Фруктові й овочеві соки, нектари, морси, коктейлі, сокові напої

С.

1 Сфера застосування 5

2 Нормативні посилання 5

3 Терміни та визначення понять 6

4 Загальні вимоги щодо інформації для споживача 9

5 Інформація, яку необхідно наносити на споживчу тару, за групами харчових продуктів 15

5.1 Продукти для дитячого харчування, а також сухі суміші, консерви фруктові,

овочеві, овоче-фруктові, овоче-м'ясні......................................................................................................................................... 15

5.2 Борошно, крупи в т.ч. саго, пластівці, толокно і харчові висівки.................................................................................. 16

5.3 Макаронні вироби..................................................................................................................................................................... 16

5.4 Плодоовочеві продукти і картопля...................................................................................................................................... 17

5.5 Молоко та молочні продукти................................................................................................................................................. 18

5.6 М'ясо і м'ясні продукти............................................................................................................................................................ 21

5.7 М'ясо птиці, яйця та продукти їх перероблення.............................................................................................................. 23

5.8 Риба та морепродукти............................................................................................................................................................ 26

5.9 Продукти з риби і морепродуктів, консерви та пресерви.............................................................................................. 26

5.10 Чай, кава, какао (а також напої з них), прянощі, приправи, харчові добавки........................................................ 28

5.11 Харчові концентрати............................................................................................................................................................. 29

5.12 Продукти пивоварної та безалкогольної промисловостей......................................................................................... 29

5.13 Води мінеральні фасовані та води питні фасовані...................................................................................................... 31

5.14 Цукор.......................................................................................................................................................................................... 33

5.15 Сіль кухонна............................................................................................................................................................................. 33

5.16 Продукти бджільництва........................................................................................................................................................ 34

5.17 Хлібобулочні вироби............................................................................................................................................................. 35

5.18 Кондитерські вироби і жувальна гумка............................................................................................................................. 35

5.19 Крохмаль і крохмалепродукти............................................................................................................................................ 36

5.20 Олія та олійножирові продукти (а також маргарин та маргаринові продукти)..................................................... 36

Додаток А Визначення основних загальних назв продуктів................................................................................................ 37

Додаток Б Бібліографія.................................................................................................................................................................. 40

ІІІ

ДСТУ 4518:2008 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРОДУКТИ ХАРЧОВІ МАРКУВАННЯ ДЛЯ СПОЖИВАЧІВ

Загальні правила

ПРОДУКТЫ ПИЩЕВЫЕ МАРКИРОВКА ДЛЯ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ

Общие правила

FOOD PRODUCTS MARKS OF CONSUMERS

General rules

Чинний від 2008-11-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на споживче маркування харчових продуктів вітчизняного та закордон­ного виробництва, що розфасовані у споживчу тару, які реалізують на території України через оптову або роздрібну торговельну мережу, а також закладами ресторанного господарства (у тому числі в до­шкільних закладах, школах, лікувальних, лікувально-профілактичних установах та інше), що безпосе­редньо пов'язані з обслуговуванням споживачів.

Стандарт призначений забезпечити узгодженість та правильність маркування для виробника, експортера/імпортера щодо подання і викладення інформації, зокрема для виконання вимог чинного законодавства.

Стандарт установлює загальні правила та поняття щодо необхідної інформації про харчові про­дукти, яку треба наносити на споживчу тару. Вимоги цього стандарту треба враховувати підприємствам торгівлі під час розфасовування продуктів із метою їх подальшого продажу споживачам.

Цей стандарт придатний для використання під час виробництва, зберігання, реалізації, ідентифі­кації харчових продуктів.

Вимоги до марковання харчових продуктів, що встановлені в чинних національних, міждержавних та інших нормативних документах, використовують у частині, що не суперечить цьому стандарту.

У разі посилання на норми та правила нормативно-правового акта застосовують його найпізніше видання (разом з будь-якими змінами до нього).

При цьому зазначаємо, якщо норми, правила щойноприйнятого нормативно-правового акта не уз­годжені з нормативно-правовими актами, прийнятими пізніше, то перевагу надають тому нормативно-правовому акту, який прийнято пізніше.

Інформацію, передбачену вимогами цього стандарту, для харчових продуктів, які потребують по­дальшого фасування або пакування їх для безпосереднього продажу через роздрібну торговельну ме­режу, надає продавець.

Стандарт не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 878-93 Води мінеральні питні. Загальні технічні умови

ДСТУ 1009:2005 Цукор ванільний. Технічні умови

ДСТУ 2120-93 Хлібопекарське виробництво. Терміни та визначення Видання офіційне

ДСТУ 2154-2003 Бджільництво. Терміни та визначення понять

ДСТУ 2208-93 Чайна промисловість. Терміни та визначення

ДСТУ 2209-93 Борошно, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення

ДСТУ 2211-93 Крохмаль та крохмалепродукти. Терміни та визначення

ДСТУ 2212:2003 Молочна промисловість. Виробництво молока та кисломолочних продуктів. Тер­міни та визначення понять

ДСТУ 2296-93 Система сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності. Фірма, розміри, технічні ви­моги та правила застосування

ДСТУ 2368:2004 Напої безалкогольні. Виробництво. Терміни та визначення понять

ДСТУ 2423-94 Олії рослинні. Виробництво. Терміни та визначення

ДСТУ 2450:2006 Оцти з харчової сировини. Загальні технічні умови

ДСТУ 2567:2007 Цукрове виробництво. Терміни та визначення

ДСТУ 2629-94 Крупи, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення

ДСТУ 2633:2007 Продукція кондитерського виробництва. Терміни та визначення понять

ДСТУ 2887-94 Паковання та маркування. Терміни та визначення

ДСТУ 3001:2008 Продукція маргаринова. Виробництво. Терміни та визначення понять ДСТУ 3139-95 Пивоварство. Терміни та визначення

ДСТУ 3145-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги ДСТУ 3146-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів іденти­фікації. Штрихові позначки EAN. Вимоги до побудови

ДСТУ 3147-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифі­кації. Формат та розташування штрихкодових позначок ЕАN на тарі та пакованні товарної продукції. Загальні вимоги

ДСТУ 3326-96 Риба, морські безхребетні, водорості та продукти їх перероблення. Терміни та ви­значення

ДСТУ 3583-97 (ГОСТ 13830-97) Сіль кухонна. Загальні технічні умови

ДСТУ 3651.0-1997 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжна­родної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення ДСТУ 3747-98 Сіль кухонна. Виробництво. Терміни та визначення ДСТУ 3888-99 Пиво. Загальні технічні умови

ДСТУ 3938-99 М'ясна промисловість. Продукти забою тварин. Терміни та визначення ДСТУ 4069-2002 Напої безалкогольні. Загальні технічні умови ДСТУ 4307:2004 Сіль йодована. Технічні умови ДСТУ 4399:2005 Масло вершкове. Технічні умови ДСТУ ISO 3166-1-2000 Коди назв країн світу

ДСТУ 4283.1:2007 Консерви. Соки та сокові продукти. Частина 1. Терміни та визначення ДСТУ 4699:2006 Продукти молочні. Продукт згущений з соєвим екстрактом та цукром. Технічні умови

