Денна та заочна форми навчання

Соціально – гуманітарний факультет

Кафедра всесвітньої історії та методики навчання суспільствознавчих дисциплін

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Методичні рекомендації к семінарським заняттям з Історії стародавнього сходу

Семінарські заняття з історії Стародавнього Сходу є одним з головних видів самостійної роботи студентів з предмета й ставлять за мету розширення й поглиблення знань студентів за загальним курсом, а також прищеплювання студентам навичок роботи з історичними джерелами.

Основу семінарських занять становить критичний аналіз джерел, їх зіставлення й визначення ступені вірогідності інформації, що міститься в них. Друге завдання – широка робота з науковою літературою, ознайомлення з різними методологічними концепціями. Семінарські заняття проводяться у різній формі. Найбільш проста з них застосовується звичайно на перших заняттях – колективне опрацювання, обговорення тексту джерела. Ця форма повинна постійно поєднуватися з обговоренням окремих питань по заздалегідь заданому плану. Крім того, студентам пропонується підготовка навчально-наукових доповідей. Перше заняття носить вступний характер. Студенти знайомляться з методикою аналізу історичних джерел з історії стародавнього світу (історії Стародавнього Сходу), з характеристикою основних видів джерел, із правилами підготовки й оформлення наукових праць. Завдання студентських доповідей – розвиток навичок самостійної роботи з літературою. Крім обов’язкових доповідей, включених у план практичних занять, а також оппонентських виступів, студентам пропонується виявити ініціативу й запропонувати свої теми для доповідей. Виступити з доповіддю або опонентським виступом зобов’язаний кожний студент групи (протягом навчального року). Після доповіді проводиться його обговорення. Кожна доповідь повинен займати не більш 15 хвилин, опонентський виступ – не більш 5 хвилин. На кафедру доповідь надається за тиждень до обговорення для загального ознайомлення.

У ході роботи із джерелами до кінця навчального року студент повинен мати певну уяву також про джерелознавство історії Стародавнього Сходу. Робота із джерелами, однак, цим не вичерпується й надалі продовжується на спецкурсах з латинської мови. У результаті, до закінчення навчання в університеті студент повинен максимально наблизитися до рівня самостійної творчої дослідницької роботи з оригінальними джерелами.

У процесі занять студенти повинні робити записи основних висновків у вільній формі по кожному із запропонованих питань та необхідні виписки з літератури у вільній формі. Наявність конспекту є обов'язковою.

Семінар 1. Джерела з історії Стародавнього Сходу.

1. Матеріальні джерела.

2. Письмові пам’ятки:

а) дешифрування ієрогліфів та клинопису,

б) документальні письмові пам’ятки,

в)літературні пам’ятки.

Література:

1. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій. – К., 1996. – Лекція 2. –С.17-25.

2. История Древнего Востока / Под ред. Кузищина В.И. – М., 1988. – Глава 1, п.2. – С.14-19.

3. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

4. Кинк Х.А. Египет до фараонов. По памятникам материальной культуры. – М., 964.

5. Кинк Х.А. Как строились египетские пирамиды. – М., 1967.

6. Кондратов А.М. Загадка сфинкса. – М., 1972.

7. История Древнего мира. В 3-х книгах./ Под ред. Дьяконова И.М. – Книга 1. Ранняя древность. – Лекция 6.

Семінар 2. Художня література Стародавнього Єгипту.

1. Жанри та художні особливості літератури.

2. Відображення суспільних та політичних стосунків у художній літературі.

3. Віддзеркалення релігійних вірувань у художніх творах.

Література:

1. Сказки и повести Древнего Египта. – Л., 1979. (+ вступна стаття убінштейна)

2. Культура Древнего Египта. – М., 1976.

3. Литература Древнего Востока. – МГУ, 1971.

4. Поезия и проза Древнего Востока.

5. Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 5.

Семінар 3. Народні рухи у Давньому Єгипті.

1. Основні джерела з історії народних рухів у Єгипті та їх особливості.

2. Причини народних рухів.

3. Рушійні сили народних рухів.

4. Основні події та результат.

Література:

1. Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 2.

2. Берлев О.Д. Общественные отношения в Египте эпохи Среднего царства. – М., 1978.

3. Берлев О.Д. Трудовое население Египта в эпоху Среднего царства. – М., 1972.

4. Малеванный А.М., Чиглинцев, Шофман А.С. Классовая борьба в древнем мире. – Казань,1987.

5. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

Семінар 4. Політичний устрій Єгипту періоду Нового царства.

1. Структура та функції апарату управління.

2. Становище чиновництва та воїнів у єгипетському суспільстві.

3. Становище храмів у Єгипті та їх місце у політичній системі Єгипту.

4. Релігійна реформа Аменхотепа IV. (Причини, заходи, результат).

Література:

1. Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 3.История Древнего Востока / Под ред. Кузищина. – Гл.5., п.3.

2. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

3. Стучевский И.А. Колониальная политика Египта в эпоху 18 династии. – М., 1967.

4. Монте П. Египет Рамсессов –М., 1989. – Гл.10,11.

5. Лурье Очерки древнеегипетского права 16-10 вв. до н.э. – Л., 1960.

6. Матье М.Э. Во времена Нефертити. – М., Л., 1965.

7. Перепёлкин Ю.Я. Переворот Аменхотепа IV. – М., 1967–1984.

8. Перепёлкин Ю.Я. Тайна золотого гроба. – М., 1968.

9. Перепёлкин Ю.Я. Кэйе и Семнех-ке-ре. К исходу солнценопоклоннического переворота в Египте. – М., 1979.

Семінар 5. Взаємини Єгипту з іноземними країнами в період Нового царства.

1. Особливості єгипетської зовнішньої політики.

2. Взаємини Єгипту з країнами Передньої Азії.

3. Взаємини Єгипту з Вавілонією.

4. Взаємини Єгипту з Хеттським царством:

а)причини хетто-єгипетського протистояння,

б)основні події,

в)перший договір, його зміст.

Література:

1. Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 3.

2. Практикум по истории древнего мира. – М., 1972. – Тема 2.

3. История Древнего Востока / Под ред. Кузищина. – Гл.5., п.3.

4. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

5. Стучевский И.А. Колониальная политика Египта в эпоху 18 династии. – М., 1967.

6. Монте П. Египет Рамсессов –М., 1989. – Гл.10,11.

Семінар 6. Особливості устрою суспільств найдавнішої Месопотамії за епосом про Гільгамеша.

1. Епос про Гільгамеша як історичне джерело.

2. Особливості соціального устрою.

3. Особливості політичної структури.

4. Особливості господарства та побуту.

5. Міф про потоп (різниця між епосом та біблейским варіантом).

Література:

1. На ріках вавілонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілонії, Палестини. – К., 1991.

2. Литература Древнего Востока. – МГУ, 1971.

3. Поезия и проза Древнего Востока.

4. Древний Восток. Книга для чтения / Под ред Струве В.В. – М., 1953.

5. Афанасьева Гильгамеш и Енкиду. – М., 1979.

6. Библия.

Семінар 7. Суспільство Вавілонії за законами Хаммурапі.

1. “Закони Хаммурапі” як історичне джерело:

а)структура пам’ятки,

б)як створювалася,

в)яким був судовий процес,

г)форми покарання.

2. Господарчий лад за “Законами Хаммурапі”:

а)форми земельної власності та землекористування,

б)господарча діяльність (с/г, ремісництво, торгівля).

3. Соціальний устрій Вавілонії:

а)рабство (джерела, типи, особливості),

б)вільне населення (авелум, мушкенум, основні категорії),

в)сімейні стосунки (характер родини, права чоловіка, жінки, дітей,

успадкування).

Література:

1. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій. – К., 1996. История Древнего Востока / Под ред. Кузищина В.И. – М., 1988.

2. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

3. История Древнего мира. В 3-х книгах./ Под ред. Дьяконова И.М. – Книга 1. Ранняя древность.

4. Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 4.

5. Практикум по истории древнего мира. – М., 1972. – Тема 3.

6. Черниловский З.М. История рабовладельческого государства и права. – М., 1960.

7. Лапин Л.А., Белов А.М. Глиняные книги. – Л., 1956.

8. Дьяконов И.М., Магазинер Ф.М. Старовавилонские законы// ВДИ. – 1952. – №3.

9. Якобсон В.А. Правовое и имущественное положение воинов времени первой Вавилонской династии// ВДИ. – 1963. – №2.

Семінар 8 Суспільство Ассирії за даними середньоассирійських законів.

1. Середньоассирійські закони як історичне джерело.

2. Господарчий лад Ассирії (з/р, скотарство, ремісництво, торгівля).

