Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Оптика. Фізика атома і ядра
При переході променя з одного середовища в друге справедливий закон заломлення світла n= sin α / sin γ = c1 / c2, (1) де n – показник заломлення другого середовища відносно першого; α – кут падіння; γ – кут заломлення; с1 і с2 – швидкості поширення світла в першому та другому середовищах. Різниця ходу променів для максимуму і мінімуму інтерференції від-повідно становить Δ = k×λ; Δ = (2k + 1)×λ / 2; (k = 0, 1, 2, …). (2) Відстань Dх між інтерференційними смугами на екрані для щілин Юнга дорівнює Δx = λ∙l / d, (3) де λ – довжина світлової хвилі; l – відстань від екрана до щілин; d – від-стань між щілинами. Різниця ходу D між променями, відбитими від нижньої та верхньої границі тонкої плівки, становить , (4) де d – товщина плівки; n – показник заломлення плівки; α – кут падіння; λ – довжина хвилі світла. Радіуси темних та світлих кілець Ньютона визначаються через радіус лінзи R та довжину світлової хвилі λ (5) Інтенсивність поляризованого світла I після проходження через аналізатор зменшується відносно початкової інтенсивності І0 згідно з законом Малюса I = I0×cos2j, (6) де j – кут між головними площинами поляризатора і аналізатора. Кут падіння αБ, що відповідає повній поляризації відбитого від діелектрика променя світла, зв’язаний з показником заломлення діелектрика n співвідношенням (закон Брюстера) tg αБ = n. (7) Кут повороту j площини поляризації світлового променя оптично активними речовинами пропорціональний шляху l, пройденому променем в речовині j = a×l, (8) де a – коефіцієнт питомого обертання. Для розчинів оптично активних речовин в формулу додається значення концентрації розчину – c j = a×c×l. (9) Формула головних максимумів інтенсивності дифракційної решітки задає кут jk, під яким спостерігається на екрані максимум k -го порядку для даної довжини хвилі l (світло падає нормально до решітки) b×sin jk = k×l; (k = 0, 1, 2, …), (10) де b – стала дифракційної решітки. Найменша відстань між точками Δx, при якій вони не зливаються при розгляді під мікроскопом, задається співвідношенням , (11) де λ – довжина хвилі світла; n – показник заломлення середовища між предметом і об’єктивом; u – апертурний кут. Дифракцію рентгенівського випромінювання на кристалічних тілах описує формула Вульфа-Брегга 2d×sinθ = k×l; (k = 0, 1, 2, …), (12) де d – стала кристалічної решітки; θ – кут ковзання; k – порядок максимуму; l – довжина хвилі випромінювання. Довжина тіла l в рухомій системі відліку зменшується порівняно з вихідною довжиною l0 в нерухомій системі відліку по закону l = l0 × , (13) де v – швидкість рухомої системи відліку вздовж довжини тіла; c – швидкість світла у вакуумі. Інтервал часу t в системі, що рухається зі швидкістю v відносно спостерігача, зростає порівняно з часовим інтервалом t0 в системі, нерухомій для спостерігача, згідно з співвіднощенням , (14) де с – швидкість світла у вакуумі. Маса m і енергія Е тіла, що рухається із швидкістю v, задається таки-ми рівняннями: ; ; (15) де m0 – маса спокою; с – швидкість світла у вакуумі. В умовах теплової рівноваги енергетична світимість тіла R та його поглинальна здатність А зв’язані співвідношенням (закон Кірхгофа) R/A = R*, (16) де R* – енергетична світимість абсолютно чорного тіла. Енергетична світимість абсолютно чорного тіла R* виражається через його температуру за формулою R* = σ×T4, (17) де σ – стала Стефана-Больцмана; Т – абсолютна температура. Довжина хвилі, на яку припадає максимум спектральної енергетичної світимості абсолютно чорного тіла lmax, зв’язана з його температурою співвідношенням , (18) де С – стала Віна; Т – абсолютна температура. Зв’язок між енергією фотона (h×n), що викликає фотоефект, і кінетичною енергією фотоелектронів (m ×v 