ДСТУ 4324:2004 Молочна промисловість. Виробництво молочних консервів. Терміни та визначення понять

ДСТУ 4422:2005 Молочна промисловість. Виробництво масла. Терміни та визначення понять

ДСТУ 4424:2005 М’ясна промисловість. Виробництво м’ясних продуктів. Терміни та визначення понять

ДСТУ 4702:2006 Продукти молочні. Продукт згущений з олією та цукром. Технічні умови ДСТУ ISO 14020:2003 Екологічні марковання та декларації. Загальні принципи (ISO 14020:2000, IDT) ДСТУ ISO 14021-2002 Екологічні марковання та декларації. Екологічні само декларації (Екологічне маркування типа ІІ) (ISO 14021:1999, IDT)

ДСТУ 5028:2008 Яйця курячі харчові. Технічні умови

ДСТУ 5037:2008 Промисловість птахопереробна. Терміни та визначення понять

ГОСТ 30054-93 Консервы, пресервы из рыбы и морепродуктов. Термины и определения (Консер­ви, пресерви з риби і морепродуктів. Терміни та визначення).

ДСТУ ISO/IEC Guide 59-2000 Кодекс усталених правил стандартизації

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення понять із чинних термінологічних стан­дартів, а також такі:

3.1 виробник

Фізична або юридична особа (її філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, представництва), що здійснює господарську діяльність з виробництва харчових продуктів, харчових добавок, аромати­заторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки та допоміжних засобів і матеріалів для виробництва з метою введення їх в обіг, а також їх обіг

3.2 власна назва - слово або словосполука, які довільно присвоєні розробником продукту (можливі фантазійні), не характеризують його споживчі властивості, проте дають змогу відрізнити від інших аналогічних продуктів, близьких за складом і органолептичними показниками

3.3 генетично модифікований організм (ГМО)

Будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів пе­реносу генів, які не відбуваються у природних умовах (організм — будь-яка форма біологічного існу­вання, а також стерильні організми, віруси та віроїди, здатна до масовідтворювання або передаван­ня спадкових чинників)

3.4 допоміжний матеріал для переробки

Будь-який матеріал, за винятком матеріалів харчового обладнання та інвентарю, які не спожива­ються у їжу самі по собі, а використовуються під час виробництва або переробки харчового продукту або його складових для досягнення певної виробничої мети, результатом чого є присутність залишків або формування похідних речовин у кінцевому продукті

3.5 допоміжні засоби та матеріали для виробництва та обігу

Матеріали або речовини, включаючи обладнання та інвентар, одиниці упаковки (контейнери), які контактують з харчовими продуктами і таким чином можуть впливати на їх безпечність

3.6 загальна назва (харчова промисловість) – визначення, яке вказує на належність харчового продукту до певної групи чи підгрупи однорідних продуктів

3.7 знак

Зображення із відомим умовним значенням

3.8 енергетична цінність (калорійність)

Показник, який характеризує частку енергії, що може вивільнитися з харчових продуктів під час біологічного окислювання і використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму людини

3.9 етикетка

Будь-яка бирка, напис, ярлик, що містить малюнки чи написи, написані, надруковані, нанесені за допомогою трафарету, витиснені або вдавлені та прикріплені до одиниці упаковки (контейнера) з хар­човими продуктами

3.10 ідентифікація

Процедура підтвердження відповідності органолептичних, біологічних, фізичних та хімічних пара­метрів і властивостей, специфічних для даного виду харчового продукту, тим параметрам і властиво­стям, які зазначають під час етикетування цього харчового продукту, а також процедура підтвердження загальновизнаної назви даного виду продукту, торговельної марки і/або комерційної (фірмової назви)

3.11 інгредієнт

Будь-яка речовина, включаючи добавки, яку використовують під час виробництва та приготування харчового продукту, що лишається в харчовому продукті, навіть у видозміненій формі

3.12 кольєретка

Етикетка, яка має складну геометричну форму

3.13 контретикетка

Етикетка, яку наклеєно на зворотну (стосовно основної етикетки) сторону упаковки та містить до­даткову інформацію про продукцію

3.14 листок-укладка

Листок зі стислою інформацією для споживача, наносять на паковання або розташовують на па­перовому носії

3.15 назва (харчова промисловість)

Позначення харчового продукту, що відображає притаманні йому властивості

3.16 номінальна кількість товару

Кількість товару, зазначена на ярлику чи на споживчій тарі або в нормативному документі, позна­чення якого нанесено на ярлик

3.17 паковання

Одиниця товару в упаковках (споживчій тарі), за винятком обгорток та інших матеріалів, що запа­ковані разом із товаром

3.18 партія

Будь-яка визначена кількість харчового продукту з однаковою назвою та властивостями, який ви­роблений за однакових умов на одній і тій самій потужності (об'єкті)

3.19 партія фасованого товару в пакованнях

Певна кількість паковань, які містять одну і ту саму номінальну кількість товару, мають один і той самий спосіб фасування, один і той самий вид споживчої тари, фасований в одному і тому самому місці за певний проміжок часу

3.20 поживна (харчова) цінність продукту

Усі основні природні компоненти харчового продукту, включаючи вуглеводи, білки, жири, вітамі­ни, мінерали та солі

3.21 потужності (об'єкти)

Територія, споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, вклю­чаючи транспортні засоби, що використовуються у виробництві або обігу об'єктів санітарних заходів

3.22 правдива інформація

Інформація, яка не викликає сумніву, цілком вірна, точна

3.23 продавець

Суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує його до реалізації

3.24 споживач

Фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити про­дукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або вико­нанням обов'язків найманого працівника

3.25 споживче маркування

Маркування, що містить інформацію щодо виробника, кількості, якості та ціни продукції, способів поводження з нею під час споживання, а також рекламує продукцію

3.26 споживча тара

Тара, що надходить до споживача з товаром і не призначена для транспортування товару

3.27 строк

Певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначають роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, визначений місяцями, спливає у відповід­не число останнього місяця строку. Строк, визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку

3.28 тара

Основний елемент паковання, що є виробом для розміщення товару

3.29 транспортна тара

Тара, яка утворює самостійну транспортну одиницю

3.30 термін

Певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначають календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати

3.31 знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб

3.32 упаковка

Технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень та втрат під час його обігу, а довкілля від забруднення

3.33 фасування

Розміщення товару в споживчу тару або пакувальний матеріал з попереднім або одночасним до­зуванням товару

3.34 функціональний харчовий продукт

Харчовий продукт, який містить як компонент лікарські засоби і/або пропонується для профілак­тики або пом'якшення перебігу хвороби людини

3.35 харчова добавка

Будь-яка речовина, яка зазвичай не вважається харчовим продуктом або його складником, але додається до харчового продукту з технологічною метою в процесі виробництва, та яка у результаті стає невід'ємною частиною продукту (термін не включає забруднюючі речовини, пестициди або речо­вини додані до харчових продуктів для поліпшення їх поживних властивостей)

3.36 харчовий продукт

Будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необробле-ний, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речовину, зокрема воду, які навмисно включені до харчового продук­ту під час виробництва, підготовки або оброблення

3.37 ярлик

Виріб заданих форм, розмірів та матеріалу, призначений для нанесення маркування та прикріплений безпосередньо до упаковки чи продукції або вкладений в упаковку, або нанесений безпосередньо на споживчій тарі.