3. Соціальний устрій (основні категорії населення, община).

4. Сімейні стосунки.

Література:

1. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

2. Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства// ВДИ. – 1952. – №1.

3. Янковская Н.Б. Новые среднеассирийские документы// ВДИ. – 1962. – №2.

4. Дьяконов И.М. К вопросу о судьбе пленных в Ассирии и Урарту// ВДИ. – 1952. №1.

5. Садаев Д.Ч. История древней Ассирии. – М., 1984.

6. Черниловский З.М. История рабовладельческого государства и права. – М., 1960.

Семінар 9. Ассирія – перша імперія.

1. Основні етапи політичного розвитку Ассирії.

2. Створення Ассирійської імперії:

а)етапи,

б)методи,

в)внутрішня організація,

г)методи експлуатації завойованих територій.

3. Загибель Ассирійської імперії: основні причини та основні події.

Література:

1. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій. – К., 1996.

2. История Древнего Востока / Под ред. Кузищина В.И. – М., 1988.

3. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

4. Дьяконов И.М. К вопросу о судьбе пленных в Ассирии и Урарту// ВДИ. – 1952. №1.

5. Садаев Д.Ч. История древней Ассирии. – М., 1984.

Семінар 10. Організація Перської держави за Дарія І.

1. Прихід до влади Дарія 1 (за даними Бехістунського надпису та іншими джерелами).

2. Реформи Дарія 1:

а)адміністративна,

б)військова,

в)грошова та інші.

3. Система управління завойованими територіями:

а)склад імперії,

б)податки та повинності мешканців перських сатрапій,

в)становище різних верств населення

Література:

1. Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 7.

2. Практикум по истории древнего мира. – М., 1972. – Тема 5.

3. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

4. Дьяконов И.М. Очерк истории древнего Ирана. – М., 1972.

5. Дандамаев М.А. Политическая история Ахеменидской державы – М., 1985.

6. Дандамаев М.А. Иран при первых Ахеменидах. – М., 1963.

7. Дандамаев М.А., Луконин В.Г. Культура и экономика древнего Ирана. – М., 1980.Фрай Р. Наследие Ирана. – М., 1972.

8. Геродот. История в 9 книгах. – Кн.3.

Семінар 11. Індія за законами Ману.

1. Закони Ману як історичне джерело.

2. Особливості господарювання.

3. Особливості соціального устрою:

а)варно-кастова система,

б)особливості рабства.

4. Державний устрій давньої Індії.

Література:

1. Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 8.

2. Практикум по истории древнего мира. – М., 1972. – Тема 6.

3. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

4. Бонгард-Левин Г.М., Ильин Г.Ф. Древняя Индия. – М., 1969.

5. Серебряков И.Д. Очерки древнеиндийской литературы. – М., 1971.

6. История и культура древней Индии. – М., 1963.

7. Бонгард-Левин Г.М. Индия эпохи Маурьев. – М., 1973.

8. Черниловский З.М. История рабовладельческого государства и права. – М., 1960.

Семінар 12. Порівняльна характеристика повстань “червонобрових” та “жовтих пов’язок” у давньому Китаї.

1. Передумови та причини початку повстань.

2. Рушійні сили повстань.

3. Хід повстань: (мета, наявність програми, вимоги повстанців, методи дій, наявність організації, результат).

4. Причини поразки та значення повстаннь для історії давнього Китаю.

Література:

1. Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 9.

2. Практикум по истории древнего мира. – М., 1972. – Тема 7.

3. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

4. История Китая с древнейших времен до наших дней. – М., 1974.

5. Малявин В.В. Гибель древней империи. – М., 1983.

6. Степугина Т.В. О способах порабощения в Древнем Китае во времена империи Цинь и ранних Хань // Сборник статей по истории стран Дальнего Востока. – М., 1972.

Самостійна робота

Тема №1 Опрацювати запропоновану наукову літературу з проблеми особливостей економічного та політичного розвитку держав Стародавнього Сходу. Знайти відповіді на запитання: що таке “азіатський засіб виробництва”, “азіатські виробничі відносини”, “східна деспотія”.

Тема №2 Провести евристичну роботу з метою підготовки матеріалів за темою “Розвитокнаукових знань у Давньому Єгипті”.

Тема №3 Провести евристичну роботу з метою підготовки матеріалів за темою “Розвитокнаукових знань у Давній Месопотамії”.