2/2) встановлюється за формулою Ейнштейна , (19) де А – робота виходу електрона з металу; h – стала Планка; ν – частота світлового випромінювання. Формула, яка дозволяє знайти частоти ν або довжини хвиль λ, що відповідають лініям водневого спектра, має вид n = = R×c × , (20) де с – швидкість світла у вакуумі; R – стала Рідберга; n і m – номери орбіт. Мікрочастинці масою m, яка рухається зі швидкістю v, відповідає хвильовий процес і з довжиною хвилі l (принцип де-Бройля) l = , (21) де h – стала Планка. Для радіоактивного розпаду кількість радіоактивних ядер N, яка залишилась від початкової кількості ядер N0, зв’язана з часом розпаду t законом N = N0×e-l×t, (22) де l – стала розпаду. Cтала радіоактивного розпаду може бути виражена через період піврозпаду Т Т = . (23) Активність радіоактивного препарату А визначається як A = - = l×N. (24) Дефект маси ядра Dm визначається за формулою Dm = Z×mp + (A – Z)×mn – mя, (25) де Z – порядковий номер ізотопа; A – масове число; mp – маса протона; mn – маса нейтрона; mя – маса ядра. Енергія зв’язку ядра визначається співвідношенням E = Dm×c2, (26) де Dm – дефект маси ядра; с – швидкість світла у вакуумі. Електропровідність σ напівпровідників має виражену залежність від температури , (27) де σ0 – деяка стала, ΔЕ – ширина забороненої зони, k – стала Больцмана, Т – абсолютна температура.
* * *
501. Різниця ходу інтерферуючих променів від двох когерентних джерел світла становить 1,65∙10-7 м. Джерела світла випромінюють хвилі довжиною 6,6∙10-7 м. Визначити, будуть хвилі підсилювати чи ослаблювати одна одну. 502. Різниця ходу інтерферуючих променів від двох когерентних джерел монохроматичного світла з довжиною хвилі 6,3∙10–7 м становить 12,6∙10 –7 м. Визначити, підсилюють ці хвилі одна одну чи ослаблюють. 503. На мильну плівку з показником заломлення 1,3 нормально падає пучок променів білого світла. Яка найменша товщина плівки, якщо у відбитому світлі вона здається зеленою (λ = 0,55 мкм)? 504. На мильну плівку (n = 1,33) падає біле світло під кутом 45°. При якій найменшій товщині плівки відбите від неї світло буде зеленим (λ = 550 нм)? 505. В досліді Юнга отвори освітлювались монохроматичним світлом з довжиною хвилі 6∙10-5 см. Відстань між отворами 1 мм, а відстань від отворів до екрана - 3 м. Знайти положення трьох перших світлих смуг. 506. Діаметр другого світлого кільця Ньютона при спостереженні у відбитому світлі (λ = 0,6 мкм) дорівнює 1,2 мм. Визначити оптичну силу плоско-опуклої лінзи, взятої для досліду. 507. Екран освітлюється двома когерентними джерелами світла, що знаходяться на відстані 1 мм один від одного. Відстань від площини джерел до екрана становить 3,5 м, довжина хвилі використаного світла - 400 нм. Визначити положення першого та другого інтерференційних максимумів відносно центрального максимуму. 508. Пучок паралельних променів, що відповідають довжині хвилі 6·10-7 м, падає на мильну плівку під кутом 45°. Показник заломлення мильної води становить 1,33. При якій найменшій товщині плівки відбите від неї світло максимально ослаблене? 509. Кожний інтерференційний максимум, створений на екрані двома когерентними джерелами білого світла, є багатокольоровим, з червоним (λ = 7∙10-7 м) зовнішнім і фіолетовим (λ = 4∙10-7 м) внутрішнім краями. Яка ширина першого максимуму, якщо відстань між джерелами світла 4 мм, а від них до екрана - 4 м? 510. Різниця ходу двох когерентних променів становить 2,5∙10-6 м. Визначити довжини хвиль видимого світла (від 760 нм до 400 нм), які дадуть інтерференційні максимуми. 511. Скільки штрихів на кожний міліметр містить дифракційна гратка, якщо при спостереженні в монохроматичному світлі (λ = 0,6 мкм) максимум п’ятого порядку відхилений на кут 18°? 