Розгляд проблемних питань

1. Чим, на Ваш погляд, зумовлене підвищення зацікавленості
фірм у використанні концепції міжнародного маркетингу в останні десятиріччя?

2. „Значення міжнародного маркетингу для великих фірм, ТНК, глобальних компаній безсумнівне. А невеликі фірми, сфера діяльності яких обмежена, не відчувають потреби в міжнародному маркетингу”. Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому? По­ясніть.

3. „Поява концепції глобального маркетингу пояснюється наявністю товарів глобальної природи”. Чи згодні Ви з таким тверд­женням? Чому? Поясніть.

4. Чому ознакою конкурентного суспільства є рівновага між „глобальною” та „місцевою” економікою?

Контроль виконання навчальних завдань

Навчальні завдання

Завдання 1

Проаналізуйте діяльність відомих вам українських та закордон­них фірм і спробуйте визначити, який тип міжнародного марке­тингу вони застосовують. Результати досліджень і спостережень занесіть у таку таблицю.

Таблиця 1

Завдання для перевірки знань

1. Концепція міжнародного маркетингу виникла:

а) на початку ХХ ст..;

б) після ІІ світової війни;

в) у 60-х роках ХХ ст..;

г) у 80-х роках ХХ ст.

2. Кожна одиниця „місцевої” економіки на шляху до „глобальної”, як правило, проходить такі стадії і інтернаціоналізації:

а) експортна експансія, консолідація із закордонним ринком, глобалізація діяльності;

б) спорадничий експорт, експортна експансія, розвиток закордонних філій, глобалізація діяльності;

в) спорадничий експорт, нестабільний експорт, експортна експансія, розвиток зарубіжних філій, консолідація із закордонним ринком, транс націоналізація діяльності, глобалізація діяльності.

3. Залежно від геополітичних меж діяльності суб’єктів виділяють два типи маркетингу:

а) експортний та глобальний;

б) місцевий та глобальний;

в) внутрішній та міжнародний;

г) мікромаркетинг та макромаркетинг.

4. Оперативний маркетинг – це:

а) оперативне, швидке „зняття вершків” у певній ринковій ситуації;

б) інструмент реалізації корпоративної маркетингової стратегії в конкретний відтінок часу;

в) маркетингова діяльність, спрямована на швидке проникнення на зарубіжний ринок;

г) інструмент коригування стратегії компанії при зміні чинників бізнес-середовища.

5. Зовнішньоекономічний маркетинг відрізняється від експортного:

а) більшим охопленням цільових зарубіжних ринків;

б) глибиною проникнення на цільові ринки;

в) створенням зарубіжних представництв, філій;

г) всі відповіді правильні;

д) вірні відповіді а та в;

е) всі відповіді неправильні.

6. Концепція транснаціонального маркетингу передбачає розробку:

а) стратегії для кожного ринку;

б) єдиної стратегії для всіх ринків;

в) декількох субстратегій.

7. „Мислити глобально, діяти локально!” – це девіз:

а) оперативного маркетингу;

б) транснаціональних компаній;

в) великих експортерів;

г) глобальних компаній.

8. Засновником концепції глобального маркетингу є:

а) Філіп Котлер;

б) Теодор Левітт;

в) Раймонд Верном;

г) Воррен Кііган.

9. Концепція глобального маркетингу виникла у:

а) 1965 р.;

б) 1973 р.;

в) 1983 р.;

г) 1985 р.;

д) 1993 р.

10. Девіз глобальних компаній „Весь світ – мій ринок!” означає, що:

а) більшість країн світу є ринком збуту продукції (послуг компанії завдяки розгалуженій мережі філій, дистриб’юторів);

б) весь світ потенційно є ринком збуту продукції (послуг компанії завдяки наявності спільних потреб споживачів в різних країнах).

11. Глобальна компанія:

а) застосовує стратегію глобального маркетингу;

б) реалізує товари/послуги в більшості країн „Тріади”;

в) обидві відповіді правильні;

г) немає правильної відповіді.

12. Можливість стандартизації міжнародного маркетингового комплексу визначається:

а) цілями та ресурсними можливостями компанії;

б) природною глобальністю товару/послуги;

в) взаємодією глобальних чинників на користь стандартизації та локальних чинників на користь адаптації;

г) всі відповіді слушні;

д) немає правильної відповіді.

13. Для успішної глобалізації товару/послуги найважливішими є:

а) наявність у товару сукупності ознак, що дозволяють віднести до групи товарів, потенційно придатних для застосування стратегії глобального маркетингу;

б) вміле застосування маркетингових заходів для формування глобального попиту на товар.

14. Найвищий природний рівень глобальності мають такі товари:

а) сировина, високотехнічне обладнання, унікальні товари;

б) універсальні споживчі товари;

в) продукція харчової промисловості;

г) послуги.

15. Правило „Тріади” у міжнародному маркетингу проголошує:

а) жоден із трьох методів визначення рівня ціни (витратний, за рівнем попиту, за рівнем пропозиції) не має самостійного значення;

б) якщо товари мають попит на ринках Північної Америки, Західної Європи та Японії, то вони матимуть попит у всьому світі;

в) вибираючи зарубіжний ринок, слід застосовувати три методи – дискретивний, дискретний і комплексний.

16.Суб’єкти міжнародного маркетингу виділяються за такими критеріями:

а) юридичний статус фірми;

б) галузева приналежність;

в) національна приналежність;

г) необхідність враховувати особливості світового ринку;

д) жодний з названих критеріїв;

е) усі названі критерії.

17.Імпортер є суб’єктом міжнародного маркетингу:

а) так;

б) ні;

в) так, якщо він веде міжнародну маркетингову діяльність.

18.Суб’єкт міжнародних економічних відносин є одночасно і суб’єктом міжнародного маркетингу:

а) так;

б) ні.

19.Основною відмінністю міжнародного маркетингу від внутрішнього є:

а) можливість вибору ринку або виходу з нього;

б) проблема збереження частки ринку;

в) необхідність ретельнішого дотримання принципів та методів теорії маркетингу.

20.Метою як внутрішнього, так і міжнародного маркетингу є:

а) поліпшення результатів діяльності фірми;

б) збільшення прибутку;

в) задоволення потреб споживача;

г) створення довгострокових конкурентних переваг шляхом задоволення потреб споживачів.