Тема №4 Опрацювати запропоновану літературу за темою “Давня Палестина”, знати відповіді назапитання: походження давньоєврейських племен; етнічний склад населення Давньої Палестини; взаємини між різними етнічними групами у Давній Палестині; міграціяєврейських племен; виникнення союзів Іудея та Ізраїль, виникнення Іудейського та Ізраїльського царств, їх історична доля; “Второзаконня Іосії”; рух пророків у Палести

Тема №5 Ознайомитися з Біблією та науковою літературою, присвяченою вивченню Біблії, вмітиохарактеризувати її як історичне джерело.

Тема №6 Провести евристичну роботу в бібліотеці з метою визначення кола наукових публікаційз теми “Основні релігійні вчення в Індії”, опрацювати знайдену літературу та вмітиорієнтуватися в основних положеннях та історії розвитку основних релігійних вчень Давньої Індії.

Тема №7 Провести евристичну роботу в бібліотеці з метою визначення кола наукових публікацій з теми “Основні суспільно-політичні вчення у давньому Китаї”, опрацювати знайдену літературу та вміти орієнтуватися в основних положеннях та історії розвитку основних суспільно-політичні вчень у давньому Китаї.

Тема №8 Скласти синхронічну хронологічну таблицю міжнародних відносин регіону Стародавнього Сходу за наступними напрямками: торгівельні контакти, військові конфлікти, дипломатичні місії, шлюбні угоди, мирні угоди.

Питання до екзамену (денна, заочна ф.н.)

1. Як виник інтерес до історії давнини. Які народи отримали назву “класичні” та „не класичні”, чому.

2. Основні концепції історії людства.

3. Що характеризувало економічну сферу аграрного суспільства?

4. Що характеризувало політичну сферу аграрного суспільства?

5. Що характеризувало соціальну сферу аграрного суспільства?

6. Що характеризувало духовно-культурну сферу аграрного суспільства?

7. Доведіть, що в аграрному суспільстві “статус=матеріальним благам”.

8. Особливості форм власності на Сході та рабства.

9. Поняття “Стародавній Схід”

10. Яку роль відігравав географічний фактор у процесі становлення держави на Стародавньому Сході?

11. Територіальні та хронологічні рамки Стародавнього Сходу.

12. Основні шляхи розвитку найдавніших суспільств (за Д’яконовим).

13. Характеристика основних періодів історії Єгипту.

14. Характеристика основних періодів історії Месопотамії.

15. Характеристика основних періодів історії Вавілону.

16. Характеристика основних періодів історії Ассирії.

17. Характеристика основних періодів історії Східного Середземномор’я.

18. Характеристика основних періодів історії Малої Азії.

19. Характеристика основних періодів історії Ірану.

20. Характеристика основних періодів історії Давньої Індії.

21. Варно-кастова система.

22. Характеристика основних періодів історії Давнього Китаю.

23. Основні суспільно-політичні та релігійно-етичні вчення Давньої Індії та Китаю.

24. Становлення історії Стародавнього Сходу як науки.

25. Поняття «Стародавній Схід».

26. Територіальні та хронологічні рамки Стародавнього Сходу.

27. Основні концепції історичного розвитку людства. Місце історії Стародавнього Сходу серед них.

28. Суспільства Стародавнього Сходу як аграрне суспільство.

29. Головні природні особливості основних регіонів Стародавнього Сходу (долина Нілу, Месопотамія, Мала Азія, Східне Середземномор’я, Іран, Індія, Китай).

30. Роль географічного фактору в історичному розвитку суспільств Стародавнього Сходу.

31. Основні шляхи розвитку суспільств ранньої давнини (по Д’яконову).

32. Періодизація історії давнього Єгипту.

33. Проблема походження єгипетської держави.

34. Додинастичний період в Єгипті: загальна характеристика.

35. Раннє царство в Єгипті: загальна характеристика.

36. Стародавнє царство в Єгипті: загальна характеристика.

37. Будівництво пірамід: причини, значення, економічні та політичні наслідки.

38. Перший перехідний період: загальна характеристика.

39. Середнє царство в Єгипті: загальна характеристика.

40. Другий перехідний період: загальна характеристика.

41. Боротьба з гіксосами: труднощі, наслідки.

42. Нове царство в Єгипті: загальна характеристика.

43. Правління Хатшепсут: внутрішня та зовнішня політика.

44. Реформа Аменхотепа IV: причини, зміст, результат.

