Дослідження конвергентних рухів очей

Конвергенція може бути позитивною, нульовою або негативною, що відповідно означає зведення, паралельність або розведення зорових осей. Кут конвергенції та відстань до даного предмету є пропорційними. Чим менше відстань до даного предмету, тим більший кут конвергенції потрібний для бінокулярної фіксації тесту. Наприклад, якщо точка конвергенції (фіксації) знаходиться на відстані 0,5 м від очей, то кут конвергенції К буде рівний 1/0,5=2 метрокутам, а якщо точка конвергенції знаходиться на відстані 2 м від очей, то кут конвергенції буде рівний ½=0,5 метрокута.

За Ландольтом, нормальним кутом конвергенції вважається кут в 10 метрокутів, що відповідає наближенню тесту, що фіксується, до очей спостерігача на відстань 0,1 м. При недостатній здібності до конвергенції, що часто спостерігається при порушеннях бінокулярного зору (зокрема при косоокості), необхідно розвивати конвергентні рухи очей. Це досягається шляхом тренувань, що повторюються.

Для дослідження конвергентних рухів очей необхідно: підвести каретку 10 (див. рис. 4.5) за рукоятку 21 до відмітки на шкалі напрямної 3. Встановити касету 12 з допомогою, ручок 11 і важеля 28 таким чином, щоб оглядове вікно рамки 14 розташувалося по висоті очей пацієнта. Встановити по оправі тесту 15 чорну фіксаційну точку, на світлофільтрі 16 – безбарвний світлофільтр (на оправі тесту біла точка). Встановити каретку за рукоятку 21 в крайнє положення за шкалою напрямної (відмітка «80») і запропонувати пацієнтові фіксувати двома очима центральний темний кружок в центрі світлого тла, потім рукояткою 21 поступово наблизити каретку до пацієнта, контролюючи наявність бінокулярної фіксації спостереженням розташування відблисків від тесту, що світиться, на рогівках очей пацієнта. При правильній бінокулярній фіксації відблиски від тестів розташовані на рогівках правого і лівого ока пацієнта симетричні. Якщо в якийсь момент при наближенні тесту до очей відблиски перестають займати симетричне положення на рогівках, то це означає, що пацієнт перестає фіксувати тест, що світиться бінокулярно, тобто зорова система вже не конвертує на дану відстань.

Для визначення кута конвергенції в метрокутах беруть відлік в сантиметрах за шкалою на напрямній (індексом служить край каретки, розташований до пацієнта) і потім за отриманим значенням відстані точки конвергенції (фіксації) за таблицею визначають кут конвергенції в метрокутах.

Для проведення тренувальних вправ для відновлення конвергентних рухів очей необхідно провести установку касети і тестів згідно вищеописаної методики. Запропонувати досліджуваному обертати ручку 25, наближати і видаляти касету з тестом, спостерігаючи за фіксаційною точкою в оглядове вікно. Встановити на світлофільтрі 16 червоний світлофільтр і повторити вправи. При проведенні вправи з дітьми рекомендується тест 15 з фіксаційною точкою і кільцям Ландольта замінити на змінний тест з оптотипами. Тренування з картинками проводити на безбарвному і червоному тлі.

Серія повторних вправ (протягом тривалого часу) поступово розвиває здібність очей до конвергентних рухів, що має велике значення для досягнення нормального бінокулярного зору.

При косоокості, що розходиться, рекомендується встановлювати кут нахилу напрямних так, щоб підборідник був піднятий вгору. При косоокості, що сходиться, навпаки, підборідник повинен бути опущений.

Дослідження абсолютної акомодації проводиться для кожного ока окремо таким чином: підвести каретку 10 за ручку 21 до відмітки на шкалі направляючої «3». Встановити касету 12 за допомогою ручок 11 і важеля 28 так, щоб оглядове вікно рамки 14 розташувалося проти досліджуваного ока пацієнта. Встановити на тесті 15 одне з кілець Ландольта. На оправі світлофільтрів 16 — безбарвний світлофільтр.

Для визначення найближчої точки ясного зору Р необхідно тест встановити на відстань 2-3 см від ока і поступово відсовувати до моменту, коли пацієнт впізнає тест, що пред’являється. Відстань від тесту до передньої поверхні рогівки відповідає положенню найближчої точки ясного зору р в сантиметрах. Наприклад, найближча точка знаходиться на відстані 8 см, в діоптрійному численні це буде:

, дптр. (4.3)

Вимірювання проводять за допомогою лінійки 22, яка розташована на бічній поверхні напрямної триразово і обчислюють середнє значення.

Дослідження подальшої точки ясного зору проводять без медикаментозного втручання. Для її визначення необхідно провести плюсовою лінзою редукцію клінічної рефракції, щоб створити штучну короткозорість в 2-3 дптр, тобто наблизити максимально віддалену точку ясного зору на відстань 30-50 см від ока. У осіб з короткозорістю в 2 дптр і редукцією створення штучної короткозорості не потрібне; при короткозорості менше 2 дптр і еметропії в пробну окулярну оправу вставляють лінзу +3 дптр, при гіперметропії сила лінзи повинна бути більше виявленої аметропії на +3 дптр.

Тест встановлюють на відстані 70 см від ока і наближають його до ока до моменту, коли досліджуваний впізнає його. Відстань від передньої поверхні рогівки до тесту r₁ визначає положення зредукованої максимально віддаленої точки ясного зору R₁, тобто:

, дптр. (4.4)

Дійсна подальша точка ясного зору R₂ отримується за рахунок віднімання з R₁ сили приставленої пробної окулярної лінзи. Наприклад, у досліджуваного статична рефракція - гіперметропія в 1 дптр. В цьому випадку в пробну оправу вставляється лінза з набору пробних окулярних лінз +4 дптр. Визначається зредукована максимально віддалена точка ясного зору, яка знаходиться на відстані 27,5 см, тобто в діоптрійному численні:

дптр.

Дійсна максимально віддалена точка ясного зору R₁=3,5-4,0=-0,5, в цьому випадку є негативною, тобто в природних умовах у пацієнта існує гіперметропія 0,5 дптр.

Знайдені значення найближчої та максимально віддаленої точок ясного зору дають можливість визначити об'єм акомодації А. Наприклад, Р=5 дптр, R₂=-0,5 дптр, тоді А=5-(-0,5)=5,5 дптр.

Правило обчислення об'єму акомодації при короткозорості полягає в наступному: із значення найближчої точки ясного зору віднімається ступінь короткозорості; при гіперметропії - значення найближчої точки ясного зору складається із значенням гіперметропії.

За наявності астигматизму ока тест по своїй осі або напряму розриву в кільцях Ландольта ставиться перпендикулярно до напряму досліджуваного меридіана ока.

Первинне дослідження абсолютної акомодації проводять з тестами на безбарвному тлі. Подальші дослідження впливу зміни кольору тла на стан абсолютної акомодації проводяться в тій самій послідовності, яка передбачена вище, але на червоному тлі, потім зеленому та синьому.

Абсолютна акомодація характеризує здатність циліарного м'яза ока змінювати оптичну силу ока. Максимальне розслаблення цилиарного м'яза визначається положенням максимально віддаленої точки ясного зору (дптр), а максимальне скорочення - по положенню найближчої точки ясного зору (дптр). Обидва ці показника дають уявлення про стан клінічної рефракції в зонах максимально віддаленого і найближчого зору.