3.38 лицьовий бік паковання – частина паковання, де подані назва та основні елементи марковання, які ідентифікують виріб, і експонована в торговельному залі, мережі для доступного сприйняття споживачем

3.39 фірмова назва – зареєстрована в установленому порядку назва юридичної особи для її індивідуалізації

3.40 позначка придатності – позначка, яка застосовується для підтвердження придатності необроблених харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною

3.41 сувенірне паковання – набір харчових виробів в окремому пакованні, який може відображати національні чи регіональні особливості культури та мистецтва і може бути присвячений будь-якій визначній події, пам‘ятній даті

4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ СПОЖИВАЧА

Маркування продукту повинно бути чітким та зручним для сприйняття. Фон етикетки та текст, який на неї нанесений, за кольором і відтінками не повинні поглинати одне одного.

4.1 Не дозволено в марковання продукту вводити інформацію щодо переваги цього продукту у по­рівнянні з аналогічним харчовим продуктом.

4.2 Виробник (продавець) зобов'язаний своєчасно надавати споживачу інформацію про харчові продукти.

Ця інформація не повинна вводити в оману споживача. Інформація для споживача повинна бути чіткою, конкретною, однозначною, забезпечувати споживачу можливість правильного вибору продук­ту та нести правдиві відомості щодо продукту. Інформація, яка стосується складу, властивостей, хар­чової цінності, природи походження, способів виготовлення та споживання, а також інших властивос­тей, які характеризують прямо або опосередковано безпечність і якість харчового продукту, повинна забезпечувати однозначне сприйняття споживачем та унеможливлювати помилкове сприйняття цього продукту за інший, близький до нього за зовнішнім виглядом або органолептичними показниками.

4.3 Інформацію для споживача необхідно подавати безпосередньо на споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші разом із харчовим продуктом у вигляді тексту, умовних познак, а також штрихового кодування та рисунків з урахуванням способу нанесення інформації, прийнятного для певного виду продуктів.

Марковання повинно відповідати вимогам чинного законодавства та CODEX STAN 1 [1]. Екологічне маркування повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 14020 та ДСТУ ISO 14021. Штрихове кодування — згідно з ДСТУ 3145, ДСТУ 3146 та ДСТУ 3147.

4.4 Текст на споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші обов'язково повинен бути нанесений державною мовою згідно з чинним законодавством України, а до­датково, відповідно до договору/контракту, продубльований іншою мовою.

Текст, написи та мова повинні відповідати нормам української лексики або іншої мови, якою по­дано інформацію про харчовий продукт.

4.5 Інформація про харчові продукти повинна містити такі дані

4.5.1 Назва продукту

4.5.1.1 Назву продукту складають, як правило, із загальної і власної назви продукту, вона має бути зрозумілою для споживача, конкретно та правдиво характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, давати змогу вирізняти даний продукт від інших. Усі слова, які входять до складу знаків для товарів, як загальної, так і власної назви харчового продукту, що наносять на споживчу тару, етикетку, контретикетку, кольєретку, ярлик, листок-вкладиш повинні мати висоту літер не менш ніж 5 мм. Інша інформація має бути нанесена шрифтом не меншим ніж 1,8 мм. Колір шрифту, яким наносять слова, має бути контрастним з фоном поверхні, на яку його наносять.

Якщо марковання неможливо виконати шрифтом із розміром літер не меншим ніж 5 мм, то розмір шрифту усіх слів, які входять до складу знаків для товарів, загальної та власної назви харчового про­дукту, під час нанесення на споживчу тару, етикетку, контретикетку, кольєретку, ярлик, листок-вкладиш має бути не менше ніж у 3 рази більшим від розміру шрифту іншої інформації. Ця інформація (склад продукту, адреса виробника (потужностей), номери телефонів тощо) має бути подана шрифтом, не меншим ніж 0,8 мм

У разі цифрового позначення вмісту основного складника у назві, під час маркування, необхідно зазначати його фактичний вміст поруч із назвою складника (наприклад, майонез «Оливковий 80 % жиру» або майонез «Оливковий (80 % оливкової олії)»).

Примітка. Вимоги до мінімальної висоти літер (5 мм і 2,4 мм) стосуються назви продукту, поданої на лицьовому боці паковання

4.5.1.2 У назві продукту необхідно обов'язково подавати інформацію щодо характерних властиво­стей та спеціального оброблення продукту («концентрований», «відновлений», «сухий», «сублімований», «пастеризований», «стерилізований», «термізований», «УВТ-оброблений», «охолодже­ний», «заморожений», «генетично модифікований» тощо), долучають до загальної назви продукту або розташовують у безпосередній близькості від назви продукту. Харчові продукти необхідно супрово­джувати інформацією щодо спеціальних способів (методів) оброблення самого продукту або його інгредієнтів (наприклад: опромінення іонізувальним випромінюванням). Шрифт, яким подають зазначену інформацію не повинен бути меншим, ніж загальна назва самого продукту. Загальну і власну назву продукту треба подавати на лицьовому боці паковань.

4.5.1.3 Загальні назви харчових продуктів повинні відповідати назвам, які використовують у чин­них в Україні нормативних документах.

Перелік основних загальних назв харчових продуктів наведено у додатку А.

Імпортовані харчові продукти, що не є традиційними для України (наприклад, равіолі, мате, лечо тощо), повинні мати назви, що відповідають міжнародним, регіональним та національним стандартам та регламентам. Таку інформацію обумовлюють у договорі/контракті.

Якщо в національних стандартах України, міждержавних, міжнародних, регіональних стандартах і регламентах конкретні назви (найменування) харчових продуктів не встановлені, їх установлює вироб­ник з урахуванням вищезазначених вимог.

4.5.1.4 Дозволено використовувати фантазійні власні назви, зображення, створені розробником, і які ніяким чином не пов'язані зі складом продукту, і не суперечать принципам гуманності та моралі, а також дозволено зазначати назву за місцем виготовлення або за назвою виробника продукту за умо­ви, якщо вони не суперечать вимогам цього розділу.

Задля унеможливлення фальсифікування харчових продуктів традиційного (усталеного) асорти­менту заборонено присвоювати новому харчовому продукту загальновідому назву, утворювати похідні слова від загальновідомих назв (наприклад, «нова», «екстра», «прима», «люкс» тощо) або використо­вувати ці назви у словосполученнях з іншими словами.

Не дозволено надавати харчовим продуктам, на які установлено застандартизовані терміни, зменшувально-лагідні загальні назви (сирочок, сметанка, квасок тощо)

Примітка. До традиційного асортименту належать продукти з загальновідомими назвами, які виготовляють згідно з уже чин­ними національними нормативними документами.

