Визначення категорій джерел навантаження

Розрахунок інтенсивності абонентських навантажень прийнято починати з поділу на категорій джерел навантаження, які відрізняються середнім числом викликів, середньою тривалістю зайняття і годиною найбільшого навантаження (ГНН). На існуючій МТМ виділено наступні категорії джерел навантаження:

¾ абоненти ділового сектора – категорія 1(Д);

¾ абоненти квартирного сектора – категорія 2 (К);

¾ універсальні таксофони – категорія 3 (Т).

Структурний склад абонентів по категоріям для існуючих РАТС визначається в залежності від частки абонентів квартирного сектора, тому що таксофони виділені в окрему групу.

N_і.Д=(1 – К_К)*N_і.І, (1)

N_і.К=К_К *N_і.І, (2)

де К_К – частка абонентів квартирного сектору;

N_і.І – кількість абонентів індивідуальних і -тої РАТС, де і номер станції;

N_і.Д, N_і.К – кількість абонентів по категоріях ділового і квартирного секторів відповідно.

Використовуючи формули (1) і (2), визначаємо склад абонентів для РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4:

Структурний склад для ЦСК визначається за винятком універсальних таксофонів.

Кількість індивідуальних телефонів для ОПС і ПС дорівнює:

N_О.І = N_О – N_{О. Т} (3)

N_П.І = N_П – N_П.Т (3.1)

Знаючи кількість індивідуальних ТА, визначаємо для ОПС і ПС кількість абонентів ділового і квартирного секторів за формулами (1), (2), замінюючи К_К на К_Ц, де К_Ц - частка абонентів квартирного сектора на ОПС і ПС. Задано, що К_Ц в 2 рази більше, ніж К_К, тобто К_Ц = 0,8. Тоді:

N_О.Д = (1 – К_Ц)*N_О.І, (3.2)

N_О.К = К_Ц *N_О.І,

N_П.Д = (1 – К_Ц)*N_П.І, (3.3)

N_П.К = К_Ц *N_П.І

Абонентська лінія характеризується наступними видами зайняття: вихідним міським, вхідним міським, міжміським вихідним, міжміським вхідним. В залежності від виду зайняття АЛ характеризується питомою інтенсивністю абонентських навантажень, які визначаються статистичними змінами на мережі і залежать від ємності мережі, категорії АЛ і виду ГНН. У Курсовій роботі береться ранкова ГНН, у таблиці 3 наведено значення питомих абонентських навантажень: міське вихідне (y _В.і,) міське вхідне (y_ВХ.і,) міжміське вихідне (y_МВ.і) і міжміське вхідне (y_{МВх. і}).

Таблиця 3

Питоме абонентське навантаження

Інтенсивності навантаження на ЦСК визначаються наступним співвідношеннями:

Y_В.АБ.і = N_і.Д∙*у_В.Д + N_і.К∙*у_В.К + N_і.Т∙*у_В.Т, (4)

Y_ВХ.АБ.і = N_і.Д∙*у_ВХ.Д + N_і.К∙*у_ВХ.К, (5)

Y_МВ.АБ.і = N_і.Д∙*у_МВ.Д + N_і.К∙*у_МВ.К + N_і.Т∙*у_МВ.Т, (6)

Y_{МВХ.АБ.і} = N_і.Д∙*у_МВХ.Д + N_і.К∙*у_МВХ.К. (7)

Використовуючи формули (4)-(7), визначаємо інтенсивності навантажень на проектовані ОПС і ПС:

Навантаження до спецслужб визначається як частка (Ксп) інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

Y_В.СП.і = К_{СП *} Y_В.АБ.і, (8)

де К_СП = 0,05 – частка навантаження, що направляється до спецслужб. Приймаємо К_СП =0,05 і визначаємо навантаження до спецслужб від всіх АТС на мережі:

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося дорівнює:

Y_{ВИХ.АБ.і} = Y_В.АБ.і – Y_В.СП.і. (9 )

За формулою (9) визначаємо інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося, для всіх АТС мережі:

На рис. 3 зображено схему розподілу навантаження на ЦСК «Квант – Е».

Рис.3. Схема розподілу навантаження на ЦСК «Квант – Е»

Навантаження вихідне зовнішнє з АМ на групові тракти Y_{ГТ АМ} менше навантаження абонентських ліній через різницю часу зайняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно, і для аналогових АТС – навантаження виходу ГШ менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку (вхідне, вихідне):

q_В=(t_В-t_Н)/t_В, t_Н=t_С+t_НАБ+t_У, (10)

де t _В – середня тривалість заняття АЛ;

t_С – середній час слухання сигналу станції, що дорівнює 3 сек;

t_У – час встановлення з'єднання, t_У=0,

t_НАБ – час набору номера, що залежить від способу передачі номера від телефонного апарату (ТА). Для шлейфового (імпульсного) способу (ШН) t_НАБ=1,5*∙n cек, а для тонального способу (ТН) t_НАБ=0,4*n сек, де n – кількість цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі. Частки ТА з ШН (К_ШН) і з ТН (К_ТН), згідно завдання, вибираються самостійно, (для розрахунку можна прийняти К_ШН=К_ТН=0,5). Кількість набраних цифр для міського вихідного зв'язку приймається n=5 або 6 в залежності від значності нумерації. При змішаній нумерації, як прийнято на проектованій МТМ, визначається середньозважене значення n:

n=р₅∙*5+ (1- р₅)*∙6, (11)

де р₅ – частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією. Величина р₅ дорівнює:

р₅= (11.1)

де ∑N₅ і ∑N₆ – загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною нумерацією.

