Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Етапи розвитку генетики
|
|
| Роки | Події | Автори |
| І етап. Гіпотези спадковості. Розвиток класичної генетики. | ||
| 1838-1839 | Виникнення клітинної теорії | Т.Шванн М.Шлейден |
| Надрукована праця “Досліди над рослинними гібридами” | Грегор Йоганн Мендель (Mendel, 1822-1884, Австрія) | |
| Висунення теорії пангенезіса, яка намагалася пояснити явище спадковості (в книзі “Изменение животных и растений в домашнем состоянии”) | Чарлз Дарвін (Darwin, 1809-1882, Англія) | |
| Відкриття хімічної будови ДНК | Р.Мішер (США) | |
| 1879-1882 | Описання мітозу: у рослин у тварин | Е.Страсбургер, В.Флеммінг (США) |
| Відкриття злиття пронуклеусів при заплідненні: у тварин у рослин | Е.Ван Бенеден, О.Гертвіг, І.М.Горожанкін, Е.Страсбургер | |
| 1883-1884 | Виникнення ядерної теорії спадковості | В.Ру, О.Гертвіг, Е.Страсбургер |
| Виникнення терміну “хромосоми” | В.Вальдейер | |
| 1884-1887 | Відкриття “розщеплення” хромосом | Л.Лейзер, Л.Гін’яр, Е.Ван Бенеден |
| Встановлення постійності хромосомних наборів | К.Рабль | |
| Описання редукційного поділу мейозу | В.Флеммінг, Е.Ван Бенеден | |
| Перевідкриття законів Г. Менделя | К.Корренс (Німеччина), Е.Чермак (Австрія), Г.де Фриз (Голандія) | |
| Виявлення зв’язку в поведінці хромосом в мейозі і при заплідненні з успадкуванням ознак за законами Менделя | Т.Бовері І.Сеттон (США) | |
| Введений в науку термін “генетика” | В.Бетсон (Англія) | |
| Відкрито явище зчепленого успадкування | В.Бетсон, Р.Пеннет (Англія) | |
| Сформульований закон рівноваги генних концентрацій в панміктичній популяції | Г.Харді (Hardy, Англія), В.Вайнберг (Weinberg, Німеччина) | |
| Вивчення закономірностей успадкування кількісних ознак (полімерія) в дослідженнях забарвлення зерен пшениці | Г.Нильсон-Еле (Швеція, 1873-1949) | |
| Введені поняття “ген”, “генотип”, “фенотип” | В.Йогансен (Данія) | |
| Представлені перші цитологічні докази кросинговеру – утворення хіазм в профазі мейозу | Ф.Янсенс (Данія) | |
| ІІ етап. Створення і затвердження хромосомної теорії спадковості. | ||
| 1911-1915 | Сформульовані основні положення хромосомної теорії спадковості на основі дослідів з дрозофілою (Drosophila melanogaster) | Т.Морган (1866-1945) та його спывробітники: А.Стертевант, К.Бріджерс, Г.Меллер (США) |
| Сформульований закон гомологічних рядів в спадковій мінливості | М.І.Вавілов (1887-1943) | |
| Сформульована балансова теорія визначення етапів в дослідах з дрозофілою | К.Бріджерс (США) | |
| ІІІ етап. Відкриття можливості штучного одержання мутацій (ера індукованого мутагенезу) | ||
| Відкритий вплив радіоактивного випромінення на мутаційний процес у нижчих грибів –"– у дрозофіли –"– у рослин | Г.О.Надсон, Г.С.Філіпов (СРСР) Г.Меллер (США), Дж.Стадлер (США) | |
| Вивчення генетики панміктичних популяцій | С.С.Четвериков (СРСР) | |
| Сформульована білкова гіпотеза будови гена | М.К.Кольцов (СРСР) | |
| Відкриття трансформації у пневмоконів | Ф.Гриффітс (Англія) | |
| 1929-1937 | Вивчення будови генів у дрозофіли і відкриття їх складної структури | О.С.Серебровський (1892-1948) та співробітники (СРСР) |