4.5.1.5 Інформація про такі властивості продуктів, як «Вирощений з використанням лише органічних добрив», «Вирощений без використання пестицидів», «Вирощений без використання мінеральних доб­рив», «Вітамінізований», «Без консервантів» та інші дозволена лише за наявності у виробника доку­ментального підтвердження цієї інформації відповідними центральними органами виконавчої влади згідно з установленим порядком.

4.5.1.6 Не дозволено:

— у назві харчового продукту зазначати, що він є продуктом типу іншого відомого продукту (на­приклад: мінеральна вода типу Боржомі, Нафтуся тощо);

— надавати харчовим продуктам назви, які вводять споживача в оману відносно природи поход­ження харчового продукту (промислово виготовленим аналогам натуральних продуктів надавати назви, ідентичні назвам натуральних продуктів, наприклад: білковій ікрі — «Ікра чорна зерниста», напою, що виготовлений не бродінням — «Квас»); використовувати в назвах харчових продуктів назви натураль­них харчових продуктів — м'яса, риби, молока, масла, плодів, овочів тощо — які в тій чи іншій формі не входять в їхній склад. (У разі включення в склад таких продуктів ароматизаторів, що імітують на­явність у них натуральних харчових продуктів (інгредієнтів), в їх назві зазначають, що ці продукти з ароматом м'яса, риби, молока, фруктів, овочів тощо залежно від того, аромат якого продукту він набув);

— виготовляти під однією назвою декілька різних видів харчових продуктів;

— наносити на споживчу тару, етикетку, контретикетку, кольєретку, ярлик, листок-вкладку зобра­ження продуктів, сировинних компонентів (а також зображення тварин та рослин), що не були викори­стані під час виготовлення упакованих у споживчу тару (для вагових — у транспортну тару) харчових продуктів, за винятком, коли такі продукти, сировинні компоненти нанесено не на лицьовому боці паковання винятково щоб зобразити рецепти готування страв, якщо вони разом із цим харчовим продук­том входять як інгредієнти відповідних страв; або коли зображення тварин та рослин імітують фантазійні власні назви.

— використовувати у назві напоїв назви натуральних фруктів, плодів і ягід або назви соків з цих фруктів, плодів і ягід за умови, що їхній вміст у складі напоїв менший ніж 10 %. Якщо, відповідно до рецептури, передбачено використання ароматизаторів, емульсій, концентратів, сировинних компонентів, які надають продукту смак, чи аромат то дозволено у назві продукту зазначати «зі смаком» або «з ароматом» фруктів, плодів чи рослин, смак чи аромат якого набув продукт

Примітка. Під час маркування харчових продуктів дозволено наносити позначку, яка імітує продукти, сировинні компоненти, рослини, тварини, які не було використано під час виготовлення харчового продукту, за умови одночасного виконання таких вимог:

а) рецептурою (технологічною інструкцією), згідно з якою виробляють харчовий продукт, передбачено використовування аро-
матизаторів, ароматичних препаратів, які надають продукту смаку (аромату) продуктів, сировинних компонентів, рослин, які не були
використані під час виготовлення харчового продукту;

б) у безпосередній близькості з ідентифікаційною позначкою розташовано напис: «зі смаком» або «з ароматом». Загальний
розмір ідентифікаційної позначки з написом: «зі смаком» або «з ароматом» не повинен перевищувати 1/6 частини марковання. Цей
напис має бути нанесено розбірливо, шрифтом не меншим, ніж назва харчового продукту;

— використовувати назви (найменування) продукту, які відрізняються за своїми складовими від типових ознак і складників продукту, якщо вони не мають товарознавчих характеристик, притаманних їхній назві (найменуванню) наприклад:

— є цукерки «РОМАШКА польова», має бути «РОМАШКА ПОЛЬОВА»;

— є — МАСЛО З КОРОВ'ЯЧОГО МОЛОКА (СКЛАД: ВЕРШКИ МОЛОЧНІ, олії рослинні, емульга­тор, стабілізатор....) має бути МАРГАРИН

— формувати та використовувати назву продукту, яка у будь-який спосіб переінакшує, приховує, фальсифікує чи модифікує назви, підписи, монограми, голограми, торгові марки, літери, цифри, за­водські номери, емблеми, знаки будь-якого характеру, нанесені на товари і призначені для їхньої іден­тифікації та застосування назв, зміст яких носить оманливий характер.

4.5.1.7 Не дозволено наносити на харчові продукти напис «Екологічно чистий».

4.5.1.8 У разі, якщо продукт може негативно впливати на здоров'я споживача, виробник зобов'я­заний нанести на марковання інформацію щодо застереження споживання харчового продукту певни­ми категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками) за обов'язкової наявності висновку Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

4.5.1.9 Дочірні підприємства власників товарних знаків (компаній та фірм), а також інші підприєм­ства і організації, що отримали в установленому порядку право (ліцензію) на виготовлення і реаліза­цію харчових продуктів із товарним знаком цих компаній і фірм, наносять на харчові продукти назви, установлені компаніями і фірмами-власниками товарних знаків, за умови, що ці назви не суперечать чинному законодавству.

4.5.1.10 Назву харчового продукту, сформовану з урахуванням вимог 4.5.1.1 - 4.5.1.9, може бути доповнено власною назвою (зокрема фантазійною) та/чи фірмовою назвою, зокрема з використанням літер латинської абетки

4.5.2 Назва місцезнаходження виробника, пакувальника, імпортера

4.5.2.1 У назві місцезнаходження зазначають юридичну адресу та (або) адресу потужностей (об'єкта) виробництва, включаючи країну-виробника (пакувальника, експортера, імпортера або вітчиз­няного виробника продукту), а також ліцензіара (якщо харчовий продукт виготовлено за ліцензією). На­зва міста виготовлення продукту може входити у назву харчового продукту. Юридичну адресу (у разі, якщо адреса виробника і юридична і поштова адреси відрізняються, то на маркованні треба надавати відповідний перелік адрес) виробника зазначають українською мовою, та, додатково, на розсуд вироб­ника, мовою країни місцезнаходження виробника.

На продуктах вітчизняного виробництва треба зазначати назву та повну адресу і номер телефо­на виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва.

На імпортованих харчових продуктах треба зазначати назву, повну адресу і номер телефона імпортера.

Дозволено наносити назви декількох виробників із кодуванням кожного відповідними позначками (крапкою, літерою, трикутником, тощо). Такі позначки наносять проти адреси підприємства — виробника

4.5.2.2 Якщо сировину, напівфабрикати, харчові продукти (наприклад чай, каву, худобу і птицю для забою чи м'ясо для перероблення, молоко, олію, крупи, борошно тощо) постачають численні виробники на підприємства, що здійснюють технологічне перероблення, яке змінює їхні властивості та перетво­рює їх у готові (а також фасовані) для реалізації споживачам харчові продукти, внаслідок чого немож­ливо зазначити виробника кожної конкретної партії, тоді виробником і пакувальником таких харчових продуктів вважають підприємства, що здійснюють технологічне оброблення.