512. Знайти найбільший порядок спектра для жовтої лінії натрію (λ = 589 нм), якщо стала дифракційної гратки дорівнює 2 мкм. 513. На дифракційну гратку нормально падає пучок світла від розрядної трубки, що заповнена гелієм. На яку лінію в спектрі третього порядку накладається червона лінія гелія (λ = 6,7∙10-5 см) спектра другого порядку? 514. Скільки штрихів на 1 мм довжини має дифракційна гратка, якщо зелена лінія ртуті (546,1 нм) в спектрі першого порядку виникає під кутом 19°8΄? 515. На дифракційну гратку нормально падає пучок світла. Чому повинна дорівнювати стала дифракційної гратки, щоб у напрямі φ = 41° співпадали максимуми двох ліній - 656,2 нм і 410,2 нм? 516. На дифракційну гратку нормально падає монохроматичне світло довжиною хвилі 600 нм. Гратка має 200 штрихів на міліметр. Визначити число дифракційних максимумів, що виникнуть у даному випадку. 517. На дифракційну гратку нормально падає монохроматичне світло з довжиною хвилі 0,59 мкм. Під якими кутами до осі коліматора будуть спостерігатись дифракційні максимуми першого і другого порядків, якщо гратка має 500 штрихів на сантиметр? 518. На дифракційну гратку нормально падає монохроматичний пучок світла (λ = 0,59 мкм), причому спектр третього порядку спостерігається під кутом 10°12΄. При якій довжині світлової хвилі дифракційний спектр першого порядку спостерігатиметься під кутом 2°48΄? 519. Знайти найменший розмір об’єктів, які можливо вивчати під мікроскопом, якщо препарат освітлюється червоним світлом з довжиною хвилі 760 нм. Апертурний кут об’єктиву - 160°. Між препаратом і об’єктивом знаходиться повітря. 520. При дослідженні зрізів рослинних волокон використовують біо-логічний мікроскоп (без імерсійної рідини). Препарат освітлюють моно-хроматичним світлом з довжиною хвилі 500 нм. Яким повинен бути апертурний кут об’єктива, якщо діаметр волокон становить 10-5 м? 521. При переході променя світла зі скла у воду граничний кут повного внутрішнього відбивання виявився рівним 62°. Під яким кутом до поверхні скла має падати промінь, щоб відбитий промінь був повністю поляризованим? 522. Граничний кут повного внутрішнього відбивання для деякої рідини дорівнює 49°. Визначити кут повної поляризації відбитого променя. 523. Кут між головними площинами поляризатора і аналізатора дорівнює 45°. У скільки разів зменшиться інтенсивність світла після виходу з аналізатора, якщо кут збільшити до 60°. 524. Промінь, який падає на скло під кутом 58°, повністю поляризується. Визначити показник заломлення і кут заломлення променя у склі. 525. Визначити кут падіння променя на поверхню води з повітря і кут заломлення променя у воді, якщо відбитий промінь максимально поля-ризований. 526. Визначити товщину кварцевої пластинки, для якої кут повороту площини поляризації світла з довжиною хвилі 5,69∙10-7 м дорівнює 100°. Стала обертання для кварцу при даній довжині хвилі становить 29,7° на міліметр довжини. 527. Обчислити концентрацію цукрового розчину, якщо при проходженні світла через трубку з розчином довжиною 15 см площина поляризації повертається на кут 20°. Коефіцієнт питомого обертання для цукрового розчину 66,5 градусів на дециметр при концентрації розчину 1 г/см3. 528. Нікотин (чиста рідина), що знаходиться в скляній трубці довжиною 8 см, обертає площину поляризації жовтого світла натрію на кут 136,6°. Густина нікотину - 1,01 г/см3. Визначити коефіцієнт питомого обертання нікотину. 529. Промінь світла, що проходить крізь скляну посудину з водою, відбивається від поверхні скла. При якому куті падіння відбите світло максимально поляризоване? Показники заломлення води і скла 1,33 та 1,5. 530. Розчин глюкози концентрацією 0,28 г/см3, налитий у скляну трубку довжиною 15 см, повертає площину поляризації монохроматичного світла, що проходить через цей розчин, на кут 32°. Визначити коефіцієнт питомого обертання глюкози. 