45. Основні завоювання в добу Нового царства.

46. Система експлуатації завойованих територій в Єгипті доби Нового царства.

47. Хетто-єгипетське протистояння: причини, зіткнення, наслідки.

48. Особливості правління іноземних династій в Єгипті доби Пізнього царства.

49. Характерні риси світогляду давніх єгиптян.

50. Художні особливості давньоєгипетської літератури.

51. Особливості історичного розвитку Хеттського царства: основні етапи.

52. Перші цивілізації у Месопотамії: особливості економічного, політичного, соціального розвитку.

53. Особливості міжнародного життя у Стародавній Месопотамії (ІІІ-ІІ тис. до н.е.).

54. Епос про Гільгамеша як історичне джерело.32. Міф про потоп: причини виникнення та відмінність у біблейському та епосному варіантах.

55. Реформи Уруінімгіни: їх сутність та значення.

56. Діяльність Саргона Великого: наслідки та значення.

57. ІІІ династія Ура: загальна характеристика.

58. Періодизація історії давньої Вавілонії.

59. Старовавілонський період: загальна характеристика.

60. Діяльність Хаммурапі. Закони Хаммурапі як історичне джерело.

61. Середньовавілонський період: загальна характеристика.

62. Особливості контактів між Вавілонією та Ассирією.

63. Нововавілонський період: загальна характеристика.

64. Періодизація історії Ассирії.

65. Особливості історичного розвитку Ассирії. Політична еволюція ассирійської держави.

66. Староассирійський період: загальна характеристика.

67. Середньоассирійський період: загальна характеристика.

68. Новоассирійський період: загальна характеристика.

69. Реформи Тіглатпаласара ІІІ.

70. Ассирія – перша імперія: її территоріальний склад та методи створення.

71. Ассирійська імперія: система експлуатації завойованих територій.

72. Загибель ассирійської держави: причини, хід подій, наслідки.

73. Ассиро-урартське протистояння.

74. Особливості історичного розвитку Урарту.

75. Лідійська держава: основні події.

76. Основні події з історії Мідії.

77. Утворення перської держави. Діяльність Кіра ІІ.

78. Легенда про народження та дитинство Кіра ІІ за Геродотом.

79. Правління Камбіза ІІ: загальна характеристика

80. Правління лже-Бардії та прихід Дарія ІІ до влади: офіційна версія та припущення істориків (античних та сучасних).

81. Правління Дарія І: реформи та їх причини.

82. Греко-перські війни: причини, основні події, наслідки.

83. Загибель Персії: основні причини.

84. Особливості історичного розвитку Фінікії.

85. Фінікійська колонізація.

86. Основні етапи створення карфагенської держави.

87. Політичний устрій Карфагену: верховні органи влади та їх функції.

88. Доєврейське населення Палестини. Міграція давніх євреїв в Палестину.

89. Виникнення Іудейського та Ізраїльського царств. Їх історична доля.

90. «Второзаконня Іосії»

91. Рух пророків у Палестині.

92. Періодизація історії давньої Індії.

93. Індський період: загальна характеристика.

94. Арійська проблема.

95. Ведійський період: загальна характеристика.

96. Буддійський період: загальна характеристика.

97. Реформи Ашока. Перша централізована держава в Індії

98. Основні релігійні вчення в Індії.

99. Варно-кастова система в Індії.

100..Гани та сангхі в Індії.

101. Періодизація історії давнього Китаю.

102. Період Ся та Шан-Інь: загальна характеристика.

103. Період Чжоу: загальна характеристика.

104. Система спадкових рангів у Китаї.

105. Реформи Шан-Яна. Їх значення.

106. Утворення централізованої держави при Цінь-Шіхуані.

107. Реформи Цінь-Шіхуана.

108. Період Хань: загальна характеристика.

109. Реформи Ван Мана: їх наслідки.88. Повстання “червонобрових” в Китаї.

110. Основні суспільно-політичні вчення у давньому Китаї.

111. Повстання “жовтих пов’язок” в Китаї.

Список літератури з курсу «Історія стародавнього Сходу»

1. Авдиев В.И. Социальная борьба и господство гиксосов в Египте// Исторический

2. Бацнева С.М. Борьба между Ассирией и Урарту за Сирию// ВДИ. - 1953. – №2.

3. Белявский В.А. Вавилон легендарный, Вавилон исторический. – М., 1971.