4.5.2.3 Якщо виробник продукту не є одночасно і пакувальником, і експортером (імпортером), то, окрім виробника і його адреси, повинні бути зазначені пакувальник, експортер (імпортер) та їхня адреса.

4.5.2.4 Назву виробника та експортера харчового продукту дозволено наносити літерами латинсь­кої абетки.

4.5.2.5 Назва місця походження — це назва країни, населеного пункту, географічної місцевості (об'єкта), яку використовують для позначення харчового продукту, особливі властивості якого винят­ково або головним чином визначаються характерними для цієї місцевості (об'єкта) природними умовами чи людськими чинниками, або і природними умовами, і людськими чинниками одночасно.

Назвою місця походження продукту може бути історична назва географічної місцевості (об'єкта).

Не дозволено використовувати зареєстровану назву місця походження харчового продукту юри­дичними і фізичними особами, які не мають відповідного свідоцтва на право користування назвою місця походження харчового продукту, навіть, якщо при цьому зазначено справжнє місце походження харчо­вого продукту, або назву використовують у перекладі у поєднанні з такими словами: рід, тип, імітація і тому подібними, а також використовувати схоже позначення для однорідних харчових продуктів, здатне ввести споживачів в оману стосовно місця походження і особливих властивостей харчового продукту.

Якщо напівфабрикат (сировина), виготовлений в одній країні, проходить в іншій країні технологі­чне оброблення, яке змінює його властивості або перетворює в готовий виріб, то, під час нанесення інформації, іншу країну розглядають як країну його походження.

4.5.3 Знак для товарів і послуг виробника

Знак для товарів і послуг виробника, повинен бути зареєстрований у порядку, встановленому в країнах місце­знаходження виробника.

4.5.4 Позначення маси нетто, чи об'єму, чи кількості продукту

Кількість харчового продукту треба зазначати у встановлених одиницях вимірювання (вага, об'єм або поштучно).

Для продуктів, в яких основний компонент знаходиться в рідкому середовищі (у сиропі, тузлуку, маринаді, розсолі, у фруктовому або овочевому соку, в бульйоні желе тощо), окрім загальної маси нетто необхідно зазначати масу основного продукту.

Масу нетто і об'єм продукту потрібно зазначати в метричній системі мір та згідно з ДСТУ 3651.0. Для харчових продуктів, які продають «на вагу» (зважування в присутності споживача) масу нетто чи об'єм продукту дозволено не зазначати.

Дозволено наносити на етикетку познаку до трьох можливих значень кількості продукту із відповідним кодуванням (крапкою, літерою, трикутником тощо)

4.5.5 Склад продукту

4.5.5.1 Перелік інгредієнтів наводять для усіх харчових продуктів. Специфічні назви деяких інгредієнтів можуть бути замінені назвами видів/класів харчових продуктів. У разі використовування продуктів, інгредієнтів, на які прийнято національні стандарти або є застандартизовані терміни, допустимо використовувати такі назви класів продуктів: «олія»; «масло вершкове», «спред», «маргарин»; «жир кулінарний», «жир кондитерський»; «крохмаль», «крохмаль модифікований», «риба», «м’ясо птиці», «сир твердий», «молоко згущене з цукром»; «спеції», «прянощі», «сіль», «цукор», «сиропи» «патока», «глюкоза». Свиний, яловичий жир і сало треба подавати під своїми назвами.

У разі маркування харчового продукту, виготовленого з використанням жирів рослинного походження (жири рослинні як інгредієнт/складник), допустимо подавати тільки назву цього жиру без уточнення складу.

Харчові продукти, що можуть спричиняти розлад смаку (гіпервегзію) або алергію, і які є у складі цього продукту, треба зазначати завжди (злаки, які мають глютен (пшениця, жито, ячмінь, овес, спельта або їхні гібридизовані різновиди та продукти з них), ракоподібні, молюски та продукти з них, яйця та яєчні продукти, риба та рибні продукти, арахіс, соєві боби та продукти з них, молоко та молочні продукти (зокрема лактозу), деревні горіхи та продукти з горіхів, а також сульфіт у концентраціях 10 мг/кг чи більше). Перед переліком інгредієнтів повинен бути заголовок «Склад». Склад харчового продукту зазначають у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що їх використовували під час вироблення продукту.

Якщо певний інгредієнт є продуктом із двох чи більше складників, то такий інгредієнт дозволено долучати до переліку інгредієнтів під загальною назвою. У цьому випадку, безпосередньо після назви такого складника (в дужках), наводять перелік (список) складників його інгредієнтів у порядку зменшен­ня їх масової частки. Інгредієнти, які використовували під час виробництва харчового продукту і які не змінюють його склад, його вид, і які складають менше ніж 2 % готового виробу, можна у списку інгредієнтів наводити з короткою приміткою «Містить... та (або)...». Такі інгредієнти можна подавати у будь-якій послідовності після основних інгредієнтів, не зазначаючи їхній склад, окрім харчових добавок

Якщо харчовий продукт складається з одного інгредієнта (компонента), то склад можна не зазна­чати за умови, що назва продукту ідентична назві інгредієнта.

Воду, яка входить до рецептури виготовлення продукту, зазначають у списку інгредієнтів, за ви­нятком тих випадків, коли вона є складником відновлених продуктів, а також таких інгредієнтів, як: розсіл, маринад, сироп, бульйон, тузлук згаданих у списку інгредієнтів під власною назвою.

У списку інгредієнтів не зазначають:

— леткі компоненти продукту, які випаровуються під час його виготовлення;

— речовини, які під час виготовлення тимчасово видаляли з харчового продукту, а потім знову в нього повертали, не перевищуючи його первісну частку в кількісному відношенні;

— речовини і допоміжні матеріали та засоби, які використовують як агенти для перероблення;

— харчові добавки, які входили до складу одного або декількох компонентів/інгредієнтів цього харчового продукту, але в готовому продукті не виконують технологічну функцію;

— речовини, які використовують як розчинники або носії;

— речовини, які розпадаються під час виготовлення продукту.

4.5.5.2 Треба обов'язково наносити інформацію щодо застосування під час виготовлення продукту харчових добавок, біологічно активних добавок до їжі, ароматизаторів, харчових продуктів нетрадицій­ного складу з долученням невластивих їм компонентів білкової природи і щодо харчових продуктів, отриманих з використовуванням джерел ГМО та щодо їхнього вмісту у використовуваній сировині. Цю інформацію необхідно наносити шрифтом не меншим, ніж шрифт основного тексту складу продукту.

Інформацію для споживача щодо продуктів, отриманих з використовуванням джерел ГМО, нано­сять на споживчу тару, етикетку, контретикетку, кольєретку, ярлик, листок-вкладку у вигляді відповід­них написів та знаків. Марковання таких продуктів має відповідати вимогам чинного законодавства та його виконують із зазначанням назви організму після загальної назви харчового продукту шрифтом з розміром не менш як 2 міліметри (для однокомпонентних продуктів) і у переліку складників харчового продукту після найменування кожного з тих, що містять генетично модифіковані організми чи вироблені з їх використанням, у дужках виконується напис "(генетично модифікований)", "(містить генетично модифікований організм)" або "(вироблений з генетично модифікованого організму)" із зазначенням найменування організму або до кожного такого складника робиться відповідна виноска. Напис виконується таким самим шрифтом, що і перелік складників.

