного періоду відлучення немовляти від годування материнським молоком, а та­кож для поступової адаптації немовлят і дітей до звичайної їжі (CODEX STAN 73) [7]

13 Збалансоване дитяче харчування — це харчові продукти, що надають ті поживні речовини, які, або відсутні в основних харчових продуктах, або наявні в них у недостатній кількості (CAC/GL 8) [8]

14 Крохмаль — рослинний полісахарид загальної формули (С₆Н₁₀О₅)_П, макромолекули якого по­будовані з б^-ангідроглюкозних залишків. Виготовляють: картопляний, кукурудзяний, рисовий, пшенич­ний, маніоковий, амілопектиновий (ДСТУ 2211)

15 Крохмаль модифікований — крохмаль з властивостями, спрямовано зміненими внаслідок фізичного, хімічного, біохімічного і комбінованого оброблення (ДСТУ 2211)

16 Крохмалепродукти — продукти, одержані від перероблення крохмалю (ДСТУ 2211)

17 Кристалічний цукор — цукор у вигляді окремих кристалів розмірами від 0,2 мм до 2,5 мм (ДСТУ 2567)

18 Білий цукор — цукор, що являє собою очищену сахарозу, містить не менше ніж 99,55 % са­харози (ДСТУ 2567)

19 Пудра цукрова — подрібненні кристали цукру розміром не більше ніж 0,2 мм (ДСТУ 2567)

20 Цукор ванільний — суміш рафінадної пудри або цукру-піску з кристалічним ваніліном або арованілоном і призначений ароматизації борошняних кондитерських і кулінарних виробів (ДСТУ 1009)

21 Сіль кухонна — продукт, який одержують після збагачування і подальшого переробляння га­літу і використовують як життєво необхідну смакову речовину (ДСТУ 3747). Поділяють: за способом одержання — виварна, кам'яна, самосадна та осадна; за якістю на ґатунки — екстра, вищий, перший, другий; за видом — з добавками та без добавок; за крупністю — виварна та мелена помелів 0, 1, 2, 3

(ДСТУ 3583)

22 Сіль йодована — харчова сіль з домішкою сполук йоду (ДСТУ 3747). Сіль йодовану застосо­вують як профілактичний засіб, призначений для профілактики захворювань з йодною недостатністю в організмі людей (ДСТУ 4307)

23 Сіль йодовано-фторована — харчова сіль з домішкою сполук йоду і фтору (ДСТУ 3747)

24 Сік - рідкий продукт, отриманий з їстівної частини одного чи декількох видів стиглих, свіжих або збережених охолодженими фруктів і/або овочів механічною дією, та законсервований фізичним способом, окрім обробляння іонізувальним опромінюванням, здатний до збродження, але незброджений, який має відповідний колір, смак та аромат, властиві фруктам та овочам після термічного оброблення. (ДСТУ 4283.1)

25 Нектар — рідкий продукт, отриманий змішуванням соку натурального, та (або) соку концент­рованого натурального, та (або) пюре натурального, та (або) пюре концентрованого натурального з підготованою питною водою, та (або) цукром чи сахарами, цукровим сиропом, та (або) натуральним медом з одночасним відновленням аромату, здатний до зброджування, але не зброджений, що може містити добавки, законсервований фізичним способом, окрім обробляння іонізувальним опромінюванням

(ДСТУ 4283.1)

26 Морс — рідкий продукт, отриманий зі свіжих та (або) заморожених ягід, фруктового соку чи з концентрованого натурального фруктового соку та (або) пюре, змішаних з підготовленою питною во­дою та цукром (сахарами), чи цукровим сиропом або іншими підсолоджувальними речовинами, закон­сервований фізичними способами, окрім обробляння іонізувальним опромінюванням (ДСТУ 4283.1)

27 Напій соковий — рідкий продукт, отриманий змішуванням соків, та (або) пюре, концентрова­них соків, концентрованого пюре з одного або декількох видів плодів із підготовленою питною водою, цукром (сахарами), цукровим сиропом, або іншими підсолоджувачами, законсервований фізичним або хімічним способами (ДСТУ 4283.1)

28 Мед натуральний — продукт переробки медоносними бджолами нектару або паді (ДСТУ 2154)

29 Мед стільниковий — мед, складений в комірках стільників і запечатаний восковими кришеч­ками (ДСТУ 2154)

30 Мед падевий — мед, вироблений бджолами з паді рослинного та тваринного походження

(ДСТУ 2154)

31 Мед фальсифікований — перероблений бджолами цукровий сироп або сироп з плодовоягід-ними соками, а також штучний мед, одержаний нагріванням сахарози з додаванням кислот і ароматичних есенцій

