Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Полтава 2009






Методичні рекомендації до самостійної роботи при вивченні дисципліни „Історія України” для студентів І курсу денної форми навчання– Полтава: ПолтНТУ, 2009. – 38 с.

 

Укладачі: О. В. Вітринська, старший викладач, С. М. Капко, асистент

 

Відповідальний за випуск: В.В. Сажко, доцент, кандидат історичних наук

 

 

Рецензент: І. М. Гавриленко, доцент, кандидат історичних наук

 

Затверджено науково-методичною радою університету

Протокол № .. від ..........2008 р.

 

 

Коректор Є.В.Найчук

 

19.12.17.07


 

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентами навчального матеріалу в час, вільний від аудиторних занять.

Згідно з вимогами наказу Міністерства освіти №161 від 02.06.1993р.обсяг самостійної роботи має становити від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення дисципліни.

Робочою програмою дисципліни “Історія України” передбачається самостійна робота студентів в обсязі 67 години (із загального обсягу 144 год.), яка поділяється на такі види:

1. Опрацювання лекційного матеріалу;

2. Підготовка до семінарських занять (за планами семінарів);

3. Опрацювання тем курсу за рекомендованими списками літератури;

4. Відвідування консультацій;

5. Підготовка до складання іспиту за переліком питань.

Перевірка виконання студентами самостійної роботи відбувається як під час аудиторних занять, так і на консультаціях у формі тестування, письмових контрольних робіт, усного опитування, реферативного виступу на семінарському занятті, індивідуальної співбесіди, колоквіуму. Результати самостійної роботи враховуються при виставленні атестаційної оцінки під час міжсесійного контролю та впливають на екзаменаційну оцінку.

Виконуючи самостійну роботу з історії України, студенти вчаться розподіляти свій робочий час, планувати черговість виконання окремих етапів завдання, користуватися бібліотечними фондами і каталогами, працювати з історичними документами та літературними джерелами, аналізувати матеріал, порівнювати різні наукові концепції та робити висновки, складати конспекти. Ці вміння стануть у пригоді і надалі, при вивченні інших гуманітарних дисциплін та в науковій роботі. З іншого боку, інтеграція України в європейський простір передбачає знання кожним громадянином минулого власного народу, без чого неможливо адекватно уявити місце української державності в європейській спільноті, бо „хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього” (М.Рильський).



Опрацювання історичного матеріалу сприяє розвиткові таких якостей особистості, котрі допомагають людині адаптуватися до умов конкуренції на ринку праці.

На кафедрі створені необхідні умови для успішної самостійної роботи студентів із вивчення історії України. Для них запроваджено консультації викладачів, складено їх графіки. Розроблені опорні конспекти лекцій, плани семінарських занять, перелік тем для самостійного опрацювання. Списки літератури для самостійного вивчення складені з урахуванням її наявності в бібліотеці університету.

Забезпеченість університетської бібліотеки підручниками, навчальними посібниками та спеціальною літературою з історії України є в цілому достатньою.

Підручники можна отримати на навчальному абонементі. Основна кількість навчальних посібників, спеціальної літератури, журналів знаходиться в читальному залі №1. До цього ж залу кафедрою передаються плани семінарських занять з історії України та списки рекомендованої літератури до них. Тут же можна переглянути словники, довідкову літературу, поточну періодику. Спеціальну літературу для більш поглибленого вивчення окремих тем курсу можна одержати на абонементі наукової літератури або в читальному залі №3 (з гуманітарних дисциплін).

Кафедрою створено спеціальний фонд роздаткового матеріалу у вигляді ксерокопій з історичних джерел, окремих наукових статей та публікацій у періодиці. Матеріали цього фонду постійно доповнюються і поновлюються, вони містять найсучасніші наукові концепції, репрезентують різні погляди на проблеми вітчизняної історії та рекомендуються студентам для обов’язкового опрацювання в ході самостійної підготовки. У списках літератури біля назви такого матеріалу помічено: Ксерокопії на кафедрі. Це означає, що їх не треба шукати в бібліотеці, а звертатися безпосередньо до старшого лаборанта на кафедру.