У разі зазначення харчових добавок використовують такі класи харчових добавок: антиокислювачі; речовини для оброблення борошна; речовини, які унеможливлюють злежування та утворення грудок; речовини, які сприяють збереженню забарвлення; вологоутримувальні агенти; напівфабрикати для по­кривання кондитерських виробів; драглеутворювачі; загусники; кислоти; консерванти; барвники; напов­нювачі; піноутворювачі; підсолоджувачі; розпушувачі; регулятори; стабілізатори; ущільнювачі; підси­лювачі смаку та запаху; емульгатори; емульгувальні солі тощо.

У разі використання харчових добавок, зазначають клас харчової добавки та індекс відповідно до Міжнародної цифрової системи (INS), або Європейської цифрової системи (Е) (наприклад, барвник Е 102, консервант Е 210) чи назву харчової добавки (наприклад, барвник червоний буряковий бетанін чи барвник Е 162).

Під час застосування ароматичних речовин (ароматизаторів) слова «ароматична речовина», «аро­матичний препарат» або «ароматизатор» треба супроводжувати прикметником: «натуральний», «нату­рально-ідентичний», «штучний», залежно від природи походження, та назви ароматизатора (за наяв­ності). Наприклад, натуральний ароматизатор ваніль.

У разі застосування барвників інформацію треба подавати з урахуванням їхньої природи поход­ження та назви — «природний»/«натуральний», «синтетичний»/«штучний».

Відповідно до переліків, затверджених Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я України, інформація щодо біологічно активних добавок до їжі з тонізувальними властивостя­ми, гормоноподібною і впливаючою на ріст тканин організму людини дією, харчових добавок і харчо­вих продуктів, які містять ці добавки, а також щодо харчових продуктів нетрадиційного складу з вмістом невластивих їм компонентів білкової природи повинна містити відомості про протипоказан­ня щодо споживання певними категоріями населення з окремими видами захворювань. Така інформа­ція повинна бути узгоджена у встановленому порядку згідно з чинним законодавством.

4.5.5.3 Застереження щодо споживання певними категоріями населення з окремими видами за­хворювань виробник зобов'язаний нанести на лицьовий бік етикетки або на листок-укладку, який додають до кожного паковання за обов'язкової наявності висновку Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Будь-яка інформація щодо спеціальних харчових властивостей, лікувального, дієтичного або профі­лактичного призначення продукту, наявності в ньому біологічно активних добавок, відсутності шкідливих речовин або щодо інших аналогічних характеристик може бути нанесена на етикетку винятково з дозволу Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я України.

Обов'язкові рекомендації щодо добової норми вживання такого продукту повинні бути узгоджені з центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я України.

4.5.6 Поживна (харчова) та енергетична цінність (калорійність) харчового продукту

Поживну (харчову) цінність (вміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів) певного харчового продукту треба зазначати відповідно до вимог розділу 5. Відомості про вміст білків, жирів, вуглеводів наводять у випадку, якщо їх значення у 100 г (см³) харчового продукту складає не менше ніж 2 %, а для мінеральних речовин та вітамінів не менше ніж 5 % від рекомендованого добо­вого споживання

Енергетичну цінність (калорійність) та поживну (харчову) цінність продукту треба зазначати з ура­хуванням розрахункових даних виробника відповідно до рецептури та з урахуванням вимог САСЛЗІ_ 2 [5].

Енергетичну цінність (калорійність) продукту треба зазначати в кілоджоулях (кДж) і (або) кілока­лоріях (ккал) у перерахунку на 100 г або на 100 см³ продукту.

Інформація про вміст показників поживної цінності (білків, жирів, вуглеводів, цукрів, насичених жирних кислот, харчових волокон, натрію) повинна бути виражена в грамах (г).

Інформація про вміст вітамінів та мінералів повинна бути виражена в одиницях системи Бі.

Додаткову інформацію про поживну (харчову) цінність допустимо виражати у відсотках від реко­мендованої добової норми споживання відповідного показника

Примітка. Поживну (харчову) цінність не зазначають для чаю, кави, оцту, мінеральної води, кухонної солі, харчових доба­вок, ароматизаторів.

4.5.7 Призначення і умови застосування (використання) продуктів для дитячого, дієтич­ного харчування і біологічно активних добавок

Має відповідати вимогам, установленим у 5.1 та 5.12.2.1. У разі заборони вживання продуктів дітьми до 7 років за обов'язкової наявності висновку Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я виробник зобов'язаний нанести на марковання засторогу щодо вживання харчового продукту дітьми.

4.5.8 Способи і умови приготування готових страв, концентратів та напівфабрикатів хар­чових продуктів.

Зазначати рекомендації необхідно у випадку, якщо правильне застосування продукту без такої інформації ускладнене, а неправильне його приготування і (або) використовування може нанести шкоду здоров'ю споживача, його майну, призвести до псування або неефективного використовування продукту.

4.5.9 Строк (термін) придатності

Строк придатності встановлює виробник на підставі відповідних чинних нормативних документів із зазначенням встановлених умов зберігання.

Виробник може встановлювати збільшений строк придатності у разі наявності санітарно-гігієнічно­го висновку Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я України та рішення га­лузевої (регіональної, спеціалізованої) дегустаційної (приймальної) комісії.

Строк придатності може бути зазначений так: «Придатний...(годин, діб, місяців або років) з дати виготовлення», «Строк придатності... (годин, діб, місяців або років)». Термін придатності може бути зазначений таким чином: «Придатний до...(дата)», «Вжити до...(дата)».

Якщо термін придатності харчового продукту зазначено після слів «придатний до» або «вжити до», то його закінчення позначають двозначними цифрами, що означає: годину, день і місяць — для про­дуктів, які швидко псуються (наприклад, вжити до 15 години 18.12); день, місяць, рік, — якщо строк придатності не перевищує три місяці. Рік дозволено зазначати двома останніми цифрами (наприклад, 15-12-06). Якщо строк придатності перевищує три місяці, то термін придатності такого продукту позна­чають цифрами місяця і року (наприклад, 02.06 або 11.06).

Під час маркування дати дозволено між двозначними цифрами проставляти розділові знаки (крап­ку, похилу лінію, тощо) або наносити їх через інтервал.

4.5.10 Умови зберігання

Умови зберігання треба обумовлювати з урахуванням особливостей пакування/фасування, збері­гання і реалізації продуктів.

Для продуктів (наприклад, продуктів для дитячого харчування, м'ясних і рибних консервів та інших аналогічних продуктів), які можуть становити небезпеку через певний проміжок часу з моменту відкри­вання герметичного паковання, і якість яких змінюється після відкривання герметичного паковання, що захищало продукт від псування, додатково треба зазначати умови та строк зберігання після відкриття упаковки — години або доби. Для олій та олійно-жирової продукції під час маркування треба зазначати умови зберігання після відкриття споживчої тари.