32 Чай — продукт, виготовлений з чайного листа, який містить таніно-катехіновий комплекс, ви-таміни, кофеїн. Виготовляють: байховий, чорний, зелений, червоний, жовтий, листовий, дрібний, плит­ковий, цегляний, розчинний, ароматизований, гранульований (ДСТУ 2208)

33 Маргарин — штучно виготовлений харчовий продукт у вигляді високодисперсної водно-жиро­вої емульсії, за смаком, кольором, ароматом, консистенцією, структурою та поживністю схожий з вер­шковим маслом, але перевищує його за кількістю поліненасичених жирних кислот. Виготовляють: сто­лові, бутербродні, м'які, рідкі, дієтичні, висококалорійні, низькокалорійні (ДСТУ 3001)

34 Кондитерський виріб — харчовий продукт, переважно солодкий на смак, з певним ароматом, різний за консистенцією і формою. Кондитерські вироби розподіляються на дві основні групи: цукрові та борошняні. Виготовляють: цукерки, карамель, драже, ірис, шоколад, марципан, пастила, зефір, мар­мелад, халва, печиво, крекер, галети, вафлі, тістечко, торт, пряник, коврига, рулет, кекс, ромова баба, східні солодощі (ДСТУ 2633)

35 Глазур — кондитерський напівфабрикат, що застосовується для покриття кондитерських виробів (ДСТУ 2633)

36 Какао порошок — тонкоподрібнений какао жмих (ДСТУ 2633)

37 Олія — олія, що являє собою суміш ацилгліцеридів вищих жирних кислот, а також супутніх ре­човин та видобувається з рослинної олійної сировини. Виготовляють: соняшникову, лляну, конопляну, ріпакову, кукурудзяну, соєву, абрикосову, сливову, вишневу, персикову, виноградну, мигдалеву, гірчичну, арахісову, рицинову, пальмову, кокосову, пальмоядрову, оливкову, рисову (ДСТУ 2423)

38 Оцет — продукт, одержаний внаслідок аеробного окислення етилового спирту оцтовокислими бактеріями, призначений для використання як приправа до їжі і для консервування (ДСТУ 2450)

39 Масло — харчовий продукт, що містить виключно молочний жир та плазму молока, рівномір­но розподілену у жирові фазі (ДСТУ 4399), (ДСТУ 4422)

40 Емульгатори для молочних продуктів — поверхнево-активні речовини, що сприяють ство­ренню або зберіганню гомогенної суміші двох або більш несумісних фаз у молочних продуктах (ДСТУ 2212)

41 Ароматизатори для молочних продуктів — речовини, які застосовують для надання аромату молочним продуктам (ДСТУ 2212)

42 Стабілізатори для молочних продуктів — речовини, які вводять до складу молочних про­дуктів для зміцнення структури та надання їй стійкості (ДСТУ 2212)

43 Наповнювачі для молочних продуктів — продукти, які вводять до складу молочних продуктів для надання їм нових смакових властивостей або підвищення харчової чи біологічної цінності

(ДСТУ 2212)

44 Морепродукт — головоногі, черевоногі і двостулкові молюски, ракоподібні, водорості, морські трави чи продукт, отриманий з них внаслідок застосування різноманітних засобів технологічного оброб­лення (ДСТУ 3326)

45 Рибопродукт — продукт, отриманий з риби із застосуванням різноманітних способів технологіч­ного оброблення (ДСТУ 3326)

46 Пресерви з риби і морепродуктів — солений продукт з риби або морепродуктів з доданням консервантів, антисептиків, в щілно закупореній тарі, який зберігають за температури від 0 до мінус 15 ^оС (ГОСТ 30054)

47 Зерниста ікра — ікра-зерно, оброблена кухонною сіллю чи розчином кухонної солі. До деяких видів зернистої ікри додають консерванти й харчові добавки ДСТУ 3326

48 Паюсна ікра — ікра-зерно осетрових риб, засолена у підігрітому розчині кухонної солі з подаль­шим спресуванням до однорідної маси

49!

50 Хлібобулочні вироби — харчовий продукт, який випікають з борошна, дріжджів, солі, води та додаткової сировини (ДСТУ 2120)

51 Продукт згущений з олією та цукром — суміш згущеного знежиреного молока з цукром та олією, яка внаслідок спеціального оброблення і паковання тривалий час зберігає свої властивості (ДСТУ 4702).

52 сухе [незбиране молоко] [знежирене молоко]; сухі вершки; суха [маслянка] [сироватка] – сухі вершки рослинного походження – НД – сухий молочний продукт, що його виробляють із [незбираного молока], [знежиреного молока], [вершків], [маслянки], [сироватки] (ДСТУ 4324)

53 ковбасний фарш – суміш подрібненої м‘ясної сировини зі спеціями, прянощами та іншими складниками (ДСТУ 4424)

54 ковбаса – виріб з ковбасного фаршу в оболонці, підданий термічному оброблянню до готовності до вживання (ДСТУ 4424)