Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підліткового періоду

Підлітковий вік — це перехідний період від дитинства до дорослого стану, що характеризується психоемоційною та соціальною незрілістю дівчини чи юнака.

У підлітковому періоді відбувається посилений ріст і розвиток усіх органів і систем, що зумовлено діяльністю залоз внутрішньої секреції — статевих, щитовидної, гіпофізу тощо. Складні процеси відбуваються і у центральній нервовій системі, внутрішніх структурах головного мозку. Збільшується об'єм грудної клітки, серця, уповільнюється пульс. Відбувається помітне накопичення м'язової маси, остаточно формується скелет. Слід пам'ятати, що надмірне навантаження на скелет у період його формування може призвести до розвитку плоскостопості, викривлення хребта. Відмічається нестійкість організму до температурних коливань, оскільки через процеси, що відбуваються в організмі, пристосувальні реакції недосконалі. Значні зміни відбуваються в органах чуття, особливо у складній оптичній системі — оці. Тому важливо виконувати всі рекомендації лікарів і педагогів щодо гігієни зору.

Не менш важливий і психологічний аспект підліткового періоду. Розвиток психіки підлітка характеризується підвищеною емоційністю. Відчуваючи фізичні зміни, підліток намагається поводитися, як доросла людина, виявляє надмірну активність і невиправдану самовпевненість. Об'єктивно він потребує підтримки дорослих, але не визнає цього, що часто спричиняє конфлікти у сім'ї. У підлітковому віці загострюється потреба у дружбі, орієнтація на погляди колективу, компанії, зберігається віра в ідеал. Враховуючи те, що оточення підлітка у більшості випадків не сприяє створенню психічного комфорту, він опиняється у стані підвищеної нервової напруги, що може бути не тільки причиною виникнення конфліктів, а й фактором розвитку багатьох захворювань серцево-судинної, травної, ендокринної систем. У зв'язку з цим в останній час багато говорять про необхідність вироблення вміння керувати своїми емоціями і почуттями.

Рекомендації щодо цього дають досвідчені психологи й педагоги. Ось деякі з них:

• потрібно виховувати витримку, стримувати негативні емоції, які виникають дуже часто. Слід навчитися аналізувати ситуацію — чим вона спричинена, до чого веде і що залежить від вас для її успішного розв'язання. Практика доводить, що безвихідних ситуацій не буває;

• не давайте виходу негативним емоціям, не виплескуйте їх на оточуючих. Знайдіть власний спосіб зняття стресу, наприклад, гумористичним підходом до проблеми, бесідою з близькою людиною;

• не можна здійснювати імпульсивних і необдуманих вчинків — це може тільки погіршити ситуацію;

• традиційним способом психотерапії є письмове фіксування своїх проблем.

Ведення щоденників, де чітко формулюються проблеми, — дуже ефективний засіб їх розв'язання, особливо, якщо вказувати можливі шляхи розв'язання;

• фізичне навантаження у будь-яких випадках знімає стрес, оскільки під час нього розщеплюється адреналін, який і відповідає за збуджений стан;

• будьте об'єктивні в оцінці вчинків інших людей. Частіше ставте на їх місце себе, подумайте, як би вчинили ви;

• намагайтеся завжди бути у гарному настрої — це запорука успіху і доброго здоров'я.

Вкрай важливо дотримуватись певного режиму дня, враховувати те, що працездатність змінюється протягом доби, тижня, місяця відповідно до біологічних ритмів організму. Відомо, що на початку уроку, тижня, навчальної чверті працездатність дещо знижена, але поступово відбувається вихід на оптимальний рівень. На другому, третьому уроках, в середині тижня чи чверті працездатність максимальна і поступово йде на спад наприкінці навчального періоду. Не слід перевантажувати організм без крайньої потреби. Навчання з кожним роком займає дедалі більше часу, тому важливо раціонально складати розпорядок занять. Звичайно, складання розкладу занять у школі відбувається без участі учнів, однак, виконуючи домашнє завдання, ви повинні навчитися правильно планувати роботу згідно з гігієнічними рекомендаціями. Тут допоможе єдине правило, відоме вам ще з першого класу: чим активніша праця на уроці — тим менше часу йде на підготовку домашнього завдання.

Невід'ємним компонентом здоров'я є раціональне харчування. Наше харчування — це не тільки біологічна, а й соціальна, навіть політична проблема, яку намагаються вирішити на кожному засіданні сесії ВОЗ. На формування характеру харчування кожної людини впливає багато факторів, серед яких основними є:

• фізіологічні — ріст і розвиток організму, ступінь рухової активності тощо;

• психологічні — особистий смак, родинні традиції, вплив друзів;

• соціально-економічні — рівень розвитку країни, бюджет країни, регуляція поставок продуктів харчування на державний ринок, технологія приготування продуктів;

• культурно-історичні — харчування і релігія, національна кухня;

• географічно-екологічні — клімат, традиційні сільськогосподарські культури, методи їх вирощування.

Як бачимо, фактори, що визначають характер харчування людини, досить різноманітні. Тому надзвичайно важливо з дитинства виробити звичку до продуктів, необхідних для нормального розвитку організму.

Незважаючи на соціально-економічні і національні особливості харчування, у різних країнах існують єдині критерії раціонального харчування, які передбачають його повноцінність, збалансованість, різноманітність.

Організм підлітка особливо чутливо реагує на зміни у характері харчування, оскільки потребує матеріалу для побудови. Тому у підлітковому віці неприпустимі модні дієти, що виключають ті чи інші продукти (це стосується переважно дівчат), вегетаріанство, втілення інших ідей щодо харчування. Самостійний вибір дієт або додержання рекомендацій далеких від медицини і безпосередньо дієтології людей можуть спричинити незворотне порушення обміну речовин, травної, ендокринної, статевої систем, відставання у розвитку. Слід пам'ятати, що кваліфіковано підібрати дієту може тільки лікар, до якого треба звертатися як у випадку захворювання, так і за порадами щодо збереження здоров'я.

Можна віддавати перевагу тим чи іншим продуктам (овочам, фруктам), але не варто забувати, що щодня слід вживати необхідну кількість жирів, вуглеводів, білків. Рекомендується 25 % добової калорійності їжі забезпечувати під час сніданку, 35—40 % — обіду, 10—15 % — між обідом і вечерею, решту — за вечерею. У першу половину дня краще вживати більше білкових продуктів, у другу віддавати перевагу овочам. Обідати чи вечеряти потрібно не пізніше, ніж за 2 год. до сну. Інтервали між прийманнями їжі мають становити 3—4,5 год. Норми вживання основних поживних речовин наведені у таблиці 5.

Таблиця 5. Норми вживання основних поживних речовин у підлітковому періоді.

Проблемою світового масштабу є також зниження вживання натуральної вітамінної сировини. Головною причиною авітамінозів є недостатнє вживання овочів і фруктів, але ця причина не є єдиною. Останнім часом збільшилося вживання рафінованих (очищених) продуктів, широко застосовуються нові технології обробки продуктів, що розраховуються на тривале зберігання. А це також спричиняє різке падіння вмісту вітамінів у них.

Нестача вітамінів в організмі знижує фізичну і розумову активність, зменшує опірність організму простудним, утруднює лікування інших захворювань, веде до розвитку серцево-судинних і ракових захворювань, затримує процес статевого дозрівання — важливий період життя людини.

Date: 2015-06-08; view: 667; Нарушение авторских прав