Вимогу щодо умов освітлення треба зазначати для харчових продуктів, запакованих у світлопроникну тару. При цьому слід подавати написи або наносити маніпуляційні знаки: «Зберігати в темному місці», «Оберігати від потрапляння прямих сонячних променів».

4.5.11 Дата виготовлення (виробництва) і дата пакування (або фасування)

На етикетку (контретикетку, кольєретку, кришку, ярлик) або споживчу тару обов'язково наносять кінцеву дату споживання (термін придатності) «вжити до» або дату виробництва та строк придатності продукту. Для продуктів, дата пакування (фасування, або розливу — для напоїв) яких не співпадає з датою виробництва, дозволено додатково наносити дату пакування, фасування або розливу. Дату ви­готовлення (виробництва) зазначають словами: «виготовлено...(дата)...» або «дата виробництва», а дату пакування — «запаковано...(дата)...» (або розфасовано) або «дата пакування» (дата фасування). Якщо пакувальником є виробник, який одночасно виготовляє і пакує харчовий продукт, або виробником вважається пакувальник, то дату виготовлення (виробництва) і пакування зазначають словами: «ви­готовлено і запаковано...(дата)» або «дата виробництва та пакування» або «дата виготовлення та па­кування». Для напоїв, пива зазначають дату розливу, яка є одночасно і датою виготовлення, і датою пакування. Якщо технологічний процес виготовлення харчового продукту подовжено після фасування (наприклад, стерилізація, охолодження, дозрівання тощо), наносять лише дату виготовлення (транс­портне маркування). Для наборів, які складаються з різних видів продуктів, які в свою чергу мають інди­відуальне пакування, дозволено зазначати дату фасування.

У разі фасування у споживче паковання продукту, що зберігався у виробника у транспортному пакованні або пакованні великої маси, дозволено під час маркування замість дати виготовлення зазначати дату фасування, а термін придатності розфасованих продуктів не повинен перевищувати терміну придатності продуктів у транспортному пакованні або пакованні великої маси

4.5.12 Нанесення позначень нормативних документів

На етикетку паковань продуктів вітчизняного виробництва (контретикетку, кольєретку, ярлик) тре­ба обов'язково наносити позначення нормативного документа (ГОСТ, ДСТУ, ДСТУ ГОСТ, ГСТУ/СОУ, ТУ), згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт.

Позначення нормативного документа відповідно до якого виготовлено і може бути ідентифікова­но продукт, дозволено наносити без зазначення року затвердження.

4.5.13 Інформація щодо сертифікації

Інформацію щодо сертифікації харчових продуктів у законодавчо регульованій сфері наносить за потреби виробник у вигляді знака відповідності згідно з вимогами ДСТУ 2296.

Інформація щодо сертифікації нефасованих харчових продуктів має бути нанесена за потреби на маркувальних ярликах.

4.5.14 Інформація рекламного характеру

Дозволено наносити інформацію рекламного характеру, що характеризує продукт і яка не супере­чить вимогам 4.1—4.5.

Не дозволено наносити таку інформацію на продукти для дитячого харчування.

Заборонена реклама харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональ­них харчових продуктів та дієтичних добавок без попереднього погодження її тексту з Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Заборонено для реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціо­нальних харчових продуктів та дієтичних добавок використовувати:

1) вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю;

2) листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію;

3) вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану.
Зміст рекламної інформації повинен відповідати вимогам чинного законодавства України.

4.6 Розміщення інформації

4.6.1 Інформацію необхідно розташовувати безпосередньо на кожній одиниці споживчої тари у зручному для читання місці, на етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, листку-вкладишу. Дата розливання прозорих безбарвних рідких продуктів, які розливають у безбарвну споживчу тару, може бути нанесена на зворотню сторону етикетки.

4.6.2 Якщо на споживчій тарі невеликих розмірів (площа однієї сторони не перевищує 10 см²) не­можливо нанести повністю необхідний текст інформації щодо продукту, тоді інформацію, що характе­ризує харчовий продукт дозволено розташовувати на листку-вкладишу, який додають до кожної інди­відуальної або групової одиниці споживчої тари.

Примітка. У разі реалізації споживачам харчових продуктів, які потребують подальшого фасування/пакування або, коли харчові продукти фасують у торговельних приміщеннях у присутності покупця, то інформацію про продукти, передбачену вимога­ми цього стандарту, треба розташовувати на ціннику безпосередньо біля продукту.

4.7 Спосіб подання інформації

4.7.1 Викладена інформація повинна бути зрозуміла, чітка, легко сприйнятна та прочитана пере­січним споживачем.

Якщо групову споживчу тару, в яку вміщено продукт, покрито додатковою обгорткою, тоді етикетка внутрішнього пакування повинна легко читатися крізь зовнішню обгортку, або на зовнішньому пакуванні інформація щодо продукту повинна бути відповідно продубльована.

Засоби нанесення інформації на пакувальний матеріал, який контактує з продуктом, не повинні просочуватися на поверхню продукту і впливати на його якість. Вони повинні забезпечувати стійкість маркування під час зберігання, транспортування та реалізування продуктів, а також повинні бути ви­готовлені з матеріалів, дозволених Центральним органам виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами.

Споживче пакування, в якому реалізують товари споживачу, повинне відповідати вимогам чинних нормативних документів, а також забезпечувати цілісність, збереження кількісних та якісних показників продукції.

5 ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ НЕОБХІДНО НАНОСИТИ НА СПОЖИВЧУ ТАРУ, ЗА ГРУПАМИ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

5.1 Продукти для дитячого харчування, а також сухі суміші, консерви фруктові, овочеві, овоче-фруктові, овоче-м'ясні

Зміст етикеток обов'язково повинен бути узгоджений з Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я України та містити такі дані:

— назву продукту, яка повинна відображати, що продукт призначений для дитячого харчування. Назва повинна відповідати основному інгредієнту і відображати консистенцію продукту (окрім соків). Не дозволено у назві молочних продуктів і заміннику материнського молока, призначених для харчуван­ня дітей першого року життя, використовувати терміни «наближене до материнського молока», «адап­товане», «ідентичний материнському», «ідентичний людському»;

— назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну), номер телефону виробника, пакувальни­ка, експортера, імпортера;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— стан продукту (наприклад: сухі, гомогенізовані, протерті, крупноподрібнені, нарізані шматочками тощо);

— номінальну масу нетто (для сухих сумішей та пюреподібних консервів) або об'єм (для рідких);

— склад продукту (вичерпний перелік усіх компонентів рецептури із зазначенням їх кількісного вмісту в кінцевому продукті з розрахунку на 100 г);

— енергетичну цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживну (харчову) цінність (вміст вітамінів, мінеральних речовин, а також макро- та мікроеле­ментів, білків, жирів, вуглеводів);

— харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки, інгредієнти продуктів нетра­диційного складу;

