Зовнішнє середовище туристичної діяльності

Зовнішні обставини ефективності туризму охоплюють статичні (природно-кліматичні, географічні, культурно-історичні) і динамічні (демографічні і соціальні зміни, економічна і політична ситуація, матеріально-технічні, соціальні й екологічні) фактори.

Природно-кліматичні і географічні фактори у першу чергу визначають привабливість місць відпочинку. Не дивно, що південні регіони з теплим кліматом мають позитивне сальдо у статті "туризм", тоді як у всіх північних країнах сальдо від'ємне.

Культурно-історичні фактори мають велике значення для туристів з високим рівнем освіти і пізнавальними потребами.

Демографічні і соціальні зміни сьогодні відбуваються у напрямі збільшення вільного часу і рівня доходів, у зв'язку з чим зростає тривалість відпустки, дохід на одного члена родини, що дає змогу людям більше подорожувати. Важливе значення мають такі фактори, як збільшення тривалості життя (туристи "третього віку"), формування мобільного стереотипу життя, зростання частки самотніх людей похилого віку, тенденція до укладання шлюбу у старшому віці (розвивається такий сегмент ринку як подорожі "ділових леді"), зростання кількості бездітних пар.

Матеріально-технічні фактори характеризують стан і можливості матеріально-технічної бази туризму. Розвиток її, а також запровадження нових форм обслуговування туристів інтенсифікують туристичні подорожі. Будівництво нових готельних і розважальних комплексів, використання стандартизованих інформаційних систем бронювання й оформлення замовлення на тур дають змогу збільшити кількість туристів у курортних зонах, підвищити комфортність їх проживання, максимально швидко обслуговувати і цілковито задовольняти потреби відпочиваючих.

Екологічний фактор — один із найважливіших при оцінці туристами місця перебування. Екологічно небезпечні місцевості втрачають значний обсяг попиту через те, що люди не бажають завдавати шкоди власному здоров'ю, навіть якщо ця територія має культурні та історичні пам'ятки.

Туристична організація змушена реагувати на такі зовнішні фактори, як заборона на в'їзд/виїзд до деяких країн або особливий візовий режим, зацікавлені групи впливу, численні конкуренти і прискорені технологічні зміни. Тому можна стверджувати, що туристична організація перебуває у складнішому оточенні, ніж, скажімо, організація, яка пов'язана з діями лише декількох постачальників, конкурентів, за відсутності профспілок і при повільній зміні технологій.

Турфірма має змогу впливати на зовнішнє середовище, а для ефективної діяльності повинна пристосовуватися до нього, постійно відстежувати зміни і вчасно на них реагувати. Зазвичай організація в процесі управління сама визначає, які фактори та якою мірою можуть впливати на результати її діяльності сьогодні й у перспективі. Результати досліджень і аналіз поточних подій стають основою розробки конкретних засобів і методів для прийняття відповідних управлінських рішень. Причому насамперед виявляються і враховуються фактори зовнішнього середовища, які впливають на стан внутрішнього середовища організації.

Аналіз зовнішнього середовища — процес, який здійснюється для контролю зовнішніх факторів середовища з метою визначення перспективних можливостей організації та ймовірних загроз для її ефективного функціонування. Він дає змогу туристичним організаціям:

— оцінити конкурентне середовище і власне місце на ринку;

— визначити слабкі і сильні сторони, труднощі функціонування і розвитку;

— оцінити міру впливу зовнішніх факторів на діяльність організації;

— оцінити ресурсну базу організації та її відповідність потребам зовнішнього середовища;

— розробити стратегії, реалізація яких дасть змогу організаціям адекватно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі, а також збільшити адаптивність і гнучкість організації.