| 1932-1939 | ВІдкриття перших хімічних мутагенів | В.В.Сахаров М.Ю.Лобашев С.М.Гершензон (СРСР) |
| 1938-1965 | Розгром генетики в СРСР | |
| ІV етап. Вивчення біохімічних процесів, які є основою передачі генетичної інформації | ||
| Вивчений генетичний контроль метаболізму у нейроспори за допомогою мутацій. Сформульований постулат “один ген – один фермент” (за синтез кожного фермента в клітині відповідає певний ген). | Дж.Бідл, Е.Тейтем (Tatym, США) | |
| Доведено, що носієм спадкової інформації є ДНК (в дослідах з трансформації ознак у пневмококів) | О.Евері та співробітники (США) | |
| Відкрито явище трансдукції. Наевдені вище відкриття ознаменували народження молекулярної генетики | Леденберг, Зиндер (Німеччина) | |
| Відкриття супермутагенів – хімічних сполук, що індукують мутації з частотою до 100% | І.А.Рапопорт (СРСР), Ш.Ауербах, Дж.Робсон (Англія) | |
| 1947-1950 | Відкриття транспазонів – мігруючих генетичних елементів (МДГ-елементів) в дослідах по забарвленню зерна у кукурудзи | Б.Мак Клінток (США) (Нобелівська премія, 1956) |
| 50-ті роки | Встановлено, що у бактеріій, здатних до конїюгації, спостерігається полярність (диференціація на статеві типи) | Б.Хейс (США) |
| Доведена роль ДНК у спадковості при вивченні трансдукції бактеріофага Т2, який інфікує Е. coli | А.Хейші, М.Чейз (США) | |
| На основі фізико-хімічних досліджень (див. правило Чаргаффа) побудована молекулярна модель ДНК | Дж.Уотсон Ф.Крик (США) | |
| V етап. Дослідження генів на молекулярному рівні | ||
| Сформульована центральна догма молекулярної біології | Ф.Крік (США) | |
| 1961-1966 | Розшифрований генетичний код – система запису генетичної інформації в ДНК | Ф.Крік, М.Ниренберг, Дж.Маттеї (США), С.Очоа (Японія), Х.Корана (США) |
| Вперше здійснений хімічний синтез гена (аланінової-РНК дріжджів – 71 п.н.) | Х.Корана (США) | |
| Виділення групи генів лактозного оперона Е. сoli. | Шапіро, Беквіт (США) | |
| В онкогенних вірусах відкриті ферменти зворотньої транскрипції – ревертази, що каталізують синтез ДНК на матриці РНК in vitro (Нобелівська премія 1975 р.) Відкрита здатність синтезувати гени ферментативним шляхом | Г.Тьомін С.Мізутані Д.Балтимор (США) | |
| Створена перша рекомбінантна ДНК in vitro, яка обєднала в своєму складі генетичний матеріал трьох джерел: повний геном онкогенного вірусу мавпи (SV40), частину генома бактеріофага гени галактозного оперона Е. сoli. Почалася ера генної інженерії | П.Берг та співробітники (станфордський університет, США) | |
| Створена схема регуляції білкового синтеза | Ф.Жакоб, Ж.Моно (Франція) | |
| 70-ті роки | Відкриття явища надлишковості ДНК | Група вчених США |
| 1970-1972 | Розроблені методи виділення і фрагментації R-плазмід (векторів для переноса генетичної інформації) | С.Коен та співробітники (США) |
| 1977-1978 | Вияснено, що ряд генів еукаріот має перервчасту структуру і складається з екзонів (копіюються в і-РНК) та інтронів (копій в і-РНК немає) | Група вчених США |
| 80-ті роки | Визначення порядка чергування нуклеотидів в генах | Група вчених різних країн світу |