531. Яку швидкість повинно мати рухоме тіло, щоб його поздовжні розміри зменшились в 2 рази? 532. При якій швидкості маса електрона, що рухається, вдвічі більша від його маси спокою? 533. Визначити кінетичну енергію електрона, що рухається зі швидкістю, яка дорівнює половині швидкості світла. 534. Визначити швидкість електрона, який має кінетичну енергію 1,53 МеВ. 535. На скільки збільшиться маса α-частинки при прискоренні її від початкової швидкості, що дорівнює нулю, до швидкості, яка становить 0,9 швидкості світла? 536. Сонце випромінює щохвилини енергію, яка становить 6,5∙1021 кВт×год. Вважаючи випромінювання Сонця незмінним, знайти, за який час маса Сонця зменшиться у 2 рази. 537. У скільки разів збільшується тривалість життя (за годинником нерухомого спостерігача) нестабільної частинки, якщо вона починає рухатись зі швидкістю, яка становить 99% швидкості світла? 538. Визначте енергію, яка відповідає масі нерухомого електрона (власну енергію електрона). 539. Яку частку швидкості світла має складати швидкість частинки, щоб її кінетична енергія стала дорівнювати її енергії спокою? 540. При поділі ядра 92U235 вивільнюється енергія, що становить на-ближено 200 МеВ. Знайти зміну маси при поділі одного кіломоля урану. 541. Визначте температуру поверхні Сонця, вважаючи його за абсолютно чорне тіло, якщо довжина хвилі, на яку припадає максимум енергії випромінювання, становить 0,5 мкм. 542. Визначити енергетичну світимість Сонця, приймаючи його за абсолютно чорне тіло з температурою поверхні 6000 К. 543. Радіатор автомобіля нагрівається від 27 °С до 87 °С. У скільки разів збільшилась енергетична світимість радіатора? Прийняти радіатор за абсолютно чорне тіло. 544. Середня температура поверхні Землі становить +14 °С. Визначити довжину хвилі, на яку припадає максимум земного випромінювання, при умові, що Земля – абсолютно чорне тіло. 545. Яку енергію випромінює Сонце за 1 хв.? (Випромінювання Сонця вважати близьким до випромінювання абсолютно чорного тіла. Температура поверхні Сонця 5800 К). 546. На яку довжину хвилі припадає максимум випромінювання аб-солютно чорного тіла, яке має температуру людського тіла - 37 °С? 547. В яких ділянках спектру знаходяться довжини хвиль, що відпо-відають максимуму енергетичної світимості, якщо джерелом світла служить спіраль електричної лампочки (Т = 3000 К), поверхня Сонця (T = 6000 К) та атомна бомба, в якій в момент вибуху розвивається температура біля 107 К. Випромінювання вважати близьким до випромінювання абсолютно чорного тіла. 548. Поглинальні здатності ділянок лугу і зораного поля дорівнюють відповідно 0,6 і 0,8. Яка ділянка має більшу енергетичну світимість і у скільки разів? Температури ділянок однакові. 549. Для підвищення температури верхнього шару грунту застосували мульчування вугільним порошком, в результаті чого встановилась температура, яка дорівнює 27 °С. Визначити енергетичну світимість вугільної мульчі, якщо її поглинальна здатність при даній температурі становить 0,88. 550. В результаті мульчування змолотою крейдою поверхня грунту досягла температури 17 °С. Визначити поглинальну здатність мульчі, якщо її енергетична світимість при даній температурі - 64 Вт/м2. 551. На ядра тваринних та рослинних клітин можна діяти ультрафіо-летовим випромінюванням з довжиною хвилі біля 254 нм, бо воно не поглинається цитоплазмою клітини. Визначити частоту і енергію фотонів цього випромінювання. 552. На тваринницькій фермі для дезинфекції повітря в приміщенні молодняка провели ультрафіолетове опромінення за допомогою ртутно-кварцевої лампи. Інтенсивність опромінення становила 6 Вт/м2, довжина хвилі – 254 нм. Підрахувати число фотонів, що пронизують одиницю площі поверхні, перпендикулярноЇ до швидкості фотонів, за 1 с. 553. Кванти світла з енергією 4,9 еВ утворюють фотоелектрони з металу, робота виходу для якого - 4,5 еВ. Знайти максимальну швидкість фотоелектронів. 