Однією з форм самостійної роботи студентів денної форми навчання є самостійне опрацювання матеріалу лекцій за власним конспектом, який вівся під час прослуховування лекції, або за опорними конспектами, підготовленими викладачем.

Конспект лекцій студента повинен бути акуратним, написаним в окремому зошиті чітким, розбірливим почерком. Теми, назви питань, визначення, ключові поняття необхідно виділяти, підкреслювати. Звичайно, важко встигнути належно оформити конспект під час лекції, тому він потребує ретельного самостійного доопрацювання: розшифрування скорочень, уточнення окремих положень, пригадуючи виклад лекції або використовуючи літературу. Лектор є обмеженим у часі, а тому деякі питання можуть бути окреслені надто схематично, в загальних рисах, наукові проблеми – тільки названі, для обґрунтування концепції подані посилання на джерела. На всі ці моменти необхідно звернути увагу, обов’язково вдаючись до літератури, що була рекомендована лектором. Тільки повний, належним чином оформлений конспект лекцій допоможе студенту добре підготуватися до семінарського заняття, тестування, модульної контрольної роботи чи іспиту.



Якщо з поважних причин студент пропустив лекцію, він повинен звернутися на кафедру в час консультацій викладача-лектора, скористатися опорними конспектами, отримати рекомендації щодо літератури та джерел і опрацювати тему самостійно.

Другою важливою формою самостійної роботи студентів є підготовка до семінарських занять. На семінари звичайно виносяться найбільш складні й актуальні питання вітчизняної історії, які мають протиріччя у висвітленні в літературі, викликають підвищений інтерес істориків, містять у собі предмет для наукових дискусій.

До кожного семінарського заняття з історії України викладачами кафедри розроблено план, що містить 2-3 питання та список літератури, опрацьовуючи котру студент знайде на них відповідь. Готуючись до семінару, необхідно вести конспект, в якому робити виписки з літератури, занотовувати основні положення наукових концепцій, завжди обов’язково зазначаючи назви статей чи книг і прізвища їх авторів.

Конспектування літератури не означає механічного переписування всієї рекомендованої статті або розділу підручника. Воно може мати такі форми:

а) текстуальне конспектування (дослівні виписки окремих місць, що мають найбільше теоретичне значення і найточніше характеризують історичне явище, подію) застосовують при опрацюванні першоджерел, праць видатних учених, історичних діячів;

б) вільне конспектування (виклад думок автора своїми словами) – для загального опрацювання великих за обсягом наукових статей, розділів підручника, монографій;

в) змішане конспектування (окремі положення виписуються у формі цитат, інша частина тексту передається своїми словами).

Оцінюючи роботу студентів на семінарі, викладач на основі розроблених та затверджених кафедрою критеріїв ураховує елемент самостійності у відповіді, кількість опрацьованих джерел і якість позааудиторної підготовки студента.

Основною формою самостійної роботи студентів є самостійне вивчення спеціально визначених питань із курсу історії України, які виділяються кафедрою і не опрацьовуються в ході аудиторних занять. До кожного із цих питань підібрано список літератури для обов’язкового опрацювання, що включає підручники, навчальні посібники, монографії, наукові статті, матеріали преси.

Історична наука в незалежній Україні знаходиться в стадії свого розвитку, переосмислення багатьох історичних моментів, наукових дискусій та створення нових концепцій, життєвість яких ще має бути доведена із часом. Тому, самостійно вивчаючи окремі питання курсу вітчизняної історії, не слід лякатися різниці у підходах до висвітлення різними авторами одного й того ж питання. Важливо навчитися розрізняти концептуальні підходи різних дослідників, виділяти в них “білі” та “чорні” плями, об’єктивні й суб’єктивні моменти, відрізняти аргументовані висновки від бездоказових.