| Початок ери клітинної інженерії. Вперше здійснено генетичне клонування тварини (вівці). Доведено: 1) що диференційовані соматичні клітини дорослого організму ссавців мають тотипотентність – здатність передавати повну генетичну інформацію про розвиток його ознак і властивостей; 2) експериментально підтверджена гіпотеза про диференційну активність генів в процесі розвитку | Ян Вілмут (Единбургський університет, Шотландія) | |
| Розшифрований геном людини (50 тис. структурних генів) | Група вчених США і Англії |
Таблиця генетичного коду
| Перша азотиста основа | Друга азотиста основа І-РНК (ДНК) | Третя азотиста основа | |||
| У(А) | Ц(Г) | А (Г) | Г(Ц) | ||
| У(А) | Фен | Сер | Тир | Цис | У(А) |
| Фен | Сер | Тир | Цис | Ц(Г) | |
| Лей | Сер | - | - | а(г) | |
| Лей | Сер | - | Три | Г(Ц) | |
| Ц(Г) | Лей | Про | Гіс | Арг | У(А) |
| Лей | Про | Гіс | Арг | Ц(Г) | |
| Лей | Про | Глн | Арг | А(Т) | |
| Лей | Про | Глн | Арг | Г(Ц) | |
| А(Т) | Іле | Тре | Асн | Сер | У(А) |
| Іле | Тре | Асн | Сер | Ц(Г) | |
| Іле | Тре | Ліз | Арг | а(г) | |
| Мет | Тре | Ліз | Арг | Г(Ц) | |
| Г(Ц) | Вал | Ала | Асп | Глі | У(А) |
| Вал | Ала | Асп | Глі | Ц(Г) | |
| Вал | Ала | Глу | Глі | а(г) | |
| Вал | Ала | Глу | Глі | Г(Ц) |
| 4. Довідкова таблиця диплоїдної кількості хромосом (2 n) | |||
| ТвариниАскарида – Ascaris meg'alocephala | 2,4 | Диня – Cucumis melo | |
| Бджола – Apis mellifera | 16,32 | Дуб звичайний – Quercus robur | |
| Вепр – Sus scrofa | Дурман – Datura stramonium 24 | ||
| Вівця – Ovis aries | Жито – Secale cereale | 14++(0–-8)В | |
| Воша головна – Pediculus capitus | Кавун – Citrullus vulgaris | ||
| Гідра прісноводна – Hidra vulgaris | Капуста городня – Brassica oleracea | ||
| Голуб – Columba livia | Картопля – SoJanum tuberosum | ||
| Жаба – Rana sp. | Квасоля звичайна – Phaseolus vulgaris | ||
| Індик – Meleagris galti pavo | Конвалія – Convallaria majalis | 36,38 | |
| Капустяний білан – Pieris brassicae | Коноплі посівні – Cannabic sativa | ||
| Качка, крижень – Anas platyrhincha | Конюшина лугова – Trifolhim pratense | ||
| Квакша, жабка деревна – Hyla arborea | Конюшина повзуча – Trifolium repens | ||
| Кінь – Equus caballus | Куколиця біла – Melandrium album | ||
| Кішка домашня – Felix catus | Кукурудза – Zea mays | 20++(1--7)В | |
| Коза домашня – Capra hircus | Кульбаба – Taraxacum ofijcinale | ||
| Комар-пискун – Culex pipiens | Латук – Lactuca sativa | ||
| Коник – Stenobothrus lineatus | Лішина звичайна – Corylus avellana | ||
| Курка – Gallus domesticus | Лілія – L ilium sp. | ||
| Кріль – Lepus cuniculus | Липа серцелиста – Tilia cordata | ||
| Корова – Bostanrus | Лисохвіст луговий – Alopecurus pratensis | ||
| Лисиця – Vulpes vulpes | Люцерна посівна – Medicago sativa | 16,32 | |
| Людина – Homo sapiens | Льон звичайний – Linum usitatissimum | ||
| Миша домова – Mus musculus | Мак снотворний – Papaver somniferum | ||
| Мотиль – Chironomus plumosus | Малина звичайна – Rubus idaeus | 14,24,28 | |
| Муха хатня – Musca domestica | Модрина – Larix sp. | ||
| Мушка плодова – Drosophila melanogaster | Морква городня – Daucus carota | ||
| Окунь – Perca fluvialis | Нічна краса – Mirabilis jalapa | ||