554. Визначити роботу виходу електронів з металу, якщо при освітленні його поверхні променями з довжиною хвилі 400 нм утворюються вільні електрони зі швидкістю 6,5∙105 м/с. 555. Червона границя фотоефекту для вольфраму становить 275 нм. Знайти роботу виходу електронів. 556. На поверхню величиною 100 см2 щохвилини падає 63 Дж світлової енергії. Знайти величину світлового тиску для випадків, коли поверхня повністю відбиває і повністю поглинає всі промені, що падають на неї. 557. Людське око найбільш чутливе до зеленого світла (λ = 550 нм), границя чутливості ока для якого відповідає 80 фотонам, що падають на сітківку за 1 с. Якій потужності світла відповідає цей поріг? 558. У деякого металу фотоефект починається при частоті світла, що використовується для опромінення, - 5,8∙1014 Гц. Визначити роботу виходу електронів з цього металу в електрон-вольтах. 559. Формула реакції фотосинтезу для одержання одного кіломоля цукру 6СО2 + 6Н2О + 2,83∙106 Дж = С6Н12О6 + 6О2. Яка кількість фотонів фіолетового випромінювання (λ = 4∙10-7 м) необхідна для одержання однієї молекули цукру? 560. Червона границя фотоефекту для деякого металу становить 275 нм. Знайти максимальну швидкість електронів, які виходять з металу під дією світла з довжиною хвилі 180 нм. 561. Знайти довжину хвилі де-Бройля для електронів, що пройшли різницю потенціалів 100 В. 562. Знайти довжину хвилі де-Бройля для електрона, який рухається зі швидкістю 106 м/с. 563. Визначити довжину хвилі де-Бройля для протона, що летить зі швидкістю 500 м/с. 564. Заряджена частинка, прискорена різницею потенціалів 200 В, набуває довжини хвилі де-Бройля 2,02 пікометра. Знайти масу частинки, якщо її заряд співпадає з зарядом електрона. 565. Визначити швидкість руху електрона, довжина хвилі де-Бройля якого становить 1,5∙10-10 м. 566. При відбиванні від алюмінієвої пластинки електронного променя дифракційний максимум другого порядку відповідає куту ковзання 84°48΄. Визначити швидкість електронів в промені, якщо відстань між атомними площинами кристалічної решітки алюмінію 0,4 нм. 567. Рентгенівські промені з довжиною хвилі 1,63 Å падають на кристал кам’яної солі. Знайти сталу кристалічної решітки солі, якщо дифракційний максимум першого порядку спостерігається при куті ковзання 17°. 568. Електрони, що падають на алюмінієву фольгу, створюють диф-ракційну картину з кутовим відхиленням максимуму першого порядку 1°. Стала кристалічної решітки алюмінію - 4,05∙10-10 мм. Яка швидкість електронів? 569. Паралельний пучок рентгенівських променів падає на грань кристалу кам’яної солі. Визначити довжину хвилі променів, якщо дифракційний максимум другого порядку спостерігається при куті ковзання 30°. Відстань між атомними площинами кристалу дорівнює 0,3 нм. 570. При якому найменшому куті між площиною кристалу і пучком рентгенівських променів спостерігається дифракційний максимум першого порядку, якщо довжина хвилі рентгенівських променів дорівнює 2∙10-11 м, а стала кристалічної решітки - 3,03∙10-10 м? 571. Знайти довжину хвилі фотона, яка відповідає переходу електрона з другої борівської орбіти на першу в позитивно іонізованому атомі гелію. 572. Знайти найменшу і найбільшу довжини хвилі спектра атома водню в оптичному діапазоні випромінювання. 573. Знайти відношення довжин хвиль других за порядком спектральних ліній серій Бальмера і Пашена. 574. Визначити максимальну енергію фотона, що випромінюється атомом водню в серії Лаймана. 575. Електрон атома водню переходить з четвертого енергетичного рівня на другий. Знайти довжину хвилі випромінювання. 576. Обчислити частоту і енергію, що відповідають короткохвильовій межі серії Бальмера. 