4. Берлев О.Д. Общественные отношения в Египте эпохи Среднего царства. – М., 1978.

5. Берлев О.Д. Трудовое население Египта в эпоху Среднего царства. – М., 1972.

6. Вулли Л. Ур халдеев. – М., 1965.

7. Дандамаев М.А. Иран при первых Ахеменидах. – М., 1963.

8. Дандамаев М.А. Рабство в Вавилонии. – М., 1974.

9. Дандамаев М.А. Храм и государство в поздней Вавилонии// ВДИ. – 1966. – №4.

10. Дандамаев М.А., Луконин В.Г. Культура и экономика древнего Ирана. – М., 1980.

11. Дьяконов И.М. К вопросу о судьбе пленных в Ассирии и Урарту// ВДИ. – 1952. №1.

12. Дьяконов И.М. Общественный и государственный строй древнего Двуречья. Шумер. –

13. Дьяконов И.М. Очерк истории древнего Ирана. – М., 1972.

14. Дьяконов И.М. Последние годы Урартского государства по ассиро-вавилонским

15. Дьяконов И.М., Магазинер Ф.М. Старовавилонские законы// ВДИ. – 1952. – №3.

16. Египетская “Книга мёртвых”// Наука и религия. – 1990. – №1-12.

17. Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства// ВДИ. – 1952. – №1.

18. История дипломатии/ Под ред Зорина В.А. Т.1. – М., 1959.

19. История Древнего Востока / Под ред. Кузищина В.И. – М., 1988.

20. История Древнего мира. В 3-х книгах./ Под ред. Дьяконова И.М. – М., 1989-1991.

21. Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

22. Кинк Х.А. Как строились египетские пирамиды. – М., 1967.

23. Кленгель-Брандт Э. Путешествие в древний Вавилон. – М., 1979.

24. Клима Й. Общество и культура древнего Двуречья. – Прага, 1969.

25. Коростовцев М.А. Религия Древнего Египта. – М., 1976.

26. Крамер С.Н. История начинается в Шумере. – М., 1965.Культура Древнего Египта. – М., 1976.

27. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій. – К., 1996.

28. Лапис И.А. Новые данные о гиксосском владычестве в Египте// ВДИ. – 1958. – №3.

29. Липинская Я., Марциняк М., Мифология Древнего Египта. – М., 1983.

30. Литература Древнего Востока. – МГУ, 1971.

31. Ллойд С. Реки-близнецы. – М., 1972.

32. Лурье И.М. Новые данные о свободных земледельцах и рабах в Египте Среднего

33. Лурье И.М. Очерки древнеегипетского права. XVI-X вв.до н.э. – Л., 1960.М., 1959.

34. Малёванный А.М., Чиглинцев..., Шофман.. Классовая борьба в древнем мире. – М., 19

35. Матье М.Э. Во времена Нефертити. – М., Л., 1965.

36. Монтэ П. Египет Рамссесов. Повседневная жизнь египтян во времена великих

37. Оппенхейм А.Л. Древняя Месопотамия. Портрет погибшей цивилизации. – М., 1980.

38. Перепёлкин Ю.Я. Кэйе и Семнех-ке-ре. К исходу солнценопоклоннического

39. Перепёлкин Ю.Я. Переворот Амен-Хотепа IV. – М., 1967–1984.

40. Перепёлкин Ю.Я. Тайна золотого гроба. – М., 1968.

41. Петровский Н.С., Белов А.М. Страна большого Хапи. – Л., 1955.

42. Практикум по истории древнего мира. – М., 1972.

43. Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981.

44. Рак И.В. Мифы Древнего Египта. – Спб., 1993.

45. Садаев Д.Ч. История древней Ассирии. – М., 1984.

46. Сказки и повести Древнего Египта. – М., 1979.

47. Стучевский И.А. Зависимое население древнего Египта. – М., 1966.

48. Стучевский И.А. Колониальная политика Египта в эпоху XVIII династии. – М., 1967.

49. Стучевский И.А. Храмовая форма царского хозяйства Древнего Египта. – М., 1962.

50. Фрай Р. Наследие Ирана. – М., 1972.

51. Хрестоматии по Истории Древнего Востока.

52. Царства// Вестник Древней Истории. – 1957. – №1.

53. Черниловский З.М. История рабовладельческого государства и права. – М., 1960.

54. Янковская Н.Б. Новые среднеассирийские документы// ВДИ. – 1962. – №2.