| Осел – Equus asinus | Овес – Avena satiwa | ||
| Пацюк сірий – Rattus norvegicus | Огірок – Cucumis sativus | ||
| Плазмодій малярійний – Plasmodium malarie | Осика – Populus tremula | 38,57 | |
| Планарія – Planaria gonocephala | Переступень – Bryonia alba, B.dioica | ||
| Равлик садовий – Helix pomacia | 24,48 | Перець – Capsicum annuum | |
| Ропуха – Bufo sp. | Персик – Prunus persica | ||
| Сазан – Cypriiius carpio | Пирій повзучий – Elytrigia repens | ||
| Саламандра – Salamandra sp. | Просо – Panicum miliaceum | ||
| Сарана мандрівна – Locusta migratoria | Пшениця дика однозернянка – Triticum monococcum | ||
| Свинка гвінейська – Cavia cobaya | Пшениця тверда – Triticum durum | ||
| Свиня свійська – Sus scrofa domestica | Пшениця м'яка – Triticum aestivum | ||
| Собака домашній – Canis familiaris | Редис – Raphanus sativus var. radicula | ||
| Тарган – Blatta orientals | Редька – Raphanus sativus var. major | ||
| Тритон – Triturus vulgaris | Рис – Oryza sativa | ||
| Хом'як золотистий – Mesocricetus auratus | Ріпак – Brussica napus var. oleifera | ||
| Хом'як сірий – Cricetus grisens | Свиріпа – Sinapis arvensis | ||
| Черв'як дощовий – Lumbricus terrestris | Скереда – Crepis capillaris | ||
| Шовкопряд шовковичний – Bombyx mory | 28,56 | Слива – Prunus domestica | |
| Шимпанзе – Anthropopithecus pan | Смородина – Ribes nigrum | ||
| Ящірка прудка – Lacerta agilis | Соняшник – Helianthus annuus | ||
| РослиниАбрикос – Armeniaca vulgaris | Сосна – Pinus sp. | ||
| Аґрус – Ribes grossularia | Стоколос – Bromus inermis | 28,56 | |
| Акація біла – Robinia pseudoacacia | Суниці лісові – Fragaria vesca | ||
| Алича – Primus divaricata | Суниці садові – Fragaria ananassa | ||
| Арабідопсис – Arabidopsis Thaliana | Суниці мускусні – Fragaria moschata | ||
| Береза бородавчаста – Betula verrucosa | 28,42 | Тимофіївка – Phleum pratense | 14,42 |
| Боби кінські – Vicia faba | Томат – Lycopersicum esculentum | ||
| Бруква – Brassica napus. var. rapifera | Тополя чорна – Populus nigra | 38,57 | |
| Бук – Fagus silvatica | Традесканція – Tradescantia virginana | ||
| Верба – Salix sp. | 38,76 | Тютюн – Nicotiana tubacum | 24,48 |
| Вербена – Verbena hibrida | Флокс – Phlox sp. | ||
| Виноград – Vitis vinifera | 38,57,76 | Хміль – Humulus lupulus | |
| Вишня садова – Prunus cerasus | Хрін – Armoracia rusticana | 28,32 | |
| Вільха клейка – AInus glutinosa | 28,56 | Цибуля – Allium cepa | |
| Гальтонія – Galtonia sp. | Цикорій – Cichorium intybus | ||
| Гаплопаппус – Haplopappus gracilis | Черешня – Prunus avium | ||
| Гарбуз – Cucurbita pepo | 24,40,44,48 | Шпинат – Spinacia oleracea | |
| Горобина звичайна – Sorbus artcuparia | 34,51,68 | Шовковиця біла – Morus alba | |
| Гopix волоський – Juglans rеgia | Яблуня – Malus silvestris | ||
| Горох посівний – Pisum sativum | Ялина – Picea sp. | ||
| Горошок запашний – Lathyrus adoratus | Ялиця – Abies sp. | ||
| Грицики – Capsella bursa pastoris | Ясен звичайний – Fraxinus excelsior | ||
| Груша – Pyrus communis | Ячмінь – Hordeum vulgare |
Date: 2015-11-14; view: 537; Нарушение авторских прав