Враховуючи, що тільки абоненти проектованої ОПС і ПС мають 6-ти значну нумерацію, визначаємо параметри n і р₅ за вищеподаними формулами.

Середній час зайняття АЛ при міському зв'язку t_В і міжміському зв'язку t_МВ залежить від частки квартирних ТА і наведено в таблиці 4. При заданому К_К=0,4 для аналогових АТС-2, АТС-3, АТС-4 t_В=57 с і t_МВ=70 с, для ЦКС (ОПС і ПС) при К_Ц=0,95 t_ВЦ=82с і t_МВЦ=78с.

Таблиця 4

Середня тривалість t=φ(Кц, Кк) для ранкової ГНН

Тепер визначаємо час набору номера t_НАБ, t_Н і коефіцієнти q_В, q_ВЦ при міському зв'язку за вище поданими формулами для аналогових і цифрових АТС відповідно:

t_НАБ=1,5*∙n*∙К_ШН+0,4*∙n*∙К_ТН;

t_Н=t_С+t_НАБ+t_У, q_В=(t_В-t_Н)/t_В; q_ВЦ=(t_ВЦ-t_Н)/t_ВЦ..

При вихідному міжміському зв'язку величина n_М дорівнює:

n_М=р_ЗОН *9+ р_МГ *11+ р_{М Н}*14,

де р_ЗОН = 0,6; р_{М Г}=0,3; р_МН =0,1 - частки викликів при зоновому, міжміському і міжнародному зв'язках відповідно. Тоді n_М= 10,1 сек.

Визначаємо час набору номера t_М.НАБ, t_М.Н і коефіцієнт q_М.В, q_М.ВЦ при міжміському зв'язку:

t_М.НАБ =1,5* n_М*∙К_ШН +0,4* n_М*К_ТН;

t_М.Н=t_С+t_НАБ+t_У; q_{М .В} =(t_М.В-t_М.Н)/t_М.В; q_М.ВЦ=(t_М.ВЦ -t_М.Н)/ t_М.ВЦ.

Для спецслужб час довідки t_СП=30с, а кількість цифр, що набираються, дорівнює трьом, тоді:

t_Н.СП= t_С+1,5*n; q_СП=(t_СП-t_Н.СП)/t_СП..

При вихідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі як при міському, так і при міжміському зв'язку, тому q_{ВХ .}=1.

При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок Y_ВХ.і робиться із врахуванням типу станції:

- для декадно-крокової РАТС при прийомі номера ШН t_Н.Д =7с, тоді:

q_ВХ.Д= (t_В+t_Н.Д)/t_В

- для координатних РАТС при прийомі номера БЧК t_Н.К=2с, тоді:

q_ВХ.К= (t_В+t_Н.К)/t_В..

Зовнішні навантаження на груповий тракт в ОПС і ПС із врахуванням різниці зайняття АЛ і ГТ відповідно дорівнює:

Y_{СП.АМ.О.}= q_СП *Y_В.СП; Y_{ВИХ.АМ.О.}= q_В.Ц *Y_{ВИХ.АБ.О}.;

Y_{ВХ.АМ.О.}= q_ВХ.Ц *Y_ВХ.АБ.О; Y_{ЗЗЛ.АМ.О.}= q_МВ.Ц *∙Y_МВ.АБ.О.;

Y_{ЗЗМ.АМ.О.}= q_МВХ.Ц *∙Y_{МВХ.АБ.О;} Y_{СП.АМ.П.}= q_СП *∙Y_В.СП;

Y_{ВИХ.АМ.П.}= q_В.Ц *∙Y_{ВИХ.АБ.П}.; Y_{ВХ.АМ.П.}= q_ВХ.Ц *∙Y_ВХ.АБ.П.;

Y_{ЗЗЛ.АМ.П.}= q_МВ.Ц *∙Y_{МВ.АБ. П}.; Y_{ЗЗМ.АМ.П.}= q_МВХ.Ц *∙Y_{МВХ.АБ. П}.;

Y_ГТ.АМ.О= Y_СП.АМ.О+Y_{ВИХ.АМ.О}+Y_ВХ.АМ.О+Y_{ЗЗЛ.АМ.О}+Y_{ЗЗМ.АМ.О};

Y_ГТ.АМ.П= Y_СП.АМ.П+Y_{ВИХ.АМ.П}+ _ВХ.АМ.П+ _{ЗЗЛ.АМ.П}+Y_ЗЗМ.АМ..

Таблиця 5

Зовнішнє навантаження станцій

Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень (рис. 4) і без втрат проходить через УКС ОПС (чи УКС ПС). Тому можна стверджувати:

Y_В.О= Y_{ВИХ.АМ.О}, Y_ВХ.О =Y_ВХ.АМ.О.

Аналогічно розраховуємо зовнішні навантаження РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4 і результати розрахунків зводимо в табл. 5.