577. Визначити масу та імпульс фотону, які відповідають переходу електрона в атомі водню з третьої орбіти на другу. 578. Яку енергію одержав незбуджений атом водню, якщо електрон його оболонки перейшов з першого енергетичного рівня на третій? 579. В яких межах мають знаходитись довжини хвиль монохроматичного світла, щоб при збудженні атомів водню квантами цього світла радіус орбіти електрона збільшився в 9 разів? 580. В яких межах мають знаходитись довжини хвиль монохроматичного світла, щоб при збудженні атомів водню квантами цього світла спостерігались три спектральні лінії? 581. Обчислити дефект маси та енергію зв’язку ядра дейтерію. 582. Обчислити дефект маси та енергію зв’язку ядра ізотопу кисню 8О16. 583. Знайти енергію ядерної реакції 3Li6 + 0n1 → 2Hе4 + 1H3. Виділяється чи поглинається ця енергія? 584. Реакція поділу ядра урану 92U235 проходить з виділенням енергії 200 МеВ на кожний акт поділу. Обчислити енергію, яка виділяється при розщепленні 1 кг урану-235. 585. Знайти енергію, що виділяється при ядерній реакції 1Н2 + 1Н2 ® ® 2Не3 + 0n1. 586. Для пригнічення весняного проростання харчової картоплі та інших овочів застосовується радіоактивний Co60. В овочесховища закладено таку кількість Со60, яка має початкову активність 3,7 1011 Бк. Визначте активність кобальту через 2 роки. 587. При вивченні швидкості руху поживних речовин в рослинах як індикатор було застосовано радіоактивний фосфор Р32. Лист рослини з площею 12 см2 дає в лічильнику Гейгера-Мюллера 36 імпульсів за секунду при безпосередньому контакті його з приладом. Вважаючи, що лічильником реєструється лише 50% випромінювання, визначте кількість Р32 в листі. Площа віконця лічильника 3 см2. 588. В агробіологічних дослідженнях методом мічених атомів вико-ристовують радіоактивний ізотоп фосфору Р32. При розпаді цього ізотопу з ядра викидаються електрон і нейтрино. Написати ядерну реакцію розпаду фосфору та визначити число атомів, що розпадаються протягом 1 с і 10 діб. Початкова кількість атомів ізотопу 1,9∙1019. 589. Визначити сталу розпаду і активність 1 мг ізотопу фосфору 15Р32. 590. Обчислити дефект маси (а. о. м.) і енергію зв’язку (МеВ) ядра ізотопу 6С12. 591. Германієвий напівпровідник з власною провідністю має при деякій температурі питомий опір 0,5 Ом×м. Визначити концентрацію носіїв заряду, якщо рухливість електронів 0,38 м2/(В×с) і рухливість дірок - 0,18 м2/(В×с). 592. Питома провідність кремнію з домішками становить 10-2 Ом×м. Визначити рухливість дірок. Вважати, що напівпровідник має тільки діркову провідність. Концентрація дірок дорівнює 1,8 1022 м-3. 593. Рухливість електронів в германію n-типу становить 3,7 103 см2/(В с). Визначити концентрацію електронів, якщо питомий опір напівпровідника 1,6 10-2 Ом·м. 594. Концентрація носіїв струму в кремнію дорівнює 5∙1010 см-3, рух-ливість електронів і дірок відповідно - 0,15 м2/(В с) і 0,05 м2/(В с). Визначити опір кремнієвого стрижня довжиною 2 см і перерізом 1 мм2. 595. Рухливості електронів і дірок у кремнію відповідно дорівнюють 1,5∙103 см2/(В с) і 5∙102 см2/(В с). Обчислити концентрацію носіїв заряду, якщо питомий опір кремнію 6,2∙102 Ом м. 596. Алюміній має гранецентровану кубічну решітку. Період решітки становить 0,404 нм. Визначити густину алюмінію. 597. Визначити ширину забороненої зони фоторезистора, чутливого до випромінювання з довжиною хвилі 5,5∙10-7 м. 598. Визначити питомий опір кремнію, рухливості електронів і дірок якого відповідно становлять 1,5∙10-2 м2/(В∙с) та 5∙10-2 м2/(В∙с). Концентрація носіїв заряду у кремнію - 1,6∙1016 м-3. 599. Знайти ширину забороненої зони напівпровідника, якщо відомо, що при температурах Т1 = 300 К і Т2 = 350 К його опір відповідно становить R1 = 700 Oм та R2 = 100 Ом.
Date: 2015-05-17; view: 725; Нарушение авторских прав |