— призначення, умови використання, інформацію щодо лікувально-профілактичного призначення (для продуктів дитячого харчування лікувально-профілактичного призначення) та застереження щодо побічних ефектів (у разі наявності таких). Для консервів, фасованих у скляні банки та пляшки типу ІІІ та скляні банки типу І\/-51 — засторогу: «У разі відсутності хлопка, під час відкривання банки, споживати не мож­на»;

— спосіб приготування та використання продукту із зазначенням кількості продукту, достатньої для одноразового прийому, яку необхідно готувати на одне годування;

— рекомендації щодо вживання з урахуванням віку дитини (якщо рецептура приготування харчо­вого продукту передбачає довнесення жирів, цукру та інших вуглеводів, то треба зазначати їхню кількість для досягнення необхідної поживності продукту). За необхідності наносять напис: «Перед вживанням перемішати»;

— умови зберігання до відкривання споживчого паковання. У маркованні має бути подано інформацію щодо правильного зберігання продукту, а також рекомендації щодо зберігання його після приготування та/або відкривання паковання;

— строк придатності (число, місяць, рік). Дозволено зазначати годину, число, місяць, рік;

— строк придатності після відкривання споживчого паковання;

— номер партії;

— кінцеву дату “Вжити до…” або дату виробництва та строк придатності. У разі, якщо строк придатності за­значено з урахуванням години, то дата виготовлення повинна складатися з години, числа, місяця року;

— позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код;

— інформацію щодо сертифікації (за наявності).

На споживчу тару для замінників материнського молока наносять інформацію щодо переваг году­вання материнським молоком і необхідності призначення лікарем схеми годування. Не дозволено на­несення на тару зображення дитини або інших зображень і тексту, які можуть ідеалізувати використання саме цього продукту. На споживчу тару продуктів для догодовування дітей наносять інформацію щодо віку, з якого рекомендовано догодовувати. На споживчу тару продуктів, призначених для дітей грудного віку (до 1 року) треба надавати попередження про безумовну перевагу грудного вигодовування

Примітка. На продукти, які розфасовано на замовлення закладів ресторанного господарства (дошкільні заклади, лікарні, табори, санаторії, профілакторії тощо) наносять напис «Для дитячих закладів».

5.2 Борошно, крупи в т.ч. саго, пластівці, толокно і харчові висівки

5.2.1 Вимоги до змісту марковання

— назву продукту;

— назву держави, де вирощене зерно і з якого виготовлено продукт;

— сорт або номер (за наявності);

— назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну) номер телефону виробника, пакувальни­ка, експортера, імпортера;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— номінальну масу нетто (кг, г);

— склад продукту (для готових сумішей із зазначенням співвідношення компонентів %);

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетра­диційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— для вітамінізованих продуктів наносять напис «ВІТАМІНІЗОВАНЕ» (великим шрифтом);

— рекомендації щодо приготування та вживання продукту. Для продуктів швидкого приготування зазначають: «продукт швидкого приготування»;

— енергетичну цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал) на 100 г продукту;

— поживну (харчову) цінність;

— дату виготовлення і дату пакування (число, місяць, рік);

— умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);

— строк придатності;

— номер партії;

— позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код;

— інформацію щодо сертифікації (за наявності).

Таку саму інформацію наносять на ярлики, які кріплять до мішків.

5.3 Макаронні вироби

5.3.1 Макаронні вироби, фасовані у споживчу тару повинні містити такі дані:

— назву продукту;

— назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

— номінальну масу нетто (кг, г);

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— склад продукту (зокрема, сорт борошна, з якого виготовлено макаронні вироби);

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетра­диційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосування);

— групу продукту, клас (сорт);

— енергетичну цінність (калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживну (харчову) цінність;

— дату виготовлення (число, місяць, рік);

— строк придатності;

— номер партії;

— умови зберігання (температурний режим, відносну вологість повітря);

— спосіб приготування;

— позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код;

— інформацію щодо сертифікації (за наявності).

Для макаронних виробів, упакованих у транспортну тару, які передбачено фасувати у роздрібній торговельній мережі, зазначена вище інформація повинна бути нанесена на транспортну тару і нада­на в торговельному залі безпосередньо поряд з продуктом.

5.4 Плодоовочеві продукти і картопля

5.4.1 Плодоовочеві продукти, горіхи і картопля свіжі упаковані повинні містити такі дані:

— назву продукту;

— назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну) номер телефону виробника, пакувальни­ка, експортера, імпортера (для горіхів – місце вирощування – географічний регіон);

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— номінальну масу нетто (г, кг) або кількість продукту (шт.);

— помологічний (для плодово-ягідних культур), ботанічний (для овочевих культур і картоплі) або ампелографічний (для винограду) сорт;

— товарний сорт;

— рекомендації щодо способів приготування та особливостей оброблення продукту. Обов'язковий попереджувальний напис: «Перед вживанням ретельно промити у проточній воді»;

— дату збирання і дату пакування (місяць, рік) (для горіхів – рік збирання врожаю і дату пакування);

— відомості щодо вирощування (відкритий/захищений ґрунт);

— дату останнього оброблення пестицидами та інсектицидами;

— умови зберігання (температурний режим, відносну вологість повітря, освітлення);

— енергетичну цінність(калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживну (харчову) цінність;

— позначення нормативного документа, згідно з яким вирощено і може бути ідентифіковано продукт;

— строк зберігання (строк придатності);

— номер партії виробництва;

— інформацію щодо сертифікації (за наявності);

— штриховий код.

Для незапакованих свіжих плодоовочевих продуктів зазначена вище інформація повинна бути пред­ставлена у торговельному залі.

У разі, коли продукт вирощений із застосуванням генної інженерії, на етикетку продукту обов'яз­ково треба наносити відповідний напис, який за розміром повинен бути не меншим загальної назви про­дукту.

5.4.2 Продукти перероблення ягід, фруктів, овочів і картоплі (в тому числі консервовані різними способами) повинні містити такі дані:

— назву продукту;

— назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;

— знак для товарів і послуг виробника (за наявності);

— спосіб (метод) консервування та зазначення спеціальних способів оброблення сировини, на­півфабрикатів або готового продукту;

— номінальну масу нетто (г, кг) або об'єм продукту (дм³) та допустиме відхилення (%);

— масу або масову частку основного продукту (для продуктів, виготовлених у сиропі, маринаді, розсолі, заливці);

— товарний сорт (за наявності);

— склад продукту та перелік основних компонентів;

— харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетра­диційного складу, джерела ГМО (у разі їх використання);

— масову частку (%), розчинних сухих речовин для концентрованих томатопродуктів (соусів, кетчупів та ін.);

— енергетичну цінність(калорійність) (кДж і (або) ккал);

— поживну (харчову) цінність;

— рекомендації щодо особливостей приготування і вживання продукту (за необхідності);

— умови зберігання (температурний режим, відносну вологість повітря, освітлення — для про­дуктів у світлопроникній тарі);

— дату виготовлення та дату пакування;

— строк придатності або кінцеву дату споживання «Вжити до...».;

— номер партії виробництва;

— строк придатності для сушених та заморожених ягід, плодів, овочів і картоплі;

— позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано

продукт;

— штриховий код;