Опрацювання будь-якого нового питання рекомендується починати з вивчення відповідного розділу одного з підручників з історії України. Це дасть можливість визначити місце даного історичного явища чи події в загальноісторичному контексті, проаналізувати його причини та наслідки. Склавши для себе загальну картину, бажано з’ясувати висвітлення питання в інших підручниках. Тільки після цього можна приступати до ознайомлення з першоджерелами, які рекомендовані в списку літератури, публікаціями в наукових виданнях, монографіями. Насамкінець рекомендується звернутися до публікацій у пресі, котрі носять полемічний характер, що дозволить розширити погляд на розуміння проблеми, помітити сильні й слабкі сторони в її висвітленні та аргументації. Завершуючи опрацювання літератури, слід обміркувати причини одно- чи різноманітності підходів до вивчення даного питання, виділити концепцію, яка здається найбільш вірогідною та краще аргументованою і якої можна дотримуватися в подальшій роботі.

Питання з історії України

для самостійного вивчення студентами

1. Велика Руїна i поділ України в другій половині XVII ст.

Ключові терміни та поняття

Гайдамаки, Гетьманщина, козацька старшина, Малоросія, опришки, спадкоємний гетьманат, Руїна, Хмельниччина.

Література

 

Гiйом Левасер де Боплан. Опис України. – Львів, 1990. – 320 с.

Гавриленко І.М. Історія України: Курс лекцій. – Полтава: АСМІ, 2004. – С.80-89.

Дорошенко Д.I. Iсторiя України: У 2-х т. – Т.I. – К., 1991. – 450 с.

Історія України: нове бачення. У 2-х т. / За ред. В.А. Смолія. – Т.1. – К., 1998. – 346 с.

Iсторiя України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. Кн.1. – К., 1991. – С.243-247, 285-287.

Крип'якевич I.П. Iсторiя України. – Львів: Світ, 1990. – 450 с.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992. – С.128-144.

Питання для самоконтролю

Який час в історії України називають Великою Руїною? Як ви гадаєте, чому?

Чим була викликана внутрішня боротьба серед козацької старшини після смерті Б.Хмельницького? До яких наслідків вона привела?

Чи мала Україна в ІІ пол. ХVІІ ст. свою державність? Обґрунтуйте свої висновки.

Які альтернативи союзу з Московією висували українські гетьмани доби Руїни? Що заважало їх реалізації?

 

2. Т.Шевченко i його роль в українській історії

Ключові терміни та поняття

Імперія, кріпацтво, Кирило-Мефодіївське братство, „Кобзар”, національна самосвідомість, національне відродження, самодержавство.

Література

Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1990. – С. 120-145.

Історія України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. Кн.1. – К., 1991. – С. 405-411.

Історія України: запитання i вiдповiдi. Вип.1. – Полтава, 1993. – С. 6-8.

Питання для самоконтролю

Як відобразилось формування української національної самосвідомості в “Кобзарі” Т.Шевченка?

Чи був Т.Г.Шевченко членом якихось політичних гуртків, груп, організацій? Якщо так, то яких?

Як визначає Т.Шевченко історичні корені українців?

Уявлення Т.Шевченка про власну націю та її ворогів. Кого називає Шевченко поневолювачами та ворогами українців?

У чому вбачає поет умови визволення своєї нації?

Як Шевченко ставиться до українофільства?

Яким є політичний заповіт Шевченка своїм нащадкам-українцям?

Чому царський уряд визнав Т.Г.Шевченка „одним із найважливіших злочинців”?

 

3. Кирило-Мефодіївське товариство 1846-1847 рр. і його роль

в українському національно-визвольному русі

Ключові терміни та поняття

Імперія, кріпацтво, Кирило-Мефодіївське братство, „Кобзар”, національна самосвідомість, національне відродження, політична організація, самодержавство, федерація слов’янських народів.

