Управління товарними запасами у системі мерчандайзингу

Важливий елемент мерчандайзингу - постійна наявність товару в достатній кількості. Тому ефективне управління товарним запасом, який є інвестицією в товари, є одним з вирішальних факторів для забезпечення рентабельності, який дає можливість оптимально використовувати кошти.

Чим швидше відбувається оборот товарного запасу, тим більшим буде прибуток від інвестицій.

Всі види запасів можна поділити на постійний і змінний запас.

Крім того, можна виділити:

Ø запас для представлення - дозволяє представляти в торговельному залі достатню кількість товару;

Ø запас для збуту - дозволяє задовольнити попит в проміжках між двома поставками;

Ø страховий - дозволяє уникнути можливої нестачі запасу в торговельних точках;

Ø змінний - покриває потребу в товарі протягом терміну поставки.

Сукупність перерахованих видів запасів складає базовий запас, знаючи обсяг якого можна розрахувати кількість товарів, які необхідно замовляти.

Базовий запас - це максимальний запас, який при правильному управлінні необхідно скорочувати, уникаючи при цьому нестачі товарів (наприклад, з допомогою скорочення строків поставки).

Для оцінки рентабельності в мерчандайзингу існує також поняття - середній запас.

Середній запас - середня кількість одиниць товару, які є в наявності в торгівельній точці (торговому залі і на складі). При цьому варто якомога точніше оцінити середню величину запасу, яка є основою для розрахунку коефіцієнта обороту та підрахунку рентабельності.

Управління запасами включає у себе:

Ø прогнозування продажу для правильного розрахунку розміру замовлення;

Ø адаптацію періодичності поповнення асортименту і методу зняття залишків до умов торгівлі й логістики (наприклад, до строків поставки);

Ø визначення базового запасу і модифікація його відповідно до змін попиту або умов поставки;

Ø оптимізацію постачання

Прогнозування продажу, як етап управління запасами, включає у себе:

Ø розрахунок середньої величини продажу кожного товару на основі статистичних даних та даних відомостей зняття залишків;

Ø визначення питомої ваги цієї величини для певного проміжку часу (дня, тижня, місяця);

Ø порівняння отриманих цифр з результатами попереднього періоду (або, при необхідності, аналогічного періоду минулого року);

Ø оцінка впливу різних факторів (свята, погода тощо);

Ø врахування впливу рекламних акцій і стимулювання збуту;

Ø врахування дії конкурентів;

Ø складання прогнозу методом множення середнього обсягу продажу за певний період, скорегованого з урахуванням різних факторів на кількість періодів, що розглядаються.

Прогнозування необхідного запасу.

Періодичність зняття залишків залежить від строку, протягом якого Продається товар і від кількості проданого товару. Необхідно розрахувати необхідний запас, що зможе забезпечити такий збут.

Чим більше часу минає між двома зняттями залишків, тим більшим має бути обсяг запасу.

Якщо цей період скорочується, відбувається:

Ø зменшення кількості одиниць продукції, що замовляється;

Ø збільшення кількості поставок;

Ø підвищення вартості поставки/прийоми;.

Ø підвищення вартості зняття залишків.

Крім того, виникає ризик неотримання від постачальника вигідних ифних умов, через зменшення обсягів реалізації. Результатом цього буде:

Ø підвищення рентабельності запасу, у який вкладені кошти;

Ø незначний обсяг запасів або відсутність резерву.

Оптимальний період між зняттям залишків повинен враховувати:

Ø можливі вимоги до якості товару;

Ø вартість товарів;

Ø середню величину продажу;

Ø політику магазина відносно запасу;

Ø обсяги зберігання;

Ø термін поставки;

Ø умови продажу.

Для прогнозування запасів використовують такі методи:

1. метод основних запасів;

2. метод тижневих запасів;

3. метод співвідношення “запаси-продажі”.

1. Метод визначення на основі основних запасів ґрунтується на припущенні, що завжди, незалежно від обсягу продажу, повинна бути в наявності певна кількість товарів основних товарних груп.

Величина товарних запасів на початок місяця визначається як сума основних запасів у вартісному вираженні та запланованого обсягу продажу на даний період.

Величина основних запасів визначається як різниця між середньою величиною запасів за сезон і середньомісячною величиною продажу.

Середня величина запасів розраховується шляхом ділення величини продажу за сезон на оборотність товарних запасів протягом цього сезону.

2. Метод тижневих запасів використовується при плануванні запасів у тижнях і базується на встановленні величини запасів, що дорівнює певному, наперед визначеному числу тижнів продажу. Цей метод використовується для товарів, які не підпадають під вплив значних коливань обсягу продажу протягом достатньо тривалого періоду. При використанні методу тижневих запасів величина усіх запасів визначається залежно від необхідної магазину або відділу норми оборотності товарних запасів.

3. Метод визначення запасів на основі співвідношення “запаси-товар” пов’язує величину запасів на початок (іноді на кінець) місяця із запланованим обсягом продажу в роздрібних цінах на цей місяць. Розрахований коефіцієнт дає можливість визначити необхідну кількість запасу для продажу запланованої кількості продукції.

Попередні кроки з прогнозування продажу, визначення необхідного запасу дають можливість оптимізувати постачання - визначити час і обсяги закупівель для підтримання балансу між величиною товарних запасів та продажем протягом усього сезону. Запланована величина закупок - це кількість товару, який магазин або відділ планує отримати протягом певного періоду без перевищення запланованих товарних запасів. Запланована на місяць величина закупок повинна покривати обсяг продаж і суми знижок, які здійснюватимуться протягом місяця. Крім того, вона повинна забезпечувати наявність запасів на кінець місяця, які б дозволили здійснювати продаж протягом наступного місяця. Величина закупок у грошовому вираженні повинна базуватися на запланованих обсягах продажу, наявності запасів і на передбачених сумах знижок.

Date: 2015-05-22; view: 1769; Нарушение авторских прав