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав, 2006. – С.225-233.

Дорошенко Д.I. Iсторiя України: У 2-х т. Т.I. – К.,1991. – 450 с.

Історія України: нове бачення. У 2-х т. / За ред. В.А. Смолія. Т.1. – К., 1998. – 346 с.

Кирило-Мефодіївське товариство: У 3-х т. – К.,1990.

Крип'якевич I.П. Iсторiя України. – Львів: Світ, 1990. – 450 с.

Iсторiя України. Курс лекцiй: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. Кн.1. – К., 1991. – С. 405-409.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992. – С.213-214.

Ксерокопія на кафедрі:

Сергiєнко Г. Про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства// Кафедральний збірник роздаткового матеріалу з історії України. – Полтава, 2000.

Питання для самоконтролю

Ким та коли було створено Кирило-Мефодіївське товариство? Чому воно так називалось?

Якою була політична програма кирило-мефодіївців?

Яку практичну діяльність здійснювали члени товариства?

У чому полягає значення існування Кирило-Мефодіївського товариства для історії України?

 

4. Столипінська аграрна політика та її наслідки для України

Ключові терміни та поняття

Аграрна реформа, аграрне суспільство, індустріальне суспільство, капіталізація, колонія, місцеве самоврядування, общинне землекористування, переселенська політика, реакція, революція, реформування економіки, селянський банк, соціально-економічна модернізація, українська буржуазія, фермерське господарство, хутори.

Література

Аврех А.Я. Столыпин и судьбы реформ в России. – М.,1991. – 286 с.

Волковинський В.М. Столипін П.А.: з життя та державної діяльності // Укр. іст. журн. – 1991. – № 2, 4, 6.

Історія України / За ред. В.А. Смолія. – К.,1997. – С. 145.

Історія України: запитання і відповіді. Вип.1. – Полтава,1993. – С. 21-23.

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – К., 1992. – Т.2. – С. 426-429.

Рибалка І.К. Історія України. Ч.2. – Х.: Основа, 1997. – С.365-371.

Ксерокопія на кафедрі:

Якименко М. Крах переселенської політики царизму в 1906-1913 рр. // Кафедральний збірник роздаткового матеріалу з історії України. – Полтава, 2000.

Питання для самоконтролю

У чому суть столипінської аграрної реформи? Яку основну мету вона переслідувала?

Чи передбачало реформування аграрної сфери зміни у політичних відносинах ? Якою мала стати система органів місцевого самоврядування?

Які сфери життя імперії не повинні були, на думку Столипіна, підлягати реформуванню?

Як відбувався після реформи процес капіталізації сільського господарства в Росії та в українських землях? Чому, на Вашу думку, в Україні він ішов швидше?

Яку роль відігравали селянські банки?

До яких наслідків вело масове переселення селян на вільні землі за Уралом?

Чи можна вважати наслідком столипінської аграрної реформи загострення класової боротьби в українському селі на початку ХХ ст.?


 

5. Державна дума Росії 1906-1916 рр. i українці в ній

Ключові терміни та поняття

Державна дума, думська громада, лібералізація, парламент, реформи.

Література

Гавриленко І.М. Історія України: Курс лекцій. – Полтава: АСМІ, 2004. – С.111-113.

Доморослий В. Українська громада в ІІ Державній Думі // Віче. – 1998. – №4. – С.32-40.

Дорошенко Д.I. Iсторiя України: У 2-х т. Т.I. – К.,1991. – С.27-42.

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – Т.2. – К., 1991. – 422-426.

Питання для самоконтролю

Коли і чому в Росії була сформована Державна дума?

Які питання відносились до компетенції Думи?

Яку роль відігравали українці в Державній думі і як ця роль змінювалась із часом?

Яке історичне значення мала участь українців у Державній думі Росії?








Date: 2015-04-23; view: 365; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2021 year. (0.022 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию